Зміна частоти нападів та протиепілептична терапія у період вагітності

Резюме. Наведено огляд результатів дослідження, в якому оцінювалося, чи частіше у жінок, хворих на епілепсію, виникають напади у період вагітності, ніж у період, коли вони невагітні

Актуальність

За оцінками експертів, у понад 50 млн осіб у всьому світі діагностують епілепсію, при цьому майже 40% з них становлять жінки. Відповідно, у кожної п’ятої з 1000 вагітних виявляють епілепсію, що потребує спеціалізованого менеджменту цих жінок. Поширеність епілепсії у період вагітності варіює від 14 до 62% [1]. Лікування вагітних, хворих на епілепсію, потребує створення балансу між контролем судомного нападу матері та потенційною токсичним впливом протиепілептичної терапії на плід. На сьогодні основою лікування у разі епілепсії є прийом лікарських засобів групи протисудомних (протиепілептичних) препаратів, які включають вальпроат натрію, габапентин, карбамазепін, ламотриджин тощо.

Як відомо, судомні напади у вагітних несуть загрозу не лише здоров’ю матері, а й асоційовані з ризиками на стан плода, що пов’язано з гіпоксією та ймовірним травмуванням. Результати деяких досліджень свідчать, що серед вагітних з епілепсією вища смертність порівняно з вагітними без епілепсії. При цьому до 79% смертей вагітних, асоційованих з епілепсією, пов’язані саме раптовою, несподіваною смертю [2].

Сьогодні недостатньо даних, які б оцінювали частоту епілепсії вагітних та її вплив на стан плода, що пов’язано з відсутністю відповідних груп пацієнток для порівняння невагітних та вагітних із епілепсією. Проведено дослідження «Материнські результати та нейродефективні ефекти протиепілептичних препаратів» (MONEAD), в якому оцінювали вплив епілепсії на стан здоров’я вагітних [3].

Методи та результати дослідження

Проведено проспективне спостережне багатоцентрове когортне дослідження, в якому порівнювали частоту судомних нападів у період вагітності: пренатальний період (перші 6 тиж після народження) — перший період та післяпологовий період — другий період (наступні 7,5 міс після пологів). У дослідженні MONEAD оцінювали шість критеріїв щодо вагітних, хворих на епілепсію, та впливу судомних нападів на стан здоров’я немовлят. Перший із шести критеріїв полягав у визначенні, чи частіше у жінок із епілепсією виникають напади у період вагітності, ніж у період, коли вони не вагітні.

Загалом до дослідження залучено 460 жінок, рандомізованих на дві групи. До 1-ї групи включили вагітних, хворих на епілепсію (n=351), 2-га група — контрольна — включала невагітних жінок з епілепсією (n=109).

Результати дослідження продемонстрували, що 299 вагітних і 93 жінок контрольної групи, які в анамнезі мали епілепсію, повідомляли, що протягом першого періоду дослідження частота судом була вищою порівняно з 70 вагітними (23%) та у 23 (25%) жінок групи контролю  під час другого періоду дослідження (відношення шансів (ВШ) 0,93; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,54–1,60). У період вагітності дозу протиепілептичного препарату змінювали щонайменше один раз у 74% вагітних та у 31% жінок контрольної групи (ВШ 6,36, 95% ДІ 3,82–10,59).

Висновки

Результати дослідження свідчили, що серед жінок, хворих на епілепсію, частота випадків судом у період вагітності була вищою, ніж у післяпологовий період, та була подібною до показника у невагітних жінок. Дози протиепілептичних препаратів частіше змінювали у вагітних, ніж у невагітних жінок.

Список використаної літератури

  1. Harden C.L., Hopp J., Ting T.Y. et al. (2009) Management issues for women with epilepsy — focus on pregnancy (an evidence-based review): I. Obstetrical complications and change in seizure frequency: report of the Quality Standards Subcommittee and Therapeutics and Technology Assessment Subcommittee of the American Academy of Neurology and the American Epilepsy Society. Epilepsia, 50: 122–1236.
  2. Christensen J., Vestergaard C., Hammer Bech B. (2018) Maternal death in women with epilepsy: smaller scope studies. Neurology, 91(18): e1716–e1720.
  3. Pennell P.B., French J.A., May R.C. et al. (2020) Changes in Seizure Frequency and Antiepileptic Therapy during Pregnancy. N. Engl. J. Med., 383: 2547–2556. DOI: 10.1056/NEJMoa2008663.

Анна Хиць,
Редакція журналу «Український медичний часопис»

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.