Захворювання сполучної тканини: чи є корисний вплив від лікування легеневої артеріальної гіпертензії на виживаність пацієнтів?

Резюме. Наведено результати метааналізу щодо оцінки ефективності та безпеки терапії легеневої артеріальної гіпертензії, асоційованої з захворюваннями сполучної тканини

Актуальність

Легенева артеріальна гіпертензія (ЛАГ) — патофізіологічний та гемодинамічний стан, що супроводжує чимало захворювань та характеризується підвищенням середнього тиску в легеневій артерії (ЛА) >20 мм рт. ст. та оцінюється за даними катетеризації правих відділів серця (КПС). Незалежно від причини ЛАГ в патогенезі її розвитку лежать вазоконстрикція та структурне ремоделювання судинного русла, що призводять до перевантаження правого шлуночка, розвитку хронічної серцевої недостатності і за відсутності адекватної терапії — до смерті хворого. Сьогодні ЛАГ становить серйозну медико-соціальну проблему, оскільки в останнє десятиліття ураження легень виходить на перший план серед причин смерті, особливо у пацієнтів із захворюваннями сполучної тканини (ЗСТ).

Сучасні дані свідчать, що за останні роки виживаність пацієнтів з ЛАГ та системними захворюваннями значно підвищилася. Крім того, на сучасному етапі значна кількість досліджень свідчать, що терапія ізольованої ЛАГ у пацієнтів зі ЗСТ може мати користь. Зокрема результати нещодавно проведеного метааналізу, опублікованого в журналі« Arthritis & Rheumatology» продемонстрували, що сучасна терапія ЛАГ асоціюється зі зниженням ризику смертності при ЛАГ, асоційованій зі ЗСТ (ЛАГ-ЗСТ). Наводимо результати цього аналізу [1].

Методи

Групою вчених на чолі з доктором Дінеш Ханна (Dinesh Khanna) з відділу ревматології Університету Мічигану, Енн Арбор (University of Michigan, Ann Arbor) проведений метааналіз баз даних, який загалом включав 11 рандомізованих контрольованих досліджень, в яких брали участь 4 329 пацієнтів з ЛАГ (1 267 з ЗСТ) та 19 реєстрів із загальною кількістю учасників понад 9 700 пацієнтів з ЛАГ (4 000 з ЗСТ) [2]. Середній період включення у дослідження становив 6 міс, а результати лікування оцінювалися через 3–6 міс після початку терапії.

Результати

У п’яти рандомізованих контрольованих дослідженнях, в яких взяли участь 3 172 пацієнти з ЛАГ (941 з ЗСТ), виявили, що додаткове лікування ЛАГ асоціюється зі зниженням ризику захворюваності та смертності на 36% як у групі ЛАГ, так і у групі ЛАГ-ЗСТ, порівняно з контрольною групою. Додаткова терапія також асоціювалася зі збільшенням на 34,6 м дистанції 6-хвилинної ходьби в загальній популяції пацієнтів із ЛАГ і на 20,4 м — у пацієнтів із ЛАГ-ЗСТ [3]. Дослідники відзначили, що менш значне поліпшення показників тесту 6-хвилинної ходьби серед пацієнтів з ЛАГ-ЗСТ може бути спричинене впливом супутніх захворювань.

Результати аналізу також продемонстрували, що виживаність пацієнтів із системним атеросклерозом і ЛАГ нижча порівняно з такою у хворих на системний червоний вовчак, що, ймовірно, пов’язано з різною патофізіологією ЛАГ у пацієнтів з ЛАГ-ЗСТ, але також може бути відображенням інших факторів, зокрема мати асоціацію з віком пацієнтів і впливом інших супутніх захворювань, включаючи хронічні захворювання легень і серця.

Висновок

Результати проведеного дослідження дають підстави вважати, що призначення відповідної терапії пацієнтам з ЛАГ-ЗСТ є ефективною стратегією, яка може забезпечити кращу виживаність та вищий рівень якості життя пацієнтів цієї групи.

Нагадуємо, що 18–19 лютого 2021 р. відбулася Науково-практична конференція, присвячена пам’яті академіка Миколи Дмитровича Стражеска, «Актуальні питання сучасної кардіології», програма якої включала проблему ЛАГ в Україні.

Список використаної літератури

  1. Khanna D., Zhao C., Saggar R. et al. (2021) Long‐Term Outcomes in Patients with Connective Tissue Disease‐Associated Pulmonary Arterial Hypertension in the Modern Treatment Era: Meta‐Analyses of Randomized, Controlled Trials and Observational Registries. Arthrit. Rheumatol., Feb. 3 (https://doi.org/10.1002/art.41669).
  2. Nogrady B. (2021) Outcomes have improved for PAH in connective tissue disease. MDedge, Feb. 17.

Анна Хиць,
Редакція журналу «Український медичний часопис»

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.