Заміна колінних суглобів. Як зменшити періопераційну кровотечу?

Резюме. Ефективність та безпека періартикулярного введення транексамової кислоти з метою зменшення крововтрати під час проведення ендопротезування колінного суглоба.

Актуальність

Проблематика остеоартрозу (ОА) колінного суглоба визначається виникненням інтенсивного больового синдрому та обмеженням рухливості кінцівки, що значуще погіршує якість життя пацієнта. Заміна колінного суглоба як один з методів сучасної реконструктивної терапії вважається ефективним методом лікування ОА та позитивно впливає на показники якості життя, але водночас залишається фактором високого ризику виникнення періопераційної кровотечі з подальшим виникненням анемічного синдрому. Дослідження свідчать, що у разі проведення унілатеральної артропластики крововтрата сягає 1000–1790 мл крові [1, 4]. З клінічних симптомів анемії особливе значення мають слабкість та зниження швидкості процесів регенерації тканин. Зважаючи на чинні клінічні рекомендації та актуальні узагальнені настанови з метою зменшення негативних наслідків кровотечі рекомендовано проводити гемотрансфузії. Однак високий ризик виникнення алергічної реакції, післяопераційного інфекційного ускладнення та, як наслідок, підвищення ризику смерті та подовження терміну перебування пацієнта в лікарні, спричинило пошук ефективних методів запобігання періопераційній кровотечі. Набутий досвід свідчить про ефективність парентерального застосування транексамової кислоти (ТКК). В результаті системної та місцевої гемостатичної дії внутрішньовенне, внутрішньосуглобове або місцеве застосування ТКК запобігає виникненню масованої кровотечі та, як наслідок, необхідності проводити гемотрансфузію. Крім вже зазначеного, застосування ТКК зумовлює зменшення вираженості больового відчуття [3,5]. На підставі отриманих результатів ефективності від внутрішньовенних та внутрішньосуглобових ін’єкцій ТКК групою дослідників на чолі з Ю-Куаном ЛІ (Y. Li) була висунута гіпотеза максимальної  ефективності ТКК  під час білатеральної повної заміни колінного суглоба за умови періартикулярного введення [2]. Отримані результати опубліковані в британському медичному журналі «Порушення опорно-м’язової системи» (BMC Musculoskeletal Disorders).

Результати

У дослідження включено 50 пацієнтів, середній вік яких становив 70,46±1,26 року, переважно жінок. Всім пацієнтам було виконано білатеральну повну заміну колінного суглоба. Залежно від шляху введення ТКК пацієнтів було поділено на дві групи. Група І отримувала ін’єкції ТКК у дозі 1 г/10 мл в періартикулярні м’які тканини правого коліна. Пацієнти ІІ групи отримували ТКК у дозі 1 г/10 мл в суглобову сумку лівого коліна. Пацієнтам обох груп не проводилася профілактика тромбоемболізму. Додатково до основного лікування пацієнти з індексом маси тіла ≥30 кг/м2 щодня отримували терапевтичну дозу низькомолекулярного гепарину. Показаннями до проведення гемотрансфузії визначили показник гемоглобіну <8 мг/дл. Всім пацієнтам рекомендовано іммобілізацію кінцівок впродовж 5 днів після оперативного лікування. Первинною кінцевою точкою обрано обсяг гемотрансфузії. Аналіз надав наступні результати.

  1. Обсяг крововтрати в І групі виявився меншим порівняно з ІІ групою та в середньому становив відповідно 34,66±1,41 та 39,42±0,97 мл.
  2. Пацієнтам І групи було перелито 460,1±36,73 мл крові. Загальний об’єм перелитої крові пацієнтам ІІ групи становив 576±34,01 мл (р<0,001).
  3. Про побічні ефекти внаслідок періартикулярного введення ТКК інформація відсутня.
  4. Однак враховуючи, що спочатку всім пацієнтам проводилося ендопротезування лівого коліна, оптимальна доза ТКК для періартикулярного введення залишається нез’ясованою. Крім того, дослідникам не вдалося встановити зв’язок між загальним обсягом крововтрати та швидкістю гемотрансфузії.

Висновки

Таким чином, встановлено ефективність та безпеку періартикулярного введення ТКК під час повної білатеральної заміни колінного суглоба у пацієнтів з остеоартритом.

  1. Bong M.R., Patel V., Chang E. et al. (2004) Risks associated with blood transfusion after total knee arthroplasty. Arthroplast., 19: 281–7. doi: 10.1016/j.arth.2003.10.013.
  2. Lin Y.K., Tsai S.W., Wu P.K. et al. (2021) Significantly reducing blood loss via a peri-articular injection of tranexamic acid during total knee arthroplasty: a retrospective study. BMC Musculoskeletal Disorders, 22: 703. doi.org/10.1186/s12891-021-04591-0.
  3. Kim T.K., Chang C.B., Koh I.J. (2014) Practical issues for the use of tranexamic acid in total knee arthroplasty: a systematic review. Knee Surg. Sports Traumatol. Arthrosc., 22: 1849–58. doi: 10.1007/s00167-013-2487-y.
  4. Park J.H., Rasouli M.R., Mortazavi S.M., et al. (2013) Predictors of perioperative blood loss in total joint arthroplasty. Bone Joint Surg. Am., 95: 1777–83. doi: 10.2106/JBJS.L.01335.
  5. Tzatzairis T.K., Drosos G.I., Kotsios S.E. et al. (2016) Intravenous vs topical tranexamic acid in total knee arthroplasty without tourniquet application: a randomized controlled study. Arthroplast., 31: 2465–70. doi: 10.1016/j.arth.2016.04.036.

Ю.В. Жарікова
Редакція журналу «Український медичний часопис»

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.