Як вибрати ефективну та безпечну дієту?

Резюме. Аналіз впливу харчових продуктів з високим глікемічним індексом та глікемічного навантаження на частоту несприятливих серцево-судинних подій у осіб з серцево-судинною коморбідністю та без неї в 20 країнах світу

Актуальність

Зростання популярності дієт з низьким вмістом вуглеводів зумовило появу досліджень їх беззаперечної користі для широких верств населення. На відміну від позитивних результатів, які свідчать про ефективність профілактики та лікування цукрового діабету за допомогою обмеження вживання продуктів з високим глікемічним індексом, питання впливу дієти з низьким вмістом вуглеводів на ризик виникнення серцево-судинних захворювань залишається дискусійним [2, 3]. До того ж бракує даних щодо асоціації складу раціону та частоти серцево-судинної коморбідності та смертності в результаті серйозних серцево-судинних подій серед населення країн із середнім та низьким рівнем доходів. Вказане стало основою дослідження, проведеного групою канадських дослідників з Університету м. Торонто (University of Toronto), Канада [1]. Результати опубліковані у виданні «Медичний журнал Нової Англії» (New England Journal of Medicine).

Методи та результати

До популяційного міжнародного рандомізованого дослідження було залучено 137 851 особу віком 35–70 років, які на момент проведення дослідження проживали в 20 країнах на 5 континентах. Епідеміологію та ризики урбаністичного стилю життя досліджували впродовж від 2, 9 до 11,3 років. Як інструмент було використано опитувальники щодо уточнення демографічних факторів, соціально-економічного статусу (освіта, рівень доходів, характер роботи), стилю життя (паління, фізична активність, вживання алкоголю), анамнезу та застосування препаратів. За первинну кінцеву точку дослідження було визначено серйозну серцеву-судинну подію — смерть, нефатальний інфаркт, інсульт чи серцева недостатність або смерть внаслідок усіх чинників. Другою кінцевою точкою визначили серцево-судинні події та смерть внаслідок серйозних подій за винятком серцево-судинних. Рандомізація пацієнтів відбувалася за такими ознаками, як наявність або відсутність серцево-судинної коморбідності, показники глікемічного індексу харчових продуктів з рутинного раціону та щоденне глікемічне навантаження. У результаті проведеного аналізу було отримано наступні результати. У цілому вища частота споживання харчових продуктів з високим глікемічним індексом спостерігалася в Китаї, Африці та Південно-Східній Азії. А глікемічне навантаження харчового раціону було вищим у країнах Південної Азії, Африці та в Китаї.

  1. Результати аналізу свідчать, що харчові продукти з високим глікемічним індексом асоціюються з підвищенням ризику серйозних серцево-судинних подій або смерті від усіх чинників як у пацієнтів із серцево-судинною коморбідністю, так і без неї (відповідно відношення ризиків (Hazard ratio — HR) = 1,51, 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,25–1,82 та HR = 1,21, 95% ДІ, 1,11–1,34).
  2. Високий глікемічний індекс був пов’язаний з підвищенням ризику смертності внаслідок серцево-судинних чинників.
  3. Глікемічне навантаження було асоційоване з підвищенням ризику виникнення серцево-судинних подій у пацієнтів на тлі серцево-судинної коморбідності.
  4. Частота виникнення несприятливих серцево-судинних подій, зазначених первинною кінцевою точкою, була вищою у пацієнтів з індексом маси тіла ≥25 порівняно з тими, у кого він був < 25 (р = 0,01). На думку дослідників, вживання харчових продуктів з високим глікемічним індексом значущо підвищує ризик настання несприятливих подій серцево-судинного генезу у пацієнтів з інсулінорезистентністю.

Висновки

Таким чином, регулярне вживання харчових продуктів з високим глікемічним індексом підвищує ризик смерті та захворюваності на серцево-судинні хвороби незалежно від початкового соматичного статусу.

Список використаної літератури

  1. Jenkins D.J., M.D., Dehghan M., Mente A., et al. (2021) Glycemic Index, Glycemic Load, and Cardiovascular Disease and Mortality. N. Engl. J. Med., 384:1312-1322 (http//DOI: 10.1056/NEJMoa2007123).
  2. Liu S., Willett W.C., Stampfer M.J., et al. (2000) A prospective study of dietary glycemic load, carbohydrate intake, and risk of coronary heart disease in US women. Am. J. Clin. Nutr., 71:1455-1461 (http// doi: 10.1093/ajcn/71.6.1455).
  3. Mirrahimi A., de Souza R.J., Chiavaroli L., et al. (2012) Associations of glycemic index and load with coronary heart disease events: a systematic review and meta-analysis of prospective cohorts. J. Am. Heart. Assoc., 1 (5):e000752-e000752 (http// doi: 10.1161/JAHA.112.000752).

Ю.В. Жарікова,
редакція журналу «Український медичний часопис»

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.