Всесвітній тиждень імунізації–2021 | Медичний часопис

Резюме. Вакцинація нас зближує: катастрофі можна запобігти! За матеріалами, наданими компанією «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна», з нагоди Всесвітнього тижня імунізації.

Людство зіштовхнулося з безпрецедентним викликом, яким стала всесвітня пандемія, викликана поширенням коронавірусної інфекції, продемонструвавши водночас незахищеність людства без застосування вакцин. Це суттєво вплинуло на підвищення обізнаності людей щодо руйнівного впливу спалахів інфекційних захворювань на суспільство та створило певні вимоги до функціонування систем охорони здоров’я та світової економіки для подолання загрозливого розвитку пандемії. Водночас світова медична спільнота та науковий потенціал сфокусували свою увагу на розробці та вдосконаленні критично важливих нових вакцин для захисту від COVID-19, залишивши поза увагою наразі таку вкрай необхідну і добре випробувану методику боротьби із інфекційними захворюваннями, якою є планова вакцинація. Саме завдяки плановій  імунізації вдалося запобігти розвитку мільйонів смертей від вакцинокерованих інфекційних захворювань. Аби цьому запобігти, варто об’єднати зусилля та наголосити на важливості вакцинації, незважаючи на умови, які виникли під час пандемії COVID-19.

Саме тому гасло «Вакцинація зближує!» — стало темою Всесвітнього тижня імунізації 2021 р. Кампанія закликає до більш активної участі в імунізації в усьому світі та підкреслює важливість вакцинації задля об’єднання людей, а також необхідність колективних дій для захисту населення всіх вікових груп від захворювань, яким можна запобігти завдяки вакцинуванню.

У центрі уваги Всесвітнього тижня імунізації — забезпечення доступності імунізації та підвищення довіри до вакцин, які допоможуть людству просунутися вперед на шляху до cвіту, в якому ми зможемо знову бути разом, до світу, вільного від вакцинокерованих захворювань. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) зазначає, що кожен може стати «героєм вакцинації», зробивши свій внесок у популяризацію імунізації та створення колективного імунітету в суспільстві.

Актуальним аспектам вакцинопрофілактики у світі та Україні був присвячений онлайн-захід для представників ЗМІ, що відбувся 20 квітня 2021 р. в межах Всесвітнього тижня імунізації за підтримки фармацевтичної компанії GSK Україна. Під час зустрічі провідні українські експерти, представники державних установ та фахівці в галузі імунології та сімейної медицини — Федір Лапій, кандидат медичних наук, доцент кафедри дитячих інфекційних захворювань та імунології Національного університету охорони здоров’я (НУОЗ) України ім. П.Л. Шупика, Роман Родина, директор Центру громадського здоров’я МОЗ України, Анна Фенчак, начальник управління фінансових гарантій медичного обслуговування населення департаменту замовлення медичних послуг та лікарських засобів Національної cлужби здоров’я України, Тетяна Бухановська, кандидат медичних наук, доцент кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги НУОЗ ім. П.Л. Шупика, Лариса Костюченко, доктор медичних наук, завідувач педіатричного відділення Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру, професор кафедри клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету (ЛНМУ) ім. Д. Галицького, та Інна Іваненко, виконавчий директор фонду «Пацієнти України», — представили останні показники щодо епідеміологічної ситуації з вакцинокерованими захворюваннями в Україні. Зокрема, озвучено оновлені рекомендації ВООЗ і Міністерства охорони здоров’я України щодо імунізації в умовах карантину, який діє в країні через поширення COVID-19. Окрему увагу учасники заходу приділили вакцинації осіб із груп ризику та обговорили довгострокову стратегію імунізації і вдосконалення Національного календаря щеплень.

Протягом понад 200 років вакцини захищають людей від тягаря захворювань, що загрожують життю і заважають розвитку. Зрештою, імунізація дозволила врятувати людству сотні мільйонів життів та отримала широке визнання як одна з найефективніших інвестицій в суспільне здоров’я. Водночас у світі налічується близько 20 млн невакцинованих або частково вакцинованих дітей [1],  які мають ризик розвитку потенційно смертельних захворювань. Однак досить багато людей пропускають життєво важливу вакцинацію в підлітковому, дорослому та літньому віці [2].

Експерти наголосили, що з 2014 р. в Україні спостерігалися стабільно низькі показники охоплення дітей віком до 1 року так званим первинним вакцинальним комплексом — кількістю доз вакцини, що є необхідними для створення базового імунітету. У 2017 р. країна потрапила до десятки держав світу з найнижчим охопленням трьома дозами вакцини проти дифтерії, правця, кашлюку — нижче ніж 50%. За цим показником Україна опинилася на рівні з Анголою, Сирією, Південним Суданом, Нігерією і Сомалі. Водночас ситуація з охопленням дорослого населення не досліджувалася [3].

Зусилля, яких доклали Центр громадського здоров’я (ЦГЗ), МОЗ та свідома позиція громадськості дозволили досягти позитивної динаміки показників охоплення плановою вакцинацією в Україні. Згідно з даними ЦГЗ станом на 1 січня 2021 р. всі необхідні дози вакцини проти гепатиту В в нашій країні отримали 96,5% дітей віком до 1 року, проти поліомієліту — 83%, кашлюку, дифтерії та правця — 80,1%, гемофільної інфекції — 85,1%, КПК — 83% [4]. Дуже важливим є збереження позитивної динаміки охоплення імунізацією в Україні, аби не повернутися до ситуації 2014 р. Країна повинна витримати темпи і нарощувати показники охоплення вакцинацією. Cаме тому сьогодні для медичної системи, держави та суспільства вкрай важливим завданням є забезпечення ефективної вакцинопрофілактики попри пандемію COVID-19 і введений карантин.

Останні дані ЮНІСЕФ демонструють стурбованість щодо зниження охоплення рутинною вакцинацією на тлі пандемії: 117 млн дітей у 37 країнах можуть залишитися без вакцинації внаслідок пандемії, оскільки в 24 країнах кампанії з кору відкладені [5]. Станом на травень 2020 р. порушення або призупинення планових програм імунізації вже відбувалося в багатьох країнах і торкнулося усіх регіонів.

ВООЗ і МОЗ України в своїх останніх рекомендаціях акцентують увагу на важливості продовження планової вакцинації в період пандемії задля уникнення погіршення епідемічної ситуації та попередження нових спалахів вакцинокерованих інфекцій.

«Будь-які порушення в рутинній імунізації, а саме переривання календаря щеплень, навіть на короткий період, призведуть до спалахів вакцинокерованих інфекцій чи до збільшення кількості випадків вакцинокерованих захворювань із тяжким перебігом, які потребують госпіталізації і проведення інтенсивної терапії. Це створить додаткове навантаження на систему охорони здоров’я в країні в умовах кадрового дефіциту медичних працівників, дефіциту ліжок в стаціонарах, зниження здатності надавати своєчасну якісну допомогу в достатньому обсязі під час пандемії», — зазначив Ф. Лапій.

Карантин не скасовує рутинну вакцинацію, а слідування вимогам інфекційного контролю мінімізує ризики можливої передачі інших інфекцій, включаючи COVID-19. Нехтування програмами вакцинації становить небезпеку не тільки для дітей, а й для дорослих. Для осіб похилого віку ризик інфекційних захворювань є ще вищим, що пов’язано з віковим зниженням імунітету і більш високим ризиком супутніх захворювань [6]. Тривалі пропущені вакцинації можуть зумовити збільшення тягаря вакцинокерованих захворювань, які продовжують бути причиною близько 1,5 млн випадків смерті у світі щорічно [7]. А при ситуації перенавантаження медичних закладів загальні показники смертності можуть бути ще гіршими.

«Особливим  аспектом вакцинації є підходи до щеплення пацієнтів з груп ризику — онкохворих, пацієнтів з різними формами імунодефіцитів, цукровим діабетом, муковісцидозом, хронічними захворюваннями печінки, нирок тощо. В Україні існує хибна думка про те, що хронічні захворювання є протипоказанням до вакцинації. В більшості випадків — навпаки! Адже чим більш проблемним є стан здоров’я, тим вищою є загроза тяжкого перебігу чи навіть смерті від інфекційного захворювання. Наочною демонстрацією цього є COVID-19. Отже, такі пацієнти ще більше, ніж здорові особи потребують захисту від інфекцій шляхом вакцинації. Тому питання вакцинації повинні бути обов’язково розглянуті індивідуально для кожного пацієнта та вирішуватися залежно від стану імунітету хворого. Часто такі люди потребують не лише вакцинації за Національним календарем, а й додаткових щеплень з огляду на підвищені ризики —  від грипу, пневмококів, менінгококів тощо», — підкреслила Л. Костюченко.

Загрозу зростання вакцинокерованих інфекцій поглиблює також дезінформація, що розповсюджується швидкими темпами. Тому першочерговими є підвищення обізнаності населення про вакцинацію та її вплив на здоров’я поколінь, а також зміцнення солідарності і довіри до вакцинації як до суспільного блага, котре підтримує та зближує наше суспільство, рятує життя і зберігає здоров’я. До прикладу, в Україні досі існує проблема у вигляді недооцінювання небезпеки деяких інфекцій, які можна попередити за допомогою вакцин, і, як наслідок, ігнорування рекомендацій щодо імунізації.

Показовою є ситуація з вітряною віспою, небезпека якої недооцінюється суспільством. Вітряна віспа може стати причиною тяжких ускладнень: пневмонії, енцефаліту. У 0,4–2% дітей, що народилися від матері, інфікованої вірусом вітряної віспи у період вагітності, відмічається синдром вродженої вітряної віспи, що супроводжується рубцюванням шкіри, аномаліями кінцівок, головного мозку та очей. Водночас слід враховувати, що під час інфікування вірус здатний реактивуватися, викликаючи в осіб віком старше 50 років, а також у осіб з ослабленим імунітетом, повторну інфекцію — оперізувальний герпес [8].

Яна Сироватка, менеджер із зовнішніх зв’язків та комунікацій GSK Україна, зазначила: «Пандемія COVID-19 продемонструвала нам, який вплив на індивідуальні та громадські показники здоров’я можуть здійснювати профілактичні заходи охорони здоров’я, як-от захисні маски та миття рук. Однак попри таку підвищену увагу до власного здоров’я в період пандемії велика кількість дорослих людей віком старше 50 років досі не дотримуються усього спектру доступних їм профілактичних заходів, зокрема вакцинації. Завдяки цій кампанії ми сподіваємося нагадати людям, що нам не варто очікувати на катастрофу, що виникає внаслідок хвороби, яку можливо попередити завдяки імунізації. Вже зараз ми можемо вжити заходів задля захисту власного здоров’я в майбутньому».

Експерти підкреслили, що високе охоплення вакцинацією в будь-якому віці допомагає підтримувати колективний імунітет, запобігаючи передачі інфекцій тим, хто є вразливим до цього (зокрема тим, хто не в змозі провакцинуватися з огляду на ослаблений імунітет). Важливість колективного імунітету продемонстрували спалахи кору в останні роки, спричинені великою кількістю невакцинованих осіб будь-якого віку. Якщо програми вакцинації дорослого населення досягають свого повного потенціалу, ризик госпіталізації або смерті від інфекційних та неінфекційних захворювань істотно знижується [9].

Забезпечення рекомендованою вакцинацією осіб літнього віку не тільки безпосередньо допомагає захистити їх від серйозних захворювань, але й утримує від відвідування медичних закладів, де вірогідні додаткові ризики. «Безперечним є і той факт, що в умовах пандемії COVID-19 під час проведення щеплень важливо мінімізувати контакти пацієнтів, забезпечивши розмежування потоків на тих, хто звернувся за медичною допомогою, та тих, хто прийшов для проведення щеплення», — підкреслила Т. Бухановська.

В Україні діє затверджена Національна стратегія імунопрофілактики та захисту населення від вакцинокерованих інфекційних захворювань на період до 2022 р., схвалена урядом ще в листопаді 2019 р. Стратегією передбачено, зокрема, 100% фінансування програми імунопрофілактики в межах Календаря профілактичних щеплень; спрощення вимог до організації пунктів щеплень і доступ до вакцин приватних медичних центрів, які підписали угоду з Національною службою здоров’я України (НСЗУ); оптимізація Календаря профілактичних щеплень згідно з сучасними міжнародними рекомендаціями.

«Вакцинація є вагомою інвестицією у здоров’я та майбутнє нації. Довгострокова стратегія імунопрофілактики — це ключовий елемент національної системи охорони здоров’я в будь-якій країні світу. Наявність багаторічної державної програми імунізації і плану дій щодо її реалізації є базовою вимогою міжнародних та європейських норм охорони здоров’я і невід’ємною частиною процесу євроінтеграції України», — зазначив Р. Родина.

Наразі уряди багатьох країн шукають відповідь на запитання, що ще можна зробити, щоб зменшити тягар інфекційних захворювань: контролюють, чи включені до Календаря профілактичних щеплень нові вакцини — наприклад, проти пневмококової інфекції або раку шийки матки. Передбачається, що в ході реалізації стратегії в Україні будуть забезпечені елімінація кору і краснухи та контроль і елімінація гепатиту В, а також країна буде підтримувати статус території, вільної від поліомієліту. Фахівці стверджують, що поставлені цілі реальні. Однак за однієї умови: якщо ми усвідомлюємо, що вакцинація — це і право кожної людини, і її обов’язок, і наше спільне завдання — зробити так, щоб ми всі були захищені.

Експерти підкреслили, що уряд України зацікавлений у посиленні національної безпеки і переорієнтації від політики лікування до політики запобігання захворюванням, яка є найбільш ефективною й економічно обґрунтованою стратегією забезпечення гарантування епідеміологічної безпеки суспільства. Вакцини, на відміну від лікарських засобів, які призначаються пацієнтам з лікувальною метою, призначаються здоровим людям, щоб не допустити захворювання і його ускладнень, серед яких інвалідизація та смерть. Тому інвестиції держави в вакцинацію — найбільш обґрунтовані як з медичної, так і з економічної точки зору.

Усвідомлюючи виняткову важливість вакцинації в цілому і в умовах пандемії COVID-19 зокрема, GSK докладає зусиль для забезпечення стабільного доступу до якісних лікарських засобів та вакцин у всіх країнах світу, зокрема і в Україні. Компанія GSK розробила вакцини проти 21 із 31 захворювання [10], яким сьогодні можна запобігти за допомогою вакцинації, щоб допомогти захистити людей на всіх етапах їх життя. GSK щодня виготовляє і відправляє жителям 158 країн більше 2 млн доз вакцин. Приблизно кожна четверта дитина у світі захищена вакциною, виробленою компанією [11]. Протягом 2020 р. вакцини виробництва GSK регулярно поставлялися в Україну без затримок і в запланованому обсязі, і є доступними для проведення планової вакцинації дітей та дорослих як у державних, так і в приватних клініках.

Однак GSK не тільки забезпечує людей по всьому світу імунобіологічними препаратами, але й є активним учасником процесу підвищення обізнаності населення про вакцинацію. В Україні компанія приділяє особливу увагу інформаційно-освітнім програмам щодо цінності вакцинації для фахівців охорони здоров’я, батьків, журналістів та проводить такі масштабні заходи, як щорічний Вакцинний саміт. Ефективним джерелом інформації є також створений компанією GSK Україна вебресурс «Мої щеплення».

Від початку пандемії COVID-19 GSK пильно стежить за ситуацією в Україні і світі, всебічно підтримує глобальні зусилля щодо боротьби з вірусом, досліджує всі способи допомоги з використанням наукових розробок і досвіду компанії і вживає всіх можливих заходів для захисту здоров’я працівників, медпрацівників та пацієнтів. GSK Україна приєдналася до ініціативи Благодійного фонду «Пацієнти України», завдяки якій тисячі медичних працівників забезпечені захисними засобами від COVID-19.

GSK — один зі світових лідерів фармацевтичної індустрії, який займається науковими дослідженнями в галузі фармацевтики та охорони здоров’я, присвячує свою діяльність поліпшенню якості життя людей, допомагаючи людям робити більше, почуватися краще і жити довше.

Підрозділ GSK Vaccines — № 1 у світі за часткою у грошовому вираженні ринку вакцин за результатами 2019 р. Має 100-річну історію інновацій у вакцинології та найширший портфель вакцин. Понад 2500 дослідників GSK сфокусовані на розробці нових вакцин.

Сьогодні GSK виробляє 40 вакцин, щоб допомогти захистити людей від вакцинокерованих захворювань на всіх етапах їхнього життя. Ще 17 нових вакцин-кандидатів знаходяться на різних етапах розробки. Серед них перша вакцина-кандидат проти туберкульозу, що демонструє високу ефективність у людей вперше за 100 років [12], вакцини проти малярії, риносинцитіального вірусу, хронічного обструктивного захворювання легень, терапевтична вакцина проти хронічного гепатиту В та інші.

Понад 25 років GSK інвестує в розвиток ад’ювантних технологій, розроблених для посилення імунної відповіді на вакцини. Це особливо важливо для тих, хто схильний до недостатньої імунної відповіді на вакцинацію, наприклад пацієнтів з ослабленим імунітетом і осіб літнього віку [13].

У 2020 р. компанія долучилася до світової боротьби з коронавірусною інфекцією, використовуючи наукові знання і досвід, якими володіє. GSK розробляє рішення для боротьби з COVID-19, ґрунтуючись на 4 принципах: співпраця, глобальний підхід, забезпечення доступу, готовність до пандемії.

GSK співпрацює з компаніями і дослідницькими групами у всьому світі, вивчаючи перспективних кандидатів на вакцину проти COVID-19 з використанням інноваційної ад’ювантної технології. Застосування ад’юванта має особливе значення в пандемічній ситуації, оскільки може зменшити кількість необхідного антигену вакцини на одну дозу, дозволяючи виробляти більше доз вакцини, що сприятиме захисту більшої кількості людей. З 2021 р. компанія планує виробити до 1 млрд доз ад’юванта для забезпечення всіх партнерських проєктів з іншими компаніями. Три з цих спільних вакцинних проєктів перебувають на різних стадіях клінічних досліджень.

Завдяки співпраці GSK і Sanofi передові технології двох найбільших вакцинних компаній в світі були застосовані для розробки вакцини проти COVID-19. Вакцина-кандидат від Sanofi була об’єднана з унікальною ад’ювантною технологією GSK. У лютому 2020 р. опубліковано оновлену інформацію про початок 2-ї фази клінічного дослідження, 3-тя фаза очікується в ІІ кв. 2021 р. Беручи до уваги надзвичайну гуманітарну і фінансову проблему пандемії, обидві компанії вважають, що глобальний доступ до вакцин проти COVID-19 є пріоритетним завданням, при цьому всі рішення ухвалюються на основі наукових даних. Компанії сподіваються, що вакцина буде доступна для населення до кінця 2021 р. через механізми, що забезпечують справедливий доступ для людей в усьому світі, включаючи країни з низьким рівнем доходу.

GSK також співпрацює з канадською біофармацевтичною компанією Medicago для розробки вакцини проти COVID-19, комбінуючи їх вакцину-кандидата  на основі рослин з ад’ювантною технологією GSK. Вакцина-кандидат вступила у фазу 2/3 клінічних досліджень в середині листопада 2020 р.

У лютому 2021 р. GSK оголосила про початок співпраці з компанією CureVac щодо спільної розробки мРНК-вакцин нового покоління проти COVID-19 з потенціалом боротьби з багатьма новими варіантами. Крім того, GSK підтримує виробництво 100 млн доз вакцини-кандидата проти COVID-19 першого покоління CureVac в 2021 р. У липні 2020 р. компанія оголосила про стратегічну співпрацю з дослідження, розробки, виробництва та комерціалізації до 5 вакцин на основі мРНК і моноклональних антитіл.

У вересні 2020 р. з 8 іншими фармацевтичними компаніями було підписано зобов’язання підтримувати цілісність наукового процесу під час дослідження і розробки вакцин проти COVID-19.

Одночасно з процесом розробки ад’ювантної вакцини проти COVID-19 GSK продовжує досліджувати інші способи боротьби з пандемією, зокрема вивчення потенційних терапевтичних засобів і моноклональних антитіл для пацієнтів з COVID-19. GSK у співпраці з компанією VIR Biotechnology досліджує 2 моноклональних антитіла для потенційного лікування пацієнтів з COVID-19. Три дослідження знаходяться на 3-й фазі і одне — в фазі 1 та 2. У березні 2021 р. оголошено перші результати 3-ї фази дослідження COMET-ICE, що показали високу ефективність як монотерапія для раннього лікування COVID-19 серед дорослих з високим ризиком госпіталізації — зниження госпіталізації або смертності на 85%.

Також у травні 2020 р. GSK розпочала глобальне дослідження 2-ї фази для оцінки одного з потенційних нових лікарських засобів компанії — отілімабу, що також є моноклональним антитілом, щоб допомогти деяким пацієнтам з COVID-19, у яких виявлена надмірна реакція імунної системи, яка може призвести до госпіталізації або смерті. Результати цього дослідження очікуються в першій половині 2021 р.

Глобально GSK прагне, щоб вакцини від COVID-19 отримали всі люди, які їх потребують. Зокрема, ад’ювант GSK буде доступним для найбідніших країн у світі як за допомогою пожертвувань, так і через співпрацю з глобальними організаціями, які можуть визначити потреби і допомогти з постачаннями. GSK і Sanofi вже уклали угоди на поставку вакцин з урядами США, Великобританії і Канади, а також з Єврокомісією в разі, якщо її розробка буде успішною. Крім того, планується надати значну частину від загальної кількості доступних в усьому світі поставок для глобального альянсу доступу до вакцин проти коронавірусу COVAX, до якого долучилася і Україна.

Для підтримки зусиль у боротьбі з пандемією GSK пожертвувала 10 млн дол. США спеціальному фонду, заснованому спільно ООН і ВООЗ [14]. Більш детальну інформацію про дії компанії в боротьбі проти COVID-19 можна знайти на глобальному вебсайті компанії GSK.

Список використаної літератури

  1. www.who.int/news-room/events/detail/2021/04/24/default-calendar/world-immunization-week-2021
  2. www.who.int/news-room/events/detail/2021/04/24/default-calendar/world-immunization-week-2021#:~:text=World%20Immunization%20Week%20%E2%80%93%20celebrated%20every,world’s%20most%20successful%20health%20interventions
  3. Центр громадського здоров’я МОЗ України, 2020. Інфекційна захворюваність населення України.
    phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/inshi-infekciyni-zakhvoryuvannya/monitoring-i-ocinka/infekciyna-zakhvoryuvanist-naselennya-ukraini
  4. phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/imunizaciya/okhoplennya-scheplennyami
  5. www.who.int/ru/news/item/12-11-2020-worldwide-measles-deaths-climb-50-from-2016-to-2019-claiming-over-207-500-lives-in-2019.
  6. Doherty T.M., Del Giudice G., Maggi S. (2019) Adult vaccination as part of a healthy lifestyle: moving from medical intervention to health promotion. Annals of medicine 51.2: 128–140.
  7. WHO, 2019. Immunization coverage. www.who.int/mediacentre/factsheets/fs378/en/
  8. Європейске регіональне бюро ВООЗ, 2014. Щотижневий епідеміологічний бюлетень. www.who.int/immunization/position_papers/varicella_herpes_zoster_vaccine_pp_ru_2014.pdf?ua=1
  9. Philip R.K., Attwell K., Breuer T., Di Pasquale A., Lopalco P.L. (2018 ) Expert Rev Vaccines. Oct; 17(10): 851–864.
  10. WHO, Vaccines and diseases — Available at: www.who.int/immunization/diseases/en/ (last accessed March 2019); CDC, Vaccines and preventable diseases — Available at: www.cdc.gov/vaccines/vpd-vac/default.htm (last accessed March 2019); CDC, H1N1 flu — Available at: www.cdc.gov/h1n1flu/vaccination/ (last accessed March 2019); CDC, Smallpox vaccine — Available at www.cdc.gov/vaccines/vpd/smallpox/ (last accessed March 2019).
    GSK Press Release, GSK candidate vaccine helps prevent active pulmonary tuberculosis in HIV negative adults in phase II study, 25 September 2018 — Available at: https://www.gsk.com/en-gb/media/press-releases/gsk-candidate-vaccine-helps-prevent-active-pulmonary-tuberculosis-in-hiv-negative-adults-in-phase-ii-study/ (last accessed March 2019).
  11. Vaccines fact sheet, VGBU/VGU/0024/17.

За матеріалами, наданими ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна».
Редакція журналу «Український медичний часопис»

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.