Створено новий калькулятор прогнозування ризику серцево-судинних подій

Резюме. Наведено огляд дослідження, результати якого допомогли визначити найбільш надійні фактори ризику, асоційовані з розвитком серцево-судинних подій в майбутньому у пацієнтів із супутніми серцево-судинними захворюваннями. На основі отриманих результатів створена нова модель EUROASPIRE Risk Calculator, спрямована на прогнозування ризику серцево-судинних подій.

Актуальність

Сучасні дані свідчать. що найвища поширеність серцево-судинних подій (ССП) спостерігається серед осіб із супутніми серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) [1]. Відповідно до останніх європейських та американських гайдлайнів щодо менеджменту пацієнтів з ССЗ, пацієнти цієї групи мають найвищі показники ризику розвитку повторних ССП, тому медичні працівники повинні здійснювати належний медичний догляд за пацієнтами цієї групи. Прогнозування ризику розвитку ССП переважно асоціюється з наявністю у пацієнтів ішемічної хвороби серця (ІХС), інсульту, захворювань периферичних артерій, цукрового діабету, ниркової недостатності. Тому модифікація способу життя, контроль факторів ризику та прийом відповідних лікарських препаратів може бути ефективною стратегію профілактики ССП у майбутньому та покращення якості життя пацієнтів.

Дані опитування EUROASPIRE неодноразово демонстрували, що менеджмент пацієнтів із задокументованою ІХС не відповідає рекомендованим стандартам надання медичної допомоги, які встановлені Європейськими рекомендаціями щодо профілактики ССЗ, та на сучасному етапі потребує значного вдосконалення [2]. І хоча пацієнти з ІХС зазвичай мають спільний причинно-наслідковий зв’язок щодо розвитку захворювання, їх відповідь та прихильність до лікування — індивідуальні. Відповідно, прогнозування ризику ССП повинно бути індивідуальним для кожного пацієнта.

На жаль, дані літератури свідчать, що сьогодні й досі більшість клініцистів при менеджменті пацієнтів із ССЗ розглядають лише один/декілька факторів ризику, тоді як менеджмент пацієнтів вимагає мультифакторного підходу з урахуванням коморбідної патології. Незважаючи на наявність декількох моделей, спрямованих на оцінку ризику ССП у пацієнтів із ССЗ, й досі залишається проблемним питання щодо його прогнозування. Проведено дослідження, мета якого — розроблення нової надійної моделі оцінки ризику прогнозування ССП на основі набору незалежних факторів ризику [3].

Методи та результати дослідження

Загалом до дослідження було включено 12 484 пацієнтів. Медіана спостереження становила 1,7 років. Комбінована кінцева точка, яка була представлена як серцево-судинна смерть або госпіталізація, пов’язана з нефатальним інфарктом міокарда, інсультом, серцевою недостатністю, аортокоронарним шунтуванням або черезшкірним коронарним втручанням, відзначалася у 1 424 пацієнтів.

Модель прогнозування розроблена на основі даних 8 000 випадково відібраних пацієнтів, які були проаналізовані для оцінки предикторів несприятливого прогнозу і формування шкали ризику. Крім клінічних і демографічних чинників ризику, оцінювали психосоціальні параметри.

Результати дослідження продемонстрували, що ключовими факторами ризику прогнозування несприятливих ССП є:

  • вік пацієнта;
  • анамнез попередніх госпіталізацій, асоційованих з інсультом, серцевою недостатністю або черезшкірним коронарним шунтуванням;
  • периферичний атеросклероз;
  • цукровий діабет;
  • високі показники концентрації холестерину;
  • знижена ниркова функція;
  • тривога і депресія;
  • проживання у країнах високого ризику.

Модель прогнозування продемонструвала високу прогностичну цінність як у тестовій, так і у валідаційній когорті пацієнтів. Також виконана зовнішня валідація моделі щодо передбачення ризику на 20 148 учасників реєстру SWEDEHEART, які в анамнезі перенесли інфаркт міокарда.

На підставі отриманих результатів створено калькулятор ризику несприятливих ССП у пацієнтів зі стабільною ІХС (ризик може бути розрахований для одного або двох наступних років). Калькулятор доступний онлайн і має назву EUROASPIRE Risk Calculator.

Список використаної літератури

  1. Kerr A.J., Broad J., Wells S. et al. (2009) Should the first priority in cardiovascular risk management be those with prior cardiovascular disease? Heart, 95: 125–129.
  2. Kotseva K., De Backer G., De Bacquer D. et al. (2019) Lifestyle and impact on cardiovascular risk factor control in coronary patients across 27 countries: results from the European Society of Cardiology ESC-EORP EUROASPIRE V registry. Eur. J. Prev. Cardiol., 26: 824–835.
  3. Bacquer D.D., Ueda P., Reiner Ž. еt al. (2020) Prediction of recurrent event in patients with coronary heart disease: the EUROASPIRE Risk Model: Results from a prospective study in 27 countries in the WHO European region — The EURObservational Research Programme (EORP) of the European Society of Cardiology (ESC). Eur. J. Prevent. Cardiol., zwaa128 (https://doi.org/10.1093/eurjpc/zwaa128).

Анна Хиць,
Редакція журналу «Український медичний часопис»

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.