Прозапальна дієта та ризик розвитку серцево-судинних захворювань: чи правильно ми харчуємося?

Резюме. Наведено огляд асоціації між розвитком серцево-судинних захворювань та вживанням прозапальних продуктів харчування

Актуальність

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) спричиняють величезне навантаження на систему охорони здоров’я та є причиною більшості смертей у світі. Наявні дані свідчать, що активація імунної системи та хронічне запалення сприяють патогенезу розвитку ССЗ. Так, циркулюючі запальні біомаркери, включно з інтерлейкіном-6, С-реактивним білком та фактором некрозу пухлини пов’язані з розвитком інциденту ССЗ, що підтверджують результати численних рандомізованих досліджень.

Враховуючи наявні дані, деякі дослідники припускають, що важливий модифікуючий вплив на розвиток ССЗ може мати дієтичне харчування. Так, вживання продуктів, багатих амінокислотами, клітковиною та поліненасиченими жирними кислотами, пов’язане зі зниженням рівня запальних біомаркерів. Порівняно із вживанням окремих продуктів, дієтичні схеми спрямовані на потенційну взаємодію та спільні позитивні ефекти продуктів харчування. У попередніх дослідженнях повідомляли, що деякі дієтичні схеми, включно з середземноморською дієтою, асоціювалися з нижчими концентраціями деяких запальних біомаркерів та зниженням ризику розвитку ССЗ.

Групою вчених проведено дослідження, мета якого — оцінити загальний запальний потенціал різних дієтичних схем з використанням специфічного харчового індексу, що був емпірично розроблений на основі впливу кожного типу продуктів харчування на концентрацію маркерів запалення (EDIP), та оцінити асоціацію між ССЗ у трьох великих когортах пацієнтів.

Методи та результати дослідження

Дослідження проводилося на базі трьох проспективних досліджень Nurses ‘Health Study (NHS) (1984–2014), NHS II (1991–2017) в яких взяли участь відповідно 74 578 та 91 656 дорослих жінок, і дослідження Health Professionals Follow-Up Study (1986–2016), в якому брали участь 43 911 дорослих чоловіків. Період спостереження загалом тривав 25–30 років, при цьому кожні 4 роки учасники заповнювали анкету-опитувальник. На початку дослідження в учасників не були відзначені ССЗ та онкологічні захворювання.

Результати дослідження продемонстрували, що найбільші значення індексу EDIP асоціювалися з підвищенням ризику розвитку ССЗ порівняно з особами з найнижчим індексом EDIP (відношення шансів (ВШ) становило 1,38; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,31–1,46; p<0,001), ішемічної хвороби серця (ВШ 1,46; 95% ДІ 1,36–1,56; p<0,001) та інсульту (ВШ 1,28; 95% ДІ 1,17–1,39; p<0,001). Ці показники отримані з урахуванням поправок на фактори ризику ССЗ і застосування препаратів із протизапальною дією.

Висновки

Результати дослідження свідчать, що вживання продуктів харчування з вищим прозапальним індексом EDIP асоціювалося з підвищенням ризику розвитку ССЗ. При цьому зменшення прозапального потенціалу режиму харчування може забезпечити ефективну стратегію профілактики ССЗ.

Нагадуємо, що нещодавно відбувалася онлайн-конференція «MEDfocus: діалог професіоналів. Цукровий діабет — міфи та реалії ХХІ століття», в якій обговорювалися сучасні можливості терапії цукрового діабету з точки зору лікаря-ендокринолога.

  • Colditz G.A., Manson J.E., Hankinson S.E. (1997) The Nurses’ Health Study: 20-year contribution to the understanding of health among women. J. Womens Health, 6: 49–62.
  • Libby P., Ridker P.M., Maseri A. (2002) Inflammation and atherosclerosis. Circulation, 105: 1135–1143.
  • Li J., Lee D.H., Hu J. et al. (2020) Dietary Inflammatory Potential and Risk of Cardiovascular Disease Among Men and Women in the U.S. J. Am. Coll. Cardiol., 76(19) 218–219.

Анна Хиць

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.