Особливості функціонування спостережних рад у медичних закладах

Резюме. Коментар Михайла Радуцького, народного депутата України, голови Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги і медичного страхування.

Два місяці тому Президент Володимир Зеленський підписав Указ, спрямований на створення умов для підвищення зарплат медичних працівників. Про це пише на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook Михайло Радуцький, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги і медичного страхування.

Один з напрямків роботи для досягнення цієї мети — утворення спостережних/опікунських рад «з метою забезпечення ефективного та прозорого управління діяльністю таких закладів».

«Розвиток системи спостережних рад — це дійсно стратегічне питання сфери охорони здоров’я. Ми провели автономізацію медичних закладів, але механізми корпоративного управління ще повноцінно не сформовані. У більшості лікарень ефективність роботи головного лікаря контролює лише місцева влада. Що є недостатнім. Ані профспілки, ані громадськість, ані благодійні організації не мають жодного впливу на формування стратегії роботи закладу, на ключові кадрові призначення.

Про спостережні ради

На даний час створення та робота спостережних рад регламентується постановою Уряду від 27 грудня 2017 р. № 1077 «Про спостережну раду закладу охорони здоров’я та внесення змін до типової форми контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров’я».

Спостережні ради створюються за ініціативою власника (місцевої влади) при медичних закладах вторинного та третинного рівня. До ради входять не більше 15 осіб:

  • представник власника (1 особа);
  • представники структурних підрозділів з питань охорони та соціального захисту населення місцевої держадміністрації та/або виконавчого органу місцевої ради (1–4 особи);
  • депутати місцевих рад (1–2 особи);
  • представники профспілок, громадських організацій чи антикорупційних організацій, діяльність яких спрямована на захист права у сфері охорони здоров’я (1–8 осіб).

Спостережні ради відповідно до постанови Кабміну займаються питаннями захисту прав пацієнтів, реагуванням на скарги, розглядом результатів фінансово-господарської діяльності, вносять пропозиції керівнику лікарні щодо покращення надання медичних послуг, інформують власника про недоліки у роботі закладу.

Отже, нормативна база є. Але спостережних рад за фактом — немає.

Опитування медиків

Благодійний фонд «Пацієнти України» в межах реалізації проєкту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Підтримка реформи охорони здоров’я» розпочав дослідження проблематики спостережних рад: що заважає їхньому створенню, чому система не працює. Заплановано опитати медиків у 500 лікарнях з 8 областей країни.

Попередні рекомендації USAID до створення спостережних рад

Наразі USAID вже проведено юридичний аналіз чинного законодавства та підготовлено (з урахуванням міжнародного досвіду) попередні рекомендації до створення спостережних рад.

  • Розширити повноваження: спостережні ради мають впливати на роботу лікарні, брати участь в обранні та звільненні керівництва, проводити внутрішній аудит медзакладу.
  • Розділити повноваження генерального та медичного директора (сьогодні цим займається одна людина — головний лікар).
  • Члени спостережних рад мають отримувати винагороду для запобігання корупції та упередженості при прийнятті рішень.

В цілому рекомендації наших партнерів варто врахувати при подальшому обговоренні питання діяльності спостережних рад. Погоджуюсь з USAID, що члени спостережної ради мають отримати більше повноважень, щоб впливати на керівника лікарні.

Єдине, що є дискусійним, це питання призначення зарплат членам наглядових рад. На мою думку, спочатку потрібно значно підвищити рівень оплати праці лікарям та медсестрам, а вже потім думати, чи платити гроші членам спостережної ради.

Також я б додав ще декілька важливих пропозицій.

Потрібно розширити коло тих, кого можна залучити до спостережних рад. Це стосується, наприклад, благодійників та меценатів.

Участь у спостережній раді — це елемент престижу, іміджу. Тобто стимул для місцевого бізнесу допомагати медичним закладам. І цей фактор також потрібно мати на увазі.

Ще одне важливе питання — зацікавленість місцевої влади. На даний час власнику лікарні простіше не створювати спостережну раду, ніж потім разом з представниками громадськості та профспілок вирішувати проблеми медзакладу. Потрібно знайти шляхи, як можна зацікавити місцеву владу запроваджувати механізми корпоративного управління», — пише М. Радуцький

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Редакція журналу «Український медичний часопис» за матеріалами facebook.com/radutskyy
Фото — https://www.facebook.com/radutskyy

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.