Новий погляд на лікування та профілактику респіраторних захворювань

Резюме. 16 січня 2021 р. у цифровому форматі відбувся вебінар, присвячений новому підходу до лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей

У рамках неперервної освіти лікарів відбувся вебінар, під час якого провідні фахівці з педіатрії розповідали про оптимальні стратегії профілактики гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей.

Олег Шадрін, доктор медичних наук, завідувач відділення проблем харчування та соматичних захворювань у дітей раннього віку  ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», професор, у своїй доповіді приділив увагу питанню впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на мікробіом кишечнику. Здоров’я дитини зумовлене формуванням фізіологічних мікробіоценозів основних біотопів — шкіри, ротоглотки, кишечнику, які формують мікробіом людини. І хоча лише 5% кишкової флори належить до умовних патогенів, а 95% мікробів — до коменсальної флори, ослаблення захисних механізмів організму може стати поштовхом для стрімкого розмноження та дисемінації індигенної мікрофлори по всьому організму. Наразі доведено вплив на мікробіом індигенних бактерій, зокрема біфідофлори та лактобацил — основи порожнинної мікрофлори, яка є частиною складного морфофункціонального захисного біологічного бар’єра. Мікробіом дітей має певні відмінності від мікробіому дорослої людини як за кількістю бактерій, так і за складом. На відміну від дорослої людини, домінуючою фракцією інтестинальних бактерій залишаються біфідобактерії, а серед інших представників мікрофлори у дітей раннього віку переважають E. сoli і Lactobacillus. Склад мікрофлори плода залежить від мікробного складу біотопів матері. Контамінація дитини починається під час проходження пологовими шляхами і завершується прикладанням до грудей у ранній післяпологовий період. Подальша нормальна колонізація кишечнику немовляти зумовлена грудним вигодовуванням. Вплив препаратів з антибактеріальною дією на мікробіом дитини у перші місяців життя має негативні наслідки. Здатність індигенних бактерій до пасажу через мукозний бар’єр не лише в разі патологічних станів, а і у стані повного здоров’я, призводить до мікробної транслокації, яка є одним з головних чинників дисфункції шлунково-кишкового тракту з послідовним виникненням у деяких дітей патологічних станів. Новий підхід до патогенетичного лікування відповідно до Римських критеріїв IV дав можливість проводити корекцію стану мікробіому шляхом застосування препаратів та харчових добавок із вмістом біфідобактерій [1]. Актуальність шлунково-кишкової дисфункції у дітей не підлягає сумніву, оскільки у них  значно погіршується якість життя та знижуються адаптивні можливості. Одним із шляхів подолання проблеми, на думку доповідача, може бути застосування харчових добавок із вмістом біфідобактерій.

Олена Речкіна, доктор медичних наук, завідувач дитячого пульмонологічного відділення Національного інституту фтизіатрії та пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України, в доповіді приділила увагу іншій групі препаратів із широким спектром біологічних властивостей. Бактеріальні лізати зарекомендували себе як дієва фармакологічна профілактика гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ). Зважаючи на переважну поширеність ГРВІ в дитячій популяції, основна соціальна проблема дитячої захворюваності пов’язана з повторними епізодами ГРВІ у дітей, оскільки до 40% дітей дошкільного та 15% молодшого шкільного віку хворіють на рекурентні респіраторні захворювання. До провокуючих факторів рекурентного перебігу ГРВІ у дітей належать такі фактори.

  • Розширення контактів дитини при початку відвідування дитячого колективу.
  • Психоемоційний стрес у дитини.
  • Різноманіття збудників.
  • Переважно аерогенний шлях передачі інфекції.
  • Недостатні гігієнічні навички у дітей.
  • Відсутність імунологічного досвіду.
  • Висока вразливість.

Небезпека рекурентних ГРВІ полягає в підвищенні ризику виникнення цукрового діабету 1-го типу та бронхіальної астми. Крім того, рекурентні інфекції призводять до частих візитів до лікаря, гіподіагностики хронічної патології, загального погіршення якості життя дитини та батьків, зокрема погіршується якість навчання дитини, а батьки вимушено пропускають роботу. Актуальною проблемою педіатрії залишається поліпрагмазія та внаслідок цього — зростання вартості лікування у разі повторювальних епізодів ГРВІ. Помилкові уявлення щодо фармакологічного вирішення проблеми рекурентних респіраторних інфекцій призвели до поширення раннього призначення антибіотиків, необґрунтованого застосування антигістамінних препаратів із системною дією, одночасного застосування протикашльових та муколітичних препаратів, нераціонального застосування небулайзерної терапії. Гостро постає питання ефективності та безпеки для дитини традиційних методів лікування застуди, зокрема парових інгаляцій. На жаль,  поширеність уявлення щодо беззаперечної безпеки та ефективності традиційних методів щороку провокує сезонне зростання частоти виникнення бронхообструктивного синдрому, який потребує надання спеціалізованої медичної допомоги. Це спричинило пошук ефективних методів профілактики рецидивів ГРВІ. Як один із методів профілактики захворювань дітей рекомендовано активне застосування бактеріальних лізатів (БЛ) [2]. Механізм дії БЛ полягає у стимулюванні місцевого клітинного імунітету в слизовій оболонці носових шляхів шляхом стимулювання імунокомпетентних дендритних клітин слизової оболонки носа. Імуномодуляторна дія БЛ опосередкована впливом на сигнальні розпізнавальні рецептори. Дослідження молекулярного механізму дії БЛ дало результати щодо позитивного впливу на вроджений імунітет на тлі одночасної ініціації адаптивної захисної системи. Зазвичай БЛ містять кілька бактеріальних штамів, серед який Streptococcus pneumonia, Haemophilus influenzae, Klebsiella pneumonia викликають до 70% бактеріальних ускладнень («пекельна трійка»). Важливий аспект застосування полягає в запобіганні гіпердіагностики бронхіальної астми з послідовним неадекватним лікуванням дитини. Це пов’язано з нижчою частотою синдрому візингу та бронхообструктивного синдрому у дітей, яким проводилася неспецифічна імунопрофілактика шляхом застосування БЛ. Враховуючи неможливість специфічної імунокорекції проти більшості інфекційних агентів, застосування БЛ із профілактичною метою відповідає вимогам концепції зміцнення імунітету шляхом забезпечення мікробної стимуляції, і, таким чином, запобігає виникненню ГРВІ.

Список використаної літератури

  1. Evans D.M., Davey S. (2015) Mendelian randomization: new applications in the coming age of hypothesis-free causality.  Rev. Genomics Hum. Genet., 16: 327–350 (http// doi: 10.1146/annurev-genom-090314-050016).
  2. Baladi S., Katengawa S., Donati Y.R.A. et al. (1994) Effects of the Bacterial Extract OM-85 on Phagocyte Functions and the Stress Response. Med. Inflam., 3(2): 143–148 (http//doi: 1155/S0962935194000189).

 Ю.В. Жарікова
Редакція журналу «Український медичний часопис»

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.