Мікробіом кишечнику: визначені харчові звички, пов’язані з ризиком запальних захворювань кишечнику

Резюме. Наведено огляд результатів дослідження щодо асоціації між способом харчування, станом мікробіому кишечнику та ризиком розвитку запальних захворювань кишечнику.

Актуальність

Сьогодні відомо, що склад мікробіому впливає на баланс про- та протизапальних реакцій у кишечнику. Мікробна конкуренція за поживні речовини відіграє ключову роль у контролі цього балансу. Запальні захворювання кишечнику (ЗЗК) — група захворювань , які асоціюються зі змінами імунної відповіді, що підвищує ризик розвитку інфекційних захворювань [1]. Перебіг ЗЗК характеризується втратою гомеостазу між мікробіотою та імунною системою кишечнику. Дані літератури свідчать, що окрім імунних реакцій, мікробіом також впливає на компоненти імунної системи та бере участь у розвитку імуноопосередкованих запальних захворювань, у тому числі з цукровим діабетом, остеоартритом та системним червоним вовчаком [2]. Результати попередніх досліджень демонстрували асоціацію між дисбактеріозом та розвитком онкологічних захворювань і кардіометаболічних розладів [3, 4]. Попередні епідеміологічні дослідження визначили певні фактори харчування, асоційовані з розвитком ЗЗК, однак механізми, що лежать в основі патогенезу цих станів, залишаються невідомими. Проведено дослідження, метою якого було визначити асоціацію між способом харчування, станом мікробіому кишечнику та ризиком розвитку ЗЗК [5].

Методи та результати

Групою дослідників, на чолі з Лаурою Болте (Laura Bolte) з кафедри гастроентерології та гепатології Гронінгенського університету та Університетського медичного центру Гронінген, Гронінген, Нідерланди (Department of Gastroenterology and Hepatology, University of Groningen and University Medical Centre Groningen, Groningen, The Netherlands), проведено дослідження, в якому оцінювали 173 фактори харчування та склад мікробіому у 1425 дорослих хворих на ЗЗК (хвороба Крона (ХК), виразковий коліт, синдром подразненого кишечнику (СПК) та загальна популяція осіб). Склад мікробіому та стан кишечнику оцінювали за допомогою метагеномного секвенування. Спосіб харчування та харчові звички оцінювали за допомогою заповнення анкети-опитувальника.

Загалом дослідниками виявлено існування 38 асоціацій між режимом харчування та мікробіомом кишечнику. Більше того, вживання 61 продукту харчування та нутрієнта асоціювалося з 61 видом та 249 метаболічними сигнальними шляхами у здорових осіб та пацієнтів із СПК, ХК та загальній когорті осіб. Відповідно до отриманих результатів оброблена їжа та їжа тваринного походження асоціювалися зі збільшеним вмістом таких видів бактерій, як Firmicutes, Ruminococcus та Blautia в мікробіомі, а також з підвищеним синтезом ендотоксинів. З іншого боку, вживання рослинної їжі та риби асоціювалося з більшим вмістом коротколанцюгових жирних кислот, які продукують компенсалами, та метаболічними сигнальними шляхами для нутрієнтів.

Висновок

Дослідниками визначені схеми харчування, які постійно корелюють із певними групами бактерій, які, відповідно, відіграють важливу роль щодо стану мікробіому кишечнику та ризику розвитку ЗЗК. Отримані результати можуть бути корисними при застосуванні стратегій профілактики розвитку ЗЗК.

Нагадуємо, що нещодавно відбувся науковий симпозіум з міжнародною участю — ХХІІI Національна школа гастроентерологів, гепатологів України «Коморбідні стани в гастроентерології, мультидисциплінарний підхід. Академія здорового харчування», програма якого включала обговорення таких нагальних питань гастроентерології, як порушення функції печінки, асоційовані з COVID-19, проблема лікування больового синдрому при біліарній дисфункції та менеджмент пацієнтів з декомпенсованим цирозом печінки.

  1. Хиць А.Р. (2021) COVID-19: особливості менеджменту пацієнтів із запальними захворюваннями кишечнику. УКР. МЕД. ЧАСОПИС, 30 квітня [Електронна публікація].
  2. Forbes J.D., Chen C-Y., Knox N.C. et al. (2018) A comparative study of the gut microbiota in immune-mediated inflammatory diseases-does a common dysbiosis exist? Microbiome; 6: 221. doi:10.1186/s40168-018-0603-4.
  3. Zitvogel L., Pietrocola F., Kroemer G. (2017) Nutrition, inflammation and cancer. Nat. Immunol.; 18: 843–50.
  4. Erridge C. (2011) Diet, commensals and the intestine as sources of pathogen-associated molecular patterns in atherosclerosis, type 2 diabetes and non-alcoholic fatty liver disease. Atherosclerosis; 216: 1–6
  5. Bolte L.A., VilaV., Imhann F. et al. (2021) Long-term dietary patterns are associated with pro-inflammatory and anti-inflammatory features of the gut microbiome. Gut, April 2. doi: 10.1136/gutjnl-2020-322670

Анна Хиць,
редакція журналу «Український медичний часопис»

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.