Менеджмент пацієнтів із гострим коронарним синдромом у світлі останніх міжнародних гайдлайнів

Резюме. 18 листопада 2020 р. відбувся Науково-практичний онлайн-вебінар «Лікуй інфаркт сучасно».

Патологія серцево-судинної системи вже багато років очолює статистику смертності населення як в Україні, так і в інших країнах світу. Так, статичні дані свідчать, що щорічно внаслідок серцево-судинних захворювань (ССЗ) помирають понад 4,3 млн осіб в Європі, в Україні цей показник є ще вищим. Одним з найпоширеніших ССЗ є ішемічна хвороба серця (ІХС), клінічні прояви якої включають безбольову ішемію, стабільну та нестабільну стенокардію, інфаркт міокарда (ІМ), серцеву недостатність та раптову смерть. На сьогодні смертність від ІМ залишається одним із головних факторів у структурі загальної смертності. Виявлення пацієнтів із гострим коронарним синдромом (ГКС) серед усіх випадків ССЗ є складним завданням діагностики. Враховуючи проблему діагностики ГКС, важливим вважають проведення освітніх заходів, спрямованих на вдосконалення професійних знань та навичок серед фахівців.

18 листопада 2020 р. відбувся Науково-практичний онлайн-вебінар «Лікуй інфаркт сучасно», метою якого стало обговорення всієї наявної інформації щодо ГКС, включно з:

  • сучасними європейськими підходами в лікуванні пацієнтів із ІМ та постінфарктних хворих;
  • принципами медикаментозного ведення пацієнта в перший рік після ІМ, заснованими на Європейських рекомендаціях останніх років.

Перший спікер Максим Соколов, доктор медичних наук, професор, привітав слухачів вебінару і перейшов до доповіді щодо сучасного стандарту надання медичної допомоги пацієнтам із ГКС. Спікер зупинився на проблемі ГКС в Україні та світі й розповів про національну мережу реперфузійних центрів, основною метою якої є об’єднання ресурсів для надання сучасної медичної допомоги пацієнтам із ГКС.

Володимир Колесник виступив із доповіддю «Перспективи розвитку інтервенційних методів лікування пацієнтів із ГКС в Одеській області», в якій розповів про сучасну програму «Stent for Life», імплементація якої забезпечила можливість надання спеціалізованої медичної допомоги пацієнтам з ІМ у режимі замкнутого циклу зі зниженням показника госпітальної летальності з 16 до 5%.

Далі до слова була запрошена Олена Коваль, доктор медичних наук, професор, яка виступила з доповіддю «Новини антитромботичної терапії 2020: те, що частково увійшло в рекомендації, але ще не у всі інструкції». Медицина постійно розвивається та вдосконалюється, і сьогодні в арсеналі практикуючих лікарів наявно чимало фармакологічних показань для антитромботичної терапії, включно з пероральними та парентеральними антикоагулянтами (антагоніст вітаміну К (АВК), нефракційний гепарин (НФГ), еноксапарин, бівалірудин тощо) та антиагрентами (ацетилсаліцилова кислота (АСК), клопідогрель, прасугрель тощо). І якщо в минулому гайдлайні Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology — ESC) 2015 р. додавання інгібітора P2Y12-рецепторів до АСК через 1 рік дозволялося лише після ретельної оцінки ішемічного та геморагічного ризику пацієнта, то в останньому гайдлайні 2020 р. зазначено, що додавання другого антитромботичного агента з метою вторинної профілактики необхідно розглянути у пацієнтів високого ризику розвитку ішемічних подій та без підвищеного ризику розвитку значних кровотеч. Крім того, робоча група ESC підкреслює важливість розподілу пацієнтів на дві групи тромботичного/ішемічного ризику: високого та помірного (таблиця). Так, залежно від індивідуальної клінічної оцінки пацієнта з урахуванням ССЗ в анамнезі та/або коронарної анатомії необхідно визначити наявність ІХС з ускладненим або неускладненим перебігом — залежно від факторів ризику. Вибір факторів ризику ґрунтується на сукупних даних клінічних випробувань щодо тривалого антитромботичного лікування пацієнтів із ІХС. Далі спікер детально зупинилася на терапії ГКС у світлі нових рекомендацій ESC 2020 р.

Таблиця. Фактори ішемічного ризику при тривалому лікуванні двома антитромботичними препаратами

Фактори ішемічного ризику
Високий тромботичний ризик Помірний тромботичний ризик
Складна ІХС і щонайменше 1 критерій Нескладна ІХС і щонайменше 1 критерій
Фактори ризику
ЦД, що потребує лікування ЦД, що не потребує лікування
Повторний ІМ в анамнезі Повторний ІМ в анамнезі
Багатосудинне ураження коронарних артерій Полісудинне ураження (ІХС + ЗПА)
Полісудинне ураження (ІХС + ЗПА) ХХН із рШКФ 15–59 мл/хв/1,73 м2
Ранній (<45 років) або прискорений (нове ураження протягом 2 років) розвитком ІХС
Супутнє системне запальне захворювання (наприклад СЧВ, хронічний артрит тощо)
ХХН із рШКФ 15–59 мл/хв/1,73 м2
Технічні аспекти
Імплантовано ≥3 стентів
Проліковано ≥3 уражень
Загальна довжина стентів >60 мм
Складна реваскуляризація в анамнезі (біфуркаційне стентування з імплантацією ≥2 стентів, стентування останньої діючої артерії та ін.)
Тромбоз стента на тлі антитромбоцитарної терапії в анамнезі

ЗПА — захворювання периферичних артерій; СЧВ — системний червоний вовчак; ХХН — хронічна хвороба нирок; рШКФ — розрахункова швидкість клубочкової фільтрації.

Світлана Андрієвська, доктор медичних наук, професор, у своїй доповіді висвітлила сучасні підходи менеджменту пацієнтів після ІМ на амбулаторному етапі. Спікер зазначила, що основ­ною метою при веденні пацієнтів після перенесеного ІМ, є динамічне спостереження за їх станом здоров’я, включно зі зміцненням досягнутих результатів у лікуванні основного захворювання та забезпеченні подальшої позитивної динаміки, а також повернення пацієнта до звичайного життя (соціальний і трудовий статус пацієнта). При цьому особливої уваги потребують пацієнти, яким не проводили реваскуляризації міокарда після ІМ. Відповідно до сучасних настанов, необхідною умовою при менеджменті цих пацієнтів є усунення основних факторів ризику, таких як тютюнопаління, підвищений рівень холестерину, підвищений рівень артеріального тиску та надмірна маса тіла.

Анна Хиць

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.