Коли починати лікування статинами? | Медичний часопис

Резюме. Досліджували ризик виникнення фатальних серцево-судинних подій у пацієнтів з низьким та помірним ризиком шляхом визначення кальцієвого індексу в коронарних артеріях за Агатстон.

Актуальність

Захворювання серцево-судинного генезу залишаються провідним чинником смертності у світі. Останнім часом завдяки первинній та вторинній профілактиці, спрямованій на фактори ризику, які підлягають модифікації, вдалося значно знизити рівень смертності внаслідок фатальних серцево-судинних подій [4]. Однак незважаючи на існування декількох алгоритмів, стратифікація ризиків фатальних серцево-судинних подій залишається складною, особливо у пацієнтів з низьким або помірним короткотерміновим ризиком. Підвищення частоти серцево-судинних подій на тлі відсутності факторів ризику або у пацієнтів з низьким 10-річним ризиком відповідно до Фремінгемського дослідження спричинило  пошук додаткових біомаркерів, які надали б можливість ідентифікації осіб з максимальною користю від модифікації ризиків фатальних серцево-судинних подій [2]. Відповідно до рекомендацій Американського коледжу кардіології від 2018 р. до таких методів належить визначення кальцієвого індексу коронарних артерій (ККА) за Агатстон. Методика визначення кальцієвого коронарного індексу за Агатстон полягає у проведенні комп’ютерної томографії з одночасною синхронізацією електрокардіографії, що дозволяє виявити наявність та локалізацію атеросклеротичних бляшок в коронарних артеріях у пацієнтів із субклінічним перебігом атеросклеротичної хвороби та вчасно розпочати застосування статинів [1]. Переваги методики полягають у відсутності необхідності проведення додаткового контрастування. Однак поширення методу обмежене ресурсом медичного закладу. З огляду на це предметом дослідження, проведеного міжнародною командою фахівців на чолі з Джайдіпом Пателем (Patel J.) з лікарні Ґопкінсона, м. Балтімор, США, стало дослідження показників кальцієвого індексу коронарних артерій та ризиків фатальних серцево-судинних подій у пацієнтів із субклінічним перебігом  атеросклеротичної хвороби [3]. Результати опубліковані в журналі «Кардіологія» Американської медичної асоціації (Cardiology, JAMA).

Результати

У дослідження включено 1688 пацієнтів із субклінічним перебігом атеросклеротичної хвороби та відсутністю клінічних ознак цукрового діабету, віком 45–75 років, переважно чоловіків (57,8%). У всіх учасників дослідження ризик виникнення атеросклеротичної хвороби <20,0%, рівень холестерину низької щільності 70–189 мг/дл. Пацієнтів стратифікували за особливостями сімейного анамнезу щодо раннього початку атеросклеротичної хвороби, ранньої менопаузи, наявності порушення метаболічного генезу, хронічної хвороби нирок, виявлення дисліпідемії та прозапальних біомаркерів, визначення низького кісточково-плечового індексу. Після проведення аналізу отримані наступні результати.

  1. В цілому нульовий індекс ККА виявлений у 42,8% пацієнтів. В підгрупі пацієнтів з 1–2 факторами ризику нульовий ККА відмічено у 45,7% пацієнтів. Збільшення факторів ризику ≥3 пов’язане зі зниженням частоти нульового ККА до 40,3%.
  2. Через 12 років спостереження з інтерквартильним інтервалом 11,5–12,6 року скоригований рівень захворюваності на атеросклероз коронарних судин у пацієнтів з нульовим індексом ККА становив ≤7,5 серцево-судинних подій/1000 пацієнто-років.
  3. Винятком стали пацієнти з низьким кісточково-плечовим індексом, для яких частота фатальних серцево-судинних подій виявилася вищою, становивши 10,4 подій/1000 пацієнто-років, та з комбінацією ≥3 факторів ризику (95% довірчий інтервал (ДІ) 1,5–73,5).

Висновки

Дослідники дійшли висновку, що стандартизація визначення індексу ККА в комбінації з оцінкою факторів підвищення ризику атеросклерозу може бути корисною для визначення початку лікування статинами у пацієнтів з низькими або помірними ризиком атеросклеротичного ушкодження коронарних судин.

  1. Berger J.S., Jordan C.O., Lloyd-Jones D. et al. (2010) Blumenthal screening for cardiovascular risk in asymptomatic patients. Rational Pharmacotherapy in Cardiology, 6(3): 381–390. doi.org/10.20996/1819-6446-2010-6-3-381-390.
  2. D’Agostino R.B. Sr., Vasan R.S., Pencina M.J. et al. (2008) General cardiovascular risk profile for use in primary care: the Framingham Heart Study. Circulation, 117: 743–53. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.107.699579.
  3. Patel J., Pallazola V.A., Dudum R. et al. (2021) Assessment of Coronary Artery Calcium Scoring to Guide Statin Therapy Allocation According to Risk-Enhancing Factors. JAMA Cardiol.  doi:10.1001/jamacardio.2021.2321.
  4. Yusuf S., Hawken S., Ounpuu S. et al. (2004) Effect of potentially modifiable risk factors associatedwith myocardial infarction in 52 countries (the INTERHEART study): case-control study. Lancet, 364: 937–52. doi: 10.1016/S0140-6736(04)17018-9.

Ю.В. Жарікова
Редакція журналу «Український медичний часопис»

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.