Імунопрофілактика колоректального раку | Медичний часопис

Резюме. Ефективність та безпека вторинної профілактики колоректального раку шляхом рутинного застосування імуноактивних нутрієнтів (seAFOod Polyp Prevention trial).

Актуальність

Масштабування скринінгу раку товстого кишечнику зумовило зростання частоти виявлення колоректального раку (КРР) в популяції. Актуальність проблеми КРР полягає в труднощах інструментального моніторингу стану передракових змін стінки кишечнику та надзвичайно високому рівні смертності внаслідок онкопатології [1]. Враховуючи багатофакторний етіопатогенез, рушійним фактором  виникнення КРР наразі вважають втрату геномної стабільності під впливом несприятливих зовнішніх умов. Зокрема, залежність реалізації генетичної диспозиції від особливостей харчового раціону лежить в основі імунопрофілактики в групі високого ризику виникнення КРР шляхом рутинного застосування нутрієнтів з вмістом поліненасичених жирних кислот, основним джерелом яких залишаються риба, морепродукти та насіння льону. Результати попередніх досліджень свідчать про позитивний ефект від застосування ейкозапентаєнової кислоти (ЕПК) у періопераційному лікуванні пацієнтів з  КРР [3]. Слід зазначити, що основна протипухлинна дія ЕПК полягає в апоптозі пухлинних клітин, зменшенні проліферації та блокуванні ангіонеогенезу пухлини. Враховуючи накопичений досвід, який свідчить, що більшість випадків КРР розвивається опосередковано шляхом «аденома — карцинома», клінічне значення поточного дослідження полягає у дослідженні імуномодулювальних ефектів ЕПК, які здатні знизити ризики у пацієнтів з аденомами товстої кишки [1]. Група дослідників з Університету Св. Джеймса, м. Лідс, Великобританія, вивчала можливості імунологічної профілактики в контексті сучасних досліджень. Повністю результати опубліковані в журналі «Ланцет» (The Lancet).

Методи та результати

У рандомізоване дослідження включили 709 пацієнтів віком 55–73 років з групи високого ризику виникнення пухлин товстої кишки. Критеріями відбору пацієнтів за результатами національної скринінгової програми з виявлення КРР стали наступні ознаки.

  • кількість колоректальних аденом ≥3;
  • не менше однієї аденоми діаметром ≥10 мм;
  • не менше 5 аденом діаметром <10 мм.

Після розподілу на 4 групи пацієнти трьох інтервенційних груп впродовж 12 міс щодня отримували 2 г ЕПК, 0,003 г ацетилсаліцилової кислоти (АСК) або комбінацію з ЕПК та АСК. Результати порівнювали з четвертою контрольною групою. Первинною кінцевою точкою дослідження обрано виявлення аденоми кишечнику через 1 рік спостереження шляхом виконання ендоскопії та порівняння частоти виявлення аденоми з початковими результатами ендоскопії. Отримані наступні результати.

  1. Аналіз не надав статистично достовірних даних щодо зниження частоти виявлення аденом в інтервенційних групах. Найбільша частота виявлення аденоми відмічена в інтервенційній групі ЕПК (63%). Частота виявлення аденом в групі АСК та комбінованого застосування ЕПК та АСК виявилася подібною до результатів контрольної групи (61%) (відношення ризиків (RR) = 0,99, 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,87–1,12, р=0,88 та RR=0,98, 95% ДІ 0,87–1,12, р=0,81 відповідно).
  2. Найнижча частота побічних ефектів виявлена в інтервенційній групі АСК (39%), а найвища – в інтервенційній групі ЕПК (46%). І хоча зафіксована висока переносимість усіх препаратів, кількість шлунково-кишкових подій в групі ЕПК виявилася на ≥50% більшою порівняно з іншими інтервенційними групами, у тому числі контрольною.
  3. В цілому за час спостереження відмічено 6 великих кровотеч з верхньої ділянки шлунково-кишкового тракту, з яких 2 кровотечі виникли у пацієнтів з групи ЕПК, 3 – в групі АСК. В контрольній групі зафіксована одна масивна кровотеча.

Висновки

Таким чином, дослідники дійшли висновку, що застосування ЕПК та АСК окремо або комбінації ЕПК та АСК не знижує ризику виникнення аденоми товстої кишки незалежно від локалізації та не може бути рекомендована до рутинного застосування. Однак залишається нез’ясованим вплив фармакопрофілактики на локалізацію аденом, їх тип та частоту рецидивів після видалення.

  1. Hull P.M.A., Sprange K., Hepburn T. et al. (2018) Eicosapentaenoic acid and aspirin, alone and in combination, for the prevention of colorectal adenomas (seAFOod Polyp Prevention trial): a multicentre, randomised, double-blind, placebo-controlled, 2 × 2 factorial trial. Lancet, 392 (10164): 2583–2594 (doi: 10.1016/S0140-6736(18)31775-6).
  2. Logan R., Patnick J., Nickerson C. et al. (2012) Outcomes of the Bowel Cancer Screening Programme (BCSP) in England after the first 1 million tests. Gut, 61: 1439–1446 (doi: 10.1136/gutjnl-2011-300843).
  3. Watson H., Cockbain A., Spencer J. et al. (2016) Measurement of red blood cell eicosapentaenoic acid (EPA) levels in a randomised trial of EPA in patients with colorectal cancer liver metastases. Prostaglandins Leukotю Essentю Fatty Acids, 115: 60–66 (doi: 10.1016/j.plefa.2016.10.003).

Ю.В. Жарікова
Редакція журналу «Український медичний часопис»

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.