COVID-19 і тяжкий неврологічний дефіцит

Резюме. Дослідження взаємозв’язку SARS-CoV-2 та виникнення гострого енцефаліту

Актуальність

Хоча питання нейротропізму SARS-CoV-2 та вплив коронавірусу на патогенез запалення в головному мозку, як і раніше, залишається дискусійним, дослідники звернули увагу на декілька випадків виникнення гострого енцефаліту у пацієнтів із лабораторно підтвердженим COVID-19 без розвитку гострого респіраторного дистрес-синдрому (Liu K. et al., 2020). Встановлено, що більшість випадків гострого енцефаліту мали гострий початок та стрімкий перебіг. Це мало вкрай негативний вплив на виживаність (Liu K. et al., 2020). Наразі простежується збільшення кількості підтверджених випадків виявлення серйозного неврологічного дефіциту на тлі помірних і тяжких респіраторних порушень, зумовлене потенційним пантропізмом коронавірусу, зокрема до нервових клітин (Helms J. et al., 2020). Обмеженість результатів спричинила проведення дослідження групою італійських лікарів на чолі з Андреа Пілотто (Pilotto A. et al., 2020). Досліджували  закономірність виникнення неврологічних порушень у пацієнтів із неускладненим та ускладненим перебігом SARS-CoV-2. Результати опубліковані у відкритому електронному архіві MedRxiv.

Дизайн та методи дослідження 

Багатоцентрове рандомізоване дослідження ENCOVID проведено на базі 13 медичних центрів Північної Італії. До дослідження було залучено 45 пацієнтів із підтвердженою коронавірусною респіраторною інфекцією та клінічними симптомами психоневрологічного дефіциту. Досліджували результати спинномозкової пункції, магнітно-резонансної томографії (МРТ) та електроенцефалографії (ЕЕГ).

Результати дослідження

  1. Енцефаліт на тлі коронавірусної інфекції підтверджений у 32 пацієнтів, з них у 25 пацієнтів віком ≥65 років. При цьому респіраторні порушення, переважно помірні, відзначали у 60% пацієнтів. Тяжкі дихальні розлади, які потребували респіраторної підтримки, виявляли у 40% пацієнтів.
  2. Ураження нервової системи проявлялося гострим дебютом делірію (68%), афазією/дизартрією (24%) та судомами (24%). Головний біль відзначали у 24% пацієнтів.
  3. Дослідники зазначили одночасне виникнення неврологічних та респіраторних симптомів у 44% пацієнтів. Однак у 48% пацієнтів ознаки неврологічного дефіциту дебютували через 5–8 днів.
  4. У спинномозковій рідині 68% пацієнтів із лабораторно непідтвердженим SARS-CoV-2 виявлено високий рівень білка — 55–123 мг/дл (гіперпротеїнорахія) та плейоцитоз — 5–55 клітин у полі зору.
  5. Найбільші зміни зазначені за результатами МРТ. Загалом відмінність між вираженістю клінічних симптомів, притаманних гострому енцефаліту, та візуальними змінами на МРТ спостерігалася у 21% пацієнтів. У 40% учасників клінічна картина гострих неврологічних порушень не підтверджувалася візуальними змінами на МРТ. У 9% пацієнтів МРТ виявило візуальні ознаки гострого дисемінованого енцефаліту (ГДЕ). А у 6% пацієнтів візуальні зміни в головному мозку були подібними для лейкоенцефаліту (ЛЕ). Дослідники зазначили відстрочений дебют ГДЕ та ЛЕ порівняно з іншими видами енцефаліту. Виявлена асоціація між тяжким ураженням головного мозку і тяжкістю дихальних порушень (р=0,001). До того ж, зміни на МРТ були пов’язані з незадовільною клінічною відповіддю на лікування.
  6. У всіх учасників дослідження на ЕЕГ спостерігалися патологічні зміни у фронтальних ділянках (64%). Однак зміни сигналу, притаманні для епілепсії, виявлені лише у 24% пацієнтів.
  7. За результатами вірусологічного аналізу основними етіологічними чинниками енцефаліту виявилися герпесвірусна і туберкульозна інфекція. Проте найчастіше інфекційний агент залишався нез’ясованим, що дало змогу дослідникам дійти висновку щодо параінфекційного (аутоімунного) генезу запалення головного мозку.

Висновки

Таким чином, вірус SARS-CoV-2 може спричинити багатовогнищевий лейкоенцефаліт, подібний до демієлінізуючих захворювань центральної нервової системи, зокрема розсіяного склерозу та прогресуючої мультифокальної лейкоенцефалопатії. Однак наразі не відомі групи підвищеного ризику та доступні біомаркери, що становить труднощі у виборі лікувальної стратегії.

  • Helms J., Kremer S., Merdji H. et al. (2020) Neurologic Features in Severe SARS-CoV-2 Infection. N. Engl. J. Med., 382(23): 2268–2270. doi: 10.1056/NEJMc2008597.
  • Liu K., Pan M., Xiao Z., Xu X. (2020) Neurological manifestations of the coronavirus (SARS-CoV-2) pandemic 2019–2020. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry, 91(6): 669–670. doi: 10.1136/jnnp2020-323177.
  • Pilotto A., Masciocchi S., Volonghi I. et al. (2020) The clinical spectrum of encephalitis in COVID-19 disease: the ENCOVID multicentre study. medRxiv preprint. doi: https://doi.org/10.1101/2020.06.19.20133991.

За матеріалами https://www.medrxiv.org/content/10.1101/2020.06.19.20133991v1.full.pdf

Жарікова Юлія

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.