COVID-19: ефективність застосування антагоніста рецептора ІЛ-1 та вплив на смертність

Резюме. Наведено огляд результатів дослідження щодо оцінки ефективності та безпеки терапії із застосуванням анакінри при лікуванні пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2

Актуальність

Пандемія COVID-19, спричинена вірусом SARS-CoV-2, вразила понад 200 країн світу з мільйонами підтверджених випадків захворювання і смерті у всьому світі [1]. Найтяжчі та смертельні форми COVID-19 пов’язані з розвитком гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС), характерною рисою якого є розвиток рефрактерної гіпоксемї з подальшим розвитком тромбоутворення не лише шляхом підвищення в’язкості крові, але і шляхом передачі сигналів факторами, індукованими гіпоксією. З точки зору патофізіології, пусковим моментом, який розпочинає каскад патологічних механізмів при COVID-19, є ураження клітин крові та запалення стінок судин, що і зумовлює розвиток гемолітичного мікротромбоваскуліту [2].

Для боротьби з COVID-19 розроблялися різні варіанти лікування, переважно із застосуванням антибіотиків та антикоагулянтів. Анакінра — рекомбінантний людський білок, антагоніст рецептора інтерлейкіну (ІЛ)-1, на початку пандемії розглядався в якості одного з можливих методів лікування COVID-19, оскільки його ефективність підтверджена результатами попередніх досліджень при лікуванні інших гіперзапальних синдромів, включно з синдромом активації макрофагів при бактеріальному сепсисі та синдромом вивільнення цитокінів при протипухлинній терапії [3, 4]. Так, протягом раннього періоду пандемії опубліковано серії випадків щодо оцінки ефективної терапії із застосуванням анакінри у пацієнтів з помірним/тяжким перебігом COVID-19 з метою зменшення вираженості запалення, спричиненого ІЛ-1, який, як вважалося, був пов’язаний з патогенезом COVID-19. Проведено дослідження, мета якого — визначити ефективність застосування анакінри при лікуванні пацієнтів з підтвердженим COVID-19, включно з визначенням ризику смерті та госпіталізації [5].

Методи та результати

Проведено систематичний огляд та метааналіз наявних відомостей в таких базах даних, як Medline (PubMed), Cochrane, medRxiv, bioRxiv та ClinicalTrials.govб. Критерії включення: рандомізовані порівняльні обсерваційні дослідження за участю пацієнтів, які були госпіталізовані з приводу COVID-19, в яких порівнювали терапію із застосуванням анакінри зі стандартним лікуванням COVID-19 або плацебо. Період включення даних у дослідження становив до 22 січня 2021 р. включно.

Первинною кінцевою точкою дослідження обрана смертність через 28 днів, вторинною — безпека (наприклад ризик приєднання вторинної інфекції).

Загалом до систематичного огляду було відібрано 209 досліджень, з яких 178 відповідали критеріям включення та були оцінені. У підсумковий огляд увійшли дані з 9 досліджень, що містять дані про 1185 пацієнтів. Після проведення метааналізу з урахуванням коригування за віком, супутніми захворюваннями, рівнем С-реактивного білка і лімфопенії встановлено, що смертність була значно нижчою у пацієнтів з групи анакінри (38 [11%] з 342) порівняно з пацієнтами, які отримували стандартну терапію або плацебо (137 [25%] 553; відношення ризиків (ВР) 0,32; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,20–0,51).

При цьому зниження показників смертності було однаковим незалежно від наявності/відсутності супутніх захворювань (наприклад цукрового діабету), індексу оксигенації (PaO2/FiO2) або концентрації феритину. Застосування анакінри демонструвало вищу ефективність у пацієнтів з рівнем С-реактивного білка >100 мг/л (ВР 0,28; 95% ДІ 0,17–0,47).

Терапія із застосуванням анакінри дозволяла досягти поліпшення показника виживаності пацієнтів без призначення дексаметазону (ВР=0,23; 95% ДІ 0,12–0,43), але не у випадку одночасного застосування з дексаметазоном (ВР=0,72; 95% ДІ 0,77–1). Застосування анакінри не асоціювалося з підвищеним ризиком розвитку вторинних інфекцій порівняно зі стандартним лікуванням (ВР=1,35; 95% ДІ 0,59–3,10).

Висновок

Результати проведеного дослідження продемонстрували, що застосування анакінри може бути альтернативним варіантом лікування COVID-19, яке не поступається за ефективністю та безпекою стандартним методам терапії.

Нагадуємо, що нещодавно CDC та ACAAI 2021 р. випустили оновлені рекомендації щодо профілактичних заходів в закладах освіти.

Список використаної літератури:

  1. WHO (2021) Coronavirus disease (COVID-19) pandemic. WHO, Jun 28. www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019?gclid=Cj0KCQiAhs79BRD0ARIsAC6XpaXhxHeN64r7-j5rvv0ZDtNGxNkA0e2EWCAUr8QWWj-qi_PPrXOljroaAjXBEALw_wcB.
  2. Хиць А.Р. (2020) COVID-19: цитокіновий шторм, гіперперфузія легеневих судин, щаслива гіпоксія та можливі методи лікування. УКР. МЕД. ЧАСОПИС, 10 листопада [Електронна публікація].
  3. Varga Z., Flammer A.J., Steiger P. et al. (2020) Endothelial cell infection and endotheliitis in COVID-19. Lancet; 395: 1417–1418.
  4. Mehta P., McAuley D.F., Brown M. et al. (2020) COVID-19: consider cytokine storm syndromes and immunosuppression. Lancet; 395: 1033–1034.
  5. Kyriazopoulou E., Huet T., Cavalli G. et al. (2021) Effect of anakinra on mortality in patients with COVID-19: a systematic review and patient-level meta-analysis. Lancet, Aug 9. doi.org/10.1016/S2665-9913(21)00216-2.

Анна Хиць
Редакція журналу «Український медичний часопис»

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.