Зоперцин — інструкція для медичного застосування

0 38

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування
препарату

ЗОПЕРЦИН

 (Zopercin)

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: білий або майже білий кристалічний порошок;

склад: 1 флакон містить піперациліну натрію, еквівалентно піперациліну
4 г, тазобактаму натрію, еквівалентно тазобактаму 0,5 г;

 

Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група. Комбінації пеніцилінів у тому числі з інгібіторами

β-лактамаз. Код АТС J01CR05.

 

Фармакологічні властивості. Комбінований антибактеріальний препарат, який
містить піперацилін – напівсинтетичний антибіотик широкого спектру дії і тазобактам – інгібітор більшості β-лактамаз.

Фармакодинаміка. Механізм дії піперациліну натрію зумовлений інгібуванням синтезу стінки клітини, препарат проявляє бактерицидну активність.
Тазобактам натрію є інгібітор β-лактамаз Річмойда Сайкеса ΙΙΙ класу: пеніцилінази та цефалоспорінази. Тазобактам в рекомендованих дозах не стимулє хромосоми β-лактамази.

Присутність тазобактама значно розширює спектр дії піперациліна. До піперациліну/ тазобактаму чутлива більшість штамів мікроорганізмів які продукують β-лактамази і є стійкими до піперациліну. Препарат активний у відношенні широкого спектру бактерій:

чутливі (аеробні грампозитивні бактерії) – Brevibacterium spp., Сorynebacterium xerosis, Corynebacterium spp., Enterococcus durans, Enterococcus faecalis, Enterococcus spp., Gemella haemolysans, Gemella morbillorum, Lactococcus lactis cremoris, Propionibacterium granulosum, Propionibacterium spp., Staphylococcus aureus, метицилін-чутливі, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus
hominis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus sciuri, Staphylococcus xylosus, Staphylococcus spp. (coagulase negative), Streptococcus agalactiae, Streptococcus anginosus, Streptococcus

β-негемолітичні групи А. Streptococcus beta гемолітичні групи D, Streptococcus constellatus, Streptococcus gordonii, Streptococcus intermedius, Streptococcus milleri, Streptococcus milleri-group, Streptococcus mitis, Streptococcus morbillorum, Streptococcus oralis, Streptococcus pneumoniae,
Streptococcus pyogenes, Streptococcus sanguis, Streptococcus viridans, Streptococcus viridans group, Streptococcus spp.;

чутливі (аеробні грамнегативні бактерії) – Acinetobacter anitratus, Acinetobacter lwoffii, Aeromonas sobria, Alcaligenens spp., Branhamella catarrhalis, Burkholderia cepacia, Citrobacter diversus, Citrobacter farmeri, Citrobacter freundii, Citrobacter koseri, Citrobacter spp., Eikenella corrodens, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae, Enterobacter spp.,
Escherichia coli, Escherichia hermannii, Escherichia vulneris, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Haemophilus spp., Klebsiella ornithinolytica, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella spp., Morganella morganii, Pasteurella multocida, Proteus, indole positive, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Proteus spp., Providencia stuartii, Providencia species, Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas fluorescens, Pseudomonas putida,
Pseudomonas spp., Salmonella arizonae, Salmonella species, Serratia
liquefaciens, Serratia marcescens, Serratia odorifera, Serratia spp., Shigella boydii, Shigella dysenteriae, Shigella flexneri, Shigella sonnei;

чутливі (анаеробні грампозитивні бактерії) – Bifidobacterium spp., Clostridium bifermentans, Clostridium butyricum, Clostridium cadaveris, Clostridium clostridiforme, Clostridium difficile, Clostridium hastiforme, Clostridium limosum, Clostridium perfringens, Clostridium ramosum, Clostridium tertium, Clostridium spp., Eubacterium aerofaciens, Eubacterium lentum, Eubacterium spp., Peptococcus asaccharolyticus, Peptococcus spp., Peptostreptococcus anaerobius, Peptostreptococcus magnus, Peptostreptococcus micros, Peptostreptococcus prevotii, Peptostreptococcus species;

чутливі (анаеробні грамнегативні бактерії) – Bacteroides caccae, Bacteroides capillosus, Bacteroides distasonis, Bacteroides fragilis, Bacteroides fragilis group, Bacteroides ovatus, Bacteroides putredinis, Bacteroides stercoris, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides uniformis, Bacteroides ureolyticus, Bacteroides vulgatus, Bacteroides spp., Fusobacterium necrophorum, Fusobacterium nucleatum, Fusobacterium varium, Fusobacterium spp.,
Porphyromonas asaccharolytica, Porphyromonas gingivalis, Porphyromonas species, Prevotella bivia, Prevotella disiens, Prevotella intermedia, Prevotella melaninogenica, Prevotella oralis, Prevotella spp.;

з проміжною чутливістю (аеробні грампозитивні бактерії) – Enterococcus avium, Enterococcus faecium, Propionibacterium acnes;

з проміжною чутливістю (аеробні грамнегативні бактерії) – Acinetobacter baumannii, Acinetobacter calcoaceticus, Acinetobacter spp., Enterobacter aerogenes, Pseudomonas stutzeri, Stenotrophomonas maltophilia;

стійкі (аеробні грампозитивні бактерії) – Corynebacterium jeikeium, Staphylococcus

aureus (methicillin resistant), Staphylococcus coagulase negative (methicillin resistant).

 Фармакокінетика. Всі показники фармакокінетики при роздільному та сумісному застосуванні піперациліну та тазобактаму були однотипні.

Адсорбція. Після внутрішньовенного введення пікова концентрація піперациліну та тазобактаму в плазмі виникає негайно. Після введення 4 г піперациліну натрію пікова концентрація в плазмі становить 298 мкг/мл.

Після введення 500 мг тазобактаму натрію пікова концентрація в плазмі – 34 мкг/мл.

Всмоктування. Максимальна концентрація в плазмі (С mах) досягається відразу ж після внутрішньовенної (в/в) ін’єкції.

Розподілення. Зв’язування з протеїнами властиве як для піперациліну так і для тазобактаму і дорівнює приблизно 30 %. Піперацилін та тазобактам вільно розповсюджуються, зокрема в легенях, жіночих репродуктивних органах (матка, яєчники, фаллопієві труби), жовчному міхурі, жовчі, слизовій оболонці кишечнику, інтерстиціальній рідині. Концентрація в тканинах в цілому складає від 50 % до 100 % порівняно з плазмовою. Розподілення піперациліну та тазобактаму в цереброспінальну рідину є низьким у випадку відсутності запалення оболонок мозку.

Метаболізм. Піперацилін метаболізується до дезетилового метаболіту, який проявляє антимікробну активність. Тазобактам метаболізується до одиничного метаболіту, що проявляє фармакологічну та антибактеріальну активність.

 

 

Виведення. Час напіввиведення піперациліну та тазобактаму з плазми складає від 0,7 год до 1,2 год. Піперацилін та тазобактам виводяться через нирки за допомогою гломерулярної фільтрації та тубулярної секреції. Піперацилін виводиться швидко, оскільки є необмінним лікарським засобом. 68 % дози виводиться з сечею. Тазобактам та його метаболіти виводяться в основному (на 80 %) через нирки. Період напіврозпаду (Т1/2) у здорових добровольців складає від 36 хв. до 72 хв.

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.