Здоров’я щитовидної залози: інформація для лікарів і пацієнтів

0 52

Резюме. В Україні за останні 5 років кількість захворювань щитовидної залози збільшилась у п’ять разів

25 травня — Міжнародний день щитовидної залози. Цей день проводять для того, щоб підвищити інформованість суспільства щодо можливих захворювань щитовидної залози, методів їх профілактики та лікування.

Щитовидна залоза — ендокринний орган, який виробляє гормони тироксин (Т4), трийодтиронін (Т3) та кальцитонін. Ці гормони потрібні для нормального функціонування практично всіх органів і систем організму.

У разі відсутності щитовидної залози без замісної терапії розвивається виражена розумова відсталість.

Коли щитовидна залоза не може виробляти достатньої кількості гормонів, розвивається гіпотиреоз — низька активність щитовидної залози. Коли щитовидна залоза виробляє занадто багато гормону, виникає гіпертиреоз.

Щитовидна залоза не може працювати без достатньої кількості йоду в організмі, оскільки він є невід’ємним компонентом її гормонів. Основним природним джерелом йоду для людини є продукти тваринного (60%) і рослинного (34%) походження, а також вода і повітря (по 3%).

Серед продуктів харчування найбільше йоду міститься у морепродуктах (концентрація йоду в 1 кг морських водоростей — 800–1000 мкг).

Біла риба, овочі (картопля, редиска, часник, буряк, томати, спаржа, зелена цибуля, щавель, шпинат), фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси та хурма), яйця, яловичина та волоські горіхи також містять велику кількість йоду.

Норми фізіологічних потреб йоду в Україні

  • Для дітей і підлітків 90–150 мкг.
  • Для дорослих чоловіків та жінок — 150 мкг.
  • Для жінок у період вагітності та годування грудьми — 200 мкг.

Дефіцит йоду в період вагітності та годування грудьми може мати негативні наслідки для здоров’я дитини

Дефіцит йоду в I триместрі вагітності підвищує ризик виникнення вроджених аномалій розвитку нервової системи (порушення формування та дозрівання головного мозку плода). На пізніших термінах вагітності є ризик народження дитини з розумовою відсталістю.

Рішення про прийом препаратів із йодом у період вагітності необхідно приймати з лікарем.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, серед ендокринних порушень захворювання щитоподібної залози посідають друге місце після цукрового діабету. Патологію щитоподібної залози діагностують у понад 200 млн людей у світі. За останні роки абсолютний приріст нововиявлених захворювань в економічно розвинених країнах становив 52% серед жінок і 17% — серед чоловіків. Збільшується кількість пацієнтів із доброякісними вузловими утвореннями та злоякісними пухлинами.

В Україні за останні 5 років кількість захворювань щитовидної залози збільшилась у 5 разів. Показник залежить від навколишнього середовища, йодного дефіциту, способу життя, стресу, харчування, супутніх захворювань тощо.

Захворювання щитовидної залози можуть уражати чоловіків, жінок, дітей, підлітків та людей похилого віку. Недуга може бути з народження (зазвичай гіпотиреоз) або розвинутися з віком (часто після менопаузи у жінок). Проте особливо пильними варто бути жінкам. У них проблеми із гормонами щитовидної залози виникають вдесятеро частіше за чоловіків. Зокрема,  гіпертиреоз (дифузний токсичний зоб) у жінок виникає у 9 разів частіше, ніж у чоловіків.

В Україні дефіцит гормонів щитоподібної залози трапляється частіше за надлишок. Так, денна норма йоду становить 150–300 мкг. Водночас більшість мешканців України споживають лише 40–80 мкг. Найбільшу нестачу відчувають у Чернігівській області та на заході держави.

Згідно з результатами дослідження Global Iodine Nutrition Scorecard, в Україні 382 тис. (80%) дітей щороку народжуються із ризиком розладів внаслідок йододефіциту.

Найпоширеніші ознаки захворювання щитовидної залози

Зміна маси тіла. Підвищення рівня гормонів призводить до схуднення, а зниження — до зайвих кілограмів. У цьому разі дієти чи тренування не допоможуть повернутись у форму. Це вдасться після лікування.

Раптові перепади настрою. Безпричинна апатія, надмірна тривожність, агресія, плаксивість чи емоційна збудливість. Буває складно відстежити у власній поведінці, їх часто списують на повсякденний стрес. Перевіритись у фахівця варто, якщо настрій раптово змінюється без вагомої на те причини.

Температура тіла. Навіть у деяких здорових людей стала температура тіла може бути вищою або нижчою від 36,6 °С. Однак, якщо вона змінилася та довго тримається за межами особистої «норми», ймовірно, це ознака гормонального збою.

Дискомфорт у ділянці шиї. Важко дихати чи ковтати? Набрякає горло або хрипне голос? Відчуваєте невеликі кулясті ущільнення у запалених лімфовузлах? Це можуть бути наслідки збільшення щитовидної залози. Серед інших ознак: потовщення язика, сліди від зубів на язику, набряклість обличчя та кінцівок.

Сухість шкіри. Це додатковий маркер для діагностування хвороби. Інші ознаки: лущення шкіри на ліктях і колінах, висипи, подразнення, запалення та підвищена чутливість.

Розлади кишечнику. Доволі часто проявляються разом із втратою маси. Щитовидна залоза контролює обмін речовин і роботу шлунково-кишкового тракту, тому збої в її роботі спричиняють діарею, закрепи та дискомфорт у животі.

Зміни серцевого ритму. Задишка або, навпаки, пришвидшене серцебиття під час будь-якої фізичної активності є однією з ознак ендокринного захворювання.

Сонливість. Потрібно звернутися за консультацією до лікаря-ендокринолога, якщо важко прокидатися зранку, а втома і сонливість відчувається навіть після 12 год сну.

Проблеми з лібідо. Щитовидна залоза впливає і на вироблення гормонів, що відповідають за сексуальний потяг. Тож коли без вагомої причини виникають проблеми з лібідо, краще здати аналіз на рівень тиреотропіну (ТТГ).

Неуважність. Чимало людей списують її на забудькуватість або вважають це рисою свого характеру. Утім, погіршення пам’яті та працездатності може бути симптомом захворювання. У цьому разі здатність концентруватися та швидко запам’ятовувати інформацію відновиться після лікування.

Ламкість нігтів і волосся. Ця проблема стосується не лише волосся на голові, а й брів та вій. Зазвичай волосяний покрив відновлюється, коли рівень гормонів нормалізується.

Біль у м’язах. Низький рівень гормонів щитовидної залози призводить до пошкодження нервових закінчень, тому можуть з’являтися судоми, біль у м’язах та оніміння кінцівок.

Профілактика захворювань щитовидної залози

Генетика. Високий ризик захворіти передається у спадок, а регулярне УЗД щитовидної залози допоможе розпочати лікування вчасно.

Стреси. Намагайтеся якомога спокійніше реагувати на емоційні потрясіння. Знайдіть свій комфортний спосіб боротьби зі стресами.

Екологія. Ми живемо в забрудненому середовищі, тому важливо не забувати про регулярні прогулянки на свіжому повітрі.

Харчування. Вживайте йодовмісні продукти, морепродукти, ягоди та горіхи.

Інфекції. Послаблюють імунну систему. Важливо доліковувати навіть найнезначніші хвороби.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Пресслужба «Українського медичного часопису»
за матеріалами phc.gov.ua

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.