Як зробити систему eHealth успішною?

0 29

Резюме. Свою думку висловили експерти, які мають багаторічний досвід роботи у цій царині

Медична реформа в Україні не може бути успішною без зміни застарілих інформаційних моделей. Такого висновку дійшли учасники прес-конференції «На чому базується ризик розкриття персональних медичних даних», яка відбулася 14 березня 2018 р. у Києві в інформаційному агентстві «Укрінформ».

Учасниками заходу були Вадим Арістов — експерт зі стратегій та інновацій в системі охорони здоров’я, директор Revival Institute for Future; Євген Горшков — експерт з електронної охорони здоров’я та медичного білінгу Revival Institute for Future; Олександр Твердохліб — експерт у сфері телемедицини та медичного асистансу Revival Institute for Future, директор клініки «Південна Хвиля». Слід зазначити, що вони мають намір брати участь у конкурсах на посади генерального директора ДП «Електронне здоров’я» (відомого як проект eHealth) та головного лікаря Центру телемедицини Міністерства охорони здоров’я (МОЗ).

«Ми консультуємо Уряд і обладміністрації, тому в курсі ситуації зсередини. Наразі система медичної статистики абсолютно неспроможна. В онкодиспансерах існують схеми зі списування препаратів хіміотерапії на так звані мертві душі — померлих пацієнтів. Чиновники середньої ланки наказують підправляти статистику. Тому місцева влада та МОЗ просто технічно не можуть приймати ефективні управлінські рішення без правдивого зворотнього зв’язку», — повідомив О. Твердохліб.

Експерти пояснили, що в терміновому порядку необхідне впровадження сучасних IT-систем в охорону здоров’я. Однак це призведе до накопичення значної бази персональних даних.

«Неможливо зберігати мільйон доларів посеред вулиці в поліетиленовому пакеті. Персональні дані є такою ж цінністю. Якщо ми не хочемо, щоб вони потрапили на чорний ринок у вигляді дисків та «зливів» колекторам, потрібно, щоб державний розпорядник був здатен їх захистити. Без залучення інвестицій і виведення держпідприємства на достатні фінансові показники — це неможливо», — прокоментував В. Арістов.

За думкою експертів, новостворене МОЗ України ДП «Електрон­не здоров’я» (колишній проект «eHealth») повинно почати активно брати участь у світових технологічних процесах.

«Штучний інтелект, BigData — це реальні можливості для отримання додаткових сервісів нашими громадянами. Це можливість більш точного встановлення діагнозу і зниження імовірності лікарської помилки при лікуванні. Крім того, це шлях залучити кошти на вирішення практичних проблем медичної галузі — комп’ютеризації, навчання, зв’язку», — додав В. Арістов.

Щоб цього досягти, експерти запропонували нову цифрову стратегію для української охорони здоров’я. В її рамках вони розробили 54 моделі виведення держпідприємства на самоокупність.

Окремо експерти зупинилися на ризиках. «Якщо подивитися оком практика на виклики, які стоять перед МОЗ цього року, — без сучасних IT-алгоритмів нам загрожує технічний дефолт медреформи. Тому ми пропонуємо своє рішення», — пояснив Є. Горшков.

Експерти навели наочне обчислення: для внесення всіх пацієнтських даних в електронну систему лікар повинен присвятити 125 робочих днів на рік. А для забезпечення принципу «гроші ходять за пацієнтом» Національна служба здоров’я має залучити 3644 підготовлених медичних реєстратори. Однак ці показники можна значно скоротити шляхом автоматизації, алгоритми якої давно ними впроваджені в українських реаліях.

Наприкінці експерти закликали залучати досвід бізнесу, адже компанії медичного асистансу — це аналоги Національної служби здоров’я. На їх думку, запропонована цифрова стратегія охорони здоров’я дасть українцям захищені персональні дані і додаткові високотехнологічні сервіси.

Докладніше про прес-конференцію читайте на шпальтах нашого видання найближчим часом.

Олександр Устінов,
фото надане організаторами заходу

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.