Хвороби серця: що робити лікарю і пацієнту

0 6

Резюме. Клінічний маршрут, рекомендований МОЗ України

 Перелік серцево-судинних захворювань

Серцево-судинні захворювання — це група хвороб серця і кровоносних судин, в яку входять:

  • ішемічна хвороба серця  — хвороба кровоносних судин, які постачають кров’ю серцевий м’яз;
  • хвороба судин головного мозку — хвороба кровоносних судин, які постачають кров до мозку;
  • хвороба периферичних артерій — хвороба кровоносних судин, які постачають кров до рук та ніг;
  • ревмокардит — ураження серцевого м’яза та серцевих клапанів у результаті ревматичної атаки, спричиненої стрептококовими бактеріями;
  • вроджений порок серця — вроджені деформації будови серця;
  • тромбоз глибоких вен і емболія легень — утворення у венах ніг згустків крові, які можуть зміщуватися і рухатися до серця і легенів.

«Від хронічної форми будь-якого серцево-судинного захворювання померти неможливо. Людина помирає від гострого стану, до якого призводить загострення хвороби», — зазначає Ярослав Малиновський, кардіохірург, заступник генерального директора з медичного обслуговування КУ «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» Запорізької обласної ради (Запоріжжя).

Що робити при підозрі на наявність серцево-судинного захворювання

Якщо пацієнт має скарги на серце, терапевт/сімейний лікар має обстежити пацієнта в рамках гарантованого пакета медичних послуг, за необхідності — направити на консультацію до кардіолога. Кардіолог у свою чергу може провести додаткові обстеження, встановити остаточний діагноз та надати рекомендації. У разі необхідності кардіолог також може направити пацієнта на консультацію до кардіохірурга. У разі необхідності кардіохірург може рекомендувати пацієнту планову операцію, після якої пацієнт продовжує спостерігатися у сімейного лікаря/терапевта та кардіолога за необхідності.

Коли треба записатися на прийом до сімейного лікаря

Якщо у вас є найменша підозра на серцево-судинне захворювання, зокрема біль у грудній клітці (відчуття тяжкості, тиску, печіння), який віддає у ліву руку чи шию, негайно зверніться до свого сімейного лікаря чи терапевта.

У разі інтенсивного болю та інших симптомів інфаркту чи інсульту — негайно телефонуйте 103.

Які обстеження можна пройти у свого лікаря

Ваш терапевт чи сімейний лікар за необхідності зробить кардіограму, проведе швидкий тест на тропонін для виявлення гострого стану (за наявності такого у медичному закладі), виміряє тиск та рівень цукру у крові. Також лікар може призначити додаткові аналізи, зокрема розгорнутий аналіз крові, аналіз крові на холестерин тощо. Усе це входить у гарантований пакет послуг первинної ланки, тому і є безоплатним для пацієнта.

Коли потрібне направлення на дообстеження

Якщо є підозра на наявність серцево-судинної патології, терапевт чи сімейний лікар може направити пацієнта на консультацію до кардіолога або самостійно, згідно з протоколом в рамках доказової медицини, направити хворого на специфічні дообстеження, зокрема велоергометрію (електрокардіографія під навантаженням), холтерівське добове моніторування електрокардіограми тощо.

Спостереження у сімейного лікаря

За результатами обстежень встановлюється остаточний діагноз та визначається обсяг допомоги — медикаментозна терапія, яка направлена на профілактику ускладнень (контроль рівня тиску та холестерину) та запобігання прогресуванню захворювання. Пацієнт приймає ліки та проходить планові огляди у свого лікаря (терапевта чи сімейного лікаря), який контролює основні параметри здоров’я пацієнта.

Що робити у разі гострого стану

У разі виявлення у пацієнта гострого стану він направляється на лікування у спеціалізований госпітальний заклад — кардіологічний центр, де отримує необхідну кваліфіковану допомогу. Спершу йому проводять ангіографію, щоб уточнити діагноз. В екстреному випадку ангіографія та подальше стентування — безоплатні для пацієнта.

Якщо ж гострого стану немає і хворого направив на обстеження сімейний лікар або кардіолог, то ангіографія та подальша операція зі стентування будуть платними. Якщо стент встановити неможливо, пацієнта направляють у кардіохірургію, де йому зроблять відповідну операцію — аортокоронарне шунтування або інше.

Після виписки пацієнти найчастіше перебувають під спостереженням сімейного лікаря чи терапевта (а за потреби — і кардіо­лога), проходять профілактичну терапію.

Чому варто звертатися до лікаря при найменших підозрах на хворобу серця

Існує міф, що серйозні проблеми з серцем чи судинами мають супроводжуватися пекельним болем. Насправді це не завжди так. Через цей міф тисячі людей помирають чи отримують інвалідність.

Якщо ви вкрай рідко відчуваєте дискомфорт у ділянці серця чи спостерігаєте інші, малозначущі, на ваш погляд, симптоми, зверніться до свого терапевта чи сімейного лікаря. Це може врятувати життя.

80% передчасних інфарктів та інсультів можна запобігти за допомогою профілактики: здорового способу життя та своєчасного звернення до лікаря.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.