Вплив сезонних кліматичних чинників на частоту загострень розсіяного склерозу

0 10

Резюме. Однією з клінічних ознак розсіяного склерозу (РС) є рецидиви, але оцінка чинників, здатних впливати на загострення РС, залишається недостатньо вивченою. Згідно з даними проведених досліджень, наявні супе­речливі результати щодо впливу сезонних факторів на частоту рецидивів. Мета — оцінити вплив факторів довкілля на частоту розвитку загострень РС при ремітуюче-рецидивному перебігу впродовж чотирьох послідовних років спостережень. Об’єкт і методи дослідження. Дослідження передбачало повну реєстрацію всіх випадків загострень РС на території Волинської області, оскільки дотепер не проведено широкомасштабних досліджень зміни сезонних рецидивів РС в Україні. Проведено проспективне дослідження загострень РС у пацієнтів для подальшого вивчення сезонних коливань частоти рецидивів та порівняння спостережуваних закономірностей з вибраними кліматичними змінними. Результати. Впродовж 4-річного інтервалу з січня 2014 р. по січень 2018 р. у пацієнтів із РС (n=128) зареєстровано 197 загострень. Результати статистичного аналізу отриманих даних свідчать про переважання появи загострень у зимово-весняний період і доводять наявність слабкої та середньої кореляції між чинниками (tсер, tмакс, tмін, парціальний тиск водяної пари, відносна вологість, дефіцит насичення, S¹, D, Q, B, Ak, T, швидкість вітру, хмарність загальна, хмарність нижня, туман, гроза середня, гроза найбільша, град) та частотою загострень РС. Встановлено, що сезональне рецидивування РС слід розцінювати як результат мультифакторного впливу, а не дії окремих розрізнених чинників. Висловлено думку, що низький статус вітаміну D є швидше наслідком, а не фактором ризику РС загалом і рецидивування зокрема.

DOI doi.org/10.32471/umj.1680-3051.130.140263

УДК 616.832-004.2

Вступ

Поширеність розсіяного склерозу (РС) становить 50–300 випадків на 100 тис. людей. Загалом у світі налічують близько 2,3 млн пацієнтів із РС (Browne P. et al., 2014). Здебільшого дебют настає в молодому дорослому віці, однак дитяча захворюваність продов­жує зростати (Krupp L.B. et al., 2013). Однією з клінічних ознак РС є рецидиви, але оцінка чинників, що, можливо, здатні впливати на загострення РС, залишається недостатньо вивченою. У дослідженнях продемонстровано вплив сезонних відхилень на частоту рецидивів РС (Tremlett H. et al., 2008; Salvi F. et al., 2010; Handel A.E. et al., 2011; Damasceno A. et al., 2012; Spelman T. et al., 2014; Vojinović S. et al., 2015; Harding K. et al., 2017; Hartl C. et al., 2017). При цьому в інших дослідженнях ця гіпотеза не мала підтвердження (Ogawa G. et al., 2004; Fonseca A.C. et al., 2009).

Мета — оцінити вплив хронометричних показників та факторів довкілля на частоту загострень РС при ремітуюче-рецидивному перебігу впродовж чотирьох послідовних років спостережень.

Об’єкт і методи дослідження

Проспективне дослідження проводили з січня 2014 р. по січень 2018 р. у Центрі розсіяного склерозу Волинської обласної клінічної лікарні, де реєструють усі первинні випадки РС у Волинській області та проводять диспансерне спостереження.

У дослідженні взяли участь 128 пацієнтів (44 чоловіки, 84 жінки), які є жителями Волинської області з діагностованим відповідно до критеріїв McDonald РС з ремітуючим перебігом. Загалом зареєстровано 197 загострень захворювання. Кожному пацієнту проведено неврологічну оцінку за шкалою Expanded Disability Status Scale (EDSS) з метою забезпечення відповідності критеріїв включення. Рецидив РС розцінювали як появу нових симптомів або погіршення наявних, що відносять до РС і тривають >24 год та не пов’язані з підвищенням температури тіла. Рецидиви, які переніс кожен із пацієнтів, розглядали як окремі випадки загострення лише при часовому інтервалі між ними >1 міс. Псевдоатаки, які могли бути пов’язані зі зміною температури тіла внаслідок інфекційного процесу, що тривав <24 год, було виключено.

Метеорологічні помісячні дані у Волинській області взяті з методичних вказівок «Довідкові дані з клімату України» (Галік О.І., Басюк Т.О., 2014).

Статистичний аналіз проведено за допомогою програм «SPSS 18» та «Microsoft Excel» з використанням стандартної описової статистики, кореляційного та регресійного аналізу.

Результати та їх обговорення

Зі 128 пацієнтів із загостренням РС переважали жінки — 84 (65,6%) особи. Середня тривалість захворювання становила 9,6 року. Демографічні показники наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Характеристика пацієнтів, які брали участь у дослідженні (n=128)

Характеристика пацієнтів Показник
Жінки / чоловіки 84 (65,6%) / 44 (34,4%)
Середній вік пацієнта на момент дебюту РС, років 29,2±7,6
Середній вік пацієнта на момент дослідження, років 38,8±7,2
Середня тривалість хвороби, років 9,6±4,8

Аналіз помісячної частоти загострень РС впродовж періоду 2014–2018 рр. показав переважання рецидивування у зимовий (27%) та весняний (32%) сезони. Найменшу кількість загострень реєстрували влітку (рис. 1).

Рис. 1. Структура загострень РС за сезонами року (%) у пацієнтів із РС ремітуюче-рецидивного типу в період 2014–2018 рр.

Середня помісячна загальна кількість загострень серед усіх пацієнтів з РС (n=128) становила >5 випадків щороку в період лютий–квітень та ≤5 випадків — в інші місяці (рис. 2).

Вплив сезонних кліматичних чинників на частоту загострень розсіяного склерозу

Рис. 2. Середня помісячна кількість загострень РС у загального числа пацієнтів із РС ремітуюче-рецидивного типу в період 2014–2018 рр.

Метеорологічні помісячні дані у Волинській області наведено у табл. 2.

Таблиця 2. Кліматичні середньомісячні сезонні показники у Волинській області

Місяць 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 За рік
tсер –4,6 –3,7 0,4 7,2 13,9 17 18,6 17,4 13,2 7,4 2,4 –2,2 7,2
tмакс –1,8 –0,5 4,5 12,5 19,8 22,9 24,5 23,3 19,1 12 5,1 0,4 11,8
tмін –7,6 –6,7 –2,7 2,8 8,6 11,3 13,3 12,4 8,4 3,6 –0,1 –4,6 3,2
Парціальний тиск водяної пари 4 4,2 4,9 7,6 10,6 13,7 15,2 15 11,7 8,4 6,8 5 8,9
Відносна вологість 85 85 80 72 68 70 72 76 78 82 88 88 79
Дефіцит насичення 0,7 0,7 1,4 3,6 5,9 7 7,3 5,9 4 2,1 1 0,7 3,4
25 49 107 188 283 317 295 264 170 77 22 9 1806
D 63 101 179 212 288 298 303 252 179 112 53 46 2086
Q 88 150 286 401 570 615 598 516 347 189 74 55 3889
B –34 –16 35 178 287 332 308 228 148 51 –14 –18 1502
Ak 73 71 58 24 22 22 21 21 22 23 37 64 28
T 51 69 122 181 255 222 287 251 194 105 43 31 1871
Швидкість вітру 4,6 4,6 4,4 4 3,5 3,3 3 2,8 3,1 3,5 4,1 4,4 3,8
Хмарність загальна 7,6 7,7 6,9 6,6 6,2 6 5,9 5,5 5,7 6,5 8,2 7,9 6,7
Хмарність нижня 5,9 6 4,8 4,2 3,8 3,9 3,6 3,3 3,5 4,7 6,7 6,4 4,7
Туман 5 5 4 2 1 2 2 2 4 6 5 7 45
Гроза середня 0 0 0,2 1 5 6 7 5 2 0,4 0 0 27
Гроза найбільша 0 0 2 5 13 12 16 9 6 3 0 0 39
Град 0 0 0,06 0,2 0,5 0,4 0,3 0,05 0,2 0,04 0 0 1,8

У табл. 2 і 3: tсер — середня температура повітря (градусів Цельсія); tмакс — середня максимальна температура (градусів Цельсія); tмін — середня мінімальна температура (градусів Цельсія); S1 — пряма сонячна радіація, що надходить на горизонтальну поверхню (МДж/м2); D — розсіяна радіація (МДЖ/м2); Q — сумарна радіація (МДЖ/м2); B — радіаційний баланс (МДж/м2); Ak — альбедо (%); T — тривалість сонячного сяяння (год).

Статистичний аналіз отриманих даних довів наявність кореляції між чинниками (tсер, tмакс, tмін, парціальний тиск водяної пари, відносна вологість, дефіцит насичення, S¹, D, Q, B, Ak, T, швидкість вітру, хмарність загальна, хмарність нижня, туман, гроза середня, гроза найбільша, град) і частотою загострень РС. Коефіцієнт кореляції між факторами довкілля та релапсами РС показав слабкий негативний зв’язок (0…–0,299) для середньої та середньої максимальної температур, дефіциту насичення, прямої, розсіяної та загальної сонячної радіації, радіаційного балансу, тривалості сонячного сяяння, туману, грози; середній негативний зв’язок (–0,3…–0,699) для парціального тиску водяної пари та мінімальної температури; слабкий позитивний зв’язок (0–0,299) для хмарності та відносної вологості; середній позитивний зв’язок (0,3–0,699) для швидкості вітру та альбедо (табл. 3).

Таблиця 3. Кореляція між кліматичними показниками та частотою загострень у пацієнтів із РС за період 2014–2018 рр.

Показник Коефіцієнт кореляції
tсер –0,30335
tмакс –0,28005
tмін –0,31244
Парціальний тиск водяної пари –0,35438
Відносна вологість 0,01534
Дефіцит насичення –0,23904
–0,09926
D –0,03164
Q –0,06762
B –0,15368
Ak 0,309408
T –0,11854
Швидкість вітру 0,380116
Хмарність загальна 0,167589
Хмарність нижня 0,099749
Туман –0,03762
Гроза середня –0,27454
Гроза найбільша –0,26628

Дослідження базувалося на проспективно зібраних даних від окремих пацієнтів, що дозволило детально проаналізувати щомісячне рецидивування, а також оцінити вплив клінічних змін на ймовірність рецидиву. Раніше вже досліджували зв’язок між рівнями ультрафіолетового опромінення (УФО) та структурою подій РС і висловлювали думку, що цей зв’язок виникає в результаті особ­ливостей механізму вироблення вітаміну D (Vojinović S. et al., 2015; Harding K. et al., 2017). До інших факторів, пов’язаних із підвищеною імовірністю рецидиву, відносять молодший вік, коротшу тривалість захворювання (Bergama­schi R., 2007).

Результати проведеного нами дослідження чітко демонструють статистично значуще збільшення кількості рецидивів у зимово-весняний період порівняно з літом та осінню в період спостереження 2014–2018 рр. (див. рис. 1). Це підтверджують дані досліджень, в яких виявили нижчу частоту рецидивування влітку, ніж взимку та навесні, в контексті позитивної кореляції між рівнями вітаміну D у сироватці крові та частотою рецидивів, а також у контексті вищої частоти інфекцій верхніх дихальних шляхів взимку та навесні (Tremlett H. et al., 2008; Salvi F. et al., 2010; Handel A.E. et al., 2011; Damasceno A. et al., 2012; Hartl C. et al., 2017).

Окрім того, одне із широкомасштабних досліджень варіацій картини загострень РС (залежно від географічних координат) продемонструвало, що з підвищенням показника географічної широти в напрямку від екватора широтнозалежне «відставання» мінімуму сезонного УФО від піку частоти рецидивування є суттєво коротшим (Spelman T. et al., 2014).

Припускали, що люди з РС, які живуть у широтах далі від екватора та мають значно нижчий статус вітаміну D (значною мірою пов’язаний з УФО) в усі сезони, швидше досягають «низького» порогового рівня 25(OH)D (або іншого довготривалого імуномодулюючого УФО-опосередкованого ефекту), після зимового сонцестояння, ніж люди, які проживають на більш екваторіальних широтах (Spelman T. et al., 2014). Подібна обставина спонукала науковців в інших дослідженнях розробляти сезонні моделі з поділом не на класичні кліматичні сезони, а на сезони відповідно до середніх рівнів вітаміну D (Vojinović S. et al., 2015). Однак суттєвої ефективності застосування вітаміну D для терапії РС не доведено (Jagannath V.A. et al., 2018). Згідно з результатами проведеного нами дослідження, між частотою рецидивів РС та кліматичними факторами, які мають сезонні коливання, існує слабка і середня кореляція (див. табл. 3). Це дозволяє, разом з даними про несуттєву ефективність терапії РС вітаміном D, стверджувати, що відносний внесок окремих факторів, у тому числі й УФО, все ж таки не можна вважати визначальним у перебігу РС. Найімовірніше, в результаті взаємодії між рядом даних та інших факторів виникає сумарна ініціація демієлінізації в центральній нервовій системі, що проявляється клінічно як рецидив.

Тому неможливо об’єднати всі події РС в уніполярну модель, яка базувалася би лише на кліматичній сезональності. І навіть далі — низький рівень вітаміну D у пацієнтів із РС пропонуємо вважати переважно не як фактор ризику рецидивування захворювання, а наслідок РС.

Висновки

Дані про сезонну варіабельність загострень РС, отримані у проведеному нами дослідженні, зіставні з результатами попередніх досліджень (Tremlett H. et al., 2008; Salvi F. et al., 2010; Handel A.E. et al., 2011; Damasceno A. et al., 2012; Spelman T. et al., 2014; Vojinović S. et al., 2015; Harding K. et al., 2017; Hartl C. et al., 2017). Враховуючи доведений зв’язок рівнів вітаміну D з частотою релапсів РС (Vojinović S. et al., 2015; Hartl C. et al., 2017), основний акцент нашого дослідження полягав у встановленні існування взаємозв’язку рівнів помісячної сонячної радіації у Волинській області з частотою релапсів РС. Окрім того, враховували додаткові фактори довкілля, які, на нашу думку, також могли мати вплив на перебіг РС. Однак отримані дані про відсутність статистично значимого зв’язку між більшістю сезонних параметрів та частотою релапсів РС засвідчили можливе існування інших факторів, що впливають на сезонну варіабельність загострень захворювання. Імовірно наявний мультифакторіальний вплив на частоту загострень РС. Це повинно спонукати майбутніх дослідників на розуміння сезонної варіабельності загострень РС як сумарного результату кліматичних та інших тригерів, а не як наслідок розрізненої дії одиничних факторів, таких як сонячна радіація з її сезонними коливаннями.

Дані щодо конфлікту інтересів

Автори зазначають відсутність конфлікту інтересів.

Участь авторів

Збір і статистична обробка даних, написання основного тексту, редагування — О.О. Ніколенко; концепція, дизайн дослідження, збір і статистична обробка даних, написання основного тексту, редагування — О.Д. Шульга; збір і статистична обробка даних — В.В. Козлюк, У.В. Валецька, О.В. Тендеряк, О.М. Жешко, О.А. Юрко, М.І. Дубінець.

Список використаної літератури

О.О. Николенко, О.Д. Шульга, В.В. Козлюк, У.В. Валецкая, О.В. Тендеряк, О.М. Жешко, О.А. Юрко, М.И. Дубинец

Резюме. Одним из характерных клинических признаков рассеянного склероза (РС) являются рецидивы, но оценка факторов, способных влиять на обострение РС, остается недостаточно изученной. Согласно данным проведенных исследований, имеются противоречивые результаты относительно влияния сезонных факторов на частоту рецидивов. Цель — оценить влияние факторов окружающей среды на частоту развития обострений РС при ремиттирующе-рецидивирующем течении на протяжении четырех последовательных лет наблюдений. Объект и методы исследования. Исследование предусматривало полную регистрацию всех случаев обострений РС на территории Волынской области, поскольку до настоящего времени не проведено широкомасш­табных исследований изменения сезонных рецидивов РС в Украине. Проведено проспективное исследование обострений у пациентов с РС для дальнейшего изучения сезонных колебаний частоты рецидивов и сравнения отмечаемых закономерностей с выбранными климатическими переменными. Результаты. В течение четырехлетнего интервала с января 2014 г. по январь 2018 г. у пациентов с РС (n=128) зарегистрировано 197 обострений. Результаты статистического анализа полученных данных свидетельствуют о преобладании обострений в зимне-весенний период и доказывают наличие слабой и средней корреляции между факторами (tср, tмакс, tмин, парциальное давление водяного пара, относительная влажность, дефицит насыщения, S¹, D, Q, B, Ak, T, скорость ветра, облачность общая, облачность нижняя, туман, гроза средняя, гроза крупная, град) и частотой обострений РС. Установлено, что сезонное рецидивирование РС следует расценивать как результат мультифакторного влияния, а не действия отдельных разрозненных факторов. Высказано мнение, что низкий статус витамина D является скорее следствием, а не фактором риска РС в целом и рецидивирования в частности.

Ключевые слова: рассеянный склероз, обострение, факторы окружающей среды.

Адреса для листування:
Шульга Ольга Дмитрівна
43000, Луцьк, просп. Президента Грушевського, 21
Волинська обласна клінічна лікарня
E-mail: shulgaolga@ukr.net

Одержано 01.04.2019

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.