Витяг з проекту «Державні будівельні норми України»

0 105

Проект
оприлюднено на сайті Міністерства регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального господарства України
19 липня 2017 р.

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Будинки і споруди
Заклади охорони здоров’я
ДБН В.2.2-10:2017
(проект, остаточна редакція)
Видання офіційне
Київ
Мінрегіон України
2017
ПЕРЕДМОВА
ДБН В.2.2-10:2016 «Заклади охорони здоров’я»
ВСТУП

Ці Норми є складовою частиною системи нормативних документів на громадські будинки і споруди, базовим документом якої є ДБН В.2.2-9 «Громадські будинки і споруди. Основні положення».

Дані Норми за необхідності можуть доповнюватись Посібниками з проектування окремих видів і типів закладів охорони здоров’я.

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я
Здания и сооружения. Учреждения здравоохранения
Building and structures. Establishments of health protection
ДБН В.2.2-10:2015
На заміну
ДБН В.2.2-10-2001

Чинні від____________

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Ці Норми поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків і споруд усіх типів закладів охорони здоров’я незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності, а також приміщень медичного призначення, вбудованих чи таких, що входять до складу об’єктів іншого призначення.

1.2 Вимоги цих Норм є обов’язковими для юридичних та фізичних осіб-суб’єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності.

1.3 Перелік видів будинків і споруд закладів охорони здоров’я наведений у додатку А.

1.4 Терміни та їх визначення наведені у розділі 3.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цих нормах є посилання на такі нормативні документи:

Закон України від 07.07.2011 № 3611-VІ «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги».

Закон України від 5 липня 2012 № 5081-VI «Про екстрену медичну допомогу».

НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23.02.2012 № 131 «Про затвердження Примірного положення про центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та примірних положень про його підрозділи».

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23.02.2012 № 132 «Про затвердження Примірного табеля оснащення лікувально-профілактичних підрозділів закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу».

ДСанПіН 2.2.4-171-10 Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною

ДСанПіН 8.2.1-181-2012 Полімерні та полімервмісні матеріали, вироби і конструкції, що застосовуються у будівництві та виробництві меблів. Гігієнічні вимоги

ДСанПіН 145-2011 Державні санітарні норми і правила утримання територій населених місць

ДСанПіН 172-96 Державні санітарні правила розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів

ДСН 239-96 Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань

ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів

ДСанПіН 259-2013 Санітарно-протиепідемічні вимоги до закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу

ДСанПіН 325-2015 Державні санітарно-протиепідемічні правила і норми щодо поводження з медичними відходами

ДСанПіН 784-2011 Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів

ДСанПіН 552-2014 Дезінфекція, перед стерилізаційне очищення та стерилізація медичних виробів в закладах охорони здоров’я

НАПБ А.01.001-2014 Правила пожежної безпеки в Україні.

ДБН Б.2.2-Х:201Х Планування і забудова територій (на заміну ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень)1)

ДБН Б.2.4-1-94 Планування і забудова сільських поселень

ДБН В.1.1-1-94 Проектування і будівництво цивільних будівель із блоків і каменів пиляних вапняків кримських родовищ в сейсмічних районах

ДБН B.1.1-3-20ХХ2) Інженерний захист територій, будинків і споруд від зсувів і обвалів. Основні положення

ДБН В.1.1-5-2000 Будинки та споруди на підроблюваних територіях і просідаючих ґрунтах (Частина І. Будинки і споруди на підроблюваних територіях. Частина II. Будинки і споруди на просідаючих ґрунтах)

ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги

ДБН В.1.1-12-2014 Будівництво у сейсмічних районах України

ДБН В.1.1-24-2009 Захист від небезпечних геологічних процесів. Основні положення проектування

ДБН В.1.1-31:2013. Захист територій, будинків і споруд від шуму

ДБН В.1.2-2-2006 Навантаження і впливи. Норми проектування

ДБН В.1.2-6-2008 Механічний опір та стійкість

ДБН В.1.2-7-2008. Пожежна безпека

ДБН В.1.2-8-2008 Безпека життя і здоров’я людини та захист навколишнього природного середовища

ДБН В.1.2-9-2008 Безпека експлуатації

ДБН В.1.2-10-2008 Захист від шуму

ДБН В.1.2-11-2008. Економія енергії.

ДБН В.1.2-14-2009 Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ

ДБН В.2.1-10-2009 Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування

ДБН В.2.2-3-20ХХ3) Будинки та споруди навчальних закладів

ДБН В.2.2-4-20ХХ4) Будинки та споруди дошкільних навчальних закладів

ДБН В.2.2-5-97 Захисні споруди цивільної оборони

ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будинки і споруди. Основні положення

ДБН В.2.2-11-2002 Підприємства побутового обслуговування. Основні положення

ДБН В.2.2-13-2003 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди

ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки і споруди. Основні положення.

ДБН В.2.2-16-2005 Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади

ДБН В.2.2-17:2006 Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення

ДБН В.2.2-20:2008 Будинки і споруди. Готелі

ДБН В.2.2-23:2009 Підприємства торгівлі

ДБН В.2.2-25-2009 Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства)

ДБН В.2.2-28:2010 Будинки адміністративного та побутового призначення

ДБН В.3.1-ХХ:201Х5) Експлуатаційна придатність будівель та споруд. Основні положення

ДБН В.2.3-15-2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів

ДБН В.2.5-20-2001 Газопостачання

ДБН В.2.5-23-2010 Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення

ДБН В.2.5-24:2012 Електрична кабельна система опалення

ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення

ДБН В.2.5-39:2008. Зовнішні мережі та споруди. Теплові мережі

ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту

ДБН В.2.5-64:2012 Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво

ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування

ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування

ДБН В.2.5-75:2013 Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування

ДБН В.2.5-77:2014 Котельні

ДБН В.2.6-14-20ХХ Покриття будівель і споруд6)

ДБН В.2.6-31:2016 Теплова ізоляція будівель

ДБН В.2.6-33:2008 Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування, улаштування та експлуатації

ДБН В.2.6-98:2009. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення

ДБН В.2.6-161:2010 Дерев’яні конструкції. Основні положення

ДБН В.2.6-162:2010. Кам’яні та армокам’яні конструкції. Основні положення.

ДБН В.2.6-163:2010 Сталеві конструкції. Норми проектування, виготовлення і монтажу

ДБН В.3.1-ХХ:201Х Експлуатаційна придатність будівель та споруд. Основні положення.

ДСТУ 2339-94 Енергозбереження. Основні положення

ДСТУ 3552-97 Ліфти пасажирські та вантажні. Терміни та визначення

ДСТУ 7201:2010 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів Частина 72. Ліфти пожежні (EN 81-72:2003, МОD)

ДСТУ Б А.1.1-91:2008. Вимоги до побудови, викладання, оформлення та видання будівельних норм

ДСТУ Б А.2.2-12:2015 Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому водопостачанні

ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою

ДСТУ Б В.1.2-3:2006 Прогини і переміщення. Вимоги проектування

ДСТУ Б В.2.1-27:2010 Палі. Визначення несучої здатності за результатами польових випробувань

ДСТУ Б В.2.5-34:2007 Сміттєпроводи житлових і громадських будинків. Загальні технічні умови

ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд

ДСТУ Б В.2.5-82:2016 Вимоги до захисних заходів від ураження електричним струмом

ДСТУ Б В.2.6-49:2008 Конструкції будинків і споруд. Огорожі сходів, балконів і дахів сталеві. Загальні технічні умови

ДСТУ Б В.2.6-100:2010 Методи визначення теплостійкості огороджувальних конструкцій

ДСТУ Б В.2.6-101:2010 Метод визначення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій

ДСТУ Б В.2.6-145:2010 Захист бетонних і залізобетонних конструкцій від корозії. Загальні технічні вимоги(ГОСТ 31384-2008, NEQ)

ДСТУ Б В.2.6-189:2013 Методи вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будівель

ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія

ДСТУ-Н Б В.1.1-32:2013 Настанова з проектування захисту від шуму в приміщеннях засобами звукопоглинання та екранування

ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013 Настанова з розрахунку та проектування захисту від шуму сельбищних територій

ДСТУ-Н Б В.1.1-34:2013 «Настанова з розрахунку та проектування звукоізоляції огороджувальних конструкцій житлових і громадських будинків»

ДСТУ-Н Б В.1.1-35:2013 «Настанова з розрахунку рівнів шуму в приміщеннях і на територіях»

ДСТУ-Н Б В.1.2-13:2008 Основи проектування конструкцій

ДСТУ–Н Б В.2.2-38 Настанова з улаштування пожежних ліфтів в будинках і спорудах

ДСТУ-Н Б В.2.6-214:2016 Настанова з улаштування та експлуатації дахів будинків, будівель, і споруд

ДСТУ Б EN 15459:2014 Енергетична ефективність будівель. Процедура економічної оцінки енергетичних систем будівель (EN 15459:2007, IDT)

ДСТУ ISO 4190-1-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 1. Класи ліфтів І, II, III, VI (ISO 4190-1:1999, IDT)

ДСТУ ISO 4190-2-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 2. Ліфти класу IV (ISO 4190-2:2001, IDT)

ДСТУ ISO 4190-3-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 2. Ліфти службові класу V (ISO 4190-3:1982, IDT)

ВБН В.2.2-45-1-2004 Проектування телекомунікацій. Лінійно-кабельні споруди

ПУЕ:2016 Правила улаштування електроустановок

ДГН 6.6.1-6.5.001-98 (НРБУ-97). Державні гігієнічні нормативи. Норми радіаційної безпеки України (НРБ-97)

ДСН 3.3.6.037-99 «Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку».

ГОСТ 12.1.044-89 (ИСО 4589-84) ССБТ Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения (Пожежовибухобезпека речовин та матеріалів. Номенклатура показників та методи їх визначення)

ВСН 01-89/ Росавтотранс РСФСР Ведомственные строительные нормы предприятий по обслуживанию автомобилей (Відомчі будівельні норми підприємств з обслуговування автомобілів)

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цих Нормах використано терміни, установлені в ДСТУ Б А.1.1-91 нормативний документ, стандарт.

Нижче подано терміни, додатково використані у цих Нормах, та визначення позначених ними понять.

3.1 Амбулаторія
Структурний підрозділ центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (ПМСД), що призначено для надання достаціонарної медичної допомоги і який має в своєму складі до 5 лікарських посад. Мають статус структурних або відокремлених структурних підрозділів центрів ПМСД

3.2 Аптека
Заклад, в якому зберігають, готують і відпускають медичним закладам та продають населенню лікувальні засоби, перев’язочні матеріали, предмети санітарії та догляду за хворими.

3.3 Аптека лікарняна
Входить до складу лікарні і забезпечує її лікувальними засобами та іншими предметами аптечного асортименту.

3.4 Аптека міжлікарняна
Аптека, що забезпечує лікувальними засобами та іншими предметами аптечного асортименту декілька лікарень.

3.5 Аптечний кіоск
Структурний підрозділ аптеки (закладу охорони здоров’я), що здійснює роздрібну реалізацію готових лікарських засобів, які дозволені до відпуску без рецептів.

3.6 Аптечний пункт
Структурний підрозділ аптеки (закладу охорони здоров’я), що здійснює роздрібну реалізацію готових лікарських засобів, які дозволені до відпуску за рецептами і без рецептів, та виробів медичного призначення.

3.7 Аптечний склад
Заклад аптечного управління, який приймає, зберігає і відпускає аптечним та лікувально-профілактичним закладам лікувальні засоби, перев’язочні матеріали, предмети гігієни і санітарії, медичне обладнання, інструментарій та інші медичні товари.

<…>

3.42 Заклад охорони здоров’я
Юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми, або її відокремлений підрозділ, основним завданням якої є забезпечення медичного та фармацевтичного обслуговування громадян[1].

<…>

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1 При проектуванні нового будівництва і реконструкції будинків, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації та капітального ремонту, приміщень і споруд закладів охорони здоров’я, прямо не пов’язаних з виконанням лікувального процесу (навчальної частини клінічних лікарень, житлових і загальних приміщень будинків дитини, комплексів побутового обслуговування, спортивних споруд лікувальних закладів та ін.), необхідно виконувати відповідно до ДБН В.2.2-3, ДБН В.2.2-4, ДБН В.2.2.-9, ДБН В.2.2-13, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-16, ДБН В.2.2-17, ДБН В.2.2-25.

4.2 Розрахункові показники потужності (місткості, пропускної спроможністі) для закладів охорони здоров’я та їх структурних підрозділів наведені у додатку Б.

Потужність і структура закладів охорони здоров’я приймаються згідно із завданням на проектування.

4.3 При проектуванні закладів охорони здоров’я для зручного доступу людей с інвалідністю і використання ними приміщень необхідно передбачати заходи, пристрої і пристосування відповіднодо ДБН В.2.2.-9, ДБН В.2.2-17.

Додаткові заходи визначаються завданням на проектування.:

4.4 Не допускається розміщувати у житлових та громадських будинках наступні медичні заклади:

стаціонари, підстанції швидкої допомоги, бактеріологічні лабораторії;

інфекційні, фтизіатричні та венерологічні кабінети лікарського прийому;

рентгенкабінети (за винятком рентгенприміщень з рентгендентальними апаратами з U 60-90мВ та І 7-10мА) та кабінети з іншими джерелами іонізуючого випромінювання (за винятком джерел лазерного випромінювання І та ІІ ступеню небезлеки).

Не допускається розміщувати у житлових будинках аптечні склади

Допускається розміщувати у житлових та громадських будинках: аптеки, жіночі консультації, стоматологічні поліклініки, кабінети лікарів загальної практики (сімейні лікарі) заклади первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) та інші кабінети лікарського прийому (за винятком дерматовенерологічних, венерологічних інфекційних, фтизіатричних), в тому числі приватно практикуючих лікарів, які не мають у своєму складі рентгенівських кабінетів (за винятком рентгенприміщень з рентгендентальними апаратами з U 60-90 мВ та 7-10 мА) та інших джерел іонізуючого випромінювання (за винятком джерел лазерного випромінювання І та II ступеня небезпеки), дерматологічні (косметологічні) кабінети (центри), роздавальні пункти молочних кухонь допускається розміщувати у житлових і громадських будинках за умови наявності окремого входу та дотримання протипожежних, санітарно-гігієнічних вимог, що забезпечують оптимальний режим експлуатації житлових та робочих приміщень.

4.5 Заклади охорони здоров’я згідно з Законом України від 07.07.2011 № 3611-VІ «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги» поділяються:

заклади екстреної медичної допомоги;

амбулаторно полікліничні заклади;

заклади паліативної допомоги.

5 ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЛЯНОК

5.1 Заклади охорони здоров’я необхідно розміщувати відповідно до затверджених генеральних планов населених пунктів і проектів детального планування, розробок мережі конкретних регіонів на основі схем розвитку галузі.

5.2 Розміри земельних ділянок для закладів охорони здоров’я необхідно приймати відповідно до ДБН Б.2.2-Х, ДБН Б.2.4-1 та таблицею 5.1.

5.3 На земельних ділянках закладів охорони здоров’я не допускається розміщення функціонально не пов’язаних з ними будинків і споруд.

Таблиця 5.1 — Розміри земельної ділянки на 1 ліжко.

Місткість стаціонару, ліжок До 60 61–200 201-500 501-700 701-900 901 та вище
Площа земельної ділянки на 1 ліжко, м2 300 200 150 100 80 60

5.4 Лікувально-профілактичні заклади охорони здоров’я доцільно поєднувати за відповідних умов у медичні містечка з метою кооперації лікувально-діагностичних, інженерних і допоміжних служб.

5.5 На ділянці повинно бути передбачено зовнішне освітлення у тому числі у входів до будинків, зовнішних сходів, люків пожежних гідрантів, вздовж пешехідних та транспортних маршрутів, а також на автостоянках.

5.6 На земельних ділянках закладів охорони здоров’я з стаціонарами, за винятком санаторно-курортних закладів, необхідно виділяти зони:

  • лікувальну для неінфекційних хворих;
  • лікувальну для інфекційних хворих;
  • поліклінічну;
  • садово-паркову;
  • господарську;
  • патолого-анатомічного відділення.

Для акушерських, дитячих, туберкульозних, психосоматичних відділень, які передбачені у складі багатопрофільних лікарняних комплексів, повинні виділятись окремі садово-паркові зони.

5.7 На земельних ділянках санаторно-курортних закладів необхідно виділяти зони:

  • житлову;
  • лікувально-діагностичну;
  • спортивну (спортивні майданчики, басейни та ін.);
  • культури та відпочинку (клубний корпус, танцювальний майданчик та ін);
  • садово-паркову;
  • господарську.

<…>

5.12 До будинків закладів охорони здоров’я необхідно передбачати проїзди чи смуги, придатні для проїзду пожежних автомобілів відповідно до ДБН Б.2.2-Х, ДБН В.2.2-9.

5.13 Відстань між корпусами закладів охорони здоров’я і житловими, громадськими будинками, а також червоними лініями необхідно приймати:

між корпусами з палатними відділеннями і житловими чи громадськими будинками, а також червоними лініями — не менше 30 м;

між житловими корпусами і житловими чи громадськими будинками, а також червоними лініями — не менше 30 м у випадку розміщення будинків вздовж внутрішньокурортних доріг та вулиць; 10 м — у інших випадках;

за наявності на сусідніх ділянках господарського двору розрив між спальними корпусами, їдальнею та господарськими будинками та спорудами повинен бути не менше 100 м;

від житлових корпусів до їдальні, службово-побутових приміщень господарської зони, відкритих кіномайданчиків, танцювальних майданчиків та спортивних споруд — не менше 50 м;

від житлових корпусів до відкритих стоянок для автомобілів на 30 місць — 50 м; від 30 до 100 місць — 80 м; більше 100 місць — 100 м;

від житлових корпусів до надвірних туалетів — не менше 25 м і не більше 50 м;

між лікувально-діагностичними корпусами, будинками амбулаторно-поліклінічних закладів і житловими, громадськими будинками, а також червоними лініями — не менше 15 м;

між віварієм і житловими, громадськими будинками — не менше 50 м;

між печами для спалювання відходів і палатними корпусами, житловими і громадськими будинками — згідно з розрахунком викиду шкідливих речовин в атмосферу, але не менше 50 м.

Піч для спалювання відходів необхідно розміщувати на генеральному плані з урахуванням рози вітрів;

між киснево-газифікаційною станцією чи централізованим пунктом зберігання і розподілу лікувальних газів (за умови зберігання більше 10 балонів місткістю 40 л кожен) і будинками з постійним перебуванням хворих — не менше 25 м;

між корпусами з палатами, лікувально-діагностичними корпусами і майданчиками для сміттєзбірників — не менше 25 м.

між корпусами з палатами і відкритими спортивними спорудами — не менше 25 м;

між корпусами з палатами та трансформаторною підстанцією — не менше 25 м.

При визначенні відстаней між будинками необхідно враховувати вимоги розрахунків інсоляції, освітленості та шумозахисту, а також протипожежні вимоги згідно з ДБН Б.2.2-Х.

5.14 В умовах реконструкції допускається розміщення корпусів без відступу від червоних ліній за умови виконання вимог до інсоляції, природної освітленості і шумозахисту приміщень.

5.15 Територія ділянки лікувального закладу зі стаціонаром повинна мати благоустрій, озеленення, внутрішні проїзди та пішохідні доріжки з твердим покриттям. Площа садово-паркової зони повинна складати не менше 25 м2 на ліжко; кількість зелених насаджень має бути не менше 60% площі земельної ділянки санаторію (комплексу санаторіїв).

5.16 На ділянках закладів охорони здоров’я необхідно передбачати стоянки для автотранспорту співробітників і відвідувачів на відстані не менше 25 м від корпусів з палатами і не менше 15 м від інших корпусів. Розрахункову кількість машино-місць на автостоянках біля лікувально-профілактичних закладів необхідно приймати згідно з ДБН Б.2.2-Х та за таблицею 5.2

5.17 На території медичних закладів і в підвалах будинків, крім лікувальних закладів зі стаціонаром, допускається влаштування підземних автомобільних стоянок тільки для автомобілів персоналу, відвідувачів і автомобілів спеціального призначення (швидкої медичної допомоги і ін.) згідно з ВСН 01, ДБН В.2.3-15 та ДБН В.2.2-9

<…>

Головний вхід має бути обладнаний пандусом або іншим пристроєм для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення згідно з ДБН В.2.2-17, що забезпечує можливість підйому людей з інвалідністю на рівень входу до будинку, його 1-го поверху або ліфтового холу. Такий вхід повинен бути захищений від атмосферних опадів; перед ним слід влаштовувати площадку розміром не менше 1 м х 2,5 м з дренажем.

5.25 Перед головним входом в поліклініки для дітей і роздавальні молочних кухонь необхідно передбачати майданчики для дитячих колясок із розрахунку 10 м2 на 100 відвідувань за зміну або 1000 порцій, але не менше 20 м2.

5.26 Необхідність влаштування технологічних підземних тунелів між лікувальними корпусами та господарсько-допоміжними будинками або надземними переходами визначається завданням на проектування.

6 ОБ’ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ВИРІШЕННЯ

6.1 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

6.1.1 Склад приміщень закладів охорони здоров’я визначається завданням на проектування і доповненнями до нього (медичне завдання і медична програма) згідно з призначенням, профілем, потужністю закладу.

6.1.2 Перелік приміщень закладів охорони здоров’я, які допускається розміщувати в цокольних і підвальних поверхах, наведено в ДБН В.2.2-9.

6.1.3 Розміщення майстерень, комор та інших приміщень, призначених для зберігання чи переробки горючих матеріалів, у підвальних і цокольних поверхах будинків стаціонарів лікувальних закладів, а також під залами для глядачів і актовими залами не допускається.

6.1.4 Шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери, насосні, машинні відділення холодильних установок та інші приміщення з обладнанням, що є джерелом шуму і вібрацій, не повинні примикати до приміщень з постійним перебуванням людей.

В лікувальних і амбулаторно-поліклінічних закладах шахти і машинні приміщення ліфтів необхідно розміщувати на відстані не менше 6 м від палат і лікувально-діагностичних кабінетів. Відстань може бути зменшено в разі передбачення відповідних шумозахисних заходів.

6.1.5 Процедурні рентгенівських кабінетів, приміщень і кабінетів і відділень променевої терапії, в яких знаходяться джерела іонізуючих випромінювань, приміщення лабораторій радіоізотопної діагностики, де ведуться роботи І і II класу, не допускається розміщувати суміжно (по горизонталі і вертикалі) з палатами та приміщеннями з тривалим перебуванням людей.

6.1.6 Ширина коридорів має бути не менше:

  • палатних відділень — 2,4 м;
  • амбулаторно-поліклінічних закладів –2 м;
  • амбулаторно-поліклінічних закладів в разі використання їх під чекальні для відвідувачів та односторонньому розміщенні кабінетів, в операційних блоках, реанімаційних і пологових відділеннях — 2,8 м;
  • амбулаторно-поліклінічних закладів в разі використання їх під чекальні для відвідувачів і двосторонньому розміщенні кабінетів, лікарень відновлювального лікування і ортопедичного профілю — 3,2 м;
  • коридорів, житлових та складських приміщень санаторно-курортних закладів — 1,8 м;
  • коридорів інших груп приміщень санаторно-курортних закладів при загальній довжині більше 10 м — 1,5 м, при довжині менше 10 м — 1,25 м;
  • всіх інших типів закладів охорони здоров’я і їх структурних підрозділів — згідно з ДБН В.1.1-7 та ДБН В.2.2-9.

6.1.7 Ширина приміщення має бути не менше:

  • кабінетів лікарів та житлових кімнат в санаторно-курортних закладах — 2,4 м;
  • одноліжкових палат — 2,9 м;
  • малих операційних, перев’язочних, процедурних з урологічним кріслом, кабінетів гінекологічних, ортопедичних — 3,2 м;
  • процедурних рентгенофлюорографічних, рентгенотерапевтичних, рентгенодіагностичних кабінетів зі столами для просвічування і знімків, кабінетів дистанційної і внутрішньопорожнинної апаратної променевої терапії встановлюється в залежності від розмірів обладнання і необхідної ширини проходів;
  • операційних, реанімаційних і пологових — 5 м.

6.1.8 Глибина палат і лікувально-діагностичних приміщень при денному освітленні їх з одного боку має бути не більше 6 м.

Глибина приміщень гінекологічних і урологічних процедурних і кабінетів з гінекологічним кріслом, перев’язочних, офтальмологічних кабінетів, операційних — не менше 5 м, пологових палат — не менше 8 м, наркозних — не менше 3,5 м.

Відношення глибини до ширини палат і лікувально-діагностичних приміщень має бути не більше 2.

6.1.9 Розміри палат на два і більше ліжок (крім палат радіологічних відділень) необхідно визначати виходячи із таких вимог:

  • розміщення ліжок паралельно стінам з вікнами;
  • відстань від ліжок до стін з вікнами має бути не менше 0,9 м;
  • відстань між торцями ліжок і між торцями ліжок і стіною відділень лікарень відновлювального лікування має бути не менше 1,6 м, а в палатах решти відділень — не менше 1,3 м;
  • відстань між довгими сторонами поруч розташованих ліжок має бути не менше 0,8 м, в палатах відновлювального лікування — не менше 1,2 м.

6.1.10 Розміри кабін туалетів для хворих стаціонару і відвідувачів поліклінік мають бути 1,1 м×1,6 м при обов>язковому відчиненні дверей назовні. Розміри кабін туалетів для хворих ортопедичних, нейрохірургічних відділень передбачаються згідно з ДБН В.2.2-17, а також ДБН В.2.2-9.

6.1.11 Розміри кабін туалетів для персоналу і душових кабін необхідно передбачати відповідно до ДБН В.2.2-28.

6.1.12 Кількість санітарних приладів для хворих в стаціонарах необхідно приймати з розрахунку: один прилад на 15 осіб в чоловічих туалетах і на 10 осіб в жіночих, крім відділень з палатами, що мають наближені санітарні вузли.

Кількість санітарних приладів для пацієнтів амбулаторно-поліклінічних закладів необхідно приймати з розрахунку один прилад на 50 осіб в чоловічих туалетах і на 30 — в жіночих. Кількість пісуарів в чоловічих туалетах має дорівнювати кількості унітазів.

6.1.13 Кількість санітарних приладів — унітазів і пісуарів для персоналу має прийматися в залежності від кількості осіб, що користуються туалетами в найбільшій за чисельності зміні з розрахунку 50 осіб на 1 санітарний прилад в чоловічих туалетах і 30 осіб в жіночих.

В чоловічих туалетах кількість пісуарів має дорівнювати кількості унітазів (підлогових чаш), а за непарної сумарної кількості санітарних приладів — на один більше. Коли кількість чоловічого персоналу 15 і менше, пісуарів у туалеті передбачати не потрібно.

6.1.14 В лікарняних, діагностичних та допоміжних приміщеннях лікувальних закладів охорони здоров’я, мінімальна ширину дверей слід приймати за таблицею 6.1

<…>

6.3 ОПОРЯДЖЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ

6.3.1 Опорядження приміщень закладів охорони здоров’я необхідно проектувати відповідно до ДБН В.2.2-9, ДБН В.1.1-7 та ДСанПіН 8.2.1-181.

6.3.2 Внутрішнє опорядження приміщень має бути виконано згідно з їх функціональним призначенням. Поверхня стін, перегородок і стелі приміщень, пов’язаних з медико-технологічним процесом, повинна бути гладкою вологостійкою, що дозволить їх вологе прибирання і дезінфекцію.

6.3.3 Опорядження стін та стелі приміщень довготривалого перебування хворих і персоналу повинні бути матовими. Підлоги повинні мати теплозахисні та теплоізоляційні властивості.

6.3.4 У вестибюлях, холах, коридорах необхідно влаштовувати підлоги, стійкі до механічного впливу.

6.3.5 У приміщеннях з вологим режимом, а також у таких, де проводиться поточна дезінфекція (операційні, перев’язочні, пологові, передопераційні, наркозні, процедурні і ін. аналогічні приміщення, а також ванні, душові, клізмові, приміщення для зберігання і розбору брудної білизни і ін.), стіни необхідно облицьовувати глазурованою плиткою чи іншими вологостійкими матеріалами на повну висоту. Для покриття підлог необхідно використовувати водонепроникні матеріали.

6.3.6 Стеля в приміщеннях з вологим режимом повинна фарбуватись водостійкими фарбами.

6.3.7 Підлога операційних, наркозних, передопераційних та інших спеціалізованих приміщень операційного відділення має бути покрита водонепроникним матеріалом, що легко очищується, допускає часте миття дезінфікуючими розчинами, бути зручною для транспортування хворих, матеріалів і обладнання.

6.3.8 Підлога в операційних, наркозних, пологових та інших аналогічних приміщеннях повинна бути безіскровою, антистатичною.

6.3.9 Колір облицювання стін операційних необхідно передбачати сіро-зеленим чи зелено-голубим, поверхня стель в операційних повинна бути матовою.

6.3.10 В місцях встановлення санітарно-технічних приладів, а також обладнання, експлуатація якого пов’язана з можливістю зволоження стін і перегородок, необхідно передбачати опорядження стін і перегородок вологостійкими матеріалами на висоту 1,6 м і ширину, що дорівнює ширині приладів і обладнання плюс 20 см з кожного боку.

6.3.11 Опорядження приміщень, пов’язаних з роботою із радіоактивними речовинами і іншими джерелами іонізуючих випромінювань, рентгенівських кабінетів, кабінетів електросвітлолікування, стоматологічних, офтальмологічних кабінетів, клінічних і біохімічних лабораторій та інших функціональних приміщень, специфіка роботи яких вимагає спеціальних умов, має бути виконана згідно з ДГН 6.6.1-6.5.001. Опорядження стін, перегородок і підлоги рентгенівських кабінетів і кабінетів електросвітло лікування керамічними плитками не допускається.

6.3.12 Опорядження приміщень зберігання в аптечних складах повинно бути гладким і відповідати можливостям проведення вологого прибирання. Для стін висота такого опорядження повинна бути не менше 2 м. Підлоги складських приміщень повинні мати покриття, яке не утворює пилу, стійке до впливу засобів механізації та вологого прибирання з використанням дезінфікуючих засобів.

6.3.13 Сполучення стін і підлоги повинно мати закруглений перетин, стики повинні бути герметичними. При використанні лінолеумних покриттів, краї лінолеуму біля стін повинні бути заведені на стіни на висоту 10-15см. Шви між примикаючими один до одного листами лінолеуму повинні бути герметично заварені.

6.3.14 Встановлення підвісної стелі в приміщеннях, які потребують особливого санітарно-гігієнічного режиму, повинно відповідати вимогам до огороджувальних конструкцій такого типу приміщень.

Дозволяється застосовувати підвісні, підшивання і інші види стель в приміщеннях класу чистоти А і Б, а також приміщеннях з вологим режимом за умови, що матеріал стелі повинен забезпечувати можливість проведення його вологого очищення і дезінфекції. Підвісна стеля в операційних, наркозних, реанімаційних залах, палатах інтенсивної терапії і післяопераційних палатах повина бути герметичної. Конструкція повинна при необхідності забезпечити доступ в простір між підвісною стелею і перекриттям для обслуговування інженерних систем. Вбудовані світильники повинні монтуватися врівень із стелею.

6.3.15 Конструкція і матеріали підвісних стель цих приміщень повинні забезпечувати можливість проведення їх прибирання, чищення і дезінфекції.

6.3.16 В опорядженні будинків необхідно використовувати матеріали згідно з ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.6-31, ДБН В.2.6-33.

<…>

14 АПТЕЧНІ ЗАКЛАДИ

14.1 Аптеки

14.1.1 Аптеки розміщують в окремому будинку чи вбудовують в громадські та житлові будинки, рекомендується на першому поверсі.

14.1.2 Приміщення для зберігання легкозаймистих і горючих рідин слід проектувати згідно з ДБН В.1.1-7.

14.1.3 В аптеках необхідно передбачати можливість під’їзду і розвантаження автотранспорту.

14.1.4 Площі приміщень аптек наведені у додатку Н, таблиця Н.1

14.2 Аптеки лікарняні

14.2.1 Проектування лікарняних аптек в лікувально-профілактичних закладах визначається завданням на проектування. При місткості стаціонару до 200 ліжок необхідно передбачати аптечний розподільний пункт.

14.2.2 Для обслуговування декількох лікувально-профілактичних закладів передбачаються міжлікарняні аптеки.

14.2.3 Лікарняна аптека може розміщуватись як в окремому будинку, так і в будинку стаціонару або поліклініки. У разі розміщення в будинку стаціонару вона повинна мати окремий вхід і бути відокремлена від приміщень іншого призначення протипожежними перегородками 1-го типу та протипожежними перекриттями 3-го типу.

14.2.4 До лікарняних аптек необхідно передбачати можливість під’їзду автомашин.

14.2.5 Площу приміщень лікарняних і міжлікарняних аптек рекомендується приймати за додатком Н, таблиця Н.2.

14.3 Аптечні кіоски

14.3.1 Аптечні кіоски розміщуються у відокремлених приміщеннях (не менше 8 м2) без виділення торговельного залу згідно з ДБН В.2.2-23 тільки в капітальних спорудах: на заводах, фабриках, вокзалах, аеропортах.

14.3.2 Аптечні кіоски можуть розміщуватись на перших поверхах житлових та громадських будинків за наявності окремого входу, підведення інженерних комунікацій (водопостачання, каналізація, теплопостачання), наявності вентиляції та забезпечення площі приміщень не менше 21 м2, в т. ч. 8 м2 — зона розміщення обладнання робочих місць персоналу; 10 м2 — зона обслуговування населення; 3 м2 — туалет.

14.3.3 В аптечних кіосках організується одне робоче місце, що відокремлене від покупців подвійним склом з отвором для відпуску медикаментів.

14.4 Аптечні пункти

14.4.1 Аптечні пункти розміщуються у відокремлених приміщеннях з виділенням або без виділення торговельного залу в капітальних будинках при лікувально-профілактичних та санаторно-курортних закладах (медичних центрах, лікарнях, амбулаторно-поліклінічних закладах, медико-санітарних частинах та ін.).

14.4.2 Організацію робочого міста працівника приймати відповідно до 14.3.3.

14.4.3 Площа аптечного пункту повинна складати не менше 18 м2.

14.5 Аптечні склади

14.5.1 Аптечні склади розміщуються в окремо розташованих спеціально облаштованих будинках.

14.5.2 Допустимо розміщення аптечних складів у громадських будинках, а також у допоміжних будинках промислових підприємств за умови влаштування вантажно-розвантажувального майданчика для під’їзду машин (рампа з навісом згідно вимог ДБН В.2.2-23) поза фронтом вікон приміщень з постійним перебуванням людей.

14.5.3 При розміщенні аптечних складів на цокольному поверсі слід керуватися вимогами ДБН В.2.2-9. Розташування аптечних складів у підвальних поверхах можливе за відсутності там комунікацій та при дотриманні чинних санітарно-гігієнічних вимог та за умов, що склади не відносяться до категорій А або Б за вибухопожежною небезпекою

14.5.4 У структуру аптечного складу входять приміщення зберігання лікарських засобів відповідно до [6], побутові і допоміжні приміщення.

14.5.5Площа приміщень зберігання в аптечному складі повинна складати не менше 30 м2. Набір приміщень і умови зберігання у них визначаються завданням на проектування відповідно до переліку лікарських засобів, що зберігаються.

14.5.6 Аптечні склади повинні мати мінімальний набір побутових і допоміжних приміщень згідно з ДБН В.2.2-28: кімнату персоналу (0,75 м2 на одного працівника, але не менше 12 м2), туалет (за розрахунком, але не менше 2 м2), приміщення зберігання предметів прибирання (4 м2) або шафу в залежності від потужності закладу.

У залежності від потужності складів до складу приміщень можуть включатися адміністративні приміщення відповідно до ДБН В.2.2-28.

15 ВИМОГИ МЕХАНІЧНОГО ОПОРУ ТА СТІЙКОСТІ

15.1 Конструктивні рішення будинків охорони здоров’я необхідно розробляти на основі ефективних конструктивних систем відповідно до категорій складності. При виборі конструктивних рішень цих будинків необхідно враховувати місцеві природно-кліматичні згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27 та інженерно-геологічні умови відповідно до ДБН В.1.1-1, ДБН B.1.1-3,
ДБН В.1.1-5, ДБН В.1.1-12, ДБН В.1.1-24, ДБН В.1.2-2, ДСТУ Б В.2.1-27

Прийнята конструктивна система будинку повинна забезпечувати міцність, жорсткість і стійкість будівлі на стадії зведення і в період експлуатації при дії всіх розрахункових навантажень і впливів відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-13, ДБН В.3.1-ХХ.

При розробленні конструктивного рішення будинку, що зводиться у звичайних умовах будівництва, слід керуватися ДБН B.1.1-7, ДБН В.1.2-6, ДБН В.1.2-7, ДБН В.1.2-14, ДБН В.2.1-10, ДБН В.2.6-14, ДБН В.2.6-98, ДБН В.2.6-161, ДБН В.2.6-162, ДБН В.2.6-163, ДСТУ Б В.1.2-3, ДСТУ-Н Б В.1.1-27, ДСТУ Б В.2.6-49, ДБН Б В.2.6-98, ДСТУ Б В.2.6-145, ДСТУ-Н Б В.2.6-214, ДСТУ-Н Б В.1.2-13.

15.2 Огороджувальні конструкції будинків охорони здоров’я слід проектувати із застосуванням матеріалів, що задовольняють вимоги енергоефективності (див. 21 цих ДБН) згідно з ДСТУ 2339, ДБН В.1.2-11, ДСТУ Б В.2.6-100, ДСТУ Б В.2.6-101), пожежної безпеки згідно з ДБН B.1.1-7, ДБН В.2.6-31, ДБН В.2.6-33, а також санітарно-гігієнічних вимог згідно з ДСанПіН 8.2.1-181 та [6-7].

16 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ

16.1 Водопостачання та каналізація

16.1.1 Будинки та споруди закладів охорони здоров’я необхідно обладнувати системами господарсько-питного та протипожежного водопроводу, гарячого водопостачання, каналізації та водостоку згідно з ДБН В.2.5-64, ДБН В.2.5-74, ДБН В.2.5-75.

16.1.2 Якість води, що подається на господарчо-питні потреби, повинна відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.4-171.

16.1.3 Норми витрат води на внутрішнє та зовнішнє пожежогасіння необхідно приймати згідно з ДБН В.2.5-64 і ДБН В.2.5-74 як для громадських будинків.

16.1.4 Норми витрат води на технологічні потреби патолого-анатомічного корпусу, МПЗ, лабораторних корпусів клінік, науково-дослідних інститутів слід приймати, як для хімічних та фізичних лабораторій згідно з ДБН В.2.5-64.

16.1.5 При проектуванні систем водопостачання та каналізації харчоблоків, пралень, гаражів та інших споруд допоміжного призначення, які входять в комплекси закладів охорони здоров’я, необхідно також дотримуватися вимог ДБН В.2.2-11, ДБН В.2.2-23, ДБН В.2.3-15.

16.1.6 Стояки систем холодного та гарячого водопостачання, каналізації та внутрішніх водостоків слід виконувати приховано в спеціальних комунікаційних шахтах або пристінних коробах, які мають на кожному поверсі перекриття і двері з боку коридору. Відкрито прокладати стояки та підведення до санітарних приладів дозволяється в санвузлах, санкімнатах, ванних приміщеннях і коморах прибирального інвентаря.

16.1.6 У місцях перетину труб холодного та гарячого водопостачання, протипожежного водопроводу, каналізації та внутрішніх водостоків з перекриттями, перегородками та стінами будинків інфекційних лікарень (відділень) і віваріїв необхідно передбачати футляр з ущільненням бітумізованим пасмом з урахуванням вимог ДБН В 1.1-7.

16.1.7 В умивальних, туалетах та інших приміщеннях психіатричних лікарень, де хворі знаходяться без догляду обслуговуючого персоналу, труби та запірна арматура повинні бути недосяжними для хворих.

16.1.8 Приміщення особистої гігієни жінок повинні бути обладнані душем, умивальником та сушильником для рушників.

16.1.9 Поливальні крани з підключенням холодної та гарячої води діаметром 15 мм і трапи діаметром 50 мм слід передбачати у передопераційних, підготовчих при пологових, ваннах, туалетах, обладнаних трьома і більше унітазами, клізмових, душових (при гардеробах), боксах та напівбоксах інфекційних відділень, в приміщеннях для миття та сушіння клейонок, зберігання прибирального інвентаря, буфетних, в приміщеннях, обслуговуючих радіоізотопні відділення з відкритими джерелами, в приміщеннях лікувальних басейнів, а також у приміщеннях, де передбачається мокре прибирання; поливальні крани з підводкою холодної та гарячої води діаметром труб 15 мм і трапи діаметром 100 мм належить передбачати у сміттєзбиральних камерах, виробничих приміщеннях молочних кухонь, харчоблоків, душових на три сітки і більше, в приміщеннях кафедри водолікування і миття мармітних візків.

16.1.10 У приміщеннях, обладнаних ванною або душем, за винятком санпропускників, слід передбачати сушильники для рушників.

16.1.11 Відведення виробничих стічних вод з приміщень для грязьових процедур, грязьових кухонь, приміщень миття та сушіння простирадл, полотен, брезентів та з приміщень для зберігання і регенерації лікувальної грязі повинен здійснюватись через спеціальні трапи (без гідравлічного затвора) в збірний грязевідстійник, обладнаний гідравлічним затвором.

16.1.12 Стічні води перед скиданням, залежно від виду та ступеня забруднення, підлягають відповідній очистці та знезараженню.

16.1.13 Стічні води від інфекційних та туберкульозних лікарень (відділень), за винятком стічної води від харчоблоків та пралень, перед скиданням в міську (селищну) каналізацію повинні бути знезаражені.

16.1.14 Дезактивація стічних вод від радіологічних корпусів (відділень) здійснюється згідно з технологічним завданням.

16.1.15 Встановлення насосів господарчо-питного водоспоживання в лікарняних корпусах не допускається.

16.1.16 Водолікувальна кафедра повинна бути забезпечена подаванням холодної та гарячої води з постійною витратою та напором згідно з технологічним завданням.

16.1.17 Водообмін у ваннах лікувальних басейнів слід передбачати: об’ємом до 60 м3 — безперервним потоком свіжої води; об’ємом більше 60 м3 — з рециркуляцією.

16.1.18 Лікувальні басейни на морській або мінеральній воді виконуються тільки на протоці.

16.1.19 Вода, яка надходить у лікувальні басейни, повинна бути знезаражена.

16.2 Теплопостачання, опалення, вентиляція та кондиціонування повітря

16.2.1 Системи опалення та внутрішнього теплопостачання, вентиляції, кондиціонування та охолодження слід проектувати згідно з ДБН В.2.5-67, системи протидимної вентиляції — відповідно до ДБН В.2.5-56.

16.2.2 Медичні заклади по надійності теплопостачання діляться на дві категорії:

1 — корпуси з постійним перебуванням хворих: лікарні, пологові будинки, диспансери та інші будівлі зі стаціонаром;

2 — інші будівлі.

16.2.3 При проектуванні систем теплопостачання споживачів тепла I категорії слід передбачати два вводи тепла від незалежних джерел, або від закільцьованих теплових магістралей з резервуванням подачі тепла тепловими мережами.

При наявності одного вводу допускається передбачати резервну котельню на ділянці медичної організації при дотриманні санітарних розривів до будівель.

16.2.4 Теплова потужність резервної котельні визначається з розрахунку 100% покриття навантаження на теплопостачання будівель (в яких розміщені палатні відділення (секції), операційні, реанімаційні, палати інтенсивної терапії), на опалення, на кондиціонування повітря і гаряче водопостачання для приміщень, перерахованих в п. 6.2.14 цього розділу.

Для інших споживачів слід передбачати витрата тепла тільки на чергове опалення.

16.1.5 Для споживачів тепла II категорії слід передбачати один введення від зовнішніх теплових мереж.

16.2.6 Не допускається проектування котелень, у тому числі окремих котлів, обладнання і устаткування, прибудованих, вбудованих, дахових для будинків охорони здоров’я та відпочинку (лікувально-профілактичні та медико-профілактичні заклади; санаторії та санаторії-профілакторії).

При проектуванні котелень необхідно керуватись вимогами ДБН В.2.5-20 та ДБН В.2.5-77.

16.2.7 В палатних корпусах і відділеннях з постійним перебуванням хворих, операційних блоках не допускається перерва в подаванні теплоти.

16.2.6 Прокладання транзитних трубопроводів теплопостачання по підвалах і техпідпілля будівель медичних організацій не допускається.

16.2.7 Системи теплопостачання будівель медичних організацій повинні приєднуватися до теплових мереж через тепловий пункт. Прокладка трубопроводів перегрітої води від теплового пункту до припливних вентиляційних камер по експлуатованих приміщень та шляхів евакуації людей заборонена.

При необхідності і техніко-економічному обгрунтуванні для технологічного паропостачання допускається застосування електротермічного обладнання за погодженням з енергопостачальною організацією з урахуванням можливості, наявності потужностей і режиму енергоспоживання.

16.2.8 Розрахункову і допустиму температуру повітря в приміщеннях приймають відповідно до таблиці П.1 додатка П і ДБН В.2.5-67.

16.2.9 Теплоносієм систем центрального водяного опалення слід приймати воду температурою не більше:

а) 85°С — для будинків лікарень (крім психіатричних), диспансерів із стаціонаром та пологових будинків;

б) 95°С — для будинків психіатричних лікарень та інших закладів охорони здоров’я.

16.2.10 В системах водяного опалення передбачаються опалювальні прилади з гладкою поверхнею, які виключають адсорбцію пилу і стійкі до впливу миючих і дезінфікуючих розчинів.

16.2.11 Опалювальні прилади слід розміщувати, як правило, біля зовнішніх стін, під вікнами без ніш, на відстані, що забезпечує вільний доступ для поточної експлуатації і прибирання на відстані не менше 100 мм від підлоги і не більше 60мм від поверхні стіни. При обгрунтуванні допускається розміщення поверхні нагрівання на внутрішніх огорожах, що примикають до зовнішніх стін.

Вище зазначена установка опалювальних приладів допускається і на сходових клітинах при дотриманні нормативних розмірів евакуаційних шляхів. При цьому бажано, щоб батарея не виступала з площини стіни, тобто розміщувалася б в ніші або була огороджена від стіни до стіни. Допускається застосовувати сталеві конвектори в вестибюлях, сходових клітках і в коридорах, крім коридорів палатних відділень, операційних блоків, родових відділень і відділень інтенсивної терапії.

16.2.12 В операційних, передопераційних, реанімаційних залах, наркозних, пологових, в палатах інтенсивної терапії, в приміщеннях психіатричних відділень, в стерильних опікових палатах, палатах для недоношених та травмованих дітей, приміщеннях для приготування та класифікації крові, електросвітлолікування, приготування ліків в асептичних умовах слід приймати електричні кабельні системами опалення у бетонних панелях слід застосовувати згідно з ДБН В.2.5-24.

16.2.13 В приміщеннях, до яких висуваються вимоги щодо забезпечення асептичних умов, слід виконувати приховану прокладку трубопроводів.

16.2.14 Спосіб прокладання трубопроводів систем опалення повинен забезпечувати легку заміну їх при необхідності в процесі експлуатації. При прихованому прокладанні трубопроводів слід передбачати люки в місцях рас-положення розбірних з’єднань і арматури.

16.2.15 При перетинанні трубопроводами та повітроводами перекриттів, перегородок та стін слід влаштовувати ущільнення місць перетинання інженерними комунікаціями протипожежних перешкод та огороджувальних конструкцій з нормованими класами вогнестійкості відповідно до ДБН В.1.1-7.

16.2.16 В будинках закладів охорони здоров’я слід передбачати припливно-витяжну вентиляцію з механічним спонуканням (або змішану природну витяжну вентиляцію з механічною припливною), відповідно до вимог ДБН В.2.5.-67, яка забезпечує повітряно-тепловий баланс приміщень та відділень.

Вентиляція в будинках повинна виключати перетікання повітряних мас з «брудних» зон (приміщень) до «чистих».

16.2.17 З метою запобігання перетоку повітря за рахунок різниці гра-вітаціонних сил, температуру повітря в коридорах слід приймати рівною температурі повітря найбільш чистого приміщення.

16.2.18 Кратність повітрообміну визначається за розрахунком на асиміляцію шкідливих речовин, що надходять в приміщення, виходячи з розрахунків забезпечення заданого класу чистоти, температури і відносної вологості повітря або приймається:

  • — по таблиці П.2 додатки П;
  • — за нормами для адміністративних та допоміжних приміщень;
  • — з розрахунку забезпечення санітарної норми на одну людину.

16.2.19 Рециркуляція повітря у закладах охорони здоров’я, як правило, не дозволяється. Дозволяється рециркуляція повітря, що видаляється, в межах одного приміщення, згідно з відповідними нормативно-правовими актами та стандартами, за умов додавання зовнішнього повітря за розрахунком для забезпечення нормативних параметрів мікроклімату і чистоти повітря та очистки змішаного повітря у фільтрах високої ефективності класу Н13-Н14 згідно з ДСТУ EN 1822-1.

16.2.20 Дозволяється утилізація теплоти повітря, яке видаляється, у закладах охорони здоров’я в утилізаторах з проміжним теплоносієм класу ІІ згідно з ДСТУ EN 308-2001. Клас ефективності теплоутилізації при цьому допускається приймати нижчим від вимог, зазначених у ДБН В.2.5-67 для класу енергетичної ефективності будівлі.

16.2.21 Витяжна вентиляція з механічним спонуканням без пристрою організованого припливу передбачається для наступних приміщень: душових, санітарних вузлів, санітарних кімнат, приміщень для тимчасового зберігання брудної білизни, відходів, комор для зберігання дезінфекційних засобів, реактивів та інших речовин з різким запахом, а також інших приміщень у відповідності до таблиці П.2 додатки П.

16.2.22 Швидкість руху повітря у палатах і лікувально-діагностичних кабінетах приймається не більше 0,15 м/с. У зоні ламінарного потоку швидкість повітря на рівні 1 м нижче стелі приймається від 0,24 м/с до 0,3 м/с.

16.2.23 Швидкість руху повітря в палатах і лікувально-діагностичних кабіні-тах приймається не більше 0,15 м / с.

16.2.24 З метою забезпечення постійних показників заданих параметрів повітря по чистоті, приточно-витяжна вентиляція в приміщеннях класу А і Б, а також, в блоці радіонуклідного забезпечення радіологічних відділень та лабораторій повинна працювати в безперервному режимі. У неробочий час допускається зменшення повітрообміну на 50%.

16.2.25 Робочі місця в приміщеннях, де проводяться роботи, що супроводжуються виділенням шкідливих речовин (пари кислот і лугів, органічних розчинників, цитостатиків і психотропних речовин, фенолу і формальдегіду і т.п.) повинні бути обладнані місцевими витяжними пристроями.

16.2.26 Обсяг повітря, що видаляється місцевими відсмоктувачами, приймається по технологічним завданням.

16.2.27 У приміщенні, обладнаному місцевим відсмоктуванням, слід передбачати влаштування світлової сигналізації про роботу вентиляторів місцевого відсмоктування.

16.2.28 Відділення або групи приміщень, між якими не допускаються перетікання повітря, відокремлюються одна від одної шлюзами. При вході в операційний блок, відділення реанімації та інтенсивної терапії слід передбачати шлюз з пристроєм припливної або витяжної вентиляції. Кратність повітрообміну в шлюзі повинна бути не менше 3.

16.2.29 Для запобігання перетікання повітря між суміжними поверхами повинні бути передбачені:

  • — на наземних поверхах лестнично-ліфтові холи і тамбур-шлюзи при сходових клітках з припливною вентиляцією;
  • — ліфтові холи з приточно-витяжною вентиляцією.

Кратність повітрообміну в тамбур-шлюзах і ліфтових холах приймається не менше 3.

16.2.30 Для аптечних складів слід враховувати вимоги щодо зберігання окремих видів продукції.

У відділеннях з природною витяжною вентиляцією повітря слід подавати до коридорів, шлюзів, які відділяють палатні секції та відділення від ліфтових холів.

16.2.31 Для приміщень з однаковими санітарно-гігієнічними вимогами допускається прокладання повітроводів з вертикальними колекторами.

Повітропроводи систем вентиляції (кондиціонування) після бактеріологічних фільтрів виконуються з неіржавіючої сталі.

16.2.33 Повітроводи припливно-витяжної вентиляції лікувально-профілактичних закладів слід виконувати класу «Щ» (щільні).

16.2.34 Кондиціонування повітря обов’язкове для операційних, наркозних, допологових, пологових, післяопераційних палат, реанімаційних палат та залів, палат інтенсивної терапії, опікових стерильних відділень, палат новонароджених, недоношених та травмованих дітей, неонатальних відділень, стерильних зон віваріїв для тварин, вільних від патогенної флори (ВПФ), а також для приміщень з технологічним обладнанням, робота якого потребує особливих мікрокліматичних умов. Кондиціонери для приміщень класів чистоти А і Б повинні бути у гігієнічному виконанні.

16.2.35 За завданням на проектування можливе оснащення системами кондиціонування інших приміщень.

16.2.36 Розрахункова температура повітря в кондиціонованих приміщеннях приймається відповідно до таблиці П.1 додатка П для холодного і для теплого періодів року або за технологічним завданням.

16.2.37 При цьому в операційних, наркозних, реанімаційних, а також в палатах: післяопераційних, родових, інтенсивної терапії відносну вологість повітря слід приймати в межах 55%-60%, в приміщеннях для лікування великих опіків — 60% -70%.

16.2.38 У палатах новонароджених, які повністю обладнані кювезами, технологічними установками лікування та підтримки мікроклімату, кондиціонування повітря передбачати, як правило, не слід або виконувати за технологічним завданням.

Відносна вологість повітря в зимовий час в палатах, не зазначених в п.16.2.39 приймається в межах 30%-60%. Для інших приміщень медичних організацій відносну вологість повітря слід приймати по (СанПіН?????).

Відносна вологість припливного повітря, яке подається до коридору та шлюзу, не нормується.

16.2.39 Зволоження повітря в приміщеннях з нормативною відносною вологістю повинно здійснюватися парогенераторним обладнанням. Щоб уникнути зростання мікрофлори в припливному повітрі в холодний період року, зволоження повітря слід здійснювати паром, отриманим у електричних парогенераторах з води питної якості.

16.2.40 Допускається зволоження гарячою або водопровідною водою, яка відповідає ДСанПіН 2.2.4-171, з обов’язковим автоматичним спорожненням води із зволожуючих установок, коли вентиляція не працює.

16.2.41 Зовнішнє повітря, що подається системами припливної вентиляції, слід очищати в фільтрах і установках по виробництву особливо чистого повітря. Повітря, що подається до операційних закладів спеціалізованої меддопомоги, операційних, наркозних, допологових, пологових, післяопераційних, реанімаційних палат та залів, палат інтенсивної терапії, опікових стерильних відділень, палат недоношених та травмованих дітей, а також до віваріїв для тварин (ВПФ) після підготовки до стану «особливо чистого» необхідно додатково очищати в бактерицидних фільтрах.

Не допускається встановлення масляних фільтрів для 1 ступеня очищення повітря.

Зовнішнє повітря, що подається системами припливної вентиляції, слід очищати в фільтрах і установках по виробництву особливо чистого повітря. Повітря, що подається до операційних закладів спеціалізованої меддопомоги, після підготовки до стану особливо чистого;

16.2.42 Повітря, що видаляється з радіологічних відділень з відкритими джерелами випромінювання, мікробіологічних відділень з патогенними матеріалами, віваріїв ВПФ, слід очищати в фільтрах. Повітря, що видаляється з інфекційних відділень і мікробіологічних лабораторій, повино очищатися у фільтрах тонкої очистки (НЕРА-фільтрах).

16.2.43 Вентиляція радіологічних відділень проектується відповідно до правил роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань (посилання на документ ???)

16.2.44 Місця установки фільтрів повинні дозволяти зручне очищення або заміну фільтруючих елементів по мірі їх забруднення.

16.2.45 Самостійні системи припливно-витяжної вентиляції слід передбачати для приміщень: операційних блоків (окремо для асептичних і септичних блоків), реанімаційних залів та палат інтенсивної терапії (окремо для поступаючих до лікарні з вулиці та з відділень лікарень), пологових — окремо для фізіологічного та обсерваційного відділень, палат в акушерських відділеннях (пологових будинках) — окремо для фізіологічного і обсерваційного відділень, палат новонароджених, недоношених та травмованих дітей кожного відділення (окремо для фізіологічного та обсерваційного відділень), рентгенівських і радіологічних відділень, лабораторій, грязелікування, водолікування, сірководневих ванн, радонових ванн, санітарних вузлів, холодильних камер, аптек, а також для приміщень, які потребують самостійної припливно-витяжної вентиляції, що визначається технологічною частиною проекту.

16.2.46 У приміщеннях з припливно-витяжною механічною вентиляцією та кратністю повітрообміну припливного повітря більш ніж 2 за годину необхідно подавати повітря безпосередньо до приміщення. В інших випадках допускається подача повітря з коридорів через нещільності примикання дверей.

16.2.47 Кабінети лікарів, приміщення денного перебування пацієнтів, диспетчерські, кімнати персоналу, кімнати відпочинку площею до 36 м 2обладнуються припливною вентиляцією з механічним спонуканням з розрахунку забезпечення санітарної норми повітря на людину (60 м 3/чол на годину) з витяжкою через коридор (через нещільність дверних прорізів). Для приміщень більшої площі повинна передбачатися припливно-витяжна вентиляція з механічним спонуканням. Кратність повітрообміну визначається розрахунком (на асиміляцію теплонадлишків).Повітря слід подавати, як правило, в верхню зону приміщення. У приміщення класу А повітря слід подавати через ламінарний розподільник повітря. Видалення повітря передбачається:

  • — з операційних, малих операційних, наркозних, реанімаційних, пологових з двох зон: 40% — з верхньої зони (на 10 см від стелі до верху решітки) і 60% — з нижньої зони (60 см від підлоги до низу решітки);
  • — з барозалів і кріосховищ — тільки з нижньої зони;
  • — з процедурних рентгендіагностики і променевої терапії, з приміщень лікувальних газів — по 50% з верхньої і нижньої зон;
  • — з приміщень для роботи з відкритими радіонуклідами — 65% з верхньої і 35% з нижньої зони. Видалення повітря з інших приміщень слід передбачати з верхньої зони. Витяжні решітки в приміщеннях класу чистоти А і Б повинні бути виконані з корозійностійких металів (нержавіюча сталь, алюмінію) з вбудованими фільтрами класу G4-F5.

16.2.48 При роботі з рідким азотом та іншими важкими газами, аерозолями, витяжку слід організовувати тільки з нижньої зони. Приміщення для зберігання біоматеріалів в рідкому азоті повинні бути обладнані самостійною системою витяжної вентиляції і аварійною вентиляцією, що включається автоматично за сигналом газоаналізатора.

16.2.49 В операційних блоках рух повітря має бути організован з операційних в суміжні приміщення (передопераційні, наркозні і ін.), А з цих приміщень — в коридор. У коридорах операційних блоків необхідно облаштування припливно-витяжної вентиляції.

16.2.50 Витяжні вентилятори, що видаляють повітря з приміщень операційних, наркозних, реанімаційних, приміщень зберігання легкозаймистих рідин, акумуляторних слід застосовувати з металів, які виключають іскроутворення.

16.2.51 Для виключення перетікання повітря в сусідні приміщення при відключенні вентиляторів запірні пристрої (в тому числі зворотні клапани) повинні встановлюватися на витяжних вентиляційних системах, обслуговуючих секційні, лабораторії патологоанатомічних відділень і відділень судово-медичної експертизи, а також інші приміщення з нецілодобовим режимом роботи.

16.2.52 Припливно-витяжна вентиляція боксів і боксованих палат інфекційних відділень повинна бути спроектована таким чином, щоб створити максимально ізольований повітряний режим палат щодо коридору відділення. В інфекційних, в тому числі туберкульозних відділеннях, витяжна вентиляція з механічним спонуканням (з переважанням витяжки над припливом) повинна влаштовуватися, як правило, за допомогою самостійних каналів (будівельних конструкціях), в яких від кожного боксу (напівбоксу) прокладаються повітроводи. Повітроводи виконуються щільними, класу D согласно ДБН.2.5-67 діє до: 2013.

Об’єднання повітроводів з різних боксів (напівбоксів) здійснюється у витяжній камері. Перед вентилятором на збірному витяжному повітроводі слід встановлювати фільтр надвисокої ефективності (класу Н11-Н14). Вентиляційні установки обладнуються резервним вентилятором, автоматично включається при виході з ладу основного. Допускається об’єднання в витяжну систему кількох боксів (напівбоксів) в межах коридору поверху, що обслуговується при установці фільтрів або інших знезаражувальних пристроїв безпосередньо на виході з боксів (напівбоксів).

16.2.53 Обладнання припливно-витяжної вентиляції, пристрої для подачі і видалення повітря, повітрозабірні шахти і канали повинні бути доступними для огляду, очищення і дезінфекції.

16.2.54 Забір зовнішнього повітря для систем вентиляції і кондиціонування повинен проводитися з чистої зони на висоті не менше 2 м від поверхні землі до низу повітрозабірних решіток. Зовнішнє повітря, що подається приточними установками, підлягає очищенню фільтрами грубої і тонкої очистки.

16.2.55 Викид відпрацьованого повітря передбачається на висоті 0,7 м вище покрівлі.

16.2.56 У однокоечних і двухкоечних палатах витяжку рекомендується влаштовувати тільки через санвузол. У трьох- і четирехкоечних палатах витяжку рекомендується передбачати по 50% з палати і через санвузол. Кількість припливного повітря в палату подається з розрахунку 80м3  на годину на одного хворого.

16.2.57 З метою підтримки комфортної температури повітря в чекальнях, кімнатах персоналу, адміністративних та допоміжних приміщеннях допускається застосування спліт-систем, за умови проведення очищення і дезінфекції фільтрів і камери теплообмінника відповідно до рекомендацій виробника, але не рідше одного разу на три місяці.

16.2.58 Для систем припливної вентиляції і кондиціонування слід застосовувати повітроводи з внутрішньої несорбуючою поверхнею, яка виключає винесення в приміщення частинок матеріалу повітропроводів або захисних покриттів.

16.2.59 Фільтри надвисокої ефективності (Н11-Н14) слід встановлювати, як правило, безпосередньо в приміщенні, що обслуговується. У разі неможливості їх розміщення в приміщенні, повітроводи вентиляційних систем після фільтрів надвисокої ефективності передбачаються з нержавіючої сталі або інших матеріалів з гладкою, корозійностійкої, що не пилить поверхнею.

16.2.60 Прокладання повітроводів, трубопроводів та арматури у всіх приміщеннях, як правило, передбачається прихована. Відкрите прокладання повітропроводів вентиляційних систем допускається в приміщеннях лабораторій, комор та інших допоміжних приміщенях.

16.2.61 Вентиляційні отвори горищних і підвальних приміщень повинні бути захищені від проникнення гризунів, птахів і комах.

16.2.62 При визначенні температурного режиму відділень, ізольованих від інших відділень шлюзами, температура повітря в усіх приміщеннях із загальним коридором повинна дорівнювати температурі найбільш чистого з них.

16.2.63 Вентиляція блоків мікробіологічних, біохімічних лабораторій та аптек повинна забезпечувати по відношенню до прилеглих приміщень:

  • для стерильних боксів з непатогенними матеріалами та аптек — підпір повітря;
  • для боксів з патогенними матеріалами — розрідження повітря.

16.2.64 В інфекційних лікарнях (відділеннях) для кожного поверху, палатної секції та інших прилеглих приміщень подачу повітря слід здійснювати самостійними системами припливної вентиляції з механічним спонуканням.

Подавання припливного повітря до секцій, що складаються з боксів та напівбоксів, повинна здійснюватись тільки до коридорів цих секцій.

Для відділення однойменних інфекцій, яке складається з кількох секцій, допускається передбачати одну припливну установку.

16.2.65 Від кожного боксу, напівбоксу та палати слід передбачати витяжну вентиляцію самостійними каналами та шахтами.

16.3 Медичні гази, трубопроводи вакуумної мережі та стисненого повітря

16.3.1 Постачання кисню, закису азоту, вуглекислого газу, стисненого повітря і забезпечення вакуумом споживачів в стаціонарах і поліклініках лікувально-профілактичних закладів слід передбачати централізованим.

16.3.2 Джерелом кисню може бути центральний кисневий пункт (газоподібний кисень) або киснево-газифікаційна станція (рідкий кисень).

16.3.3 Подавання кисню повинне здійснюватись централізовано, з встановленням балонів (не більше 10) у прибудовах з негорючих матеріалів або з центрального кисневого пункту (коли кількість балонів понад 10), які слід обладнувати засобами механізації.

16.3.4 Підведення кисню слід передбачати в: операційні, перев’язочні, наркозні, реанімаційні зали, барозали, післяопераційні палати, палати інтенсивної терапії, процедурні кабінетів ангіографії і ендоскопії, кабінети лапароскопії, бронхоскопії, спірографії, велоергометрії, визначення основного обміну, палати кардіологічних і опікових відділень, ванні зали, родові, допологові, палати недоношених дітей, маніпуляційні для новонароджених, палати для новонароджених, післяпологові палати фізіологічного і обсерваційного відділень — не менше 30% ліжок, палати гінекологічного відділення — не менше 25% ліжок, палати відділення патології вагітності — не менше 50% ліжок, палати на 1 і 2 ліжка всіх відділень, крім психіатричних — не менше 25% ліжок; в дитячих лікарнях: в палати грудних і новонароджених — не менше 40% ліжечок, в інші палати — не менше 15% ліжечок.

16.3.5 Підведення закису азоту слід передбачати в операційні, наркозні, реанімаційні зали, передпологові, пологові, післяопераційні палати, палати інтенсивної терапії, палати опікових відділень.

16.3.6 Підведення вуглекислого газу потрібно передбачати в ванні зали і лікувальні кабінети стоматологічних відділень.

16.3.7 Підведення трубопроводів вакуумної мережі слід передбачати в операційні, наркозні, реанімаційні зали, пологові, перев’язочні, палати інтенсивної терапії та опікового відділення, палати новонароджених і недоношених дітей, післяопераційні палати, маніпуляційні для новонароджених.

16.3.8 Підведення трубопроводів стисненого повітря необхідно передбачати в ванні зали, лікувальні кабінети стоматологічних відділень, зуботехнічні лабораторіїта до обладнання в пральних.

16.3.9 Для подачі кисню, закису азоту, вуглекислого газу, вакууму передбачаються труби із міді або неіржавіючої сталі. Для подачі стисненого повітря в лікувальні кабінети передбачаються труби із неіржавіючої сталі; в зуботехнічні лабораторії, пральні, ванні зали — труби сталеві безшовні.

16.3.10 Трубопроводи медичних газів потрібно прокладати відкрито. Допускається потайне прокладання трубопроводів в разі забезпечення доступу до них.

16.3.11 Не допускається прокладання трубопроводів кисню в підвалах, підпіллях, каналах, а також під будинками і спорудами.

16.4 Газопостачання

16.4.1 Системи газопостачання закладів охорони здоров’я слід проектувати згідно з ДБН В.2.5-20.

16.4.2 Установка газового обладнання для лікувальних установ та закладів охорони здоров’я передбачається для наступних служб, розташованих в окремих будівлях (спорудах): приготування їжі, центральних заготівельних, молочних кухонь, аптек, зуботехнічних лабораторій, клініко-діагностичних та патолого-анатомічних лабораторій, а також для котельних та печей для спалювання специфічних відходів.

Для потреб теплопостачання приміщень аптек, амбулаторій, стоматологічних кабінетів, фельдшерсько-акушерських пунктів, молочних кухонь, що вбудовані в житлові будинки чи прибудовані до них, дозволяється установка газового опалювального обладнання за умови розміщення його у відокремленому приміщенні.

16.4.3 Не допускається установка газового обладнання безпосередньо у лікарнях чи лікувально-поліклінічних приміщеннях.

16.4.4 Для забезпечення газом полуменевого фотометра, побутових газових плит в закладах охорони здоров’я, розташованих в житлових будинках, дозволяється влаштування зовнішніх пристінних шафових установок на 2 балони зрідженого газу місткістю 50 л або використання балонів зрідженого газу місткістю не більше 5 л.

16.4.5 Приміщення, в яких встановлюється газове обладнання (в тому числі і для опалення), повинні відповідати вимогам ДБН В.2.5-20.

16.5 Електропостачання, електрообладнання та електроосвітлення

16.5.1 Електропостачання та електрообладнання закладів охорони здоров’я слід проектувати згідно з ПУЕ, ДБН Б.2.2-Х, ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.5-56, ДБН В.2.5-28, ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-27, НПАОП 40.1.1-32 і з урахуванням додаткових вимог даного розділу.

Кабельні лінії і системи електропроводки повинні відповідати вимогам ДБН В.2.5-23.

16.5.2 За ступенем забезпечення надійності електропостачання до першої категорії відносяться електроприймачі:

а) операційного блока, пологового відділення, відділення анестезіології і реанімації, інтенсивної терапії, кабінетів лапароскопії, бронхоскопії та ангіографії, відділень гемодіалізу, артеріовенографії;

б) приміщень оперативної частини (диспетчерських прийому викликів та направлення бригад, радіопостів, довідкових), станцій (підстанцій) швидкої і невідкладної медичної допомоги;

в) систем протипожежного захисту, охоронної сигналізації та лікарняних ліфтів;

г) приміщення під серверне та комунікаційне обладнання;

д)системи екстреного виклику персоналу.

Інші електроприймачі відносяться до другої і третьої категорії згідно з ПУЕ. Категорія надійності електропостачання може бути уточнена завданням на проектування.

16.5.3 Необхідно передбачити централізоване джерело безперебійного живлення для локально обчислювальної мережі з апаратним забезпеченням, системи екстреного виклику персоналу.

16.5.4 Розміщення вбудованих і прибудованих трансформаторних підстанцій (ТП) в лікувально-діагностичних та палатних корпусах не допускається.

16.5.5 Освітлення приміщень закладів охорони здоров’я слід виконувати люмінесцентними лампами та лампами розжарювання. При проектуванні люмінесцентного освітлення в приміщеннях операційних, процедурних, перев’язочних, післяопераційних, наркозних, реанімаційних, препараторських, дослідних біопсійного матеріалу, в кабінетах лікарів-лаборантів, хірургів, стоматологів, травматологів, педіатрів, дерматовенерологів, інфекціоністів, терапевтів, гінекологів, оглядових, фільтрів, в кабінетах функціональної діагностики, в палатах для дорослих, палатах для новонароджених, дитячого відділення, боксів, напівбоксів, палатах інтенсивної терапії слід передбачати тільки світильники і джерела світла, види і типи які рекомендуються ДСаНПіН України для використання в цих приміщеннях.

Люмінесцентні світильники, які передбачаються для установки, повинні бути укомплектовані пускорегулюючими апаратами з особливо пониженим рівнем шуму.

16.5.6 Світильники загального освітлення приміщень, що розміщуються на стелі, повинні бути із суцільними (закритими) розсіювачами.

16.5.7 Для місцевого освітлення біля кожного ліжка (крім палат дитячих і психіатричних відділень, післяопераційних, реанімаційних, палат інтенсивної терапії), а також у кабінетах лікарів біля кушеток повинна бути передбачена установка настінного світильника.

16.5.8 У кожній палаті слід передбачати установку світильника нічного освітлення на висоті 0,3 м від підлоги. У палатах дитячих та психоневрологічних відділень такі світильники повинні встановлюватися над дверним прорізом.

16.5.9 Світильники нічного освітлення повинні бути приєднані до мережі аварійного освітлення напругою 220 В.

Керування нічним освітленням всіх палат секції слід передбачати одним вимикачем з поста чергової медичної сестри.

16.5.10 Вимикачі загального та нічного освітлення палат для психічних хворих передбачаються в приміщеннях для обслуговуючого персоналу або в коридорах в спеціальних нішах, обладнаних дверцями, що замикаються.

16.5.11 Аварійне освітлення для продовження роботи передбачається в перев’язочних, маніпуляційних, процедурних, на постах чергових медсестер, в приймальних відділеннях, лабораторіях термінового аналізу, в операційних блоках, реанімаційних, пологових, асистентських, аптеках, на пожпостах; в приміщеннях оперативної частини, в приміщенні комплектації та зберігання валіз виїзних бригад, аптекарських кімнатах станцій (відділень) швидкої (невідкладної) медичної допомоги.

16.5.12 Евакуаційне освітлення повинно бути передбачене в коридорах, по основних проходах, сходових клітках відповідно до ДБН В.2.5-56.

Світлові покажчики «Вихід» слід передбачити біля входів на сходові клітки, виходів з першого поверху та підвалів, які використовуються під службові приміщення.

<…>

16.6 Системи зв’язку та сигналізації

16.6.1 В закладах охорони здоров’я слід передбачати влаштування систем:

  • міського та місцевого (внутрішнього) телефонного зв’язку;
  • проводового радіомовлення, телебачення;
  • оперативного зв’язку;
  • електрогодинофікації;
  • викличної і сповіщувальної сигналізації;
  • система локально-вычислительной (структурированной) сети с возможностью подключения к сети Интернет;
  • система екстреного виклику персоналу з функцією запису подій;
  • телевидение, телемедицина;
  • системы телевизионного наблюдения;
  • медична інформаційна система;
  • контролю доступу;
  • серверне та комунікаційне обладнання;
  • охранная сигнализация;
  • системи протипожежного захисту;
  • та інші прилади зв’язку і сигналізації згідно з завданням на проектування із забезпеченням вимог нормативних документів [3], а розрахунок ємності лінійних споруд мереж зв’язку відповідно до ВБН В.2.2-45-1.

16.6.2 Апарати міського телефонного зв’язку слід передбачати в кабінетах адміністративного та медичного персоналу.

У вестибюлях, а також на поверхах палатних відділень (крім психіатричних та інфекційних) слід передбачати телефони-автомати.

В палатах, боксах і напівбоксах для інфекційних хворих, а також у післяпологових палатах передбачаються штепсельні розетки для переносних телефонних апаратів.

Необхідність і обсяг додаткових телефонних пристроїв визначається завданням на проектування.

16.6.3 Місцевий телефонний зв’язок з встановленням власної АТС визначається завданням на проектування.

16.6.4 Кабінети керівників медичних закладів та їх заступників повинні бути забезпечені прямим оперативним зв’язком з кабінетами керівників підлеглих їм служб.

<…>

16.6.17 Усі будинки і споруди закладів охорони здоров’я, перелік яких наведено у додатку А, слід обладнувати системами пожежної сигналізації та пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5-56.

Необхідність обладнання автоматичних установок пожежогасіння визначається діючими нормативними документами..

16.6.18 В закладах охорони здоров’я необхідно передбачати автоматичну охоронну сигналізацію згідно з Системами охоронної сигналізації не нижче 2 класу безпеки відповідно до [8] та переліком будинків і приміщень закладів і підприємств Міністерства охорони здоров’я, які повинні бути оснащені автоматичною охоронною сигналізацією за додатком Р.

16.6.19 Приймальне устаткування автоматичних систем пожежної і охоронної сигналізації передбачається в приміщенні диспетчерського пункту інженерного обладнання або в приміщенні чергового технічного персоналу з цілодобовим чергуванням.

<…>

16.6.21 Блискавкозахист радіостояків ліній мережі проводового мовлення, щогл телеантен (у тому числі і супутникових) виконують згідно з [3] і ДСТУ Б В.2.5-38, ДСТУ EN 62305-1, ДСТУ EN 62305-3, ДСТУ EN 62305-4, ДСТУ IEC 62305-2, НАПБ А.01.001.

Заходи щодо вирівнювання потенціалів металевих частин обладнання систем зв>язку та сигналізації згідно з НПАОП 40.1-1.32 визначаються комплексно для всього електрообладнання будинку, а також інших металевих конструкцій.

16.7 Ліфти та інші види механічного транспорту

16.7.1 Заклади охорони здоров’я мають бути обладнані пасажирськими, вантажними ліфтами і ліфтами для лікувально-профілактичних закладів (лікарняними). Всі ліфти та підйомники будинків закладів охорони здоров’я повинні проектуватися згідно з ДБН В.2.2-9, ДСТУ 3552, ДСТУ ISO 4190-1; ДСТУ ISO 4190-2; ДСТУ ISO 4190-3.

В кожному протипожежному відсіку слід передбачати не менше ніж один пожежний ліфт згідно з ДСТУ 7201, ДСТУ–Н Б В.2.2-38.

Під час проектування ліфтів необхідно виконувати вимоги ДБН В.2.2-9.

16.7.2 Кількість ліфтів необхідно встановлювати з розрахунку згідно з вимогами та вказівками [4], з урахуванням санітарних вимог і видів будинків і споруд закладів охорони здоров’я.

Для обсерваційних відділень акушерських корпусів необхідно передбачати окремі ліфти.

16.7.3 За відсутності у будинку ліфтів і неможливості влаштування пандуса слід передбачати встановлення спеціального підйомника або ліфта, пристосованого для індивідуального користування відвідувачами на кріслах-колясках з урахуванням вимог ДБН В.2.2-9. Виходи з нього слід розташовувати в рівні поверхів, що мають приміщення, які відвідують люди з інвалідністю.

16.8 Сміттезбирання та пилоприбирання

16.8.1 Прибирання сміття, відходів і пилу необхідно проектувати з урахуванням вимог ДБН В.2.2-9, ДСанПіН 146 та ДСанПіН 325.

<…>

16.8.4 Необхідність встановлення сміттєпроводів у закладах охорони здоров’я визначають завданням на проектування за наявності обґрунтування. Стовбур сміттєпроводу повинен виготовлятися з негорючих матеріалів, а також мати засоби прочищення, промивання і дезінфекції, бути герметичним та звукоізольованим від будівельних конструкцій згідно з ДСТУ Б В.2.5-34. Він не повинен прилягати до приміщень з постійним перебування людей або до таких, що потребують додержання шумового режиму.

Незалежно від наявності сміттєпроводів необхідно передбачати сміттєзбірну камеру чи господарчий майданчик з твердим покриттям.

За відсутності сміттєпроводу може бути обладнаний окремий службовий ліфт для видаляння сміття згідно з ДСТУ ISO 4190-1.

16.8.5 Стовбур сміттєпроводу з приймальним клапаном для завантаження сміття повинен виходити в приміщення сміттєпроводу, відокремленого від коридору дверима.

<…>

17. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

<…>

17.2 Будинки лікувальних закладів на 60 і менше ліжок та амбулаторно-поліклінічні заклади на 90 відвідувань за зміну дозволяється проектувати IV, V ступенів вогнестійкості.

17.3 Приміщення лікувальних, амбулаторно-поліклінічних закладів і аптек (крім приміщень медичного персоналу громадських будинків і споруд, аптечних кіосків) в разі розміщення їх в будинках іншого призначення мають бути відокремлені від решти приміщень протипожежними стінами 1-го типу та протипожежними перекриттями 1-го типу і мати самостійні виходи назовні.

<…>

17.9 Зберігання горючих та легкозаймистих ридин більше 100 м3, а також рентгенівських плівок більше 100 кг необхідно передбачати в окремих будинках не нижче II ступеня вогнестійкості на відстані 15 м від інших споруд згідно з ГОСТ 12.1.044.

Допускається розміщення архівосховища рентгенівської плівки менше 300 кг в лікувальних будинках з відокремленням його від приміщень іншого призначення протипожежними стінами та перекриттями 1-го типу.

17.10 Вимоги до шляхів евакуації закладів охорони здоров’я згідно з ДБН В.1.1-7 та ДБН В.2.2-9.

17.11 Відстань шляхів евакуації від дверей найбільш віддалених приміщень закладів охорони здоров’я (крім вбиралень, вмивальних, душових та інших допоміжних приміщень) до виходу назовні чи на сходову клітку повинна бути не більше тієї, що вказана в таблиці 17.1.

Наведені в табл.14 відстані необхідно приймати для будинків стаціонарів лікувальних закладів за графою 5. Для решти закладів охорони здоров’я щільність людського потоку в коридорі визначається за проектом.

Таблиця 17.1

Ступінь вогнестійкості будинку Відстань в м при щільності людського потоку під час евакуації, 1) осіб/м2
до 2 понад 2 до 3 понад 3 до 4 понад 4 до 5
1 2 3 4 5
А з приміщень, розміщених між сходовими клітками чи зовнішніми виходами
І-III 60 50 40 35
IIIб, ІV 40 35 30 25
IIIа, IVа, V 30 25 20 15
Б Із приміщень з виходами в тупиковий коридор чи хол
І-III 30 25 20 15
IIIб, ІV 20 15 15 10
IIIа, IVa, V 15 10 10 5
Відношення числа осіб, що евакуюються із приміщень, до площі шляху евакуації

18. БЕЗПЕКА ТА ДОСТУПНІСТЬ У ВИКОРИСТАННІ

18.1 Будинки охорони здоров’я мають бути запроектовані, зведені та обладнані таким чином, щоб попередити ризик отримання травм хворим та персоналу при пересуванні всередині і біля будинку, при вході та виході з будинку, а також у разі користування його елементами та інженерним обладнанням згідно вимог ДБН В.1.2-8, ДБН В.1.2-9.

18.2 Уклон і ширина маршів та пандусів, висота сходинок, ширина проступів, ширина сходових площадок, висота проходів по сходах, підвалу, експлуатованому горищу, а також розміри дверних прорізів повинні забезпечувати зручність та безпеку пересування, можливість переміщення предметів обладнання відповідних приміщень. Мінімальну ширину і максимальний уклон сходових маршів слід приймати згідно з табл. 18.1.

Висота перепадів у рівні підлоги різних приміщень і просторів у будинку повинна бути безпечною. У необхідних випадках мають бути передбачені поручні та пандуси. Кількість підйомів в одному марші або на перепаді рівнів повинна бути не менше 3 і не більше 18. застосування сходів з різною висотою і глибиною сходинок не допускається.

Таблиця 18.1 — Мінімальна ширина і максимальний уклон сходових маршів

Найменування маршу Мінімальна ширина, м Максимальний уклон
Марші сходів, що ведуть на і поверхи будинків:
двоповерхових Згідно ДБН В.2.2.-9 1 : 1,5
триповерхових і більше 1: 1,75

18.3 Висота огорожі зовнішніх сходових маршів і площадок, балконів, лоджій, терас і у місцях небезпечних перепадів повинна бути не менше ніж 1,2 м. Сходові марші і площадки внутрішніх сходів повинні мати огорожу з поручнями заввишки не менше ніж 0,9 м.

Огорожі повинні бути непереривними, обладнані поручнями і розраховані на сприйняття горизонтальних навантажень не менше ніж 0,3 кН/м.

18.4 При суцільному заскленні фасадів рекомендується, починаючи з 2-го поверху, із внутрішнього боку передбачати конструктивні заходи (огорожі) до рівня 1,2 м від підлоги з метою забезпечення безпеки людей та зменшення психологічного дискомфорту — висотобоязні.

18.5 На вікнах сходових площадок слід передбачати металеву огорожу висотою до 1,2м.

18.6 Конструктивні рішення елементів будинків охорони здоров’я (у тому числі розташування порожнин, способи герметизації місць пропуску трубопроводів через конструкції, влаштування вентиляційних отворів, розміщення теплової ізоляції тощо) мають передбачати захист від проникнення комах та гризунів.

18.7 Інженерні системи будинків повинні бути запроектовані і змонтовані з урахуванням вимог щодо безпеки і вказівок інструкцій заводів-виробників обладнання.

18.8 У будинках і земельній ділянці закладів охорони здоров’я мають бути передбачені заходи, направлені на зменшення ризиків кримінальних проявів і їх наслідків, заходи, що сприяють захисту пацієнтів і персоналу будинку і мінімізації можливої шкоди при виникненні противоправних дій. Ці заходи необхідно виконувати згідно з [8, 9] та нормативними правовими актами місцевого самоврядування і можуть включати застосування вибухозахисних конструкцій, відеоспостереження, кодових замків, систем охоронної сигналізації, захищених конструкцій віконних прорізів у перших, цокольних і верхніх поверхах, у приямках підвалів, а також вхідних дверей, дверей, які ведуть у підвал, на горище і, за необхідності, в інші приміщення.

Загальні системи безпеки (систем відеоспостереження охоронної сигналізації тощо) мають забезпечувати захист протипожежного обладнання від несанкціонованого доступу та вандалізму.

Заходи, направлені на зменшення ризиків кримінальних проявів, можуть бути доповнені на стадії експлуатації.

18.9 В окремих будинках охорони здоров’я, які визначені за схемою розміщення споруд цивільної оборони, слід проектувати приміщення подвійного призначення згідно з ДБН В.2.2-5.

18.10 Приміщення технічних центрів кабельного телебачення повинні мати входи ззовні; приміщення електрощитової (в тому числі для обладнання зв’язку, систем автоматизації, диспетчеризації і телебачення) повинно мати вхід безпосередньо ззовні або з коридору (холу); до місця встановлення телефонних розподільних шаф підхід має бути влаштований також з коридору.

18.11 Електрощитову, приміщення технічних центрів кабельного телебачення, місця для телефонних розподільчих шаф не слід розміщувати під приміщеннями з мокрими процесами (ванними, санвузлами, клізменими тощо).

19. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ.

19.1 При проектуванні закладів охорони здоров’я слід керуватись загальними санітарно-гігієнічними вимогами, викладеними в ДБН В.2.2-9, ДБН Б.2.2-X, ДБН Б.2.4-1, ДСН 239, ДСанПіН 145, ДСанПін 8.2.1-181, ДСанПіН 259, ДСанПіН 784, ДСанПіН 1139.

Захист від повітряного та структурного шуму

19.2 За наявності джерела шуму відстань до лікувальної споруди, звукоізоляцію вікон та ін. слід визначати розрахунком згідно з ДБН В.1.1-31.

19.3 Проектування будинків закладів охорони здоров’я повинно передбачати заходи захисту від зовнішніх та внутрішніх джерел акустичної енергії приміщень цих закладів та прилеглих до них територій згідно з, ДБН В.1.2-10, ДБН В.2.5-39, ДБН В.2.5-64, ДБН В.2.5-67.

19.4 Допустимі рівні звуків та звукових тисків в закладах охорони здоров’я та на прилеглих до них територіях представлені у таблиці 19.1.

19.5 Рівні шуму в виробничих приміщеннях закладів охорони здоров’я повинні відповідати ДСН 3.3.6.037.

19.6 Достатність запланованих заходів захисту від шуму повинна бути доведена розрахунками очікуваних рівнів звуку та/або рівнів звукових тисків в октавних смугах в приміщеннях будинку та на прилеглій до нього території згідно з:ДБН В.1.1-31, ДСТУ-Н Б В.1.1-32, ДСТУ-Н Б В.1.1-33, ДСТУ-Н Б В.1.1-34, ДСТУ-Н Б В.1.1-35.

Палати, кабінети лікарів, кабінети діагностики приміщення для огляду пацієнтів і процедурні кімнати не повинні мати спільних огороджувальних конструкцій з приміщеннями, в яких розташовуються джерела шуму (харчоблок, пральня, майстерні тощо) і запахів (харчоблок, пральня).

<…>

Захист від вібрації

19.7 Проектування будинків закладів охорони здоров’я повинно передбачати заходи захисту від зовнішніх та внутрішніх джерел вібрації приміщень.

19.8 Рівні вібрації на прилеглих до закладів охорони здоров’я територіях не повинні викликати порушення цілісності огороджувальних конструкцій будівель на протязі терміну експлуатації будинків.

19.9 Рівні вібрації на прилеглих до закладів охорони здоров’я територіях повинні забезпечувати допустимі рівні вібрації в їх приміщеннях.

19.10 Тривалість впливу вібрації обґрунтовується розрахунком або підтверджується технічною документацією.

Освітленість та інсоляція

19.11Загальні вимоги з освітленості та інсоляції будинків і приміщень слід приймати за ДБН В.2.2-9; ДБН В.2.5-28.

19.12 Допускається проектувати без денного освітлення: приміщення, розміщення яких допускається в підвальних поверхах згідно з ДБН В.2.2-9, а також актові зали, конференц-зали, лекційні аудиторії і кулуари, приміщення масажних та бань сухого жару, приміщення для стоянки машин, буфетні, наркозні, передопераційні, апаратні, клізмові, горщикові, гігієнічні ванни, вагові, термостатні, мікробіологічні бокси, санітарні пропускники, кімнати керування (пультові) рентгендіагностичних кабінетів, процедурні кабінетів магнітно-резонансної томографії, кімнати персоналу палатних відділень, кабіни для приготування барію, приміщення для зберігання крові і кровозамінників (банк крові), приміщення для зберігання наркотичних речовин, приміщення для зціджування грудного молока, матеріальні і інструментально-матеріальні, їдальні для хворих і інші приміщення, експлуатація яких не пов’язана з постійним перебуванням хворих і персоналу, за умови забезпечення нормативних вимог до вентиляції і штучного освітлення, а також згідно з завданням на проектування, операційні, процедурні рентгенодіагностичних кабінетів.

За технічним обгрунтуванням допускається розширювати список приміщень без природного освітлення.

<…>

19.16 В будинках, що проектуються для будівництва в ІІ, IV, ІV кліматичних районах та ІІІБ кліматичному підрайоні, світлові прорізи приміщень з постійним перебуванням людей і приміщень, де за технологічними і гігієнічними вимогами не допускається проникнення сонячних променів чи перегрівання приміщення при орієнтації в межах сектору горизонту 130-315°, а також для І кліматичного району та ІІІА кліматичного підрайону в межах сектору горизонту 200-290°, прорізи повинні бути обладнані сонцезахистом.

Захист від сонця і перегрівання може бути забезпечений об’ємно-планувальним рішенням будинку.

В одно-двоповерхових будинках сонцезахист допускається забезпечувати засобами озеленення.

20 ДОВГОВІЧНІСТЬ І РЕМОНТОПРИДАТНІСТЬ

20.1 Несучі конструкції будинку охорони здоров’я повинні зберігати свої якості згідно з ДБН В.1.2-2, ДБН В.1.2-6, ДБН В.1.2-8, ДБН В.1.2-9, ДБН В.1.2-14, ДБН В.3.1-ХХ протягом передбаченого терміну служби (експлуатації), який повинен бути встановлений у завданні на проектування.

20.2 Якості несучих конструкції будинку, які визначаються показниками його міцності і стійкості, а також терміну служби будинку в цілому, повинні зберігатися в допустимих межах з урахуванням вимог ДБН В.1.2-14, ДБН В.2.6-98, ДБН В.2.6-162, ДБН В.2.6-163.

20.3 Елементи, деталі, обладнання з термінами служби меншими, ніж передбачений термін служби (експлуатації) будинку, мають бути замінені відповідно до встановленого в проекті міжремонтними періодами. Рішення про застосування менш або більш довговічних елементів, матеріалів або обладнання при відповідному збільшенні або зменшенні міжремонтних періодів встановлюється техніко-економічними розрахунками.

При цьому, матеріали, конструкції та технологію будівельних робіт слід обирати з урахуванням ДБН В.3.1-ХХ: та забезпечення мінімальних подальших витрат на ремонт, технічне обслуговування та експлуатацію.

20.4 Конструкції і деталі повинні бути виконані з матеріалів, що відзначаються стійкістю до можливого впливу вологи, низьких температур, агресивного середовища, біологічних та інших несприятливих факторів згідно з ДБН В.1.2-9, ДСТУ Б В.2.6-145.

20.5 Повинна бути забезпечена можливість доступу до обладнання, арматури та приладів інженерних систем будинку і їх з’єднань для огляду, технічного обслуговування, ремонту та заміни.

Обладнання і трубопроводи мають бути закріплені на будівельних конструкціях будинку таким чином, щоб їх працездатність не порушувалася у разі можливих переміщень конструкцій.

20.6 При зведенні будинків у районах зі складними геологічними умовами, районах, що зазнають сейсмічних впливів, підробки, просідання та іншим переміщенням ґрунту, включаючи морозне здимання, вводи інженерних кому­нікацій повинні виконуватися з урахуванням необхідності компенсації можли­вих деформацій основи згідно з вимогами, встановленими нормами щодо інженерних мереж будинків охорони здоров’я.

21 ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

21.1. Будинки охорони здоров’я слід проектувати класом енергоефективності не нижче «С» згідно з ДБН В.2.6-31.

Допускається проектувати будинки закладів охорони здоров’я за вищим класом енергоефективності — «В» та «А».

Огороджувальні конструкції будинків слід проектувати так, щоб розрахункові значення величин приведеного опору теплопередачі, визначені з урахуванням теплопровідних включень згідно з ДСТУ Б В.2.6-189 були не менше ніж ормативні значення, встановлені ДБН В.2.6-31.

21.2 Сумарну річну енергопотребу для будинків охорони здоров’я, яку встановлюють згідно з ДСТУ Б А.2.2-12, на опалення й охолодження слід відносити до кондиціонованого (опалювального) об’єму, м3.

Нормативне значення річної питомої енергопотреби на опалення й охолодження будинків охорони здоров’я при реконструкції термомодернізації, капітальному ремонті та технічному переоснащенні будинків допускається приймати з коефіцієнтом від 1 до 1,25.

21.3 Слід застосовувати обладнання інженерних систем (крім СПЗ) класом енергоефективності, за його визначеності для даного типу обладнання, не нижче «С» та не нижче ніж клас енергоефективності інженерної системи. Рекомендується застосовувати обладнання вищого класу енергоефективності, ніж клас енергоефективності інженерної системи.

21.4 Площі вікон не повинні перевищувати значень, встановлених у 16.4.

21.5 Встановлення дефлекторів на викиді витяжних систем не допускається, окрім сміттєпроводів.

21.6 Холодильні машини будинків з центральною системою кондиціонування повітря проектуютьз пристроями, що забезпечують відведення теплоти конденсації холодильного агента до системи гарячого водопостачання.

21.7 Підвищувальні насоси систем водопостачання будинків охорони здоров’я повинні проектуватися з автоматикою, що забезпечує зменшення споживання електроенергії при скороченні споживання води.

21.8 Енергоефективність та економічну оцінку при технічному та економічному обґрунтуванні застосовуваних джерел визначають згідно з ДСТУ Б А.2.2-12 та ДСТУ Б EN 15459. Розроблення та складання енергетичного паспорта будинків при новому будівництві та реконструкції виконуються згідно з ДСТУ-Н Б А.2.2-5.

Опір теплопередачі вхідних дверей у будинки повинен бути відповідно до ДБН В.2.6-31.

Додаток А
(довідковий)
ПЕРЕЛІК ВИДІВ БУДИНКІВ І СПОРУД ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
А.1 Лікувально-профілактичні заклади.

А.1.1 Лікарняні заклади:

  • лікарні багатопрофільні (країни, обласні, міські, центральні міські, центральні районні, районні, дільничні);
  • лікарні спеціалізовані (інфекційні, психіатричні, швидкої допомоги, кардіологічні, ендокринологічні та ін.).

А.1.2. Диспансери:

  • з стаціонаром;
  • без стаціонару.

А.1.3. Амбулаторно-поліклінічні заклади (заклади ВМД, консультативні поліклініки, амбулаторії, діагностичні центри, здоровпункти).

А.1.4. Заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги і заклади переливання крові (станції та підстанції швидкої медичної допомоги, станції переливання крові).

А.1.5. Заклади охорони материнства та дитинства (перінатальні центри, пологові будинки, акушерські стаціонари, дитячі стаціонари, жіночі консультації, дитячі поліклініки).

А.1.6 Санаторно-курортні заклади (профілакторії, санаторії, оздоровчі табори).

А.2 Медико-профілактичні заклади (дезінфекційні заклади і підприємства).

А.3 Заклади судово-медичної експертизи (бюро).

А.4 Аптечні заклади (аптеки, лікарняні аптеки, аптечні пункти, аптечні кіоски, аптечні склади).

Додаток Б
(довідковий)
Розрахункові показники потужності закладів охорони здоров’я
Таблиця Б.1 — Розрахункові показники потужності закладів охорони здоров’я

Назва закладу (приміщення) Розрахункові одиниці виміру потужності
Заклади
Стаціонари ліжка
Диспансери зі стаціонаром відвідування за зміну та ліжка
Диспансери без стаціонару відвідування за зміну
Будинок дитини місця
Молочна кухня, роздавальні пункти молочних кухонь порції за добу
Амбулаторно-поліклінічні заклади відвідування за зміну
Заклади швидкої та медичної допомоги виїзди на рік
Станції переливання крові кров (літри на рік), яка заготовляється (переробляється)
Заклади судово-медичної експертизи кількість лікарських посад
Аптеки населення, що обслуговується
Лікарняні та міжлікарняні аптеки ліжка, що обслуговуються
Аптечні склади об’єм товарної продукції
Санітарно-профілактичні заклади населення, що обслуговується
Санаторно-курортні місця
Структурні підрозділи
Відділення переливання крові кров (літри за рік), яка заготовляється (перероблюється)
Їдальня для персоналу місця
Харчоблок хворих ліжка, що обслуговуються
Патолого-анатомічні відділення кількість лікарських посад
Відділення відновлювального лікування кількість процедур
Віварій кількість тварин (за видами)

<…>

Додаток Н
(довідковий)
Площа приміщень аптечних закладів
Таблиця Н.1 — Площа приміщень аптек

Назва приміщення Площа (не менше), м2
з реалізацією готових форм з виготовленням та реалізацією ліків з додатковими функціями1)
нестерильних нестерильних та стерильних
1 2 3 4 5
Зал обслуговування населення 20 20 20 20
Кімната для обслуговування населення в нічний час 8
Виробничі приміщення2)
Асистентська 20 20 2842
Фасовочна 1216
Заготовочна концентратів та напівфабрикатів (зі шлюзом) 12+3
Мийна 8 8 1016
Стерилізаційна посуду 8 8 1020
Приміщення для одержання води очищеної
Дезінфекційна (зі шлюзом)3) 3+1
Розпакувальна 8 8 9
Кабінет провізора-аналітика 8 8 10
Приміщення для приготування лікарських форм в асептичних умовах2)
Ассистентська-асептична4) (зі шлюзом) 10+3 10+312+3
Фасувальна (зі шлюзом)4) 12+3
Закатувальна і контрольно-маркірувальна4) 10 1012
Стерилізаційна лікарських форм4) 10 1014
Приміщення для одержання води для ін’єкцій 9 810
Приміщення зберігання лікарських засобів і виробів медичного призначення
Лікарських речовин 15 15 15 24
Готових лікарських препаратів, які відпускаються за рецептами 20
Лікарських препаратів та предметів медичного призначення безрецептурного відпуску 20
Лікарських речовин і препаратів отруйних, наркотичних та психотропних 6
Термолабільних лікарських препаратів і речовин (холодильна камера зі шлюзом)5) 10+2
1 2 3 4 5
Пакетованих лікарських засобів рослинного походження (лікарської рослинної сировини)6) 4 4 4 14
Перев’язочних засобів 18
Засобів санітарії, гігієни та виробів медичного призначення 6 6 6 12
Мінеральних вод 10
Дезінфікуючих засобів 4+4
Легкозаймистих та горючих рідин 47) 4 6 8
Допоміжних матеріалів і тари 8 8 10
Склотари 8
Оборотної транспортної тари 10
Службово-побутові приміщення
Кабінет завідуючого 8 10 10 12
Бухгалтерія 10
Приміщення занять з персоналом8) 14
Приміщення персоналу 8 12 12 12
Гардеробна 6 8 8 10
Кімната зберігання предметів прибирання 2 2 2 6
Туалет 3 3 3 за розрахунком
Душова 3 3 3 за розрахунком
Додаткові приміщення для обслуговування інших аптек і лікувально-профілактичних закладів9)
Кімната обслуговування медперсоналу 6
Комплектувально-експедиційна10) 1216
Приміщення для прийому і обробки лікарської рослинної сировини9)
Прийом, зберігання і обробка лікарської рослинної сировини 16
Сушильна камера (з теплим шлюзом) 6+2
Обробка і зберігання висушеної сировини 8
Додаткові приміщення ЦРА для організаційно-методичної роботи9)
Організаційно-методичний кабінет 10
Централізована бухгалтерія 10
Кабінет головного бухгалтера 8
Архів (бухгалтерія) 6
1) Склад приміщень і площа визначаються завданням на проектування в залежності від потужності аптек.
2) В чисельнику — площа виробничих приміщень аптек, які обслуговують населення, в знаменнику — які обслуговують населення і лікувально-профілактичні заклади (ЛПЗ).
3) Передбачається окремий зовнішній вхід через тамбур.
4) Приміщення можуть мати груповий шлюз площею не менше 7 м2.
5) Площа приміщення для холодильної установки визначається потужністю обладнання.
б) Функція приміщення визначається завданням на проектування.
7) Допускається зберігання легкозаймистих та горючих рідин у вбудованих вогнетривких шафах здверцями завширшки не менше 0,7 та заввишки не менше 1,2 м. Місце розташування шафи повинно бути відокремлено від тепловивідних поверхонь та проходів, до неї повинен бути забезпечений вільний прохід.
8) В центральних районних аптеках — 36 м2.
9) Передбачається завданням на проектування при покладенні на аптеку відповідних функцій.
10) В чисельнику — площа з урахуванням обслуговування інших аптек або ЛПЗ, в знаменнику — з урахуванням обслуговування інших аптек і ЛПЗ.

Таблиця Н.2 — Площа приміщень лікарняних аптек

Назва приміщення Площа (не менше), м2
1 2
Виробничі приміщення
Кімната обслуговування (інформаційна) 6
Експедиційна 12
Рецептурно-експедиційна 15
Рецептурна 10
Асистентська 24
Аналітична 10
Фасувальна 12
Заготівельна концентратів та напівфабрикатів (зі шлюзом) 12+4
Кокторій 8
Дистиляційна 12
Дезінфекційна (зі шлюзом)1) 8+2
Мийна 8
Приміщення для зберігання чистого посуду 8
Розпакувальна 8
Приміщення для виготовлення лікарських форм, що вимагають асептичних умов:
а) асистентська-асептична (зі шлюзом) 12+3
б) фасувальна (зі шлюзом) 10+3
в) закатувальна 10
г) стерилізаційна посуду 10
д) мийна 12
е) стерилізаційна лікарських форм (автоклавна) 10
ж) контрольно-маркірувальна 10
з) дистиляційна 12
Приміщення зберігання
Готових лікарських препаратів 10
Отруйних і наркотичних препаратів 6
Лікарських речовин:
а) сухих 20
б) рідких 20
в) термолабільних (холодильна камера) 6
г) приміщення для холодильної установки Визначається потужністю обладнання
д) рослинного походження 8
Дезінфікуючих речовин і кислот 5
Горючих і легкозаймистих рідин,2) а також лікарських засобів на спиртах, маслах та ін. ЛЗР і ГР 6
Приміщення зберігання предметів медичного призначення:
а) перев’язочних матеріалів 15
б) медичного інструменту 15
в) предметів догляду за хворими, санітарії і гігієни 18
Приміщення зберігання скла, тари, госп.засобів, підсобних матеріалів 10
Службові та побутові приміщення
Кабінет завідуючого 10
Кабінет заступника завідуючого 10
Бухгалтерія 10
Приміщення для занять з персоналом 12
Гардеробна для домашнього та робочого одягу персоналу 0,55 на одну подвійну шафу з розділенням за статтю
Кімната зберігання предметів прибирання 4
Туалет 3
Душова 3
Кабіна особистої гігієни 5
Приміщення персоналу 8
Архів 4
1) За наявності в лікувально-профілактичному закладі інфекційного відділення з зовнішнім входом.
2) При зберіганні більше 100 кг — в окремо розташованій будівлі.

<…>

Таблиця П. 3 — Кратність повітрообміну

Найменування приміщень Кратність повітрообміну в годину
Приплив Витяжка
1. Палати для дорослих і дітей, окрім вказаних в п. 2 80 м3/людина 80 м3/людина
2. Палати для інфекційних хворих 160 м3/людина 160 м3/людина
3. Кабінети лікарів, лаборантів, кімнати відпочинку для хворих, кабінети іглорефлексотерапії, мануальної терапії, кабінети статистики, бухгалтерія і інші адміністративні приміщення з постійними робочими місцями 60 м3/людина По балансу через коридор
4. Кімнати персоналу, кімнати виписки і інші приміщення без постійних робочих місць з коридору 1
5. Приміщення зберігання стерильних матеріалів 10 8
6. Приміщення зберігання медикаментів За технологічним завданням
7. Очікувальні кабінети і грязелікувальні зали, душові зали з кафедрою 4 5
8. Кабінети функціональної, ультразвукової діагностики, приміщення підготовки інфузійних систем, барозали, ліфтові холи 3 3
9. Процедурні, у т. ч. бронхоскопії, цистоскопії 6 4
10. Процедурні рентгендіагностичних, флюорографічні кабінети, фотолабораторія, кабінети электросвітлолікування, мікрохвильової терапії, ультрависокочастотної терапії, кабінети теплолікування, укутування, лікування ультразвуком, кабінети ректороманоскопії, колоноскопії, гастродуоденоскопії, кабінети масажу, мийні лабораторного, столового і кухонного посуду, стерилізації 3 4
11. Кабіни для роздягання при рентгендіагностичних кабінетах, сірчановодневих ваннах 3
12. Кімнати управління рентгенівських, радіотерапевтичних кабінетів 3 4
13. Приміщення (кімнати) для санітарної обробки хворих, душові, приміщення субаквальних, сірчановодневих і інших ванн (окрім радонових), приміщення підігрівання парафіну і озокериту, лікувальні плавальні басейни, перукарні для хворих 3 5
14. Приміщення для зберігання і регенерація бруду 2 10
15. Кімнати прийому і сортування аналізів, приміщення зберігання, одягання, видачі трупів; обробки і підготовки до поховання інфікованих трупів, архів сирого матеріалу у формаліні 3
16. Чиста зона ЦСО, дезинфекційного відділення За розрахунком, але не менше 5 За розрахунком, але не менше 3
17. «Брудна зона» ЦСО, дезинфекційного відділення За розрахунком, але не менше 3 За розрахунком, але не менше 5
18. Кабінети і зали лікувальної фізичної культури, механотерапії, занять на тренажерах 60 м3/людина — 80% 100%
19. Вбиральня, санвузол, душова 50 м3/на 1 унітаз,
20 мна 1 пісуар,
75 мна 1 душову сітку
20. Клізмена, приміщення для миття, стерилізації і зберігання суден, горщиків, сортування і тимчасового зберігання брудної білизни, для зберігання предметів прибирання, комори кислот дезинфікуючих засобів, приміщення миття носилок, приміщення сушки одягу і взуття виїзних бригад 5
21. Роздягальні при кабінетах грязе- і водолікування (у тому числі сірчановодневих ваннах) Приплив по балансу витягу з кабінетів грязе- і водолікування
22. Приміщення зберігання чистих матеріалів, інвентаря, гіпсу, переносної апаратури, центральні білизняні, зберігання ящиків виїзних бригад, медикаментів (1-5 добовий запас), реєстратури, довідкові, вестибюлі, вбиральні, приміщення для прийому передач хворим, медичні архіви, їдальні для хворих, буфетні, комори речей і одягу хворих, комори похоронного приладдя 1
23. Процедурні радіотерапії, секційні, процедурні для інгаляцій, приміщення для миття і сушки простирадл, полотен, брезентів, грязьові кухні, розбирання і миття інструментів ЦСО 8 10
24. Лаборантські бактеріологічних, серологічних досліджень (окрім боксів), лаборантські для пробоподготовки, гістологічних, цитологических досліджень 3 6
25. Лаборантські клінічних аналізів, майстерні по ремонту устаткування 2 3
26. Лаборантські вірусологічних, гельмінтологічних (окрім боксів), средоварочні, приміщення приготування розчину сірчановодневих ванн і зберігання реактивів 5 6
Примітка — Кратність повітрообміну для приміщень радіонуклідної діагностики і терапії, радонових відділень і лікарень, лаборантських для ПЦР-діагностики приймається по діючих санітарних нормах.

Додаток Р
(обов’язковий)
Перелік приміщень закладів охорони здоров’я, які обладнуються засобами автоматичної охоронної сигналізації
Таблиця Р.1 — Перелік приміщень закладів охорони здоров’я, які обладнуються засобами автоматичної охоронної сигналізації

Назва приміщення Примітка
1 2
1 Приміщення в будинках закладів і підприємств всіх призначень
Каси та інші приміщення, в яких зберігаються грошові кошти Два рубежі
Приміщення зберігання дорогоцінних металів Два рубежі
Бухгалтерія
Приміщення І, II III відділів (управлінь)
Приміщення зберігання військово-облікових документів, обліку кадрів і документів з цієї справи
Приміщення розмножувальної техніки (машбюро, ротаторні, друкарські та ін.)
Архіви
Обчислювальний центр
Телефонна станція і вузол зв’язку
Телетайпна, факсимільна
Радіовузол
Охоронно-пожежний пост
Кіноапаратна
Бібліотека
Фотолабораторія
Бюро перепусток
Кабінети і приймальні керівника закладу (підприємства) і його заступників
Робочі кімнати для роботи з документами секретними і для службового користування (ДСК) із постійним чи тимчасовим зберіганням цих документів
Приміщення постійно діючих і тимчасових виставок та демонстраційних залів і стендів, на яких експонуються унікальні та дорогі медичні прилади та обладнання
Приміщення для зберігання музичних інструментів, звуковідтворювальної техніки, кінофотоапаратури, реквізитних і інших матеріальних цінностей
Приміщення з обладнанням для синхронного перекладу
<…>
5 Аптечні заклади, аптеки лікарняні
Інформаційна
Експедиційна
Рецептурна
Аналітична
Фасовочна
Кокторій
Торговий зал
Приміщення:
заготовки концентратів і напівфабрикатів
зберігання готових лікарських препаратів
зберігання отруйних і наркотичних препаратів
зберігання лікарських речовин
зберігання дезінфекційних засобів і кислот
зберігання горючих, легкозаймистих рідин, лікарських засобів та спирту, масел і інших ЛЗР і ГР
Приміщення столових і буфетних з касовими апаратами і зберіганням матеріальних цінностей
Приміщення (комори) зберігання висококоштовних продуктів
6 Складські приміщення
Приміщення для зберігання:
шкідливих речовин
наркотичних лікарських засобів, наркотичних речовин і спиртів Два рубежі
легкозаймистих і горючих, а також речовин, які активізують горіння
радіоактивних відходів і ізотопів Два рубежі
дорогоцінних металів Два рубежі
обладнання і майна цивільної оборони (ЦО)
готової продукції
медикаментів
стерильних матеріалів
сировини і лікарських рослин
комплектуючих виробів
інструменту, приладів, медичного обладнання
матеріальних цінностей
зброї і боєприпасів Два рубежі
<…>
8 Улаштування охоронної сигналізації по периметру об’єктів, майданчиків
Склади матеріальних цінностей і лікарських засобів, що знаходяться окремо
Склади легкозаймистих і горючих рідин
Майданчики зберігання спецтехніки і обладнання
Аптечні склади
Режимні заклади і підприємства

Додаток С
(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1. СНиП 2.11.01-85*/ ЦНИИпромиздат. Складские здания (Складські будівлі)

2. ВСН 01-89/ Росавтотранс. Предприятия по обслуживанию автомобилей (Підприємства з обслуговування автомобілів).

3. ВСН 60-89/Госкомархитектуры. Устройства связи, сигнализации и диспетчеризации инженерного оборудования жилых и общественных зданий. Нормы проектирования (Улаштування зв’язку, сигналізації та диспетчеризації інженерного обладнання житлових і громадянських будинків. Норми проектування).

4. Лифты. Каталог-справочник. (Ліфти. Каталог-довідник) — М.,1981.

5. МГСН 4.12-97 Лечебно-профилактические учреждения (Лікувально-профілактичні заклади).

6. ОСП-72/87 Основные санитарные правила работы с радиоактивными веществами и другими источниками ионизирующих излучений (Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань).

7. «Правила утилізації та знищення лікарських засобів», затверджених наказом МОЗ України 24.04.2015р. №242 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18.05.2015р. №550/26.995.

8. ДСТУ EN 50131-1:2014 Системи тривожної сигналізації. Системи охоронної сигналізації. Частина 1. Загальні вимоги (EN 50131-1:2006, EN 50131-1:2006/А1:2009, EN 50131-1:2006/IS2:2010, IDT).

9. ДСТУ-Н Б CEN/TS 14383-3:2011. Запобігання злочинам. Міське планування та проектування будівель. Частина 3 Настанова з підвищення безпеки житлових будинків

10. Наказ від 24.04.2015 № 242 Про затвердження Правил утилізації та знищення лікарських засобів

УКНД 91.040.10

Ключові слова: центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (ЦПМСД), заклади вторинної медичної допомоги (заклади ВМД), заклади третинної медичної допомоги (заклади ТМД), амбулаторії, палатне відділення, стаціонари лікарень, операційні, акушерські відділення, перинатальні центри, інфекційні відділення, спеціалізовані лікувально-діагностичні підрозділи, відділення відновлюваного лікування.

Т.в.о. директора ПАТ «КиївЗНДІЕП» О. Гостищев
Заст. директора ПАТ «КиївЗНДІЕП» з наукової діяльності, керівник науково-дослідного архітектурного центру, науковий керівник, д-р. архіт., професор В.Куцевич
Заст. керівника НДАЦ Б. Губов
Відповідальний виконавець, ст. науковий співробітник І.Чернядьєва
Ст. науковий співробітник О. Прокопович

1) На розгляді

2) На розгляді

3) На розгляді

4) На розгляді

5) На розгляді

6) На розгляді

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.