Відпуск ліків не повинен будуватися за принципом «продажу батонів» у супермаркеті — Ірина Сисоєнко

0 21

 — Ірино Володимирівно, скажіть, будь ласка, чим обумовлена законодавча ініціатива щодо посилення вимог до суб’єктів роздрібного сегмента фармацевтичного ринку?

— Щоб стало зрозуміло, чим обумовлена така законодавча ініціатива, я хочу поставити одне запитання: яким чином формуються ціни на лікарські засоби і чому деякі ліки в Україні коштують у декілька разів більше, ніж у європейських країнах, та продовжують дорожчати? Це питання хвилює майже кожну людину, яка потребує лікування. Тому у травні поточного року за моєї ініціативи у Верховній Раді Украї­ни було проведено круглий стіл «Формування цін на лікарські засоби. Чому ліки продовжують дорожчати?». У заході взяли участь представники фармацевтичної галузі, народні депутати та урядовці. Саме за цим круглим столом були окреслені чинники, які впливають на високу вартість лікарських засобів, зокрема, такий, як монополізація аптечних мереж. У ході дискусії більшість її учасників підтримали ініціативу щодо вирішення цієї проблеми на законодавчому рівні.

В останні роки в роздрібному сегменті українського фармацевтичного ринку ми спостерігаємо негативну тенденцію до тотальної монополізації аптечних мереж. І якщо держава найближчим часом не втрутиться, така ситуація призведе до створення можливостей для зловживання домінуючим становищем на фармацевтичному ринку й призведе до підвищення цін на лікарські засоби. Від цього постраждають громадяни України, у першу чергу, соціально незахищені верстви населення, для яких більшість препаратів можуть стати взагалі недоступними. Як наслідок, українські пацієнти втратять доступ до ефективної, безпечної та якісної медикаментозної терапії та медичної допомоги в цілому.

На мою думку, на тепер ринок роздрібної торгівлі лікарськими засобами орієнтований виключно на задоволення потреб власників аптечних підприємств, тобто на отримання максимальних прибутків. Суб’єкти фармацевтичного ринку мало переймаються інтересами споживачів.

Крім того, подальше посилення в Україні ролі мережевої торгівлі лікарськими засобами створює загрозу поглинання великими аптечними мережами більш слабких конкурентів. До того ж, маючи важелі впливу на ринкову пропозицію ліків, великі аптечні мережі можуть обмежувати вибір споживача тими препаратами, доходність реалізації яких є найбільшою.

Так, за оцінкою Антимонопольного комітету України, у фармацевтичному секторі спостерігається концентрація ринкової влади в руках найбільших операторів ринку, які повністю встановлюють правила гри на цьому ринку та перешкод­жають розвитку конкуренції.

Тому експерти, які брали участь у розробці законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами», тривалий період ґрунтовно вивчали міжнародний досвід, який свідчить, що у високорозвинених країнах Європи це питання вже давно врегульовано.

Тільки чомусь в Україні ще з часів проголошення незалежності і до цього часу воно не ставало актуальним для високопосадовців нашої держави, зокрема галузі охорони здоров’я. Чомусь ніхто не вважав це питання нагальним та таким, що потребує реагування з боку держави шляхом приведення норм законодавства України в цій сфері у відповідність із нормативно-правовими актами Європейського Союзу.

Тому на виконання завдань щодо адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу та положень Угоди про асоціацію між Україною з ЄС щодо правил конкуренції в окремих сферах, а саме у сфері фармацевтичної діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, нами розроблено та зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами».

— Тобто законопроект відповідає європейському законодавству. А яка ситуація в ЄС з аптечними мережами?

— Положення цього законопроекту цілком співпадають з положеннями діючих законів високорозвинених країн Європи, зокрема таких, як Польща, Німеччина, Італія, Іспанія, Франція, Норвегія, Португалія, Латвія, Угорщина тощо.

Наприклад, у Німеччині власник має право відкрити лише три філії своєї аптеки. Власником аптеки може бути лише особа з вищою фармацевтичною освітою.

Аптекою, що функціонує у формі юридичної особи, може управляти й кілька осіб, але кожна з них повинна мати окремий дозвіл, а це означає, що кожна повинна мати вищу фармацевтичну освіту.

Ліцензія на загальнодоступну аптеку може бути видана за умови, якщо кількість жителів на одну загальнодоступну аптеку у відповідній місцевості становить щонайменше 3000 осіб станом на день подання заяви на одержання ліцензії, і відстань між запланованим місцем розташування аптеки та найближчою аптекою становить щонайменше 500 м по прямій лінії.

Функціонування аптечних мереж у Німеччині заборонено.

Крім того, звертаю увагу, що ціни на один і той самий препарат однакові у всіх аптечних закладах цієї країни. А в Україні в різних аптечних закладах ціна на один й той самий препарат може суттєво відрізнятися.

В Італії власником аптеки може бути або фармацевт, або місцева влада. Одна особа може відкрити лише одну аптеку й одна аптека має обслуговувати 3500 мешканців. У разі видачі дозволу на відкриття нової аптеки відстань між найближчими аптеками повинна бути не менше 200 м.

Аптечні мережі в Італії відсутні. Ціни на ліки в усіх аптеках Італії також однакові.

У Франції власником не більше ніж однієї аптеки може бути тільки фармацевт або професійне об’єднання фармацевтів. Аптечна ліцензія видається виключно особі з вищою фармацевтичною освітою, яка зареєстрована у Французькому фармацевтичному ордені. При цьому він зобов’язаний володіти 100% активів аптеки.

Аптечні мережі у Франції заборонені.

В Іспанії власником аптеки може бути лише фармацевт, який зареєстрований в офіційній Колегії фармацевтів. Кожен фармацевт має право володіти тільки однією аптекою. Крім того, однією аптекою можуть володіти кілька фармацевтів, але за умови, що одному з них належить не менше 51% частки юридичної особи.

Кількість аптек також контролюється. Одна аптека має обслуговувати від 2800 до 4000 осіб.

Аптечні мережі в Іспанії відсутні.

Також в Норвегії фармацевт може отримати ліцензію на одну аптеку з трьома її філіями.

У Португалії фармацевт може бути власником лише однієї аптеки.

Навіть у Туреччині фармацевт може володіти лише однією аптекою, а аптечні мережі заборонені.

Також законодавством Італії, наприклад, передбачено, що фармацевт повинен обов’язково поінформувати пацієнта про наявність в аптеці необхідного йому препарату, який є найдешевшим. За недотримання цієї вимоги накладається штраф у розмірі 500 євро.

Законодавство Німеччини вимагає від фармацевтів лікарняних аптек забезпечувати постійне консультування лікарів щодо доцільної та ефективної медикаментозної терапії.

Аптеки багатьох країн, крім відпуску лікарських засобів, надають ще й такі додаткові послуги, як надання долікарської допомоги, вимірювання артеріального тиску, аналіз крові на холестерин, гемоглобін, глюкозу, зважування, вимірювання зросту тощо.

Отже, ми бачимо, що у високорозвинених країнах, де громадяни мають досить високий рівень доходів, діяльність роздрібного сегмента фармацевтичного ринку направлена на задоволення інтересів та дотримання прав споживачів.

До речі, незважаючи на те, що в переважній більшості цих країн аптеки перебувають у приватній власності, їх діяльність жорстко контролюється з боку держави. А за порушення аптечних правил накладаються досить високі штрафи.

То чим же українці гірші від громадян цих держав? Чому наша країна так довго не вживала жодних заходів, аби підвищити доступність лікарських засобів для населення?

Саме тому був розроблений та зареєстрований законопроект, основною метою якого є встановлення та запровадження на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами таких правил, які гарантовано забезпечать систему охорони здоров’я та населення України ефективними, безпечними, якісними лікарськими засобами в достатній кількості та за доступними цінами. Адже аптечні мережі зацікавлені лише в тому, щоб якомога більше продати, а коли власником аптеки є фармацевт, який володіє лише однією аптекою, то аптека зацікавлена виключно в пацієнтові аби продати те, що принесе пацієнтові користь, і щоб він знову, у разі необхідності, звернувся до тієї ж аптеки. Відпуск ліків не повинен будуватися за принципом «продажу батонів» у супермаркеті. Це відповідальність, і вона повинна визначатися якістю надання фармацевтичної послуги так само, як і медичної послуги. Фармацевт впливає на вибір ліків для споживача, а це відповідальність за здоров’я людини. Професійна діяльність фармацевта накладає не меншу відповідальність за життя та здоров’я людини, ніж надання медичної допомоги лікарем.

— Чи є надія на його ухвалення, тобто чи вистачить нашим депутатам сили духу на ухвалення законопроекту, який докорінно змінить відносини в роздрібному сегменті фармацевтичного ринку та нарешті сприятиме його переформатуванню в бік цивілізованих, європейських відносин та дотримання права споживачів на якісну фармацевтичну допомогу?

— Законопроект дійсно викликає інтерес, особливо у професійної фармацевтичної спільноти. За моїми спостереженнями, поки є лише позитивні висновки та підтримка. Що буде далі, час покаже.

На мій погляд, цей проект як лакмусовий папірець — його підтримуватимуть виключно ті фахівці, для яких пріоритетом є прагнення до європейських, цивілізованих відносин у роздрібному сегменті фармацевтичного ринку, зокрема, дотримання прав людини на якісну фармацевтичну допомогу з доведеною ефективністю за адекватною ціною.

Є сподівання й на те, що Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я та більшість Парламенту підтримає цей прогресивний законопроект.

— Коли проект може бути розглянутий Комітетом та Парламентом?

— Дев’ята сесія Верховної Ради України восьмого скликання розпочнеться 4 вересня 2018 р., а закінчиться 25 січня 2019 р. Тобто, у цей період проект закону України «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами» (реєстр. № 8591) може бути розглянутий як Комітетом Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, так і Парламентом, щонайменше в першому читанні.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.