Урядова програма «Доступні ліки» від НСЗУ — черговий експеримент «професіоналів» над пацієнтами України

0 20

Одним з найболючіших питань для представників аптечної ланки нині є участь у програмі «Доступні ліки». Звичайно, реімбурсація вартості лікарських засобів державою, так само як і запровадження електронної системи охорони здоров’я, — позитивні та сучасні тенденції багатьох розвинених країн світу. Як ці програми «прижилися» в Україні та які проблеми виникли наразі в українських фармацевтів — про ці та інші питання редакції «Щотижневик АПТЕКА» розповів Олег Клімов, голова ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата», член ради Міжнародної фармацевтичної федерації (International Pharmaceutical Federation — FIP).

— Шановний Олегу Івановичу, вже третій тиждень діє новий формат відпуску лікарських засобів, включених до урядової програми «Доступні ліки», за електронним рецептом. Наскільки, на Ваш погляд, успішний цей проект?

— Складно підібрати слова, щоб описати делікатно те, що відбувається в аптеках України. У тих, які доб­ровільно зголосилися брати участь в державний програмі «Доступні ліки», — це заклади приватної форми власності, фізичні особи — підприємці (ФОП), та у тих, що зголосилися за принципом «добровільно-обов’язкового примусу» — тобто комунальних аптечних закладах.

З болем та сумом доводиться спостерігати за тими «муками» та нелюдськими психологічними навантаженнями, які несуть на своїх тендітних плечах аптечні працівники. А це в основ­ному прекрасна половина людства — жіноцтво, що зайняте в обслуговуванні пацієнтів, які приходять в аптеку з електрон­ним рецептом.

На мій погляд, проект, що протягом 2 років був доведений практично до рівня «роботи швейцарського годинника» під патронатом заступника міністра охорони здоров’я України Романа Ілика, за 3 тиж практично сплюндрований «великими фахівцями» з Національної служби здоров’я України (НСЗУ).

Раніше всім учасникам програми було зрозуміло, хто має право виписувати рецепт, на яку суму аптека могла розраховувати при відпуску лікарських засобів, а лікар та пацієнт чітко знали, де та в якій аптеці можливо отримати ліки за державною програмою «Доступні ліки». Що ж ми маємо на сьогодні?

Дорого та красиво оформлені наліпки, плакати… тощо, одним словом, все те, що створює ілюзію професійного супроводу пацієнта. Так, я не помиляюся — саме ілюзію, яка нічого спільного з турботою про поліпшення доступності та якості обслуговування хворого не має.

Складається враження, що голова НСЗУ п. Петренко & Co вирішили за рахунок виділених державою коштів провести черговий експеримент над громадянами України, що отримували вагому допомогу від держави за наявності паперового рецепта. Ні фармацевтичний працівник, що став заручником безвідповідального та непрофесійного ставлення НСЗУ до цього питання, ні лікар, а найголовніше — доведений до відчаю безвихідною ситуацією пацієнт не знають, що робити, щоб отримати життєво необхідні ліки з відшкодуванням їх вартості у рамках програми «Доступні ліки».

НСЗУ в делікатній формі запропонувала аптекам програмне забезпечення, представивши перелік компаній, що мають можливість надати його для обробки електронного рецепта. У моїй пам’яті добре збереглася презентація голови НСЗУ О. Петренка перед фармацевтичною спільнотою даного проекту, його модель, зручність і т.д. Та коли мною було поставлено питання, яка ж реальна вартість однієї транзакції з обслуговування одного рецепта, отримано відповідь — безоплатно. А що відбувається насправді?

Як стало відомо з проектів договорів, вартість цих «безоплатних» послуг від компаній-прокладок становить від 0,6 коп. до 2% від загальної вартості ліків. І все це за рахунок валових доходів аптеки, яка й без того обмежена граничним рівнем націнки. З 1 млрд грн. — гарненький бізнес на порожньому місці!

Саме програмне забезпечення не витримує жодної критики й викликає тільки обурення у фармацевтичної спільноти, що свідомо та солідарно з державою роблять все для підвищення доступності ліків для пацієнта.

— Досить часто представники аптечної сфери зазначають, що є величезне питання з невідповідністю цін.

— Так, дійсно, існує невідповідність референтних та роздрібних цін (часто нижчі за референті), таким чином НСЗУ спонукає та примушує аптеки закуповувати ліки за вищими закупівельними цінами замість удосконалення програмного продукту.

— Щодо електронного рецепта. Підкажіть, будь ласка, які труднощі виникають та скільки часу йде на цей процес у провізора?

— Час, необхідний для обробки одного рецепта, збільшився в рази (від 10 хв), що призводить до зменшення кількості відвідувань пацієнтами цих аптек, величезних черг у них та постійних обурень хворих, які замість медикаментозної терапії отримують загострення гіпертонічних захворювань. Фармацевтичні працівники змушені постійно вживати заспокійливі засоби з метою запобігання нервовим зривам. А медична інформаційна система (МІС) працює в автоматичному режимі, і якщо обробка одного рецепта досягає більше 10 хв, скидає дані, що введені (час на вхід в систему МІС, введення логіну та паролю, набір 16-значного коду рецепта, підбір торгової назви препарату, корективи роздрібної ціни, введення номера чека, адаптація елект­ронного цифрового підпису (ЕЦП)) — «Torture will not end» від НСЗУ!!!

— При цьому часто код рецепта диктують не з телефона, а з роздрукованого папірця чи напису, зробленого лікарем від руки. Адже не у всіх є можливість чи необхідні навички користування технічними гаджетами.

— Ось як старенькій бабусі з кнопковим телефоном розшукати необхідне повідомлення та прочитати фармацевтові «АЙ 5 ДАБЛ Ю4ДЖЕЙ78АРЖІ9» — за свій багаторічний досвід бачив всяке, але це… NO COMMENT!!!! При виписуванні лікарем дозування, якого не існує в програмі, наприклад, № 30 замість № 28, НСЗУ на запитання, що робити в такому випадку, радить: «Пропонуйте купувати за власні кош­ти» — це що, свідоме знущання чи повне ігнорування відповідальності перед законом НСЗУ?

— Неодноразово від працівників аптечного сегмента доводилося чути, що є проблеми з оформленням звітної документації.

— Відповідно до аналізу звіту, що подається в НСЗУ для відшкодування вартості лікарських засобів, відпущених за програмою «Доступні ліки», встановлено, що реєстр формується не за кожним відпущеним рецептом, а за торговими назвами відпущених лікарських засобів. Така ситуація неприйнятна, тому що, отримуючи від різних постачальників один і той самий лікарський засіб, аптека отримує його за різними цінами, але роздрібні ціни не повинні перевищувати ціну, зазначену в Реєстрі лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню станом на 21 січня 2019 р., затвердженому наказом МОЗ України від 21.01.2019 р. № 148 із змінами. Зараз в цьому звіті є змога вписати фактичний розмір відшкодування, але розрахувати та внести в звіт точну суму швидко неможливо. Наприклад, у програмі реімбурсації беруть участь 20 аптек одного підприємства, і в кожній з них може бути різна ціна на один і той самий лікарський засіб (різні дати отримання товару, різні постачальники). Зокрема, станом на 18.04.2019 р. постачальники пропонують такі ціни на деякі препарати (таблиця).

Назва лікарського засобу Оптіма-Фарм
Ціна закупівельна
без ПДВ, грн.
ТОВ «Вента»
Ціна закупівельна
без ПДВ, грн.
БаДМ
Ціна закупівельна
без ПДВ, грн.
Метформін-Тева 850 мг, № 30 25,89 26,07 26,52
Тромбонет 75 мг, № 60 80,77 83,77 86,73
Аритміл 200 мг, № 20 26,15 26,67 26,65
Бісопролол-Сандоз 10 мг, № 30 32,70 32,75 33,49

Необхідність формування аптеками додаткових звітів для розрахунку суми відшкодування за кожним дозуванням та торговою назвою тільки погіршує ситуацію щодо відпуску таких лікарських засобів, тому що на даний момент для обслуговування одного рецепта треба витратити до 15 хв. Тобто якщо в програмі беруть участь декілька аптек одного підприємства, то розрахунок точної суми відшкодування за кожним найменуванням лікарського засобу додатково потребуватиме тривалого часу та великої кількості людських ресурсів.

З нагальних проблем ще можна виділити те, що при роботі в eHealth через кожну годину необхідно повторно заходити в систему, що потребує певного часу. Також відсутня можливість скачувати або копіювати в кожній аптеці з системи eHealth реєстри за відпущеними лікарськими засобами для контролю сум відшкодування за будь-який звітний період.

Окрім того, в розділі IV Правил виписування рецептів, затверджених наказом МОЗ України від 22.03.2019 р. № 634 «Про внесення змін до наказів Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 р. № 360 та від 29 грудня 2016 р. № 1423» зазначено: «…новий рецепт на лікарський засіб, який підлягає реімбурсації, з однаковою міжнародною непатентованою назвою може бути виписаний не раніше ніж:

  • за 7 днів до закінчення строку, на який було виписано попередній лікарський засіб, якщо такий строк становить або перевищує 21 день;
  • за 3 дні до закінчення строку, на який було виписано попередній лікарський засіб, якщо такий строк є меншим за 21 день.

Для цілей цього пункту строк, на який було виписано рецепт на лікарський засіб, який підлягає реімбурсації, відраховується від дати накладення кваліфікованого електронного підпису на рецепт в електронній системі охорони здоров’я.

Рецепти на лікарські засоби, виписані раніше зазначених строків, можуть бути оплачені з інших джерел, не заборонених законом, крім коштів бюджетного асигнування на реімбурсацію лікарських засобів за договорами про реімбурсацію…».

Таким чином, запропонований «продукт» від НСЗУ унеможливлює проведення звірки погашених та відпущених в аптеці рецептів у розрізі всіх підрозділів, що беруть участь у програмі.

— Яких заходів необхідно вжити, аби не допустити зриву надважливої державної програми «Доступні ліки»?

— На моє глибоке переконання (впевнений, що мою пропозицію підтримають всі учасники фармринку, що добровільно беруть участь у державній програмі «Доступні ліки»), необхідно зробити наступні кроки :

  • відшкодування всіх витрат на обслуговування елект­ронного рецепта має взяти на себе виключно НСЗУ, а не створювати додаткове фінансове навантаження на аптеку;
  • зобов’язати виробників та постачальників дотримуватися рівня цін, що задекларовані в МОЗ України (весь Національний перелік основних лікарських засобів), та наносити відпускну ціну на упаковку, це створить рівні конкуренті умови для всіх аптечних закладів (мережеві аптеки, комунальні заклади, маленькі аптечні мережі, сільські аптеки та ФОП). За порушення вимог — штраф (європейський досвід), що перевищує вартість випущеної або реалізованої продукції за 12 міс — у 100 разів;
  • у зв’язку з неможливістю досягти рівня беззбитковості аптеки, що бере участь у програмі «Доступні ліки», необхідно затвердити максимальний рівень націнки в аптеці 25% на перехідний період з подальшим переходом на оплату фармацевтичної послуги (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 14 (1185) від 15.04.2019 р.);
  • терміново провести необхідні зміни в якості програмного забезпечення НСЗУ, враховуючи реальну, а не віртуальну ситуацію, що відмічається на даний час.


Насамкінець, ГО «ВФП» пропонує всім працівникам НСЗУ реаліті-шоу у вигляді залучення на один робочий день (поруч з фармацевтичним працівником) в аптеку з метою осмислення сервісу, що має ознаки ігнорування державної програми «Доступні ліки», який викликає соціальне збурення серед населення та професійної спільноти України.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.