Трансплантація в Україні: МОЗ розпочато закупівлі для створення інформаційної системи

0 6

Створення Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (далі — ЄДІСТ) — це першочергове завдання для запровадження трансплантації в Україні. Реєстр донорів допоможе вчасно знаходити потенційного донора, фізичні показники якого дозволяють врятувати пацієнта, що потребує трансплантації.

Загалом інформаційна система передбачає 9 різних реєстрів потенційних донорів за типами потреб:

  • Реєстр волевиявлення особи про надання згоди або незгоди на посмертне донорство або призначення нею повноважного представника, що містить таку конфіденційну інформацію про фізичну особу, яка надала згоду або незгоду на посмертне донорство або призначила повноважного представника;
  • Реєстр волевиявлення особи, яка надала у встановленому законом порядку згоду на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла померлої особи, яку вона представляє, що містить конфіденційну інформацію про донора-трупа чи про фізичну особу, яка надала згоду на вилучення анатомічних матеріалів з тіла померлої особи, яку вона представляє;
  • Реєстр анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів;
  • Реєстр живих донорів;
  • Реєстр живих донорів гемопоетичних стовбурових клітин;
  • Реєстр реципієнтів;
  • Реєстр осіб з трансплантованим анатомічним матеріалом;
  • Реєстр закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу із застосуванням трансплантації та/або здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією, та інших суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією;
  • Реєстр трансплант-координаторів.

Наразі основним завданням для МОЗ України є закупівля послуг з розробки програмного забезпечення для ЄДІСТ та доступ до міжнародної бази живих донорів кісткового мозку.

На ці потреби в бюджеті 2018 р. на транс­плантацію загалом передбачено понад 28 млн грн.: 26,378 млн грн. на закупівлю послуг з розробки програмного забезпечення та 1,9 млн грн. — на придбання доступу до міжнародного реєстру донорів.

Нагадаємо, відповідно до Закону України від 17.05.2018 р. № 2427-VIII «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» ЄДІСТ повинна була запрацювати з 1 жовтня. У зв’язку із цим народні депутати — члени Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я направили звернення до прем’єр-міністра щодо цієї ситуації.

Довідково

Реєстр донорів — це комп’ютерна база даних, у якій знаходиться інформація про потенційних донорів і їх HLA-фенотипи (HLA (human leucocyte antigens) — людські лейкоцитарні антигени). Якщо виникає необхідність у проведенні трансплантації гемопоетичних клітин, то з трансплантаційного центру (клініки, яка проводить трансплантацію) надходить запит із зазначенням HLA-фенотипу пацієнта в організацію, яка відповідає за функціонування реєстру. Використовуючи цю інформацію, в реєстрі здійснюють пошук донора.

Для ефективного пошуку неродинного донора необхідно мати сотні тисяч попередньо обстежених потенційних донорів. Що більше таких людей у системі, то вищими є шанси знайти сумісні кровотворні клітини для конкретного хворого і врятувати його життя.

Перший в світі реєстр потенційних донорів гемопоетичних клітин з’явився в США, оскільки американці є авторами цієї практики і саме вони першими стали широко застосовувати метод трансплантації кісткового мозку. Дуже швидко подібні реєстри почали з’являтися в різних штатах, але знайти потрібного донора вдавалося далеко не завжди. Щоб удосконалити процес пошуку, подібні організації були об’єднані в Національний реєстр США. Поступово ця система поширилася на Європу, Азію, Австралію. Однак навіть у національних реєстрах часом не вдавалося знайти потрібного донора. Усе це спонукало до об’єднання даних з різних країн світу в Міжнародну мережу (EMDIS в Європі — European Marrow Donor Information System), а потім і в Всесвітню мережу — BMDW (Bone Marrow Donors Worldwide). Актуальна інформація про кількість донорів в світі розміщена на сайті BMDW.

Донині в Україні відсутній єдиний реєстр донорів, у якому б зберігалася вся необхідна інформація за світовими стандартами. Це — одна з головних перешкод трансплантації кісткового мозку в Україні. Поки такий реєстр відсутній, українцям роблять пересадку кісткового мозку від неродинного донора лише за кордоном — у Білорусі, Туреччині, Італії, Польщі тощо.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.