Транексамова кислота та закрита черепно-мозкова травма

0 43

Резюме. Ефективність застосування транексамової кислоти у пацієнтів із закритою черепно-мозковою травмою (NCT01402882)

Актуальність

Внаслідок дорожньо-транспортних порушень (ДТП) щорічно у світі трапляється ˃60 млн випадків гострої черепно-мозкової травми. Кровотеча є одним із найнебезпечніших та частих ускладнень, яке призводить до смерті травмованого пацієнта. Попередні результати продемонстрували зниження смертності травмованих пацієнтів внаслідок зовнішньої кровотечі на третину за умови застосування транексамової кислоти в перші три години після ДТП. Гемостатична дія транексамової кислоти полягає у пригніченні профібриногену та перетворенні його на фібринолізин, що створює умови для припинення кровотечі та знижує смертність пацієнтів із гострою травмою. Однак застосування транексамової кислоти у пацієнтів із закритою черепно-мозковою травмою (ЗЧМТ) залишається складною проблемою внаслідок поліморфізму клінічних симптомів та ймовірного впливу коморбідних станів. Підставою для проведення поточного дослідження стало виявлення у пацієнтів із ЗЧМТ підвищеної концентрації у плазмі крові продуктів фібринолізу. Дослідники на чолі з професором Яном Робертом та професором Халіма Шакур-Стілом (Ian Roberts та Haleema Shakur-Still) з Головної нейрохірургічної лікарні міста Лахор (Пакистан) висунули припущення щодо зниження смертності від внутрішньочерепного крововиливу за умови раннього застосування транексамової кислоти. Результати мультицентрового рандомізованого дослідження опубліковані в журналі «The Lancet» («Ланцет») наприкінці 2019 р.

Результати

До дослідження залучено 12 737 пацієнтів із гострою ЗЧМТ, яких розподілили на дві групи. Пацієнти інтервенційної групи отримували транексамову кислоту в перші 3 год після травмування. Контрольна група отримувала плацебо. Аналізували кількість смертей внаслідок ускладнень ЗЧМТ упродовж 28 днів після госпіталізації. Додатково визначали смертність упродовж 24 год після ДТП внаслідок комбінації закритого ушкодження головного мозку та ускладнень, спричинених гемодинамічними або неврологічними порушеннями.

Виявлено зниження ризику смерті серед пацієнтів інтервенційної групи  порівняно з контрольною: 18,5 та 19,8% відповідно. Результати підтверджені під час аналізу чутливості за шкалою Глазго: 12,5 та 14% відповідно. Встановлена достовірно вища ефективність від раннього введення препарату (р=0,005). Враховуючи, що головним фактором, який мав значущий вплив на клінічну відповідь, виявився ступінь тяжкості травми (р=0,73), дослідження не продемонструвало ефективності застосування транексамової кислоти у пацієнтів із ЗЧМТ, оціненою у 3–8 балів за шкалою Глазго (коефіцієнт ризику 0,78, 95% довірчий інтервал 0,64–0,95; р=0,03). Крім того, застосування транексамової кислоти не надало переваги щодо уникнення ішемічних ускладнень та виникнення судом у пацієнтів різного віку (р=0,045).

Висновки

Таким чином, необхідне проведення масштабного рандомізованого дослідження з метою стандартизації застосування транексамової кислоти у пацієнтів із ЗЧМТ.

  • Roberts I., Shakur-Still H., Aeron-Thomas A. et al. (2020) Effects of tranexamic acid on death, disability, vascular occlusive events and other morbidities in patients with acute trauma brain injury (CRASH-3): a randomized, placebo-controlled trial. Lancet, 394(ISS. 10210): 1713–1723. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(19)32233-0 (https://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(19)32233-0/fulltext).

Юлія Жарікова

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.