Сучасні підходи до прийняття рішень в охороні здоров’я — головна тема 23‑ї Світової зустрічі ISPOR

0 10

Міжнародне товариство фармакоекономічних досліджень (International Society for Pharmacoeconomics and Outcomes Research — ISPOR) щорічно проводить світові зустрічі, присвячені глобальним стратегічним напрямам удосконалення систем охорони здоров’я у провідних країнах світу — США, Канаді, ЄС та ін.

Уперше українські науковці взяли участь у конгресі ISPOR в 2001 р. — під час 4-го Європейського конгресу у Каннах (Франція), на запрошення оргкомітету ISPOR Ольга Заліська, кандидат фармацевтичних наук, доцент, представила усну доповідь про перші кроки фармакоекономіки в Україні (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 49 (320) від 17 грудня 2001 р.). У доповіді були відображені етапи впровадження фармакоекономіки в навчальні програми післядипломної освіти провізорів та необхідність використання методів фармакоекономічного аналізу для медикаментозного забезпечення населення.

З 2001 р. на сторінках «Щотижневика АПТЕКА» науковці кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету регулярно висвітлювали питання стосовно впровадження фармакоекономіки в навчальний процес на до- та післядипломному етапах фармацевтичної освіти (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 14 (335) від 8 квітня 2002 р.), необхідності проведення фармакоекономічних досліджень під час відбору препаратів до переліків, які фінансуються державою (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 49 (320) від 17 грудня 2001 р.). У 2009 р. під час 12-го Європейського конгресу ISPOR розглядався стан реімбурсації у країнах ЄС, про що також повідомляло видання (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 45 (716) від 16 листопада 2009 р.).

У 2008 р. на базі кафедри О. Заліська створила Український відділ фармакоекономічних дослід­жень ISPOR, який вона очолювала у 2008–2017 рр. Український відділ ІSPOR активно розвиває наукові, навчально-методичні, практичні напрями фармакоекономіки та фармакоекономічного аналізу й впроваджує їх у практику охорони здоров’я та освітній процес. Учасники UCPOR зі Львова, Києва, Харкова, Вінниці, Тернополя, Ужгорода щорічно представляють результати фармакоекономічних дослід­жень, беруть участь у розробці методичних рекомендацій, надають інформацію щодо новацій в охороні здоров’я провідним медичним установам країни. Так, у 2002 р. МОЗ України було затверджено методичні рекомендації «Використання фармакоекономічної оцінки лікарських засобів в Україні» (Заліська О.М., Парновський Б.Л., 2002). Документ містить опис основних методів фармакоекономічного аналізу, а саме: «вартість-ефективність», «вартість-користь», «мінімізація вартості», «вартість-вигода», «вартість захворювання». Ці методичні рекомендації були впроваджені у 25 регіональних підрозділах охорони здоров’я та Державному фармакологічному центрі (нині — ДП «Державний експертний центр МОЗ України).

З 2011 р. український відділ ІSPOR проводить Українські форуми англійською мовою, які включені в програми ISPOR. Так, результати фармакоекономічних досліджень, проведених українськими фахівцями, представлені в офіційних програмах і презентовані на 5–20-му європейських конгресах ISPOR, які проходили в період 2002–2017 рр., (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 48 (869) від 10 грудня 2012 р., № 30 (901) від 5 серпня 2013 р., № 48 (1019) від 14 грудня 2015 р., № 47 (1118) від 4 грудня 2017 р.), світових зустрічах ISPOR у США (2002–2018 рр.) (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 23 (794) від 13 червня 2011 р., № 30 (851) від 6 серпня 2012 р., № 24 (1095) від 26 червня 2017 р.), азійських конференціях (Пекін, 2014 р.; Сінгапур, 2016 р.). 15 років розвитку фармакоекономіки в системі охорони здоров’я та фармацевтичній освіті, її перспективи, діяльність українського відділу ІSPOR підсумувала О. Заліська в публікації «Історія, стан і перспективи фармакоекономіки в Україні» (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 15 (936) від 14 квітня 2014 р.).

23-я Світова зустріч ISPOR

23-я Світова зустріч ISPOR відбулася 19–23 травня 2018 р. у м. Балтимор, США. Форум відвідали більше ніж 3,5 тис. учасників із 70 країн світу. На запрошення оргкомітету ISPOR від українського відділу ІSPOR зустріч відвідали О. Заліська, професор, завідувач кафедри; Ореста Піняжко, кандидат фармацевтичних наук, старший викладач кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, член Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів, президент українського відділу ІSPOR з 2017 р.; Оксана Ващенко, кандидат фармацевтичних наук, доцент кафед­ри технології ліків та біофармації; Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров’я України, доктор медичних наук, професор кафедри ортопедичної стоматології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; Олександра Олещук, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри фармакології з клінічною фармакологією Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, голова Експертного комітету з відбору та використання основ­них лікарських засобів; Олена Матвєєва, кандидат медичних наук, директор Департаменту фармаконагляду Державного експертного цент­ру МОЗ України, заступник голови Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів; Ірина Романенко, експерт відділу експертизи матеріалів з питань раціональної фармакотерапії Департаменту раціональної фармакотерапії Державного експертного центру МОЗ України, член Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів; Олександр Топачевський, директор консалтингової компанії Digital Health Outcomes® (Київ), член Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів; Нінель Кадирова, заступник директора проекту USAID/SAFEMed (Київ); Вікторія Доброва, доктор фармацевтичних наук, професор кафедри клінічної фармакології з фармацевтичною опікою з Національного фармацевтичного університету (Харків).

Особливо цікавим та насиченим видався 4-й Український форум, який відбувся 22 травня 2018 р. Цей захід, організований українським відділом ІSPOR, був включений в офіційну програму 23-ї Світової зуст­річі ISPOR. Попередні форуми українського відділу ІSPOR проводилися під час 20–22-ї Світових зустрічей ISPOR у США у Філадельфії, 2015 р. (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 23 (994) від 15 червня 2015 р.), Вашингтоні, 2016 р. (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 24 (1045) від 27 червня 2016 р.), Бостоні, 2017 р. (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 24 (1095) від 26 червня 2017 р.).

У 4-му форумі українського відділу ІSPOR, крім делегатів з України, взяли участь почесні гості Юлія Чамова (Julia Chamova), директор Глобальної мережі ISPOR у країнах Європи, Середнього Сходу та Африки, Малгожата Ющак-Пунвеней (Malgorzata Juszczak-Punwaney), Келлі Ленахан (Kelly Lenahan), Кетерін Ореллана (Katherine Orellana), менеджери ISPOR; Джоана Ліс (Joanna Lis), член ради директорів ISPOR; Берталан Немет (Bertalan Nemeth), президент Угорського відділу ISPOR, Мондер Тумі (Mondher Toumi), професор, фармакоекономіст дослідного інституту «Сиреон», президент консалтингової компанії Creativ-Ceutical (Франція); Марк Коннолі (Mark Connolly), професор Університету Гронінга (Нідерланди); Марта Андрейків, випуск­ниця фармацевтичного факультету Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, старший директор з доступу препаратів на ринок фармацевтичної компанії «Тева» (США).

Учасників українського відділу ISPOR привітала Юлія Чамова та побажала цікавих дискусій. Модератором 4-го Українського форуму виступила О. Піняжко. Під час заходу учасники мали можливість поділитися досвідом та досягненнями у сфері розширення програми реімбурсації ліків, створення та оновлення Національного переліку основних лікарських засобів, оцінки технологій охорони здоров’я (Нealth Technology Аssessment — НТА), використання мультикритеріального аналізу та його ролі в реімбурсації.

Роман Ілик представив доповідь на тему «Націо­нальна політика в галузі лікарських засобів», у якій окреслив напрями системи забезпечення ліками на різних рівнях медичної допомоги, поділився успіхами впровад­ження реімбурсації лікарських засобів для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та бронхіальної астми, розповів про удосконалення законодавчих вимог до ціноутворення на лікарські засоби та законодавчі ініціативи щодо реклами препаратів.

Ореста Піняжко представила досягнення у сфері впровадження системи оцінки технологій охорони здоров’я (Нealth Technology Аssessment — НТА) для інноваційних препаратів, напрямки реімбурсації ліків, відпуску за електронними рецептами інсулінів, створення та оновлення Національного переліку основних лікарських засобів, використання мультикритеріального аналізу під час прийняття рішень та його ролі в програмах реімбурсації.

Ольга Заліська представила систему навчання провізорів з фармакоекономіки та НТА на до- і післядипломному етапах, тренінгах, для яких підготовлені навчальні програми, видано підручники, навчальні посібники, методичні рекомендації з фармакоекономіки та НТА для фахівців фармацевтичної галузі.

Олександра Олещук зробила огляд основ­них етапів створення Національного переліку основних лікарських засобів та окреслила напрями діяльності Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів у 2016–2017 рр.

Олександр Топачевський розповів про перс­пективи використання граничного показника економічної ефективності (cost-effectiveness threshold — CET) під час прийняття управлінських рішень в охороні здоров’я.

Вікторія Доброва представила доповідь, присвячену питанням вивчення біоеквівалентності лікарських засобів, ризикам та можливостям створення бази даних щодо біоеквівалентності ліків, зареєстрованих в Україні.

До програми 23-ї Світової зустрічі ISPOR було включено 5 постерних доповідей українських науковців:

  • Прийняття рішень щодо реімбурсації в Україні: теперішні та майбутні напрямки (Reimbursement Decision-Making in Ukraine: Current and Future Directions, автори — О. Піняжко, Р. Ілик, О. Заліська);
  • Визначення граничного показника економічної ефективності витрат в Україні: перспективи використання в прийнятті рішень в охороні здоров’я (Estimation of Supply Side Cost Effectiveness Threshold in Ukraine: Perspective Use in Health Care Decision-Making, автори — О. Топачевський, О. Піняжко, О. Олещук, О. Лебега);
  • Реімбурсація лікарських засобів в Україні: основні аспекти та виклики (Reimbursement of medicines in Ukraine: issues and challenges, автори — О. Ващенко, О. Заліська);
  • Перспективи використання управління ризиками у якості клінічних досліджень з їх економічною оцінкою (Perspectives of quality risk management application in clinical trials with economical evaluations, автори — В. Доброва, К. Ратушна, І. Зупанець);
  • Порівняння витрат на протоколи стимуляції при допоміжних репродуктивних технологіях в Україні (Cost comparison of protocol of stimulation of ART in Ukraine, автори — Х.-О. Стасів, О. Заліська, Н. Максимович).

Пленарні засідання 23-ї Світової зустрічі ISPOR

Перше пленарне засідання на тему «Переломний момент у системі отримання доказів в умовах реальної клінічної практики. Трансформаційна роль цифрових технологій системи охорони здоров’я» відбулося 21 травня. Модератором засідання виступила Рейчел Л. Флеу­ренс (Rachael L. Fleurence), доктор філософії (Philosophiæ Doctor — Ph.D), виконавчий директор Національної системи оцінювання координаційного центру технології охорони здоров’я, Інноваційний консорціум медичного обладнання, США.

З доповідями виступили: Адріан Ф. Гернандез (Adrian F. Hernandez), доктор медицини, магістр охорони здоров’я, заступник декана з клінічних досліджень школи медицини Університету Дюка, США; Мішель МакМері-Хіз (Michelle McMurry-Heath), доктор медицини, доктор філософії, всесвітній віце-президент і генеральний директор відділу з питань реєстрації компанії «Johnson & Johnson Medical Device Companies», США; Даніка Марінак-Дабік (Danica Marinac-Dabic), доктор медицини, доктор філософії, магістр медицини, член міжнародного товариства фармакоепідеміології, керівник відділу епідеміо­логії Центру апаратури і радіології/Бюро епіднагляду і біометрики, Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами (Food and Drug Administration — FDA), США; Саллі Окун (Sally Okun), медсестра, магістр управління соціальними службами, віце-президент відділу політики та етики компанії «PatientsLikeMe», США.

Учасники засідання дійшли спільної думки, що за останні 10 років завдяки розвитку цифрових технологій у системі охорони здоров’я спостерігається експоненційне зростання обсягів цифрових даних. Разом з тим традиційні клінічні дослідження є досить дороговартісними, тривалими й недостатньо враховують прихильність пацієнтів до лікування. Тому наразі розглядається проб­лема використання реальних даних (real-world data). Учасники пленарного засідання обговорювали можливості застосування таких даних та перешкоди, що існують у цій сфері.

22 травня відбулося друге пленарне засідання, присвячене цифровим технологіям у сфері охорони здоров’я. Засідання модерував С. Деніель Муллінс (C. Daniel Mullins), доктор філософії, професор, завідувач кафедри дослідження фармацевтичних послуг охорони здоров’я Університету Мерілендської школи фармації, США.

Доповіді представили: Кріз А. Джонс (Chris A. Jones), доктор філософії, магістр наук, член Королівського товариства медицини, директор мережі «Venture Investments», Університет Вермонтської мережі охорони здоров’я, США; Еджім Е. Марк (Ejim E. Mark), доктор медицини, магістр наук про громадське здоров’я, магістр ділового адміністрування, головний виконавчий директор і засновник «Access Healthcare Foundation» (Фонд доступу до охорони здоров’я), США; Надя А. Сем-Агуду (Nadia A. Sam-Agudu), доктор медицини, асистент кафедри педіатрії Інституту вірусології людини та Університету Мерілендської школи медицини, старший технічний радник з ВІЛ-інфекції дітей та дорослих Департаменту попередження, опіки та лікування й Міжнародного дослідного центру удосконалення Інституту вірусології людини, Нігерія.

Цифрові технології стають все більш популярними. Сучасні гаджети, платформи соціальних мереж, портативні електронні прилади тощо розширюють можливості для участі в дослідженнях, пов’язаних зі здоров’ям, а також спостереження за загальними показниками системи охорони здоров’я.

23 травня відбулося пленарне засідання на тему «Дослідження прихильності пацієнтів до лікарських засобів та їх роль для регуляторних рішень у медичній галузі». Модератор засідання — Шелбі Д. Рід (Shelby D. Reed), доктор філософії, зареєстрований фармацевт (біо), президент ISPOR 2017–2018 рр., професор Дюкського університету, США. З доповідями виступили: Беннет Левітан (Bennett Levitan), доктор медицини, доктор філософії, старший директор відділу оцінки вигоди-ризику Департаменту епідеміології компанії «Janssen Research & Development», США; Мет Рені (Matt Reaney), член Королівського товариства охорони здоров’я, магістр наук, генеральний директор відділу клінічних результатів компанії «Sanofi», Велика Британія; Джеф Шурен (Jeff Shuren), доктор медицини, доктор юрис­пруденції, директор Центру пристроїв та радіологічного здоров’я, FDA, США.

На сьогодні FDA розробляє інструменти для отримання від пацієнта важливої інформації, яка може братися до уваги під час прийняття управлінських рішень. Учасники пленарного засідання обговорювали сильні та слабкі сторони дослід­жень щодо прихильностей пацієнтів при застосуванні лікарських засобів.

23-я Світова зустріч ISPOR запам’яталася насиченими інформативними доповідями та дискусіями, які були представлені на Українському форумі ISPOR, стендовими презентаціями, визначенням нових трендів у використанні інформаційних технологій, реімбурсації ліків для поліпшення доступу населення до інноваційних препаратів та покращення якості життя. Балтимор подарував учасникам зустрічі нові знайомства, досвід, а також сонячні дні, морські краєвиди, неймовірні кораб­лі в порту, атмосферу США та надію на поступову реалізацію реформ у медичній галузі України.

Ольга Заліська, Ореста Піняжко,
Роман Ілик, Оксана Ващенко,
Вікторія Доброва

Интересная информация для Вас:

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.