Сибірка в Україні: на Одещині госпіталізовано п’ятеро людей

0 172

Резюме. Як захиститися від цієї небезпечної інфекції: поради фахівців

Сибірка вже в Україні. П’ятеро людей, які брали участь у забитті худоби в селі Міняйлівка Одеської області, госпіталізовано зі специфічними симптомами захворювання шкіри. За результатами лабораторних досліджень, проведених референс-лабораторією Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, в однієї особи підтверджено захворювання на сибірку (шкірна форма, що лікується антибіотиками і не становить такої небезпеки, як легенева форма). Також отримано позитивний результат дослідження м’яса забитої тварини та ґрунту в дворі, де було забито хвору худобу.

Ситуація перебуває під контролем місцевої влади.

Які заходи вживає влада

Фахівці Держпродспоживслужби та Обласного лабораторного центру проводять необхідні заходи з недопущення поширення захворювання відповідно до вимог Наказу МОЗ України від 09.07.2003 р. № 314 «Про заходи з профілактики захворювань на сибірку» та Наказу Мінагрополітики від 25.01.2000 р. № 4 «Інструкція про заходи з профілактики та боротьби з сибіркою тварин». Захворювання локалізовано в межах одного села — від 30 вересня 2018 р. введено карантин. Медики обстежують людей, які контактували із хворими тваринами чи вживали м’ясо забитої худоби.

Медики спостерігатимуть за станом здоров’я жителів села упродовж 15 днів: щоденно здійснюють обходи домівок для контро­лю стану здоров’я людей, які потенційно можуть заразитися збудником сибірки. Особам, які мали ризик зараження збудником сибірки, призначається термінова профілактика антибіотиками і за ними здійснюється медичне спостереження.

Про сибірку

Сибірка — це гостра інфекційна хвороба, збудником якої є спороутворююча бактерія Bacillus anthracis.

Це гостра інфекційна хвороба тварин і людини, перебіг якої відбувається переважно у вигляді шкірної форми, значно рідше — в легеневій та кишковій формах з явищами сепсису.

Поширеність сибірки

Сибірка наявна в більшості частин світу, але частота спалахів варіюється.

Спори бактерій сибірки можуть залишатися в латентному стані у ґрунті протягом тривалих періодів і активуватися, коли поверхня ґрунту порушується, наприклад у результаті повені, зливи або зсувів. Захворювання зазвичай з’являється знову, коли спори згодом потрапляють у шлунок тварини із травою на пасовищах.

Наразі захворюваність має лише спорадичний характер, проявляючись лише іноді й окремими спалахами.

Джерела зараження та шляхи передачі сибірки

Ця інфекція відноситься до зоонозів — тобто людина інфікується від зараженої тварини або від контакту зі шкірою та вовною.

Основне джерело інфекції — хворі домашні травоїдні тварини: велика і дрібна рогата худоба. Тварини заражаються, поїдаючи траву, інші корми, а також на водопої.

На сибірку найчастіше хворіють люди, які працюють із тваринами і тваринними продуктами — кістками, вовною, шкірою, м’ясом.

Сибірка не передається від людини до людини

Шляхи передавання інфекції:

  • контактний — через пошкоджену (навіть і мікротравмами) шкіру або слизову оболонку при догляді за хворими тваринами; під час обробки туш, зняття шкіри і поховання трупів загиблих тварин; із зараженими спорами сибірки ґрунтом при земляних роботах;
  • аліментарний — через приготування і вживання їжі з м’яса, отриманого від хворих тварин;
  • аерогенний (повітряно-пиловий) — шляхом інгаляції спор;
  • трансмісивний — через укуси комах (ґедзів, мух, комарів).

Симптоми сибірки

Середня тривалість інкубаційного періоду захворювання — 2–3 дні, коливання можуть становити від кількох годин до 8–14 діб.

В організм інфекція потрапляє через шкіру, слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, рідше — слизову оболонку кишечнику. Тому існує три форми сибірки: шкірна, легенева, кишкова.

Захворювання починається гостро: в перші години — температура тіла різко підвищується до 38–40 °С і виникає слабкість. Зараження крові (сепсис) може розвинутися при будь-якому способі зараження.

Ознаки сибірки:

  • сильний головний біль;
  • висока температура тіла;
  • загальне нездужання;
  • карбункул зі швидким наростанням набряку та свербіж (при ураженні шкіри);
  • сильний колючий біль у грудях (при легеневій формі);
  • задуха (при легеневій формі);
  • діарея з домішками крові (при кишковій формі);
  • ріжучий біль у животі (при кишковій формі);
  • блювання з домішками крові (при кишковій формі).

Якщо лікування розпочинають вчасно, хворі одужують. У рідкісних випадках перебіг хвороби ускладнюється кишковою, легеневою чи септичною формами. Перебіг захворювання тяжкий і може призвести до смерті.

При найменшій підозрі на сибірку — негайно звертайтеся до лікаря!

Лікування сибірки

Лікування здійснюють виключно в умовах стаціонару. Збудники сибірки чутливі до антибіотиків. Не намагайтеся застосовувати антибіотики або будь-які інші препарати для самолікування чи профілактики без консультації лікаря.

При найменшій підозрі на будь-яку форму зараження потрібна негайна госпіталізація!

Профілактика інфікування сибіркою

  • купуйте м’ясо та м’ясопродукти лише в місцях, де якість продуктів контролюється;
  • люди, які переробляють та реалізують м’ясо, м’ясопродукти чи будь-яку тваринницьку сировину, зобов’язані дотримуватися гігієнічних норм, щоб убезпечити себе та оточуючих;
  • виконання ветеринарно-санітарних правил при догляді за тваринами;
  • забій домашньої худоби лише з дозволу ветпрацівників;
  • впорядковане захоронення трупів тварин;
  • ветеринарний контроль хутряної та шкіряної сировини;
  • контроль захворюваності тварин;
  • знищення заражених трупів тварин;
  • щеплення тварин проти сибірки;
  • отримання особами, які мали контакт із хворими тваринами або сировиною від хворих тварин, екстреної профілактики антибіотиками.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами phc.org.ua

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.