Роз’яснення МОЗ щодо окремих питань cтосовно закупівель ліків через міжнародні організації

0 28

Міністерство охорони здоров’я України на своєму порталі оприлюднило роз’яснення щодо поширених питань стосовно закупівель ліків через міжнародні організації, інформацію про стан закупівель ліків за останні 3 роки, а також повідомило про досягнуті зміни умов співпраці з міжнародними організаціями.

Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) нагадує, що у 2015 р. прийнято закон України від 19.03.2015 р. № 269, що дозволяє здійснювати закупівлі ліків для України із залученням міжнародних організацій. За оцінкою Рахункової палати (рішення Рахункової палати від 22.08.2017 р. № 17-1), закупівлі через міжнародні організації дозволили заощадити до 39% бюджетних коштів. Деякі ліки закуповуються у 67 разів дешевше, ніж це робило МОЗ до 2015 р. Кількість додатково закуплених ліків на заощаджені кошти за деякими програмами сягає 70%. Понад 60% ліків міжнародні організації закуповують у виробників (прим. ред.: однак у цьому ж рішенні підкреслюється, що через затримку в поставках мета закону № 269 у частині забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів і медичних виробів не досягнута).

Рахункова палата України також дала низку коментарів щодо організації самого процесу. МОЗ врахувало всі зауваження та покращило закупівельні процеси. Зокрема, пришвидшено всі етапи закупівель, спрощено бюрократичні процеси, які сповільнювали закупівлі, вдосконалено критерії відбору спеціалізованих організацій, внесено правки в договори з міжнародними організаціями, змінено механізми перерозподілу лікарських засобів між регіонами. У результаті старт закупівель пришвидшено на 6 міс.

Закупівлі замовлених МОЗ препаратів за бюджет 2015 р. завершено на 100%. ЮНІСЕФ та Crown Agents повністю завершили поставки, ПРООН наразі закінчує поставку тест-систем для діагностики ВІЛ-інфекції, які було закуплено на заощаджені кошти. Сума цієї фінальної поставки становить близько 5000 євро, або 0,007% від загальної суми виділеного бюджету на 2015 р. Затримка поставки пов’язана з тривалим реєстраційним процесом тест-систем.

У кількісному вираженні всі замовлені препарати поставлено на 100%. Водночас у грошовому вираженні кошти використано на 88,1%. Відсоток у грошовому вираженні менший, оскільки це залишки коштів, на які ще здійснюються дозакупівлі. Так, наприклад, за програмою дитячого діалізу в кількісному вираженні поставлено вже 104,18% ліків, і при цьому є залишки коштів у розмірі 40,7% від виділеного бюджету. За програмою аутизму в кількісному вираженні препарати поставлено на 115,9%, при цьому є залишок коштів — 55% від виділених на програму. На ці кошти наразі проводяться дозакупівлі лікарських засобів.

З 2014 р. відбулося зміщення у графіку закупівель. Внаслідок цього наразі в лікарнях частково є ліки, закуплені за бюджети попередніх років. Станом на початок травня у закладах охорони здоров’я в наявності є залишки ліків на суму 2,7 млрд грн., що майже дорівнює сумі коштів, перерахованих міжнародним організаціям на 2015 р., або становить майже 70% бюджету, виділеного на 2016 р. Поставки за низкою напрямів були відкладені через забезпеченість медзакладів цими препаратами (дитячий та перитонеальний діаліз, донорство крові). Наразі за бюджет 2017 р. закуплено 78,89%, в Україну поставлено 57,5%.

Цього року закупівлі почалися значно раніше порівняно з попередніми роками. Номенклатури (перелік лікарських засобів для закупівель) почали формувати ще в листопаді 2017 р. Уже у квітні підписані договори з міжнародними організаціями та розпочато тендери.

Міністерство вже отримало кошториси на погодження за низкою програм. Перші поставки очікуються в липні 2018 р. Оскільки наразі ще здійснюються поставки ліків, вакцин та медвиробів за 2017 р., Міністерство буде планувати поетапні поставки у 2018 р., щоб у регіонах не було надлишків ліків. Важливою новелою 2018 р. стало те, що під час розрахунку потреби на рік було враховано залишки ліків, а також заплановані поставки. Такий механізм покликаний убезпечити лікарні від надлишків ліків та їх псування.

У 2018 р. Міністерство підписало з міжнародними організаціями оновлену форму договору. Зокрема, нова редакція договорів передбачає зміни умов оплати та введення поетапної оплати кожної програми. Відтепер Міністерство оплачуватиме кошториси на етапі укладання договорів між міжнародними організаціями та постачальниками ліків. У кошторисах також зазначатиметься інформація про терміни поставок препаратів.

МОЗ зауважує, що міжнародні спеціалізовані організації, які з ним співпрацюють у сфері закупівель, — це неприбуткові організації. Вони не можуть використовувати гроші, виділені на закупівлі ліків, жодним іншим чином, ніж за призначенням — на здійснення закупівель. Заощаджені на закупівлях кошти використовуються для придбання додаткових обсягів препаратів. Невитрачені кошти повертаються в державний бюджет.

Також Міністерство звертає увагу, що державний бюджет, виділений на закупівлю ліків на національному рівні, дозволяє покривати в середньому 45% від усього обсягу потреби. Так, наприклад, програма «Доросла онкологія» фінансується на 30%, а програма «Дитячий діаліз» — майже на 100%. Закупівлі ліків через міжнародні організації дозволяють домовлятися про спеціальні низькі ціни для України й завдяки цьому збільшувати обсяги закуплених ліків. Зокрема, хворі на хронічний мієлоїдний лейкоз, що лікуються препаратом іматинібу, уперше на 100% забезпечені лікуванням.

Наголошується, що за час співпраці з міжнародними організаціями для України ніколи не закуповувалися прострочені ліки. У виняткових випадках Міністерство затверджує поставку ліків зі скороченими термінами придатності, що пояснюється нагальною потребою в препаратах, адже середній цикл виробництва лікарських засобів становить близько 4–6 міс. Отримати ліки скоріше можливо лише погодивши закупівлю вже вироблених препаратів, терміни придатності яких зазвичай є коротшими, ніж нововироблених. Проте до ліків зі зменшеними термінами придатності додаються листи від міжнародних організацій та виробників, які гарантують заміну цих препаратів у разі їх невикористання до кінця терміну придатності. Наприклад, компанія Crown Agents здійснила заміну 2,8 тис. закуп­лених коштом 2015 р. таблеток препарату метотрексату для програми з дитячої онкології. Варто зазначити, що кожна партія ліків зі скороченими термінами придатності затверджується групами експертів та фахівців, що залучаються до роботи Постійної робочої групи МОЗ Украї­ни з питань профільного супроводу державних закупівель, а також погоджується обласними департаментами та управліннями охорони здоров’я.

Уперше за 7 років Україна повністю забезпечена вакцинами, необхідними для імунопрофілактики відповідно до календаря щеплень. Усі вакцини мають прекваліфікацію Всесвітньої організації охорони здоров’я, це значить, що якість вакцин підтверджена на міжнародному рівні.

Станом на 1 травня в Україні наявні вакцини в такій кількості:

  • 2 334 773 доз вакцини АКДП для профі­лак­тики дифтерії, правця та кашлюку, адсорбованої з цільноклітинним кашлюковим компонентом, 601 515 вакцин для профілактики дифтерії та правця (АДП) та 5 519 923 вакцин для профілактики дифтерії та правця зі зменшеним змістом антигену (АДП-М);
  • 597 406 ін’єкційної та 1 389 682 доз оральної вакцини від поліомієліту;
  • 1 995 500 доз вакцин від гепатиту В;
  • 46 864 доз — від гемофільної інфекції;
  • 2 668 126 доз вакцин БЦЖ;
  • 998 тис. доз вакцини КПК (станом на 17 травня).

Важливо, що для збереження своїх властивостей вакцини потребують дотримання холодового ланцюга. Графік поставок вакцин погод­жено з ЮНІСЕФ з урахуванням можливостей регіонів щодо зберігання імунобіологічних препаратів.

Нагадаємо, що через сумнівну ефективність передачі закупівлі ліків міжнародним організаціям Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я підтримав ініціативу групи народних депутатів щодо скасування процедури міжнародних закупівель ліків та медичних виробів. Наразі даний проект документа Парламентом ще не розглядався.

Наше видання також неодноразово проводило аналіз закупівель ліків через міжнародні організації, який показав, що через затримку в поставках цей механізм є неефективним. Окрім цього, він є непрозорим через те, що громадськість не має змоги контролювати процес проведення торгів та визначення переможців, оскільки такі дані не оприлюднюються. Міжнародні організації публікують дані вже за фактом проведення закупівель. До того ж незрозуміло, яким чином визначається показник кількості з урахуванням обсягів фінансування, якщо невідома ціна, за якою закуповуватимуться ліки та медичні вироби.

За матеріалами moz.gov.ua

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.