Розроблено Концепцію реформи екстреної медичної допомоги

0 263

Резюме. Обіцяють конкурентний рівень зарплати

Про необхідність реформування системи екстреної медичної допомоги неодноразово повідомляло наше видання.

Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, оприлюдненій на сайті Міністерства охорони здоров’я України, у 2016 р. 392 тис. українців померли від захворювань системи кровообігу і ще 31,7 тис. — від зовнішніх причин смерті (нещасних випадків, транспортних пригод, насильницьких дій). Разом це становило 72,3% усіх смертей в Україні того року. Жодна інша причина смерті, крім новоутворень (які забрали у 2016 р. 78,9 тис., або 13,5% життів) не мала подібного масштабу. Наша країна посідає друге місце у світі за кількістю смертей на 100 тис. населення, і саме зазначені причини пояснюють цей трагічний показник.

Як хвороби серця, так і нещасні випадки та умисні ушкодження, — це складні соціальні явища, що вимагають комплексних дій. Однак принциповою проблемою при цьому залишається слабкість системи екстреної медичної допомоги.

Попри надвисокий рівень захворюваності на ішемічну хворобу серця в Україні, рівень госпіталізації з гострим інфарктом міокарда у 2016 р. становив лише 1,3% на 1000 населення, що відчутно нижче, ніж у країнах Європи (так, у 2017 р. цей показник був у півтора раза вищим у Польщі, Хорватії, Угорщині, і більше ніж удвічі вищий — у Німеччині, Швеції, Литві). У 2016 р. лише 8,5% реанімацій, що проводилися в Україні працівниками екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі пацієнтам з позагоспітальною зупинкою серця, виявилися успішними (тобто дозволили відновити самостійний кровообіг). Для порівняння: відповідний середній показник для країн Європи станом на 2014 р. — 28,6%. Сьогодні в Україні 90,1% смертей серед пацієнтів з ішемічною хворобою серця реєструють поза межами лікарні; лише 9,9% пацієнтів із цим діагнозом помирають у лікарні.

Для постраждалих від зовнішніх ушкоджень ситуація також залишається трагічною. Під час прийняття Закону України «Про екстрену медичну допомогу» у 2012 р. у пояснювальній записці зазначалося, що на той час 76% смертей від впливу зовнішніх причин в Україні реєстрували поза межами лікарень. Такий показник був наведений як недопустимо вищий, ніж у розвинених країнах Європи. На жаль, станом на 2016 р. цей показник зріс до 80,7%.

Однак і в стінах лікарень екстрена медична допомога залишається значно менш ефективною порівняно з показниками розвинених систем охорони здоров’я. У 2016 р. смертність серед пацієнтів, госпіталізованих із гострим інфарктом міокарда, становила 12,5% (порівняно з 3,3% у Сполучених Штатах Америки).

Шанси людини на те, що у разі нещасного випадку чи серцевого нападу її життя буде врятоване, а негативні наслідки для здоров’я — мінімізовані, залежать від якнайшвидшого початку надання допомоги, якнайшвидшого проведення критичних для виживання процедур на догоспітальному етапі, а також ефективного госпітального лікування та реабілітації. Кожна із зазначених ланок в Україні організована неефективно.

Мета і шляхи її досягнення

Мета реформи системи екстреної медичної допомоги — зниження смертності та зменшення набуття інвалідності населенням внаслідок впливу невідкладних медичних станів і зміцнення впевненості громадян України у спроможності держави забезпечити доступну, своєчасну та якісну медичну допомогу в разі раптового погіршення здоров’я, спричиненого хворобою чи травмуванням.

Обіцяють конкурентний рівень зарплати

Як і у будь-якій сфері, достойний рівень заробітної плати — важливий, хоч і не єдиний, фактор підвищення якості праці та залучення кваліфікованих фахівців. Однак кадрове забезпечення реформи екстреної медичної допомоги висуватиме додаткові вимоги до рівня оплати праці. Реформа суттєво підвищить кваліфікаційні вимоги до персоналу, долучить до них принципово нові складові (наприклад додатковий рівень професійної підготовки, в тому числі фізичної підготовки для парамедиків, підготовку на рівні екстреного медичного реагувальника — для екстрених медичних техніків, знання англійської мови — для певної частини диспетчерів та парамедиків). Для того щоб мотивувати сьогоднішніх працівників системи екстреної медичної допомоги до підвищення кваліфікації, а також для приваблення у кадровий склад нових фахівців необхідно, щоб заробітна плата на цих посадах була конкурентною порівняно з альтернативними формами зайнятості для професіоналів такого рівня.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.