Ринок медичних виробів: досягнення та виклики 2018–2019 рр.

0 7

З року в рік Український форум операторів ринку медичних виробів™ незмінно виступає професійною бізнес-платформою для обговорення нагальних питань у сфері функціонування та державного регулювання даного сегмента фармацевтичної галузі. Цьогоріч вже восьмий раз форум об’єднав українських бізнесменів, які прагнуть розвивати свій бізнес, шукати нові ідеї та самовдосконалюватися. Подія відбулася 21–22 березня 2019 р. у Києві, у якій взяли участь близько 200 фахівців, що підкреслило унікальність заходу, яка, в першу чергу, полягала в насиченій програмі з чотирьох сесій, найбільшій залученості за всі роки існування форуму, за участю представників центральних органів влади та експертів, а також доповідачів з різних куточків світу — преставників Єврокомісії, Global Medical Technology Alliance «GMTA», Advanced Medical Technology Association «AdvaMed» (USA), GMDN Agency (UK). Організаторами заходу виступила Асоціація «Оператори ринку медичних виробів»™ AMOMD — перше та єдине в Україні професійне об’єднання 70 національних виробників, імпортерів, дистриб’юторів та інших учасників ринку медичних виробів за сприяння компаній «МОРІОН» та «UkrComExpo», партнерської підтримки компанії «Proxima Research International» та призначеного органу з оцінки відповідності «ІМПРУВ МЕДИКЕЛ». Генеральним спонсором Форуму традиційно виступила компанія «Кратія», а спонсорську підтримку надали призначений орган з оцінки відповідності «УНІ-СЕРТ» і компанія «PHARMAGATE». Форум розпочався з сесії, присвяченої питанням аналітики, державних закупівель медичних виробів та змінам у податковому та ціновому регулюванні ринку.

ЦИФРИ ТА ПРОГНОЗИ

Чого очікувати в плані розвитку економіки краї­ни в цілому і на ринку медичних виробів зокрема?

Роман Черепаха, інвестиційний директор компанії «Horizon Capital», зауважив, що економіка України продовжує зростати. Зокрема, за рахунок відновлення споживання, зростання грошових переказів в Україну (в основному з ЄС) внаслідок трудової міграції, а також збільшення капітальних інвестицій. Прогнози щодо подальшого розвитку української економіки помірно оптимістичні. Так, у 2019–2020 рр. Міжнародний валютний фонд (МВФ) прогнозує зростання ВВП України на 2,7–3,0%.

Бізнес також зберігає оптимізм щодо економічного зростання, а іноземні інвестори повертаються до України. З кожним роком реалізується все більше інвестиційних проектів у різних сферах економіки.

Фармацевтичний сектор є одним з найпривабливіших напрямків для інвестицій та має значний потенціал для зростання, адже витрати на ліки в розрахунку на одну особу в Україні в декілька разів нижчі, ніж у сусідніх країнах, підкреслив Р. Черепаха. Неможливо не звернути увагу на той факт, що у 2018 р. вітчизняний фармринок значно прискорив темпи зростання на фоні відновлення загального споживання.

Обсяги продажу медичних виробів у національній валюті порівняно з минулим роком збільшилися на 21%, а в упаковках — на 10%, зазначив Олег Добранчук, керівник аналітичної служби компанії «Proxima Research International». «Оптимістичний прогноз ми зберігаємо і на 2019 р. На ринку медичних виробів прогнозується приріст у діапазоні 17–20% у грошовому вираженні й близько 4–6% — у натуральному», — додав спікер.

У відносних показниках, за підсумками 2018 р., частка медичних виробів на фармринку становить майже 8% загальних обсягів роздрібного продажу в грошовому та 28% — у натуральному вираженні.

Середньозважена роздрібна вартість 1 упаковки медичних виробів у порівнянні з іншими категоріями товарів «аптечного кошика» (лікарськими засобами, дієтичними добавками, косметикою) найнижча. Слід зауважити, що всередині категорії цей показник значно варіює. Так, найвищу середньозважену роздрібну вартість мають медичні прилади та апарати (262 грн.), а найнижчу — шприци (2,5 грн.). Драйвером зміни вартості є імпортні товари, оскільки вони значно дорожчі за вітчизняні. У січні–лютому 2019 р. середньозважена вартість 1 упаковки медичних виробів імпортного виробництва знизилася на 8%. Для вітчизняних товарів цей показник продемонстрував приріст на рівні 21%, а для категорії в цілому — 8%.

Динаміка розподілу роздрібного ринку медичних виробів в грошовому вираженні у розрізі імпортних та вітчизняних товарів стабілізувалася у відношенні 70:30% відповідно. У натуральному вираженні триває постійна боротьба. У 2018 р. імпортні медичні вироби обійшли вітчизняні за часткою на ринку, проте протягом останніх місяців співвідношення вітчизняних та імпортних товарів наближається до паритетного.

ПОДІЇ В РЕГУЛЯТОРНОМУ ПОЛІ

Визначною подією березня та в цілому для Асоціації, яка близько 2 років лобіювала цю ініціативу, стало скасування законодавчої норми щодо обмеження розміру цінової надбавки на медичні вироби, що придбаваються за бюд­жетні кошти, — зазначили Павло Харчик, президент Асоціації «Оператори ринку медичних виробів» (далі — Асоціація або AMOMD™), директор ТОВ «Калина медична виробнича компанія», та Дар’я Бондаренко, виконавчий директор AMOMD™.

Відповідні зміни було внесено до постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби» однойменною постановою від 6 березня 2019 р. № 184, які набули чинності 13 березня. Постановою також передбачено, що МОЗ України має забезпечити моніторинг цін на медичні вироби та подати звіт про результати КМУ до 1 березня 2020 р. разом із пропозиціями щодо удосконалення державного регулювання цін на медичні вироби. Це рішення є свого роду кредитом довіри з боку держави до бізнесу, зазначила Д. Бондаренко. Асоціація рекомендує підприємствам здійснювати власний моніторинг цін, адже через рік Уряд знову повернеться до цього питання.

Своєю думкою щодо впливу даної ініціативи на ринок поділився Олег Міцкевич, директор ТОВ «Калина компанія з розвитку бізнесу», співзасновник та член Правління AMOMD™. Будь-яка регуляція цін обмежує доступ на ринок і конкуренцію, а від скасування цінового регулювання в першу чергу виграє споживач, вважає О. Міцкевич.

Продовжуючи огляд регуляторних змін на ринку медичних виробів, П. Харчик та Д. Бондаренко перейшли до питань, що стосуються оподаткування медичних виробів. Важливою перемогою для Асоціації стало запровадження єдиної ставки ПДВ 7%. Наразі вже більше року, починаючи з 1 січня 2018 р., встановлено пільгову ставку ПДВ в розмірі 7% на операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні (п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України).

Однак, як зауважив П. Харчик, 2 лютого 2018 р. втратив чинність наказ МОЗ України від 16 липня 2012 р. № 533, яким визначався механізм зберігання медичної техніки та медичних виробів у Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення (на підставі наказу МОЗ України від 22 грудня 2018 р. № 1690). Через це, на думку членів Асоціації, виникла колізія в законодавстві, що призвело до необхідності застосування основної ставки ПДВ (20%) на медичні вироби, що зареєстровані в Україні та включені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, введення якого було скасовано шляхом визнання наказу № 533 таким, що втратив чинність.

Позицію Асоціації підтвердила Державна фіскальна служба України, до якої AMOMD™ звернулася з метою отримання індивідуальної податкової консультації з питання застосування ПДВ на медичні вироби. Наразі триває судовий розгляд справи за позовом AMOMD™ до МОЗ України — Асоціація вважає неправомірним скасування наказу № 533.

Слід зазначити, що участь у форумі взяв народний депутат України Михайло Кобцев. Трохи більше року тому саме М. Кобцев почув ринок та підтримав позицію Асоціації з приводу запровадження єдиного підходу до оподаткування ПДВ на медичні вироби у розмірі 7%. Стосовно ситуації, яка склалася нині, М. Кобцев вважає скасування наказу № 533 у такому вигляді недоцільним. З точки зору народного депутата, медичним виробам, що були включені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, принаймні необхідно було надати певний час на перехід на нову систему. Адже в результаті страждають не тільки ринок медичних виробів, але й кінцеві споживачі. Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров’я, який також брав участь у форумі, додав, що це питання слід обговорити в рамках робочої групи та мирно врегулювати ситуацію, що склалася.

ЗАКОНОПРОЕКТИ

Асоціація також продовжує тримати руку на пульсі та слідкувати за законопроектами, що пов’язані з ціновим та податковим регулюванням ринку медичних виробів. Зокрема, це законопроект № 9146, яким пропонується звільнити від оподаткування операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів та медичних виробів, які нині оподатковуються за ставкою 7%, за переліком, затвердженим КМУ.

А також законопроект № 8591, який передбачає кардинально нові вимоги до провадження господарської діяльності з роздрібної реалізації лікарських засобів. 5 грудня 2018 р. Асоціацією було подано клопотання на адресу голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, народного депутата України Ольги Богомолець щодо сфери впливу цього законопроекту на ринок медичних виробів. Цим Асоціація мала намір привернути увагу до того, що аптечні заклади, окрім лікарських засобів, здійснюють торгівлю товарами, передбаченими Переліком товарів, які мають право придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи, затвердженим наказом МОЗ України від 6.07.2012 р. № 498, у якому, серед іншого, зазначені й медичні вироби, медичні вироби для діагностики in vitro, активні медичні вироби, які імплантують, комплектуючі до медичних виробів.

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ МОЗ

«Розвиток ринку медичних виробів — одне з пріоритетних питань МОЗ України. Конкуренція, прозорі та рівні правила для зарубіжних і українських виробників мають стати рушійною силою до позитивних змін», — зазначив Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров’я. За словами доповідача, МОЗ України планує продовжити осучаснення нормативної бази, яка стосується медичних виробів, а також імплементацію кращих європейських практик. Щодо стратегії підтримки національного виробника Р. Ілик зауважив: «Ми сьогодні спільно обговорюємо багато питань, у тому числі щодо необхідності розробки й затвердження Концепції державної програми розвитку імпортозаміщення в Україні». Спікер закликав представників бізнесу долучатися до цього процесу.

Про пріоритетні напрямки роботи Фармацевтичного директорату МОЗ України розповів Олександр Комаріда, генеральний директор відомства. Так, одним із пріоритетів є розробка та впровадження нових технічних регламентів щодо медичних виробів на основі європейських директив, прийнятих в ЄС у 2017 р. «Зараз ми працюємо разом із профільною Асоціацією та іншими нашими партнерами над мовно-стилістичним перекладом. Але впровадження нових технічних регламентів — це справа не одного року, тому важливою задачею на сьогодні також є внесення змін до чинних технічних регламентів з тим, щоб врегулювати існуючі невідповідності», — зауважив спікер.

ЗАКУПІВЛІ МЕДИЧНИХ ВИРОБІВ

На деякі технічні проблеми щодо закупівлі медичних виробів у системі ProZorrо звернула увагу Наталія Шимко, заступник директора департаменту регулювання державних закупівель, начальник відділу політики державних закупівель Міністерства економічного розвит­ку і торгівлі України (Мін­економрозвитку). Зокрема, наявна на сьогодні класифікація в Єдиному закупівельному словнику не дозволяє однозначно ідентифікувати, які саме медичні вироби закуповуються. Спікер повідомила, що для категорії медичних виробів у системі ProZorrо планується додати можливість (окрім визначення предмету закупівлі за кодами Єдиного закупівельного словника) зазначення назви медичного виробу відповідно до Національного класифікатора медичних виробів. Мінекономрозвитку вже розроблено зміни до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мін­економрозвитку від 17.03.2016 р. № 454.

Стосовно закупівель медичних виробів у системі ProZorrо розповсюдженою проблемою є труднощі з формулюванням технічних та якісних вимог до предмету закупівлі. У пошуках рішення, як допомогти з цим державним замовникам, розроблено конструктор специфікацій, зазначив Віталій Власенко, експерт з технічних специфікацій ДП «Прозорро». Конструктор специфікацій містить параметри та характеристики, з яких замовники можуть обрати потрібні залежно від предмету закупівлі. Доповідач закликав операторів ринку медичних виробів долучатися до розробки примірних специфікацій та допомогти іншим замовникам готувати власні технічні та якісні вимоги.

Багато представників бізнесу медичних виробів наразі беруть участь у закупівлях за процедурами Світового банку. Про хід реалізації проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», зокрема щодо закупівлі медичного обладнання в рамках проекту, а також особливості проведення закупівель за процедурами Світового банку розповіла Олена Дорошенко, фахівець з питань охорони здоров’я, харчування та населення Світового банку. Після майже 4 років з моменту запуску проекту відбулося багато позитивних змін. У тому числі за рахунок спрямування наявних інвестицій проекту на покращання матеріальної бази, а також можливостей надання якісних медичних послуг.

Геннадій Сергєєв, директор ДП «БМТ УА», член комітету з медичної техніки AMOMD™, представив аналітику закупівель медичних виробів у системі ProZorrо. За словами доповідача, у 2018 р. в електронній системі було закуплено медичного обладнання та засобів медичного призначення на суму 12,6 млрд грн., що майже на 1 млрд грн. більше порівняно з попереднім роком. При цьому збільшилася кількість лотів, організаторів, учасників. Водночас увагу привертає те, що рівень конкуренції між учасниками (тобто кількість учасників на торги) знизився. Для підвищення конкуренції у системі ProZorrо, з точки зору доповідача, необхідно, зокрема, передбачити можливість оцінювати медичні вироби не лише за фактором ціни, але й за якісними характеристиками (наявність сервісної служби, складу запасних частин, терміну гарантійного обслуговування тощо). Також підвищенню конкуренції сприятиме скасування обмеження щодо можливості зниження ціни у 3 кроки.

Дмитро Лаврентій, директор ТОВ «АФС Медицинтехнік», голова комітету з медичної техніки AMOMD™, навів приклад, чому це може бути доцільним. Так, у березні відбулися перші аукціони із закупівель, оголошених ДП «Медичні закупівлі України», за кошти Глобального фонду. При цьому ціни закупівель виявилися значно нижчими за аналогічні в системі ProZorro за 2018 р.

У наступних номерах «Щотижневика АПТЕКА» ми продовжимо висвітлення доповідей форуму.

Далі буде…

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»,
фото Сергія Бека

Интересная информация для Вас:

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.