Ранній неонатальний сепсис: чи потрібне лікування та коли його починати

0 6

Резюме. Чи залишається профілактична антибактеріальна терапія актуальною в сучасній парадигмі боротьби з антибіотикорезистентністю?

Ранній неонатальний сепсис є грізним ускладненням будь-яких інфекційних процесів у новонароджених і станом, що загрожує життю. Він виникає як у недоношених, так і у доношених немовлят протягом перших чотирьох діб життя. Незважаючи на те що ризик його розвитку є досить низьким, ранній неонатальний сепсис може виникати і у тих новонароджених, чий загальний стан не викликає жодної настороженості. Таким чином, відсутність надійних предикторів розвитку раннього неонатального сепсису часто вимагає призначення профілактичної антибіотикотерапії у низьких дозах, що зменшує потребу у ретельному спостереженні за новонародженим.

Антибіотикотерапія: акцент на раціональне застосування

Попри те що призначення антибіотиків зменшує навантаження на медичний персонал, а побічні ефекти від їх прийому не становлять значної небезпеки, масове їх використання призводить до зростання антибіотикорезистентності, особливо серед лікарняних штамів, що суперечить стратегії боротьби з резистентністю мікроорганізмів. Така нераціональність застосування антибактеріальних препаратів змушує шукати нові підходи до профілактики раннього неонатального сепсису. Виходячи з цього, вчені зі Сполучених Штатів Америки оцінили декілька способів ведення немовлят, які знаходяться в групі ризику виникнення неонатального сепсису, але не мають явних предикторів. Результати роботи опубліковані 4 березня 2019 р. у журналі «Hospital Pediatrics».

Суть одного з підходів полягає у розрахунку ризику розвитку раннього неонатального сепсису з урахуванням клінічних та лабораторних показників матері та дитини одразу після народження при рутинному обстеженні. Ці дані підлягають категоризації за рівнем ризику за допомогою калькулятора ризику або спираючись на доказові дані. Таким чином, при відповідному рівні ризику антибіотикотерапію слід розпочинати раніше, ніж бактеріємія досягне рівня, на якому з’являються симптоми сепсису. Однак така методика може призводити до появи певної частки хибнонегативних результатів, за яких лікування не буде вчасно призначене, та хибнопозитивних висновків, коли лікування буде призначене без потреби.

У якості другого підходу запропоновано проводити клінічний моніторинг новонароджених, що належать до групи ризику. Як правило, період спостереження становить близько 48 год, протягом цього часу також проводяться необхідні лабораторні дослідження, якщо в них виникає потреба (що практично виключає зайві внутрішньовенні втручання, які завдають новонародженому больових відчуттів та спричиняють додатковий ризик). Проте цей підхід вимагає максимального залучення персоналу відділення до спостереження за немовлям, крім того, у випадку розвитку сепсису антибіотикотерапію буде розпочато вже після перших клінічних проявів.

Існує також і третій підхід, який полягає в експрес-діагностиці раннього неонатального сепсису у всіх немовлят групи ризику, але наразі, на жаль, не існує достатньо чутливого та специфічного універсального лабораторного тесту.

Антибіотикопрофілактика чи моніторинг?

На сьогодні невідомо про жодне рандомізоване контрольоване дослідження, у якому б порівнювали щонайменше два перші підходи. Відомо про декілька обсерваційних досліджень, які проводилися в одному або декількох медичних закладах, проте дані таких робіт мають низький рівень доказовості. У тому ж номері «Hospital Pediatrics» описано зміну підходу до моніторингу новонароджених з ризиком розвитку раннього неонатального сепсису в одній з медичних установ.

До цього дослідження було залучено 596 новонароджених, чиї матері мали хоріоамніоніт у період вагітності. Суть дослідження полягала у заміні профілактичної антибіотикотерапії на 48-годинний моніторинг новонароджених. Таким чином, антибактеріальне лікування проводилося тільки у тих немовлят, у яких виникали симптоми розвитку сепсису.

За результатами дослідження виявлено, що у 95% немовлят антибіотикотерапія не була необхідною, хоча була б призначена при звичному підході. Також проводилося оцінювання стану немовлят за допомогою калькулятора ризику, згідно з розрахунками якого ще 20 немовлятам із загальної кількості необхідно було б призначити антибіотикотерапію, проте у них не розвинулися симптоми сепсису у подальшому. Окрім цього, не було виявлено значущих відмінностей між якістю моніторингу немовлят в післяпологовому відділенні та у палаті інтенсивної терапії.

Найкращий метод уникнення надмірного призначення антибіотиків

Отже, за даними дослідження, 48-годинний моніторинг немовлят після народження є найкращим способом уникнути зайвого призначення антибактеріальної терапії. Також даний підхід не дозволяє пропустити розвиток раннього неонатального сепсису та виключає хибнонегативні результати, тому є потенційно безпечним.
Дане дослідження та подібні до нього мають спонукати клініцистів до перегляду доказових даних, що свідчать на користь загальноприйнятого підходу, та до формування нових клінічних настанов і локальних протоколів з ведення немовлят, які мають ризик розвитку раннього неонатального сепсису.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

  • Suresh G., Pammi M. (2019) Management of Late-Preterm and Term Neonates at Risk for Early-Onset Sepsis. Hosp. Pediatr., Mar 4. [Epub. ahead of print].

Вероніка Летичевська


Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.