Простий метод прогнозу хронічної хвороби нирок

0 18

Резюме. Ретроспективне дослідження використання показника розрахункового коефіцієнта швидкості клубочкової фільтрації для прогнозування розвитку хронічної хвороби нирок у пацієнтів з кардіоваскулярними захворюваннями.

Пацієнти з кардіоваскулярними захворюваннями мають підвищений ризик розвитку хронічної хвороби нирок

Кардіоваскулярні захворювання — головна причина смерті в усьому світі та вагомий фактор ризику розвитку хронічної хвороби нирок (ХХН). Доведено, що зниження рівня розрахункового показника швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) підвищує ризик захворюваності та смертності від кардіоваскулярних патологій. Приблизно 1 з 10 осіб у всьому світі мають ХХН, адже за останні два десятиліття зросла кількість пацієнтів із хронічними неінфекційними захворюваннями, такими як цукровий діабет, дисліпідемія, артеріальна гіпертензія і ожиріння. Пацієнти з кардіоваскулярними захворюваннями також мають підвищений ризик розвитку та прогресування ХХН, наприклад за рахунок зниження ниркової перфузії внаслідок атеросклерозу ниркових артерій. За рекомендаціями Національного фонду нирки (The National Kidney Foundation) проведення розрахунку ШКФ у пацієнтів групи ризику є обов’язковим для раннього виявлення ХХН та запобігання прогресуванню захворювання.

Однак, незважаючи на значне поширення кардіоваскулярних захворювань, дані щодо прогресування ХХН у цих пацієнтів обмежені. Вчені з Коледжу медицини та медичних наук Університету Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) (College of Medicine and Health Sciences, United Arab Emirates University) провели дослідження, мета яких — визначити предиктори розвитку 3–5-ї стадії ХХН у пацієнтів із кардіоваскулярними захворюваннями. Використовували показник ШКФ для побудови номограми для прогнозування 5-річного ризику розвитку ХХН. Результати дослідження опубліковані в журналі «BMC Nephrology» в серпні 2019 р.

Наявність кардіоваскулярних захворювань знижує рівень ШКФ

У цьому ретроспективному когортному дослідженні в ОАЕ брали участь особи зі збереженою функцією нирок і одним або декількома чинниками розвитку кардіоваскулярних захворювань. Особами, що мають кардіоваскулярні захворювання, вважали учасників, у яких діагностовано ішемічну хворобу серця (наявність стенокардії, інфаркту міокарда, ангіопластики коронарних артерій або операції на коронарних артеріях в анамнезі), порушення мозкового кровообігу чи захворювання периферичних артерій. Усього у дослідження було включено 622 пацієнти з рівнем ШКФ ≥60 мл/хв/1,73 м2. Критеріями включення учасників на початку дослідження було: вік громадян ОАЕ ≥18 років, наявність артеріальної гіпертензії, кардіоваскулярних захворювань, цукрового діабету, дисліпідемії, індекс маси тіла (ІМТ) ≥25 кг/м2, рівень систолічного артеріального тиску ≥120 мм рт. ст., діастолічного артеріального тиску ≥80 мм рт. ст., рівень у сироватці крові глікозильованого гемоглобіну ≥5,7%, тригліцеридів ≥2,26 ммоль/л або загального холестерину ≥6,21 ммоль/л і статус курця. Показник ШКФ оцінювали у всіх учасників кожні 3 міс з періоду включення в дослідження. У цьому спостереженні розвиток 3–5-ї стадії ХХН визначався як рівень ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2 протягом ≥3 міс. Рівень ШКФ розраховували з використанням рівняння Співробітництва з епідеміології хронічної хвороби нирок (Chronic Kidney Disease Epidemiology Collaboration (CKD-EPI)).

Як запобігти розвитку ХХН?

Із загальної когорти з 622 пацієнтів розвиток 3–5-ї стадії ХХН виявили у 71 (11,4%)  учасника протягом 96 міс спостереження, 31 (5,0%) пацієнт помер протягом періоду дослідження. Середній вік учасників у досліджуваній популяції становив 52,38±14,48 року, половина з них — чоловічої статі. Значущими предикторами розвитку ХХН 3–5-ї стадії були визначені зниження рівня ШКФ, підвищення рівня глікозильованого гемоглобіну, загального холестерину в сироватці крові та наявність цукрового діабету. Приблизно 60% пацієнтів мали артеріальну гіпертензію, і майже половина когорти — ожиріння. Близько 1/3 мали цукровий діабет, 14% — кардіоваскулярні захворювання на початку дослідження. Середнє значення ШКФ когорти становило 98,99±19,36 мл/хв/1,73 м2. Окрім того, пацієнти із 3–5-ю стадією ХХН були старшими за віком; частіше мали в анамнезі кардіоваскулярні захворювання, цукровий діабет, артеріальну гіпертензію і дисліпідемію; мали вищі показники систолічного артеріального тиску, тригліцеридів і глікозильованого гемоглобіну, але нижчі рівні діастолічного артеріального тиску, загального холестерину і ШКФ, ніж пацієнти без ХХН 3–5-ї стадії.

Було побудовано номограму, яка ґрунтується на чотирьох легко доступних клінічних змінних (рівень ШКФ, глікозильованого гемоглобіну та загального холестерину в крові, наявність цукрового діабету), для визначення загального ризику розвитку 3–5-ї стадії ХХН протягом 5 років у пацієнтів із кардіоваскулярними захворюваннями і встановлено, що показник ШКФ є сильним предиктором розвитку ХХН 3–5-ї стадії. Після 8 років спостереження імовірність розвитку ХХН 3–5-ї стадії становила 33,0; 7,8 і 1,1% — для пацієнтів із вихідним рівнем ШКФ між 60 і 89 мл/хв/1,73 м2, між 90 і 99 мл/хв/1,73 м2 і ≥100 мл/хв/1,73 м2.

Diabetes — цукровий діабет; HbA1c — глікозильований гемоглобін; eGFR — швидкість клубочкової фільтрації; Cholesterol — загальний холестерин; 5-years CKD Probability — ймовірність розвитку ХХН протягом 5 років.

Підвищений рівень ШКФ, глікозильованого гемоглобіну, загального холестерину у крові та наявність цукрового діабету — показові предиктори розвитку 3–5-ї стадії ХХН

Це дослідження продемонструвало, що у пацієнтів із високим кардіоваскулярним ризиком рівень ШКФ, глікозильованого гемоглобіну, загального холестерину у крові та наявність цукрового діабету є значущими предикторами розвитку 3–5-ї стадії ХХН, що, у свою чергу, може допомогти клініцистам приймати більш обґрунтовані рішення стосовно профілактики та лікування пацієнтів з ХХН і за необхідності — рекомендувати консультацію нефролога пацієнтам для детальнішого обстеження. Крім того, регулярне виявлення ризику розвитку ХХН та раннє запобігання факторам ризику можуть допомогти уникнути ускладнень, пов’язаних із подальшим прогресуванням стадії ХХН, за допомогою простої та практичної номограми.

  • Al-Shamsi S., Oulhaj A., Regmi D., Govender R.D. (2019) Use of estimated glomerular filtration rate to predict incident chronic kidney disease in patients at risk of cardiovascular disease: a retrospective study. BMC Nephrol., 20(1): 325.

Маріамі Шургая

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.