Профільний парламентський комітет визнав незадовільною роботу МОЗ за програмою лікування громадян за кордоном

0 8

3 липня 2018 р. відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) під головуванням Ольги Богомолець та за участю заступників міністра охорони здоров’я Павла Ковтонюка й Ольги Стефанишиної, а також представників Рахункової палати України. Зокрема, під час засідання члени Комітету заслухали інформацію про результати проведеного Рахунковою палатою України (далі — Рахункова палата) аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству охорони здоров’я України для лікування громадян України за кордоном за період 2016–2017 рр. (далі — Аудит), та заходи, що вживаються Міністерством для усунення виявлених порушень.

Андрій Майснер, заступник голови Рахункової палати, повідомив, що проблеми в управлінських діях керівництва МОЗ, які виявлені за результатами попереднього аналогічного аудиту за період 2014–2015 рр., не виправлено. Так, з 12 рекомендацій, які надавалися, виконано лише 1.

Серед проблем, які не було вирішено, А. Майс­нер виокремив те, що Міністерством не забезпечено укладання угод з відповідними іноземними закладами охорони здоров’я, у яких надавалося лікування громадян України. Відсутній контроль за ціноутворенням на відповідні медичні послуги. Вибір закладів охорони здоров’я, у яких надавалися медичні послуги, фактично залишено за самими громадянами. Вони самі обирали, за якою вартістю надаватимуться їм послуги. У зв’язку із цим залишається невідомою середня вартість на ринку відповідних медичних послуг.

Окрім цього, Комісія МОЗ з питань направлення на лікування за кордон (далі — Комісія МОЗ) діє без нормативно-правового документа, який би регламентував її діяльність. Також відсутній порядок обліку громадян, які потребують лікування за кордоном, та було зафіксовано випадки, коли перераховані кошти знаходилися на закордонних рахунках від 2 до 23 міс та не використовувалися.

Однак при цьому А. Майснер звернув увагу, що під час проведення аудиту МОЗ всіляко сприяло наданню вичерпної інформації щодо даної програми, жодного перешкоджання проведенню Аудиту не зафіксовано. Окрім цього, Міністерство погодилося з усіма висновками, які були зроблені аудиторами, і зауважень до звіту Рахункової палати з боку МОЗ не надходило.

Ольга Богомолець нагадала, що 2 роки тому Комітет надавав доручення МОЗ розробити порядок перевезення стовбурових клітин через кордон, який би дозволив проводити в Україні транс­плантацію від неродинних донорів і тим самим зекономити бюджетні кошти. Однак даний порядок так і не розроблено, з цієї причини 2 роки Україна переплачувала кошти, відправляючи громадян на лікування за кордон. Хоча є міжнародні фонди, які готові безоплатно надавати Україні ці клітини, а з бюджету оплачуватиметься лише їх транспортування.

Також, відповідаючи на питання Ігоря Шурми, чи потребує звіт Рахункової палати правової оцінки з боку правоохоронних органів, А. Майс­нер повідомив, що Рахункова палата офіційно спрямовує матеріали в Антикорупційне бюро України та Національну поліцію України й інформує про виявлені під час Аудиту факти з відповідними матеріалами, аргументами та доказами, виявленими під час проведення Аудиту.

У свою чергу, Павло Ковтонюк повідомив, що наразі МОЗ аналізується даний звіт та готується план заходів щодо усунення виявлених порушень. Також він звернув увагу на те, що 27 грудня 2017 р. прийнято постанову КМУ № 1079 «Про забезпечення організації направлення громадян України для лікування за кордон» та 3 березня 2018 р. МОЗ затвердило Положення щодо Комісії МОЗ, якими врегульовано роботу даної Комісії (прим. ред.: на сайті профільного міністерства наказ, яким затверджено дане положення, відсутній). Окрім цього, у червні 2018 р. МОЗ підготовлено проект меморандуму, який планується підписувати з іноземними закладами охорони здоров’я, у яких лікуватимуться громадяни Украї­ни. П. Ковтонюк зауважив, що рекомендації Рахункової палати більше стосувалися не вдосконалення програми «Лікування громадян за кордоном», а запровадження трансплантації в Україні. У зв’язку з прийняттям Парламентом відповідного закону МОЗ почало розробку заходів, спрямованих на його реалізацію.

За результатами обговорення цього питання Комітет прийняв рішення визнати незадовільною роботу МОЗ у частині реалізації бюджетної програми «Лікування громадян за кордоном» та надіслати звернення до Прем’єр-міністра України щодо необхідності усунення порушень, виявлених Рахунковою палатою, і розглянути питання відповідності займаним посадам осіб, які відповідали за реалізацією цієї бюджетної програми.

Під час засідання Комітету розглядався також законопроект «Про внесення змін до Закону Украї­ни «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (реєстр. № 8464).

Доповідаючи про цей проект документа, Олексій Кириченко зазначив, що ним пропонується ввести декларативний принцип для найменш небезпечної господарської діяльності. Відповідно до нього суб’єкт господарювання засвідчуватиме свої зобов’язання щодо дотримання визначених санітарним законодавством вимог. У зв’язку із цим тільки в надзвичайних ситуаціях діяльність такого суб’єкта господарювання підлягатиме перевірці з боку контролюючих органів.

Також цим проектом усувається конфлікт інтересів у сфері санітарно-епідеміологічного благополуччя, який полягає в тому, що один і той самий орган влади здійснював регламентуючу функцію, на підставі створених регулюючих документів, видавав дозволи на господарську діяльність та одночасно здійснював контроль за дотриманням вимог цих документів. Так, функція створення і затверд­ження державних медико-санітарних нормативів і правил покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. У той же час функція державного нагляду (контро­лю) у сфері санітарно-епідемічного благополуччя покладається на інші центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері санітарно-епідемічного благополуччя згідно з повноваженнями, визначеними законодавством (у сфері промислової безпеки, охорони праці, охорони навколишнього природного середовища, безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, захисту прав споживачів та ін). Після завершення обговорення Комітет підтримав даний законопроект для розгляду його в першому читанні.

Також на засіданні розглядався й законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації системи державного управління у сфері сільського господарства (реєстр. № 4922-д). Доповідаючи про цей проект документа, О. Кириченко звернув увагу, що деякі його положення суперечать положенням законопроекту № 8464, який Комітет підтримав, оскільки ним пропонується відновити Державну санітарно-епідеміологічну службу як центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері санітарного законодавства; голов­них лікарів центральних та обласних рівнів; санітарно-епідеміологічні висновки та ін.

Оскільки Комітет не є головним під час розробки цього законопроекту, було прийнято рішення рекомендувати відправити на доопрацювання даний законопроект з метою вилучення з нього вищезазначених положень.

Члени Комітету також заслухали інформацію про поточну ситуацію та наявні проблеми в організації медичного обслуговування мешканців прифронтових територій у Донецькій та Луганській областях та внутрішньо переміщених осіб. Після завершення обговорення даної ситуації прийнято рішення підтримати пропозицію Асоціації медичних працівників Луганської області щодо запровадження в Донецькій та Луганській областях пілотного проекту з реформування галузі охорони здоров’я з урахуванням їх особливостей та звернутися до Уряду щодо вирішення питання щодо розподілу медичної субвенції по цим областям.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован