Проект постанови ВРУ «Про Основні напрями бюджетної політики на 2019—2021 роки»

0 34

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ПОДАННЯ

Відповідно до статті 33 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів подає проект Основних напрямів бюджетної політики на 2019—2021 роки.

Представлятиме проект Основних напрямів бюджетної політики на 2019—2021 роки у Верховній Раді Міністр фінансів Данилюк Олександр Олександрович.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки»

  1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки» розроблено на виконання статті 33 Бюджетного кодексу України, підпункту 2.1 витягу з протоколу №8 засідання Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року та рішення Уряду, прийнятого на засіданні Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2018 року.

  1. Мета і шляхи її досягнення

Основні напрями бюджетної політики на 2019-2021 роки ґрунтуються на положеннях Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Коаліційної угоди, проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду на період до 2020 року, Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки програм співпраці з міжнародними фінансовими організаціями.

Положення Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки встановлюють підходи до формування бюджетів, визначають завдання бюджетної політики і спрямовані на забезпечення економічного зростання та сталого розвитку суспільства, визначення пріоритетів використання бюджетних коштів, проведення виваженої та послідовної податкової та бюджетної політики, в тому числі, у середньостроковій перспективі.

Передумовами формування проекту Державного бюджету України на 2019 рік стане економічне відновлення, сталий розвиток суспільства, забезпечення пріоритетного спрямування бюджетних коштів на розвиток озброєння та військової техніки, розроблення та впровадження їх нових зразків, проведення структурних реформ в основних галузях економіки і сферах діяльності, встановлення сприятливих умов для ведення бізнесу.

При формуванні Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки враховані попередні орієнтовні прогнозні показники, надані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України відповідно до Порядку розроблення проектів прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 621.

  1. Правові аспекти

Зазначений проект нормативно-правового акта не суперечить Конституції України, Бюджетному кодексу України та іншим нормативно-правовим актам, що регулюють бюджетний процес в Україні.

  1. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація зазначеного нормативно-правового акта не потребує додаткових витрат з державного бюджету і буде реалізовуватись в межах балансу бюджету.

  1. Позиція заінтересованих органів

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки» погоджено Міністерством економічного розвитку і торгівлі України із зауваженнями та Міністерством юстиції України без зауважень.

  1. Регіональний аспект

Положення зазначеного нормативно-правового акта враховують потреби розвитку регіонів.

  1. Запобігання дискримінації

У проекті розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки» відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

  1. Запобігання корупції

У проекті Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки відсутні правила і процедури, які містять ризики вчинення корупційних правопорушень.

  1. Громадське обговорення

Проект розпорядження не потребує консультацій з громадськістю.

  1. Позиція соціальних партнерів

Від сторін соціального діалогу не надходило пропозицій до проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки.

  1. Оцінка регуляторного впливу

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки» не є регуляторним актом.

  1. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація акта безпосередньо не впливає на ринок праці.

  1. Прогноз результатів

Прийняття акта встановить підходи до формування бюджетів, визначить завдання бюджетної політики та пріоритети використання бюджетних коштів, забезпечить якісну та своєчасну розробку проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» і сприятиме проведенню комплексних реформ в економіці та бюджетній сфері, виваженої та послідовної податкової та бюджетної політики.

Міністр О. Данилюк

Проект

зареєстрований в Парламенті 16.05.2018 р. № 8357

ПОСТАНОВА

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Про Основні напрями бюджетної  політики на 2019—2021 роки

Відповідно до статті 33 Бюджетного кодексу України і статті 152 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада України постановляє:

  1. Схвалити Основні напрями бюджетної політики на 2019—2021 роки (додаються).
  2. Кабінетові Міністрів України підготувати та подати до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на 2019 рік з урахуванням Основних напрямів бюджетної політики на 2019—2021 роки.

Голова Верховної Ради України

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

ПРОЕКТ

Основних напрямів бюджетної політики на 2019—2021 роки

Основні напрями бюджетної політики на 2019—2021 роки ґрунтуються на положеннях Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Коаліційної угоди, проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду на період до 2020 року, Стратегії сталого розвитку «Україна — 2020», Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017—2020 роки, програм співпраці з міжнародними фінансовими організаціями.

Положення Основних напрямів бюджетної політики на 2019—2021 роки встановлюють підходи до формування бюджетів, визначають завдання бюджетної політики і спрямовані на забезпечення економічного зростання та сталого розвитку суспільства, визначення пріоритетів використання бюджетних коштів, реалізацію виваженої та послідовної податкової та бюджетної політики, зокрема у середньостроковій перспективі.

Орієнтовні основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України

Під час визначення Основних напрямів бюджетної політики на 2019—2021 роки враховано такі основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України:

валовий внутрішній продукт номінальний — 3 733,9 млрд. гривень;

валовий внутрішній продукт реальний, темпи зростання — 103,6 відсотка;

індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) — 106,5 відсотка;

індекс цін виробників (грудень до грудня попереднього року) — 107,2 відсотка;

обмінний курс гривні до долара США (в середньому за період) — 30,5 гривні;

рівень безробіття населення віком 15—70 років, визначений за методологією Міжнародної організації праці, — 8,9 відсотка.

Основні прогнозні макропоказники є попередньо орієнтовними та можуть бути скореговані на основі уточнення статистичних даних, зміни поточної соціально-економічної ситуації та сценарних умов функціонування економіки з урахуванням внутрішніх та зовнішніх ризиків і загроз розвитку економіки. У разі уточнення основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2019 рік вони будуть враховані під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2019 рік.

Основні завдання бюджетної політики

Збалансованість та стійкість бюджетної системи забезпечуватиметься шляхом дотримання таких показників:

встановлення граничного обсягу дефіциту державного бюджету на рівні 2,2 відсотка валового внутрішнього продукту;

збереження з урахуванням податкового законодавства частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет на рівні не вищому, ніж враховано під час затвердження Державного бюджету України на 2018 рік;

досягнення показника граничного обсягу державного боргу на рівні не більше 56 відсотків валового внутрішнього продукту;

встановлення граничного обсягу надання державних гарантій на бюджетний період не більш як 3 відсотки доходів загального фонду державного бюджету;

забезпечення економічно обґрунтованого підвищення мінімальної заробітної плати та посадового окладу (тарифної ставки) працівника
1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремої галузі бюджетної сфери;

прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 р. — 1 853 гривні, з 1 липня 2019 р. — 1 936 гривень, з 1 грудня 2019 р. — 2 011 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

— дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 р. — 1 626 гривень, з 1 липня 2019 р. — 1 699 гривень, з 1 грудня 2019 р. — 1 764 гривні;

— дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 р. — 2 027 гривень, з 1 липня 2019 р. — 2 118 гривень, з 1 грудня 2019 р. — 2 199 гривень;

— працездатних осіб: з 1 січня 2019 р. — 1 921 гривня, з 1 липня 2019 р. — 2 007 гривень, з 1 грудня 2019 р. — 2 084 гривні;

— осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 р. — 1 497 гривень, з 1 липня 2019 р. — 1 564 гривні, з 1 грудня 2019 р. — 1 624 гривні;

збереження рівня забезпечення прожиткового мінімуму на рівні, врахованому у Державному бюджеті України на 2018 рік;

загальний обсяг державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів — не менш як 1,8 млрд. гривень, що розподіляється в установленому порядку, зокрема за такими сферами:

— соціально-культурна сфера і сфера охорони здоров’я;

— паливно-енергетична сфера, видобувна та обробна промисловість, мінерально-сировинна база;

— сфера охорони навколишнього природного середовища;

— транспортна сфера;

— функціонування органів влади та надання ними послуг;

використання коштів позик для реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що залучаються державою від міжнародних організацій, Кредитної установи для відбудови, банків та урядів іноземних держав в сумі 18 млрд. гривень;

фінансування дефіциту спеціального фонду державного бюджету за рахунок кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, банків і міжнародних організацій для реалізації діючих інвестиційних проектів.

Пріоритетні завдання податкової політики

Пріоритетом державної податкової політики є забезпечення стабільності податкової системи, зокрема підвищення ефективності та полегшення податкового адміністрування з мінімізацією можливостей для зловживань.

Завдання:

перегляд ставок акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку та рентної плати, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексу споживчих цін та індексу цін виробників промислової продукції (щороку);

продовження роботи з поступового наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до рівня, передбаченого директивою ЄС, шляхом збільшення специфічних ставок акцизного податку та мінімального податкового акцизного зобов’язання на тютюнові вироби на індекс девальвації гривні до долара США;

проведення переговорів щодо міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування з Німеччиною, Францією, Індією, Казахстаном, Чорногорією, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Молдовою та внесення змін до діючих договорів України з метою зменшення податкових перешкод для закордонних інвестицій та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і капітал;

опрацювання питання впровадження моделі оподаткування податком виведений капітал.

Пріоритетні завдання фінансового забезпечення  судової влади та її незалежності

Фінансове забезпечення процесу формування ефективної системи правосуддя є одним з пріоритетів діяльності Кабінету Міністрів України і здійснюватимуться шляхом створення умов для стовідсоткового розгляду справ та скорочення строків їх розгляду, організації роботи з добору та спеціальної підготовки суддів, забезпечення судів сучасними технічними засобами ведення судового процесу, розроблення та впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи для здійснення обміну документами між судами та іншими об’єктами владних повноважень, проведення судових засідань у режимі відеоконференцзв’язку, запровадження новітніх методів дистанційного ведення судочинства із застосуванням електронних систем, здійснення заходів для забезпечення доступності приміщень судів для осіб з інвалідністю.

Бюджети наступних років передбачатимуть збереження судового збору як інструменту незалежності судової влади, а також фінансове забезпечення Конституційного Суду України, Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, переобладнання судів та запровадження інноваційних технологій у судочинстві.

Виконання та реалізація пріоритетних державних цільових програм та державних інвестиційних проектів

Виконання пріоритетних державних цільових програм здійснюватиметься в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2019 рік, за результатами їх перегляду з урахуванням економічної і соціальної ефективності.

Реалізація державних інвестиційних проектів здійснюватиметься у пріоритетних сферах, зокрема у соціально-культурній сфері, сфері охорони здоров’я, паливно-енергетичній сфері, видобувній та обробній промисловості, мінерально-сировинній базі, сфері охорони навколишнього природного середовища, транспортній сфері,  сфері надання органами влади послуг населенню.

Взаємовідносини державного бюджету  з місцевими бюджетами

Державна бюджетна політика щодо місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин буде спрямована на удосконалення інструментів бюджетного планування, зміцнення фінансової спроможності місцевих бюджетів, підвищення ефективності та результативності використання бюджетних ресурсів, а також створення дворівневої системи міжбюджетних відносин та реалізовуватиметься шляхом:

запровадження середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні для забезпечення підвищення передбачуваності і послідовності бюджетної політики;

застосування програмно-цільового методу бюджетування в усіх місцевих бюджетах, що сприятиме прозорості управління бюджетними коштами та єдності в бюджетній звітності щодо виконання місцевих бюджетів;

розширення бази оподаткування за доходами, що зараховуються до місцевих бюджетів, та забезпечення позитивної динаміки їх надходжень;

удосконалення механізму вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів з метою зменшення диспропорцій бюджетної забезпеченості між місцевим бюджетами;

збільшення кількості місцевих бюджетів, що матимуть прямі взаємовідносини з державним бюджетом, за рахунок добровільного об’єднання територіальних громад для спрощення процесу управління бюджетними коштами;

продовження процесу децентралізації бюджетних повноважень, а також упорядкування сфер відповідальності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади в рамках проведення адміністративно-територіальної, бюджетної та інституційної реформ;

удосконалення системи результативних показників з метою підвищення якості надання послуг у відповідних сферах.

Інші питання, вирішення яких необхідне для складення проекту закону про Державний бюджет України

Установлення індикативних прогнозних показників та завдання Державного бюджету України на 2020—2021 роки:

Показники 2020 рік 2021 рік
Валовий внутрішній продукт номінальний (млрд. гривень) 4 116,5 4 606,5
Валовий внутрішній продукт реальний, темпи зростання (відсотків) 104 106,3
Індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) (відсотків) 105 104,8
Індекс цін виробників (грудень до грудня попереднього року) (відсотків) 106 105,6
Рівень безробіття населення віком
15—70 років, визначений за методологією Міжнародної організації праці (відсотків)
8,5 8,3
Обмінний курс гривні до долара США (в середньому за рік) 31,4 31,8

граничний обсяг дефіциту державного бюджету становитиме 2 відсотки валового внутрішнього продукту щороку;

збереження з урахуванням податкового законодавства частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет на рівні не вищому, ніж враховано під час затвердження Державного бюджету України на 2018 рік;

граничний обсяг державного боргу у 2020 і 2021 роках на рівні не більше 54 і 53 відсотки валового внутрішнього продукту відповідно;

граничний обсяг надання державних гарантій не більш як 3 відсотки доходів загального фонду державного бюджету щороку;

прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 р. — 2 011 гривень, з 1 липня 2020 р. — 2 089 гривень, з 1 грудня 2020 р. — 2 152 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

— дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 р. — 1 764 гривні, з 1 липня 2020 р. — 1 833 гривні, з 1 грудня 2020 р. — 1 887 гривень;

— дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 р. — 2 199 гривень, з
1 липня 2020 р. — 2 285 гривень, з 1 грудня 2020 р. — 2 353 гривні;

— працездатних осіб: з 1 січня 2020 р. — 2 084 гривні, з 1 липня 2020 р. — 2 165 гривень, з 1 грудня 2020 р. — 2 230 гривень;

— осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 р. — 1 624 гривні, з 1 липня 2020 р. — 1 687 гривень, з 1 грудня 2020 р. — 1 738 гривень;

прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 р. — 2 152 гривні, з 1 липня 2021 р. — 2 227 гривень, з 1 грудня 2021 р. — 2 298 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

— дітей віком до 6 років: з 1 січня 2021 р. — 1 887 гривень, з 1 липня 2021 р. — 1 953 гривні, з 1 грудня 2021 р. — 2 015 гривень;

— дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2021 р. — 2 353 гривні, з 1 липня 2021 р. — 2 435 гривень, з 1 грудня 2021 р. — 2 513 гривень;

— працездатних осіб: з 1 січня 2021 р. — 2 230 гривень, з 1 липня 2021 р. — 2 308 гривень, з 1 грудня 2021 р. — 2 382 гривні;

— осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 р. — 1 738 гривень, з 1 липня 2021 р. — 1 799 гривень, з 1 грудня 2021 р. — 1 856 гривень;

збереження рівня забезпечення прожиткового мінімуму на рівні, врахованому у Державному бюджеті України на 2018 рік;

забезпечення економічно обґрунтованого підвищення мінімальної заробітної плати та посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремої галузі бюджетної сфери;

розроблення та реалізація державних інвестиційних проектів у пріоритетних сферах — не менш як 1,8 млрд. гривень щороку;

фінансування дефіциту спеціального фонду державного бюджету за рахунок кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, банків і міжнародних організацій для виконання інвестиційних проектів у 2020 році в обсязі 19 млрд. гривень, у 2021 році — 20 млрд. гривень.

 

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.