Проблематика логістики в медицині | Медичний часопис

0 70

Резюме. В умовах сучасної економічної та суспільної діяльності відстежується підвищення рівня використання досягнень менеджменту у сферах, які значно віддалені від підприємницького простору та не націлені на отримання прибутку. Не оминула ця тенденція і логістику, яка бере свій початок ще з військової справи, але віднедавна активно застосовується в оптимізації діяльності підприємств. Адже, як свідчить досвід успішного застосування логістики в зарубіжній практиці, використання логістичних підходів у системі менеджменту позитивно впливає на всі показники діяльності організації. Наростаючий інтерес щодо застосування логістики у соціальних сферах поруч із економічною став поштовхом до формування ще одного напрямку логістики — медичного. З урахуванням вищенаведеного у науковій статті досліджується місце логістики в медичній галузі в умовах сьогодення. Визначено ступінь дослідження логістичних підходів науковцями, зокрема у сфері охорони здоров’я. Наступним кроком проведення наукового дослідження є визначення етимології категорії логістика, історичних етапів її формування як важеля оптимізації діяльності спочатку підприємств, а потім і інших сфер діяльності держави. Публікація висвітлює підходи деяких науковців до опису властивостей застосування логістики в медицині. Визначено сфери застосування логістики в медицині, зокрема біометрична та клінічна інженерія, постачання медичних ресурсів, медичний персонал та послуги, фармація, а також проаналізовано особливості застосування логістики в кожному із зазначених напрямків. Висвітлено аналіз ефективності проведення медичної реформи та можливостей застосування логістичних підходів до цього процесу. Наступним кроком проведення наукового дослідження є визначення можливих моделей проведення логістики в медичному закладі шляхом формування відокремленого підрозділу або залучення логістичних експертів. Поруч із цим наведено ключові компетенції, якими повинен володіти експерт з логістики в медичній сфері. Зазначено, що логістика — ефективний інструмент діяльності медичних закладів, який стикається із певними проблемами, усунення яких допоможе підвищити якість та своєчасність надання медичних послуг.

УДК 614.2+338.2

DOI: https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.136.175631

Актуальність проблеми

Сучасне суспільне та економічне життя кожної розвиненої країни характеризується проникненням новітніх технологій у процес їх організації. Так, підвищується рівень інформатизації суспільства, зростає використання цифрових технологій в бізнес-структурах та у повсякденному житті. З огляду на це у всіх суб’єктів на ринку відбувається пошук методів оптимізації діяльності за рахунок цих тенденцій. Не оминають ці процеси і сферу логістики, яка протягом останнього десятиліття з кожним роком підтверджує доцільність та ефективність її використання у діяльності не лише учасників бізнес-ринку, а й у державних структурах як рушійного елемента оптимізації їх діяльності. У свою чергу, зарубіжний досвід свідчить про ефективність застосування логістики й у медичній сфері, що особливо актуально для України, яка отримала свою медичну систему «у спадок» від колишнього СРСР і за роки незалежності робила не одну спробу на шляху до її оптимізації. Тоді дії перш за все органів законодавчої влади та урядових структур були спрямовані на подолання кризових явищ, а у стратегічному аспекті — на створення нормативно-правових умов для формування та успішного функціонування недержавних лікувальних закладів, запровадження засад сімейної медицини, переходу до системи обов’язкового медичного страхування на зміну бюджетному фінансуванню медичних закладів державної форми власності. На жаль, виконання усіх поставлених завдань неможливе без використання досягнень сучасності, зокрема логістики. Саме тому актуальною є необхідність визначення особливостей застосування цього підходу до управління закладами медичної сфери та проблем, які при цьому виникають.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вивчення проблеми вдосконалення процесу надання медичних послуг за допомогою застосування підходів логістики у медичній сфері здійснювалося багатьма вітчизняними та зарубіжними вченими. Заслуговують на увагу напрацювання таких авторів, як А. Гайдук, І. Мельникова, Г. Анцев, О. Гайволя, О. Каневський, Ю. Дзелендзяк, Є. Жаворонков, Т. Зеленська, В. Кислий, Н. Мацюк, Є. Сайников, І. Ткачук, І. Тогунов, С. Уваров, Н. Фігун, В. Хайкін, Н. Шандора та ін. Окрім того, значний внесок у формування та розвиток теоретичного базису застосування логістичних підходів у медичній сфері зроблено іноземними науковцями, зокрема Г. Анцевим, С. Уваровим, В. Хайкіним, О. Каневським, В. Кислим, І. Ткачуком. Проте, незважаючи на напрацювання науковців, існує низка невирішених проблем щодо застосування концепцій логістики та логістичного управління у медицині загалом, а також фармацевтичній галузі зокрема, що потребує додаткового уточнення та розвитку.

На основі вищезазначеного мета наукового дослідження — визначення основ логістики та можливостей застосування її інструментів у медичній галузі, а також виокремлення проблем, які при цьому виникають, з метою пошуку шляхів їх вирішення.

Виклад основного матеріалу дослідження

В умовах сьогодення відстежується тенденція щодо зростання використання досягнень сучасного менеджменту у сферах, які знаходяться по інший бік від бізнесового простору. Ця тенденція охоплює в тому числі логістику, яка з початку свого існування стосувалася переважно військової справи, але віднедавна починає все більше використовуватися в діяльності підприємств. Адже використання підходів логістики у системі управління позитивно впливає на економічні та фінансові результати діяльності організації, зокрема на підвищення продуктивності праці, економію матеріальних та нематеріальних ресурсів, збільшення прибутку тощо. Таким чином, постійно зростаюча заінтересованість у застосуванні логістики під час управління не лише у військовій справі та підприємствах, а й некомерційних організаціях зумовила виокремлення принципово нового напрямку логістики. Проте, перш ніж перейти до ґрунтовного дослідження новітнього напрямку застосування логістичних підходів, доцільно глибше дослідити сутність самого поняття «логістика» з метою всебічного розуміння цієї категорії.

Практика застосування терміна «логістика» (грец. Λογιστική — рахункове мистецтво) починається ще з часів Стародавньої Греції, де під нею розуміли мистецтво виконання розрахунків загальнодержавного призначення, а у Давньому Римі її застосовували до опису процесу розподілу продовольства. Дещо пізніше царем Візантії Леоном VI у його підручнику з військової майстерності вжито термін «логістика», як «тил, постачання військ». Саме таке тлумачення залишалося поширеним до наших часів, доки не було запозичене в економічну сферу. Зокрема це підтверджує й енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона (1896), який стверджує, що слово «логістика» у новітніх військових творах більше не вживають, його можна вважати таким, що остаточно вийшло з ужитку. Окрім того, відомо, що логістичні підходи широко застосовувала армія США під час Другої світової війни та подальших військових конфліктів. Ці підходи були згодом запозичені для розв’язання підприємницьких проблем американськими економістами. З цього й почався стрімкий розвиток логістики як частини бізнес-середовища (Кальченко А.Г., 2000).

Зараз існує велика кількість тлумачень поняття «логістика», адже кожен науковець вкладає в цю категорію частину свого бачення цього терміна. Проте всі вони можуть бути згруповані в такі групи (Ціщик Р.В., 2019):

1. Логістика — напрям господарської діяльності у сфері управління матеріальними активами у виробництві та обігу, основною метою якого є своєчасна поставка ресурсів.

2. Логістика — науковий напрям, який не можна віднести до однієї дисципліни і який водночас безпосередньо пов’язаний із пошуком нових напрямків підвищення ефективності потоків матеріальних ресурсів.

3. Логістика — концепція підприємництва, новітній спосіб мислення, який є напрямком спрямувань зусиль власників бізнесу на шляху до його стратегічної орієнтації.

Спільним серед вищенаведених підходів є те, що логістика характеризується як навик керування матеріальними потоками організації, як системою взаємопов’язаних ланок, з метою підвищення ефективності цього процесу і внаслідок цього — своєчасне задоволення потреб споживачів та підвищення прибутку підприємства.

Проте, як свідчить досвід останніх десятиліть, логістика давно вийшла за окреслені межі. Висококваліфіковані керівники небізнесових структур уже давно використовують її переваги для підвищення ефективності діяльності підконтрольних організацій. Не оминули ці тенденції й медичну сферу. Це, перш за все, пов’язано з тим, що галузь охорони здоров’я — один із головних показників рівня розвитку країни, а з урахуванням того, що вона має складну соціально-економічну систему, логістичний підхід є вкрай необхідним. Окрім того, застосування логістики у сучасній сфері охорони здоров’я зумовлено появою великої кількості бар’єрів, пов’язаних із діяльністю у ланцюгах постачання, що, у свою чергу, знаходить відображання у показниках ефективності функціонування.

Складність системи охорони здоров’я та багатокомпонентність засад її організації зумовили необхідність вивчення можливих напрямків застосування логістики в медичні сфері. Так, проаналізовано та підтверджено необхідність виокремлення логістики у сфері охорони здоров’я, що пов’язано із проникненням принципів логістики у систему керування цією галуззю. Окрім того, науковець зосереджує увагу на тому, що одним із напрямків застосування логістики в медицині є створення підрозділу логістики у медичних та медико-виробничих закладах. Процес формування відокремленого підрозділу логістики, у свою чергу, повинен супроводжуватися визначенням меж відповідальності, повноважень, а також механізму взаємодії підрозділів цієї системи між собою, а також між лікувальними й господарськими службами (Жаворонков Е.П., 2010).

Своєрідною базою для подальших розробок у сфері логістики стала серія видань Видавничого дому «Грантъ», зокрема «Довідник з управління матеріально-технічною базою закладів охорони здоров’я та основ медичної логістики».

Окрім того, на розвиток підходів логістики у галузі охорони здоров’я значно вплинула наукова діяльність Т. Зеленської, автора публікацій з логістики системи охорони здоров’я в умовах медичного страхування.

Розширене тлумачення терміна «медична логістика» надається Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, згідно з яким медичною логістикою прийнято називати планування, управління, контроль ефективності потоків, транспортування і зберігання фармацевтичних препаратів, медичного та хірургічного обладнання, медичних приладів та устаткування, необхідних для забезпечення роботи персоналу в медичних закладах, а також санаторіях та аптеках. Кінцеві споживачі несуть відповідальність за життя і здоров’я пацієнтів, тому медична логістика унікальна тим, що її пріоритетом є оптимізація ефективності лікування, його якості та лише потім — мінімізація витрат.

Напрямки використання логістичних підходів у галузі охорони здоров’я (рис. 1). Можна побачити, що напрямки застосування логістики в медичні галузі включають біометричну та клінічну інженерію, медичні послуги та постачання, фармацію та персонал медичного закладу. Розглянемо детальніше застосування логістичних підходів у деяких із них.

Так, постачання медичних ресурсів є надзвичайно ємкою та складною схемою, яка має на меті забезпечити процес надання медичних послуг всіма необхідними засобами. При цьому корисними є такі можливості використання логістики:

  • формування системи оптимальних співвідношень між обсягами заготівель, об’ємами складських резервів та мережею перевезень;
  • зменшення витрат у разі відмови чи простою;
  • створення найбільш доцільного рівня взаємозв’язків у процесі отримання, зберігання і транспортування;
  • запровадження ефективної структури передачі управлінської інформації.

Рис. 1.

Сфери застосування логістики в медицині (на основі: Філіпішин В.П., 2015)

До складових елементів постачання медичних ресурсів прийнято відносити: виробничі запаси (запаси лікарських засобів та медичних інструментів з метою швидкого задоволення потреб споживачів), транспорт (який доставляє продукцію від постачальника до складу і від складу до кінцевих споживачів), обслуговування, складське господарство, інформаційний зв’язок та конт­роль (Філіпішин В.П., 2015).

Ще однією характерною рисою логістики у сфері постачання медичних ресурсів є те, що вона не тільки об’єднує керування різними функціями постачання, а й сприяє підвищенню ефективності лікувально-діагностичного процесу, оскільки медичне майно в цьому разі постачають у належний час, у певне місце та у потрібній кількості.

Окрім того, поставки лікарських засобів і медичного обладнання передбачають високий ступінь відповідальності. Таку діяльність зазвичай супроводжують ризики значно вищі, ніж при стандартизованому ланцюгу постачання. Саме тому сьогодні надзвичайно велика кількість підприємств медичної, фармацевтичної та біотехнологічної промисловості потребують значного вдосконалення логістичного процесу для мінімізації цих ризиків.

Водночас забезпечення безперешкодного постачання матеріалів для виготовлення виробів медичного призначення дозволить знизити або повністю усунути простої на виробництві, а розвинена транспортно-логістична система гарантуватиме своєчасне виконання замовлень на всіх рівнях.

Проте запровадження логістичних підходів у медичному постачанні супроводжується низкою вагомих проблем, зокрема:

  1. Відсутність необхідної кваліфікації осіб, причетних до впровадження логістичних принципів, що також ускладнюється специфікою галузі її впровадження.
  2. Відсутність напрацьованих схем оптимізації процесу постачання медичних ресурсів, весь процес здійснюється методом спроб та помилок.
  3. Недостатня підтримка держави на шляху до впровадження логістики у діяльність медичних закладів, що значною мірою блокує процес, оскільки медичні заклади перебувають переважно у державній власності.
  4. Наявність факторів нестабільності медичної галузі у зв’язку з її постійним реформуванням, що впливає на зміну ключових учасників логістичного процесу.

Наступним складовим елементом медичної сфери, який знач­ною мірою потребує застосування інструментів логістики, є фармацевтична складова. Роль логістики у фармацевтичному напрямку надзвичайно важлива, адже часто буває так, що для порятунку життя людини не вистачає декількох хвилин або навіть секунд. У зв’язку із цим у ситуаціях, коли йдеться про життя та здоров’я людей, рішення необхідно приймати швидко, професійно та без права на помилку (Посилкіна О.В. та співавт., 2020). Окрім того, у системі охорони здоров’я в Україні існують жорсткі вимоги до перевезень і зберігання життєво важливих медикаментів. При цьому процес транспортування медикаментів подекуди є високовартісним та містким, адже при здійсненні перевезень лікарських засобів необхідно враховувати великий перелік їх найменувань з окремими вимогами до їх переміщення. Так, перед перевезенням подібного вантажу необхідно вивчити його хімічні та фізичні властивості, супутню документацію та інформацію на упаковці, в яких містяться дані про необхідні умови транспортування, а також провести маркування тари, в якій перевозиться вантаж, що в подальшому полегшить процес його прийому — передачі (neolit.ua, 2014). Необхідно також враховувати вплив світла, вологи, пилу, уникати перевезення медикаментів поруч із іншими видами вантажу, забезпечувати певну температуру, вологість тощо. Напрямок використання логістики у фармації має на меті усунути можливі затримки у постачанні лікарських засобів з метою уникнення фактів їх псування, недотримання умов доставки, перегріву, охолодження тощо. Адже некоректно прокладений маршрут, неврахування фактів зміни температури, погодних умов, невикористання спеціалізованого транспорту — усе це може бути критичним для медикаментів, які перевозяться (new-retail.ru, 2020).

При цьому проблемами застосування логістики у фармації є:

  • необхідність залучати іззовні логістичні компанії, що для віт­чизняних учасників фармацевтичного ринку є новою практикою, адже вони звикли доставляти ліки самі;
  • відсутність схеми доставки лікарських засобів у важкодоступні місця, такі як сільська місцевість, де дефіцит ліків особливо гостро відчувається;
  • значні затрати на розроблення транспортної мережі постачання ліків у зв’язку з відсутністю необхідного транспортного забезпечення (зокрема немає безпілотних апаратів, які здатні усунути проблему доставки ліків у сільську місцевість);
  • дефіцит спеціалістів у цій сфері, що провокує високу вартість послуг.

Наступний напрямок застосування логістики в медицині часто значною мірою нехтується, проте це неправильно. Мова йде про персонал медичного закладу та медичні послуги, адже використання логістичних підходів у цих сферах дозволило б оптимізувати процес надання послуг з метою усунення черг, зменшення кількості необхідного обслуговуючого персоналу, що дозволило би спрямувати вивільнені кошти на підвищення якості надання послуг. Деякі кроки щодо оптимізації медичної галузі вже здійснені у межах медичної реформи.

Так, для прикладу підвищився рівень фінансування медичних закладів, до яких звертається більша кількість пацієнтів, оптимізовано процес надання медичних послуг шляхом застосування електронних черг, електронних рецептів, створено електронну систему охорони здоров’я для лікарів (Урядовий портал, 2020). Саме тому перш ніж перейти до вивчення особливостей застосування логістики в описаних напрямках, проаналізуємо поточну ситуацію в медичній галузі та визначимо вплив реформи на неї. Аналіз проведемо за допомогою статистичних даних, наведених Центром медичної статистики Міністерства охорони здоров’я України (Центр медичної статистики МОЗ України, 2020). Базою для проведення дослідження є дані за період 2016–2018 рр. Відповідно до звіту за цей період відбувалася така зміна кількості працівників медичної галузі (рис. 2).

Рис. 2.

Кількість медичного персоналу в містах та сільській місцевості за період 2016–2018 рр. (на основі: Центр медичної статистики МОЗ України, 2020)

Відбулася значна оптимізація медичної сфери шляхом об’єднання напрямків діяльності медичних працівників, що дозволило суттєво зменшити їх кількість. Щодо вивільнення додаткових ресурсів та підвищення якості надання медичних послуг це є позитивним моментом. Проте є й негативний аспект, який виражається у закритті лікарень у сільській місцевості, що запобігає отриманню населенням якісних, а головне — своєчасних медичних послуг, а також впливає на підвищення рівня безробіття медичних працівників.

Наступний крок проведення дослідження — аналіз кількості лікарських відвідувань на амбулаторному прийомі та вдома за 2016–2018 рр. Наочне відображення тенденції — на рис. 3.

Рис. 3.

Кількість лікарських відвідувань на амбулаторному прийомі та вдома за період 2016–2018 рр. (на основі: Центр медичної статистики МОЗ України, 2020)

Протягом досліджуваного періоду відбувалося покрокове скорочення як амбулаторних відвідувань, так і відвідувань вдома. Ця ситуація свідчить про те, що медична реформа дозволила оптимізувати роботу лікарів шляхом чіткого структурування системи звернень пацієнтів до профільних спеціалістів, що, у свою чергу, дозволило уникнути надмірної кількості звернень до лікарів, які не мають відношення до проблеми пацієнтів. Значною мірою це досягається виокремленням лікарів первинної ланки, які перші приймають пацієнтів, і лише за наявної необхідності направляють їх до вузькоспеціалізованого фахівця. Здавалося би, що описана тенденція є надзвичайно позитивною і що оптимізація медичної сфери проходить успішно і без додаткового застосування логістичних інструментів у цьому процесі. Проте ситуація, яка зображена на рис. 4, дозволяє переконатися у хибності цих тверджень. Отже, проаналізуємо лікарські відвідування на амбулаторному прийомі та вдома у сільській місцевості.

Рис. 4.

Кількість лікарських відвідувань на амбулаторному прийомі та вдома у сільській місцевості за період 2016–2018 рр. (на основі: Центр медичної статистики МОЗ України, 2020)

Відбулося значне скорочення лікарських відвідувань за зазначений період. Особливо гостро помітна різниця між 2018 р. та 2016 р., коли кількість амбулаторного лікування зменшилася практично у 3, а лікування вдома — у 4 рази. Ця тенденція описує ситуацію, коли пацієнти не мають змоги звернутися до медичних закладів та отримати медичні послуги внаслідок відсутності лікарів та лікарень у їхній місцевості. Цей факт є також наслідком медичної реформи, проте він доводить недосконалість вжитих заходів і свідчить про необхідність додаткового застосування логістичних підходів до максимально всебічного задоволення потреб усіх сторін.

Використання інструментів логістики при формуванні мережі медичного персоналу та системи надання медичних послуг повин­но усунути наявні диспропорції та недоліки проведення медичної реформи. Перш за все це повинно здійснюватися шляхом залучення спеціалістів з логістики іззовні для допомоги у створенні ефективної мережі медичних закладів. Адже вищеописана оптимізація нехтує цим фактором, рішення приймаються на найвищому рівні управління держави, при цьому не враховуючи реальних потреб жителів місцевості. Окрім того, одним із можливих напрямків застосування логістики у цій сфері є формування ланцюга взаємодії медичних закладів зі службою швидкої медичної допомоги у режимі реального часу, що, у свою чергу, дасть змогу оптимізувати потік пацієнтів до лікарень та усунути факти їх перенавантаження шляхом попередньої підготовки персоналу та обладнання для прийняття пацієнтів у тяжкому стані.

Ще одним із перспективних напрямків використання логістичних підходів у медицині є застосування телеметричних засобів у керуванні процесом надання медичних послуг. Адже логістика потоків вкрай необхідна для планування, реалізації, фінансування та визначення ефективності епідеміологічного нагляду, організаційно-технічного рівня послуг тощо. Проте телемедицина — напрямок, який перебуває на стадії зародження в Україні, тому ще пройде певний час, поки перевагами її застосування користуватимуться повною мірою.

Поруч із цим доведена ефективність застосування принципів логістики при організації роботи реєстратури лікарні. Актуальність цього зумовлюється використанням неповною мірою переваг сервісу електронного запису на прийом, а також його недосконалістю, що формує потребу додаткової оптимізації процесу на місцях. Так, застосування логістики при роботі реєстратури дозволить удосконалити процес запису та направлення хворих до лікарів різного профілю, оптимізувати потоки інформації, проводити контроль за створенням черг для уникнення перевантаженості лікарів тощо.

При цьому зазначимо, що в умовах сьогодення багато медичних закладів намагаються самостійно організувати роботу логістичного менеджменту, нехтуючи послугами професіоналів, незважаючи на те, що на вітчизняному ринку вже існує кілька моделей зовнішнього управління, пов’язаних із аутсорсингом. Під аутсорсингом у цьому разі розуміється передача стороннім виконавцям деяких функцій або частин процесу з метою підвищення ефективності їх виконання.

Розглянемо ці моделі детальніше. Перша модель передбачає автономну логістику, коли всі операції виконують самі медичні заклади. Друга модель — часткового аутсорсингу — передбачає передачу посереднику здійснення деяких логістичних послуг, а саме — постачання, транспортування чи зберігання. Третя модель застосовується, коли всі логістичні функції виконує підрядник. У межах останньої моделі відбувається орієнтація на управління всією сукупністю потоків ресурсів і товарів при забезпеченні їх раціональної взаємодії у бізнес-процесах (Ціщик Р.В., 2019).

Кожна з наведених моделей має свої переваги та недоліки. Так, створення окремого логістичного підрозділу потребує додаткового залучення фахівців для обслуговування в логістичній системі. Застосування цієї моделі медичними закладами виправдовується певним рівнем їх недовіри підрядникам, які не завжди повною мірою виконують свої обов’язки, а також необґрунтовано оцінюють логістичні витрати. Окрім того, часто відстежується певна невідповідність технічних та інформаційних стандартів, що теж ускладнює залучення зовнішнього посередника у діяльність медичного закладу. Проте останніми роками відстежується тенденція стратегічного спрямування логістичних посередників на розвитку якості послуг, які ними надаються з метою формування довгострокових партнерських відносин із замовниками.

Загалом кожен заклад охорони здоров’я самостійно приймає рішення, яким чином застосовувати логістичні підходи у своїй діяльності. Успішність цього процесу значною мірою залежить від підходу до проєктування інформаційної підсистеми і правильністю постановки завдань.

Водночас, якщо медичний заклад вибирає модель залучення посередника до виконання логістичних функцій, при виборі компанії, яка контролюватиме логістичний процес, слід врахувати специфіку цієї сфери — медицини. За необхідності транспортування клінічних зразків, лікарських засобів, медичного обладнання логістичному підприємству повинні бути представлені вимоги, згідно з якими здійснюватимуться процеси транспортування, складування, дистрибуції. Адже транспортування медичних засобів повинно здійснюватися з використанням спеціалізованого транспорту, призначеного для перевезення ліків та обладнання (Евразийский союз ученых, 2020). Окрім цього, потрібно забезпечити наявність спеціального пакування для дотримання вимог температурного режиму. Використання спеціального пакування, автомобілів-рефрижераторів, контейнерів для авіавантажів та безперервний моніторинг гарантуватимуть збереження відправлення у температурних рамках протягом усього періоду транспортування. Окрім цього, необхідно здійснювати моніторинг оновлення статусу замовлення на кожному з етапів транспортування, оскільки це один із найважливіших елементів процесів надійної доставки. При цьому також необхідне повне дотримання вимог нормативної документації.

Для успішного виконання покладених функцій експерти у сфері логістики охорони здоров’я повинні володіти такими компетенціями (Евразийский союз ученых, 2020):

  1. Вміти визначати малоефективні, «вузькі» місця і ризики в ланцюзі постачань і розробляти плани для їх усунення.
  2. Знати, як оптимізувати способи транспортування з метою забезпечення максимальної економії коштів і часу, а також повного задоволення потреб клієнтів у постачанні.
  3. Забезпечувати дотримання вимог нормативних актів.
  4. Вміти застосовувати інформаційні технології для ефективного управління ресурсами.
  5. Мати у наявності всі необхідні засоби для розроблення спеціалізованого пакування для захисту специфічної медичної продукції під час перевезення.
  6. Розробляти та впроваджувати зручні рішення для постачання і транспортування, які відповідатимуть мінливим умовам ринку, у тому числі пік попиту і рекламацію продукції.

Таким чином, для застосування інструментів логістики у сфері охорони здоров’я необхідною є ефективна система планування, вміння застосовувати засади гнучкості й, що найважливіше, — інформація.

Окрім того, вивчення зарубіжного досвіду доводить, що ефективне управління логістикою неможливе без оперативного інформаційного обслуговування, яке забезпечує швидкий документообіг та формування єдиного інформаційного простору, що, у свою чергу, сприяє надійній та безперервній роботі медичних закладів, допомагає вдосконалити потік вантажоперевезень лікарських засобів і медичного обладнання в регіонах.

Медичному персоналу логістика дозволяє повною мірою сконцентруватися на лікуванні й турботі про пацієнтів. Оптимізація, що забезпечує ефективнішу роботу медичного персоналу, скорочення відходів у ланцюгах поставок, надання якісних послуг та вирішення поставлених замовником завдань точно в термін є пріоритетами застосування принципів логістики у сучасній медицині.

Висновки

Підсумовуючи вищенаведене, зазначимо, що логістика в наш час перетворюється на ефективний інструмент оптимізації діяльності у багатьох сферах економіки та життєдіяльності суспільства, зокрема у медичній сфері. Найяскравіше це можна простежити у застосуванні логістичних підходів до оптимізації ланцюга поставок лікарських засобів та обладнання з метою забезпечення своєчасного і повного задоволення потреб споживачів. Проте з урахуванням специфіки галузі її застосування — медичної — існує багато перепон на шляху до повноцінного використання інструментів логістики в цьому напрямку діяльності. Зокрема це стосується відсутності необхідної кваліфікації у логістичних експертів, пояснюється високою вартістю залучення логістів внаслідок їх браку на вітчизняному ринку, необхідністю застосовувати спеціальні технічні засоби для транспортування ліків тощо. Усунення всіх протиріч у майбутньому дозволить значною мірою покращити показники діяльності всіх учасників медичної галузі, що, у свою чергу, позитивно вплине на підвищення якості та пов­ноти надання медичних послуг.

Список використаної літератури

  • Евразийский союз ученых (2020) Инновационный подход к логистике в медицине (https://euroasia-science.ru/ekonomicheskie-nauki/инновационный-подход-к-логистике-в-ме/).
  • Жаворонков Е.П. (2010) Развитие логистики в здравоохранении. Медицина и образование в Сибири, 4: 16–20.
  • Кальченко А.Г. (2000) Логістика: Навч. посіб. Київ, КНЕУ, 148 с.
  • Посилкіна О.В., Сагайдак Р.В., Громовик Б.П. (2020) Логістика фармацевтична. Фарм. енциклоп. (https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2106/logistika-farmacevtichna).
  • Урядовий портал (2020) Реформа системи охорони здоров’я (https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/reformi/rozvitok-lyudskogo-kapitalu/reforma-sistemi-ohoroni-zdorovya).
  • Філіпішин В.П. (2015) Застосування логістичних підходів у роботі лікувально-профілактичних закладів. Пробл. військ. охорони здоров’я, 43: 16–23.
  • Центр медичної статистики МОЗ України (2020) Статистичні дані (http://medstat.gov.ua/ukr/statdan.html).
  • Ціщик Р.В. (2019) Аналіз застосування інноваційних логістичних підходів до діяльності медичних установ. Класич. приват. ун-т, 4(15): 168–172.
  • neolit.ua (2014) Логістика для медицини (https://neolit.ua/ua/articles/96).
  • new-retail.ru (2020) Логистика для здравоохранения: быть или не быть (https://new-retail.ru/business/logistika_dlya_zdravookhraneniya_byt_ili_ne_byt5582/).

В.М. Михальчук, А.В. Коломоец, А.К. Толстанов, З.В. Гбур

Резюме. В условиях современной деятельности экономической и общественной жизни отслеживается повышение уровня использования достижений менеджмента в сферах, которые значительно удалены от предпринимательского пространства и не нацелены на получение прибыли. Не обошла данная тенденция и логистику, которая берет свое начало еще с военного дела, но с недавнего времени активно применяется в оптимизации деятельности предприятий. Ведь, как показывает опыт успешного применения логистики в зарубежной практике, использование логистических подходов в системе менеджмента положительно влияет на все показатели деятельности организации. Нарастающий интерес к применению логистики в социальных сферах, наряду с экономической, стало толчком к формированию еще одного направления логистики — медицинского. В данной научной статье исследуется место логистики в медицинской отрасли в сегодняшних условиях. Определяется степень исследования логистических подходов учеными, в том числе в сфере здравоохранения. Следующим шагом проведения научного исследования выступает определение этимологии категории «логистика», исторических этапов ее формирования как рычага оптимизации деятельности сначала предприятий, а затем и других сфер деятельности государства. Публикация освещает подходы некоторых ученых к описанию применения логистики в медицине. Определены сферы применения логистики в медицине, в частности биометрическая и клиническая инженерия, снабжение медицинских ресурсов, медицинский персонал и фармация, а также проанализированы особенности применения логистики в каждом из указанных направлений. Научное исследование освещает анализ эффективности проведения медицинской реформы и возможностей применения логистических подходов к этому процессу. Определены возможные модели проведения логистики в медицинском учреждении путем формирования обособленного подразделения или привлечения логистических экспертов. Приведены ключевые компетенции, которыми должен обладать эксперт по логистике в медицинской сфере. Указано, что логистика — эффективный инструмент деятельности медицинских учреждений, сталкивающийся с определенными проблемами, устранение которых поможет повысить качество и своевременность предоставления медицинских услуг.

Ключевые слова: логистика, медицина, фармация, лекарственные средства, логистические подходы, медицинские услуги, медицинская реформа.

Адреса для листування:
Гбур Зоряна Володимирівна
04112, Київ, вул. Дорогожицька, 9
Національна медична академія
післядипломної освіти імені П.Л. Шупика,
кафедра управління охорони здоров’я
E-mail: ernest-natan@ukr.net

Одержано 28.03.2020

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.