Представники бізнесу та державних органів провели круглий стіл щодо законопроектів № 1053-1 та № 1073

0 10
16 вересня 2019 р. в Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики відбулося засідання круглого столу для обговорення законопроектів про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг. Проект Закону України від 29.08.2019 р. № 1073 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та проект Закону України від 06.09.2019 р. № 1053-1 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» суттєво розширюють сферу застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та підвищують відповідальність за порушення вимог законодавства щодо їх застосування.

Так, законопроектом № 1073 передбачено внесення змін до Податкового кодексу України (далі — ПКУ) щодо можливості запровадження програмних РРО, стосовно яких згідно з постановою Уряду від 13.06.2018 р. № 472 до кінця 2019 р. вже діє пілотний проект з їх реєстрації та експлуатації. Новацією проекту є також доповнення чинної статті 14 ПКУ підпунктами, які вводять поняття «компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО». Така компенсація є, по суті, перерахунком споживачеві коштів, отриманих за рахунок штрафу контролюючого органу, накладеного на суб’єкта господарювання в результаті перевірки, проведеної за відповідною скаргою. Цей механізм у бізнес-спільноті отримав назву «кешбек». Проте найголовнішою є норма про зобов’язання використовувати РРО або ж програмні РРО для всіх, окрім платників єдиного податку 1-ї групи, при цьому без урахування розміру отриманого доходу.

У свою чергу, законопроект № 1053-1 закріп­лює нові поняття, такі як програмний РРО, реєстр програмних РРО, електронний фіскальний звіт тощо, а також передбачає застосування фінансових санкцій у набагато більшому розмірі, ніж визначено чинною редакцією Закону Украї­ни від 06.06.1996 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Нагадаємо, що обидва проекти визначені Президентом України як невідкладні та рекомендувалися Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики до прийняття Парламентом за основу та в цілому. Обидва проекти розглядаються як такі, що доповнюють один одного та можуть бути прийняті найближчим часом. 10 вересня 2019 р. Парламент підтримав їх у першому читанні та проголосував за прийняття за основу із скороченням строку підготовки. Очікується, що після їх прийняття кількість осіб, які застосовують у своїй діяльності РРО, збільшиться зі 113 тис. до 213 тис., кількість РРО — з 298 тис. до 610 тис. штук, з них 120 тис. — це очікувана кількість РРО для фізичних осіб — підприємців (ФОП).

Указані законопроекти не проходили громадського обговорення та викликали бурю дискусій стосовно можливого навантаження на малий та середній бізнес і шквал критики, у тому числі й від Державної регуляторної служби Украї­ни (далі — ДРС). Зазначимо, що за результатами попереднього аналізу можливого регуляторного впливу проектів ДРС звернулася до Парламенту з проханням врахувати усі можливі негативні наслідки для підприємців внаслідок їх прийняття. Серед можливих серйозних наслідків ДРС зазначила збільшення та здорожчання процедур адміністрування, збільшення кількості перевірок на підставі недобросовісних звернень покупців, збільшення розміру фінансових санкцій при настанні визначених законопроектом умов, у середньому у 2,8 раза без обґрунтування доцільності таких розмірів санкцій тощо. Крім того, ДРС наголосила на необхідності проведення попереднього широкого громадського обговорення із залученням представників бізнесу, громадськості та інших зацікавлених сторін до прийняття обох законопроектів.

Проведенню круглого столу передувало зібрання представників громадських організацій, асоціацій, об’єднань тощо, які під стінами будівлі Комітету закликали не приймати вказані законопроекти та почути їх занепокоєння щодо загроз для бізнесу, які, на їх думку, неодмінно виникнуть внаслідок прийняття цих документів. Вони просили розпочати широкий діалог із пошуком компромісу, який би дозволив врахувати всі недоліки проектів та застерігали щодо деструктивності нових норм для малого та середнього бізнесу.

До участі в круглому столі долучилися як представники бізнес-спільноти й неурядових організацій, так і представники державної влади: Національного банку України, Державної податкової служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та інші. Засідання відкрив голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, акцентуючи увагу присутніх на тому, що законопроекти № 1053-1 та № 1073 призначені, передусім, для усунення прогалин у чинному законодавстві, через які великий бізнес, користуючись системою єдиного податку, не повною мірою сплачує податки. Саме на створення дієвих механізмів протидії ухиленню від оподаткування великого бізнесу, за його словами, спрямовані нинішні законодавчі ініціа­тиви. Він звернувся до всіх присутніх з проханням відкласти політичні лозунги та гасла, натомість сконцентруватися на конкретних правках, які пообіцяв обов’язково врахувати при подальшій роботі над законопроектами.

Представниця Європейської Бізнес Асоціації зауважила, що сьогодні дійсно великі підприємці використовують схему ФОП з використанням єдиного податку з метою ухилення від оподаткування. Тому Асоціація підтримує законодавчі ініціативи щодо детінізації економіки у сфері торгівлі та послуг, однак виникає питання щодо роботи альтернативних програмних засобів, наприклад, на випадок відсутності інтернет-зв’язку, для того щоб підприємець не отримував санкції від контролюючих органів через подібні випадки, за які він не може нести відповідальності. Також вона висловила зауваження щодо можливих зловживань новим механізмом «кешбек» з боку конкурентів, які можуть провокувати перевірку на підставі тих чи інших документів. Для уникнення такої ситуації було запропоновано проводити перевірки виключно в разі пред’явлення чеків.

Представниця громадської організації «Всеукраїнське об’єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця» одразу озвучила думку про те, що обидва законопроекти не про детінізацію, а про боротьбу з малим бізнесом. Вона заперечила, що програмні РРО є доступними, а фіскалізація на рівні смартфонів є простою, як стверд­жують, за її словами, лобісти великого бізнесу. Вона назвала неправдивою інформацію про легкість і дешевизну програмних РРО. Також торк­нулася й теми штрафів, які можуть бути накладені згідно з нормами законопроектів на підприємців у разі відсутності у них інтернет-зв’язку, у тому числі в частині програмних РРО. Представниця організації нагадала, що проектами вказані штрафи за порушення вимог застосування РРО піднімаються в рази знову, тоді як вони тільки нещодавно були знижені Парламентом попереднього скликання. Негативної критики зазнав і механізм «кешбеку», який може стати інструментом для зловживань, у тому числі податківцями, тому на завершення представників Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики попросили врахувати розроблені та попередньо надіслані поправки. У висновку пролунала думка про те, що ці проекти не на часі ні для великого, ні для малого бізнесу.

Представниця Української ради бізнесу звернула увагу присутніх на багато суперечностей, які містять запропоновані норми обох проектів, та наголосила, що, максимально розширюючи фіскалізацію, держава зробить обидва закони непрацюючими. Відтак пролунала пропозиція сконцентруватися на тих галузях, у яких найбільше зловживань, а не розширювати зобов’язання використовувати РРО на весь малий та середній бізнес. Стосовно «кешбеку» споживачу за покупку товару чи послуги на суму від 100 грн. та, відповідно, призначення перевірки, виникло також багато зауважень, результатом яких стала пропозиція підвищити зазначену межу до 850 грн.

Представник Торгово-промислової палати України (ТПП) повідомив, що Комітет підприємців з податкових питань при ТПП виступає однозначно проти тотальної фіскалізації в такі стислі строки, оскільки це може нанести шкоду малому та середньому бізнесу. Разом з тим саму ідею обох законопроектів, нові механізми (включно з «кешбеком») і фіскалізацію представники ТПП не вважають деструктивною за умови її реа­лізації в розумні строки.

Представники Спілки українських підприємців також висловили власну позицію. З одного боку, законопроект № 1053-1, на їхню думку, сприя­тиме запровадженню новітнього програмного забезпечення, однак потребує доопрацювання в частині штрафних санкцій. Щодо «кешбеку» Спілка українських підприємств заявила, що не підтримує запровадження подібного інструменту, який не передбачений у жодній краї­ні світу, відповідно, міжнародна практика його застосування відсутня. Більше того, подібний інструмент може призвести не до детінізації, а навпаки, використовуватися недобросовісно — для тиску та ініціації незаконних інспекційних перевірок. Крім того, висловлено зауваження щодо відсутності відповідальності споживача за наклеп на добросовісного суб’єкта господарювання. Ключовими передумовами запровад­ження фіскалізації названо демонополізацію ринку РРО та реформу Державної податкової служби України.

Комітет підприємців України висловив схожу позицію, однак більш жорстко. Так, за словами представника комітету, під маркою детінізації відбувається підміна понять та вводяться умови, за яких малий та середній бізнес знищують, а нові норми щодо електронних РРО, «кешбеку» тощо рубають під корінь діяльність малих підприємців. Механізм «кешбек» тут виступає інструментом не компенсації, а нацькування споживачів на суб’єктів господарювання. Тому, на думку представника Комітету, дані законопроекти пролобійовані великими торговельними мережами й спрямовані проти малого бізнесу.

Голова громадської організації «Все­українське об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціація «ФармРада» Олена Пруднікова навела статистичні дані за 2010 р., які свідчать, що 90% фальсифікованих лікарських засобів в Україні реалізується через великі аптечні мережі, тобто через тих, у кого наявні РРО. Крім того, великими аптечними мережами отримуються надприбутки за рахунок монополізації галузі, незареєстрованих РРО, а також маркетингових договорів, за якими до 30% вартості «чорним налом» закладається в ціну ліків. Вона наголосила, що не можна запроваджувати тотальну фіскалізацію та збільшувати кількість штрафів, а навпаки, треба спростити звітність.

У свою чергу, присутня на круглому столі Оксана Маркарова, міністр фінансів України, зазначила, що важливими є всі групи, у тому числі й споживачі, права яких повинні бути захищеними. Міністерство фінансів України хоче максимально знизити рівень контрабанди в країні, тому в цілому підтримує обидва законопроекти й готове шукати компроміс з усіма сторонами. За словами О. Маркарової, фіскалізація все одно рано чи пізно відбудеться, як це відбулося в усіх нормальних європейських країнах, а прозора звітність необхідна як бізнесу, так і новій податковій службі, яка разом з митною до кінця 2021 р. має набути нової якості. Вона зазначила також, що Міністерство готове до активної дискусії щодо розміру штрафів, строків запровадження окремих механізмів і будь-яких інших питань.

Серед присутніх на боці підприємців виступила також голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна, яка наголосила, що РРО не є самодостатнім засобом, який вирішує всі окреслені на круглому столі проблеми. Для частини суб’єктів господарювання (платників податків 1-ї групи, 2-ї групи й навіть частини 3-ї групи), які мають дуже незначний масштаб діяльності та малий дохід, витрати на облік, як і витрати держави на адміністрування їх діяльності, у разі фіскалізації стануть занадто великими.

(Прим. ред. 20 вересня Парламент ухвалив в другому читанні в цілому законопроект № 1053-1. За відповідне рішення проголосували 237 народних депутатів. Під час підготовки до другого читання до Комітету надійшло 412 пропозицій, із них були враховані 97, зокрема стосовно продовження перехідного періоду для впровадження даного законопроекту, зменшення штрафів та ін.

Парламент прийняв в другому читанні в цілому і законопроект № 1073. За відповідне рішення проголосували 237 народних депутатів.)

Ліна Лисенко,
фото автора

Интересная информация для Вас:

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.