Поради щодо симптоматичного лікування печії у весняний період

0 26

Відомо, що на весну припадає період загострення деяких хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ), у тому числі гастроезофагеальної рефлюкс­ної хвороби (ГЕРХ) [1]. Окрім цього, разом зі зміною способу життя з пасивного зимового на активний весняний, змінюється і раціон харчування людини — у дієту включаються свіжі фрукти, овочі, зелень, м’ясні страви, приготовані на вогні або грилі, алкоголь. Навіть ті, хто не має в анамнезі ГЕРХ, через різку зміну раціону харчування можуть інколи відчувати її характерний симптом — печію. За даними різних авторів, печію відчувають 20–50% і більше населення планети [2]. При цьому по медичну допомогу з приводу печії звертаються лише 5–7% пацієнтів [3]. З урахуванням цього важливим є вміння провізора надавати фармацевтичну опіку в разі звернення в аптеку пацієнта з печією.

Якщо пацієнт звертається в аптеку з проханням порекомендувати лікарський засіб від печії, для надання належної допомоги провізору рекомендується дотримуватися алгоритму фармацевтичної опіки при печії, зображеному на рисунку [4].

Рисунок. Алгоритм фармацевтичної опіки при печії.

З безрецептурних лікарських засобів для підтримувальної терапії ГЕРХ або терапії «на вимогу», рекомендовано застосовувати антациди й альгінати [5]. Основний антирефлюкс­ний механізм дії альгінатів — це формування механічного бар’єру-плота, який перешкоджає закиданню вмісту шлунка в стравохід. При цьому альгінати не всмоктуються та не чинять системної дії, що дає можливість застосовувати їх при вагітності та годуванні груддю [6]. Альгінати істотно не впливають на рН вмісту шлунку, механізми секреції соляної кислоти і фізіологічний процес травлення та можуть застосовуватися в комбінації з антисекреторними препаратами. Крім антирефлюксної дії, альгінати мають ряд інших важливих властивостей, що забезпечують їх ефективність у лікуванні ГЕРХ: сорбційна властивість (шар альгінової кислоти здатний затримувати жовч та пепсин у своїй структурі, додатково захищаючи стравохід від цих компонентів шлункового вмісту), обволікаючий, цитопротективний та гемостатичний ефекти [7, 8].

Лікарським засобом, що містить у своєму складі альгінати, є ГАВІСКОН® ПОДВІЙНОЇ ДІЇ від компанії «Reckitt Benckiser». До його складу також входять антациди — карбонат кальцію та гідрокарбонат натрію, що нейтралізують шлункову кислоту і забезпечують швидке полегшення при розладах травлення та печії [6]. Антациди пов’язують один з одним довгі молекули альгінату для зміцнення утвореного захисного бар’єру та надають альгінатному плоту «плавучість» [8]. Їх доза розрахована таким чином, щоб прицільно впливати на надлишок кислоти кислотної кишені, не впливаючи на загальну кислотність шлунка [9].

Для пацієнта, що відчуває печію, вкрай важливою є тривалість полегшення після прийому препарату. ГАВІСКОН® ПОДВІЙНОЇ ДІЇ ефективно перешкоджає гастроезофагеальному рефлюксу протягом періоду до 4 год та захищає стравохід від кислоти, пепсину і жовчі [8]. Додатковою перевагою бренду ГАВІСКОН® ПОДВІЙНОЇ ДІЇ є те, що він представлений в Україні у двох лікарських формах — таблетки жувальні та супензія оральна (у флаконах або саше). Таким чином, пацієнт може підібрати для себе найбільш зручну лікарську форму препарату.

ДОВГОСТРОКОВИЙ КОНТРОЛЬ ГЕРХ

Аби досягти ефективного контролю ГЕРХ у довгостроковій перспективі, пацієнтам слід модифікувати свій спосіб життя, а також приділити багато уваги коригуванню раціону харчування [5]. Склад дієти пацієнтів має бути наступним: білків — 1,2–1,4 г/кг маси тіла, з них 50–55% — тваринного походження; жирів — 1,0–1,2 г/кг маси тіла, з них 25–30% — рослинного поход­ження, вуглеводів — 4–5 г/кг маси тіла. При надмірній масі тіла необхідне помірне зниження енергетичної цінності раціону (2000–2200 ккал на день) за рахунок зменшення кількості вуглеводів та насичених жирів.

Пацієнтам з ГЕРХ слід обмежити вживання продуктів, що є сильними стимуляторами шлункової секреції, смажених та жирних страв. Не рекомендується вживати продукти, що багаті органічними кислотами, грубою клітковиною, а також консервовані продукти, тугоплавкі жири, копченості, газовані напої, алкоголь, соління, житній хліб. Важливою є кулінарна обробка їжі та дотримання режиму харчування — 4–5 прийомів їжі невеликими порціями. Не слід вживати занадто холодні або гарячі страви. Середня кількість споживання кухарської солі має складати 4–6 г на добу.

У харчуванні хворих на ГЕРХ слід збільшити кількість продуктів з високим вмістом речовин, які мають сприятливий вплив на слизову оболонку ШКТ (вітаміни А, Е, каротиноїди, лецитин, омега-3 жирні кислоти), — овочів, фруктів, цільних злаків, морської риби. Хворим на ГЕРХ із закрепами слід збільшити в раціоні кількість продуктів, що містять харчові волокна, — свіжі та запечені овочі, цільні злаки, овочеві рагу, запіканки з фруктами.

З огляду на те, що у хворих на ГЕРХ часто відсутня прихильність до режимних і дієтичних рекомендацій [7], наявність в аптеці препарату ГАВІСКОН® ПОДВІЙНОЇ ДІЇ допоможе забезпечити надання пацієнту належного симптоматичного лікування печії.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Афанасенкова Т.Е. и др. Распространенность обострений заболеваний желудка, ассоциированных с Helicobacter pylori, в зависимости от возраста, пола и времени года//Врач-аспирант. — 2013. — Т. 57. — № 2, 3. — С. 392–397.
  2. Маев И.В., Самсонов А.А., Андреев Н.Г. Симптом изжоги: привычный дискомфорт или серьезная проблема?//Фарматека. — 2011. — Т. 10. — № 223. — С. 25–30.
  3. Звягинцева Т.Д., Шаргород И.И. Изжога как острое состояние//Медицина неотложных состояний. — 2007. — № 4. — С. 24–27.
  4. Протокол провізора (фармацевта) при відпуску безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування печії, затверджений наказом МОЗ України від 11.10.2013 р. № 875.
  5. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба», затверджений наказом МОЗ Украї­ни від 31.10.2013 р. № 943.
  6. Інструкція для медичного застосування препарату Гавіскон® Подвійної дії, суспензія оральна. Р.п. № UA/13393/01/01, наказ МОЗ України від 23.01.2014 р. № 67.
  7. Звягинцева Т.Д., Чернобай А.И. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь: от изжоги до лечения//Новости медицины и фармации. — 2009. — № 279. — С. 12–17.
  8. Успенский Ю.П., Барышникова Н.В. Оптимизация лечения гастроэзофагеальной рефлюксной болезни: эффективность использования комбинации альгинатов и антацидов//Гастроэнтерология. — 2014. — № 01.
  9. Ткач С.М. Ренессанс альгинатов и антацидов в лечении гастроэзофагеальной рефлюксной болезни//Сучасна гастроентерологія. — 2015. — № 2. — С. 57–65.

Интересная информация для Вас:

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.