Підтримка сімейної орієнтованості у кризові часи

0 9

Резюме. 17 грудня 2020 р. відбулася ІV Конференція з сімейноорієнтованої медицини для дитячих лікарень України за сприянням Фундації Дім Рональда Макдональда та підтримки Агентства США з міжнародного розвитку.

Зважаючи на дві такі принципові події, як початок другого етапу медичної реформи та пандемію COVID-19, минулий рік визнано складним етапом для дитячих лікарень. Як побачити у проблемах, що виникли, нові можливості? Що відбувається із сімейною медициною в умовах пандемії? Які ефективні інструменти можуть стати в нагоді під час організації сімейної медицини? Найбільш актуальні питання висвітлено нижче.

Адам Яллонек, професор Ягелонського університету, почесний президент Фундації Дім Рональда Макдональда в Польщі, у своїй доповіді приділив увагу шляхам мінімізації емоційного травмування у дітей під час госпіталізації. Зважаючи на те що дитина з матір’ю становлять єдину біологічну систему, наслідки розлучення завжди негативні. Важливість спільного перебування матері та дитини доводять результати довготривалого дослідження, в якому встановлено до 88% смертності немовлят в умовах дитячих будинків [1]. Враховуючи далеко не ідеальні умови в лікувальних закладах України педіатричного профілю, оптимальним варіантом можна вважати організацію окремої кімнати для спілкування матері та дитини. Міжнародний досвід довів ефективність організації відділення одноденного лікування для швидкої діагностики в умовах пандемії. Таке відділення може слугувати локацією для проведення сортування пацієнтів, що надає лікарю можливість швидкого прийняття клінічного рішення, значно знижує ризик виникнення інфекційних ускладнень внаслідок госпітальної інфекції та запобігає антибіотикорезистентності. Суперечливим залишається питання тривалості перебування маленьких пацієнтів у лікарні. Рішення щодо виписки базується на клініко-лабораторних результатах та залишається на розсуд лікаря. У будь-якому разі залучення до лікувальної стратегії батьків сприяє підвищенню ефективності лікування та вбачається раціональним.

Ірина Садов’як, кандидат медичних наук, громадська діяч­ка, перший заступник міністра охорони здоров’я України, розповіла про конкретні кроки втілення принципу взаємодії з батьками на прикладі лікарні Національної дитячої спеціалізованої лікарні (НДСЛ) «Охматдит», де була відкрита й успішно функціо­нує материнська кімната. Успішність проєкту надихнула керівництво закладу на створення за тією ж технологією ще однієї материнської кімнати для батьків онкохворих. Залишається дискусійним питання організації реанімаційних відділень у дитячих лікарнях та проведення премедикації. І. Садов’як поділилася досвідом лікарні «Охматдит» у місті Львів, де шляхом створення комунікативних шаблонів для батьків вперше було впроваджено відкритість традиційно закритих відділень інтенсивної терапії. Набутий досвід дав успішні результати вирішення проб­лем із проведенням інвазивних медичних процедур. Із врахуванням наявності певних епідеміологічних обмежень під час пандемії щодо формування мультифункціональних команд, що включають батьків, допомагає прийняттю принципових рішень стосовно лікувальної стратегії тяжкохворої дитини. Доповідач нагадала, що питання доступу батьків до медичної документації вирішено та передбачено чинним законодавством.

Павло Сільковський, лікар-анестезіолог Рівненської обласної лікарні, розповів, якою має бути передопераційна підготовка дитини, з огляду на людяність як складову лікарської етики. Проведення премедикації у маленьких пацієнтів призводить до високого рівня стресу. Одним із вагомих чинників виникнення стресу у дітей, які проходять лікування в хірургічних відділеннях, є істотне обмеження ліцензування інтраназальних та пероральних лікарських форм в Україні. Крім того, законом передбачено суворе дотримання інструкції для застосування препаратів. Одним із рішень, спрямованих на зниження рівня премедикаційного стресу, може бути дозвіл батькам супроводжувати дитину до передопераційної кімнати та проведення премедикації в їх присутності.

Андрій Віленський, виконуючий тимчасові обов’язки голови Національної служби здоров’я України (НСЗУ), висвітлив питання фінансування медичних послуг у сфері здоров’я в умовах реформування медичної галузі. В умовах дефіциту правильне спрямування ресурсів є запорукою успішності реформування медицини, наріжним каменем якої є доступність для населення якісної первинної медичної допомоги. Принцип «гроші за пацієнтом» використовується як інструмент для створення здорової конкуренції з метою покращення комфорту під час перебування пацієнта в медичному закладі. За цим же принципом НСЗУ стимулює заклади, які надають мобільну паліативну медицину, створюючи кращі умови для паліативної допомоги.

Дарина Дмитрієвська, сімейний лікар, співзасновниця Української асоціації сімейних лікарів, розповіла про організацію лікарської практики за допомогою сучасних технічних пристроїв. На перший план виходить вміння користуватися сучасними цифровими технологіями, які дають доступ до масивів нової інформації та дозволяють формувати лікувальні стратегії на основі доказової медицини. Крім того, активне користування електронними пристроями дає відповідь на запитання «Як сімейному лікарю набрати достатню кількість пацієнтів?». В амбулаторній практиці на допомогу приходять соціальні мережі, де лікар має можливість презентувати себе як фахівця та особистість. Звертаючись до особистого досвіду, доповідач зазначив, що надає перевагу Telegram-каналу, який дає можливість користуватися оперативним цілодобовим зв’язком із пацієнтом та зберігає час у разі базових стереотипних запитань щодо перебігу гострих інфекційних захворювань. Як впровадити сучасні технології в роботу стаціонару? Медичний заклад стає ближчим для пацієнта завдяки висвітленню в соціальних мережах загальних подій закладу чи конкретного відділення. Відкритість в інформаційному просторі сприяє пізнаваності закладу, що безпосередньо впливає на стабільність потоку пацієнтів. У період епідеміо­логічних обмежень зручною як для лікаря, так і для пацієнта, виявилася технологія Telegram-ботів, за допомогою якої можна регулювати час запису на консультації та обстеження. Загалом активне застосування інтерактивного зв’язку формує лояльність пацієнтів, які відчувають піклування та повагу на відстані. Залежно від ресурсів та стратегії розвитку медичного закладу онлайн-репрезентацією лікарні може займатися як один фахівець, так і ініціативні лікарі.

Володимир Жовнір, заслужений лікар України, доктор медичних наук, генеральний директор НДСЛ «Охматдит», зауважив, що залучення батьків на другому і третьому рівні надання медичної допомоги є передумовою скорочення періоду лікування дитини. Співпраця медичного персоналу з батьками — як найбільш зацікавленими особами у швидкому одужанні маленьких пацієнтів — позитивно впливає на атмосферу відділення та дозволяє уникнути перенавантаження в умовах дефіциту кваліфікованого медичного ресурсу. Водночас дотримання епідеміо­логічного режиму покращило умови спільного перебування матерів і дітей у лікарні та дозволило приділити персоналізовану увагу пацієнтам та їхнім батькам. Питання щодо можливості госпіталізації дитини з матір’ю вирішується шляхом отримання негативного результату полімеразно-ланцюгової реакції та відсутності респіраторних симптомів і контактів із доведеними випадками COVID-19. До отримання результатів тестування кожна дитина вважається потенційно інфікованою.

Ігор Змисля, головний лікар КУ «Сумська обласна дитяча лікарня», констатував наявність конфлікту між медичною спільнотою та пацієнтами внаслідок інтенсивного поширення засобами масової інформації негативних прикладів з медичної практики. Формування атмосфери недовіри ускладнює залучення родини до лікування пацієнтів та створює атмосферу недовіри батьків до медичного персоналу. Вихід із цієї ситуації доповідач вбачає в активному налагодженні діалогу, без якого будь-яке лікування неоптимальне. Використання мобільних додатків дозволяє отримати зворотний зв’язок з батьками та мотивувати лікарів до впровадження принципів доказової медицини у практичній площині. Ефективній комунікації допомагає просвітництво, яке проводять лікарі, та покращення умов перебування пацієнтів у медичних закладах.

Мар’яна Возниця, директор Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ, розкрила питання, як зробити фандрейзинг стратегічним. Мета фандрейзингу полягає в залученні ресурсів, необхідних для реалізації стратегічних проєктів закладу. Такий підхід передбачає відповідність фандрейзингового проєкту стратегії розвитку лікарні на як мінімум один рік вперед. Фандрейзинговий проєкт варто почати з чек-листа, який надає можливість розподілити завдання та мету, визначити точки проміжного контролю показників, вибрати інструменти і провести аналіз наявних та необхідних ресурсів, зважаючи на довготривалість проєкту. Крім того, правильне та чітке формування кінцевої мети проєкту дозволяє виявити запит на нього. Задля успішності стратегія фандрейзингу має співпадати зі стратегією розвитку регіону, мати чітких бенефіціарів та відповідальних осіб, готових присвятити час пошуку й залученню ресурсів. Стратегічний фандрейзинг не замикається на одній особі, а будь-яке рішення обговорюється та приймається в інтересах пацієнта як кінцевого бенефіціара. Важливим є залучення до проєкту власника засобу. Прозорість проєкту гарантують: 1) спостережна рада; 2) присутність проєкту в публічному просторі з метою донесення інформації про проєкт широкому загалу; 3) ретельне уникнення стейкхолдерів із токсичною репутацією. Залежно від особливостей фінансування медичного закладу існує декілька ресурсних джерел. Серед них — програми НСЗУ, дотації з місцевих бюджетів, платні послуги, благодійність. Що робити у разі отримання неактуальної наразі допомоги? Відмова як усвідомлений інструмент допоможе уникнути зайвих витрат на неактуальну для закладу допомогу.

Використана література

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.