Парламент просять врахувати усі загрози для бізнесу при прийнятті законопроектів № 1053-1 та № 1073

0 16

Державна регуляторна служба України (далі — ДРС) надала Уряду результати попереднього аналізу можливого регуляторного впливу законопроектів від 29.08.2019 р. № 1053-1 та № 1073. Обидва проекти стосуються застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і розроблені з метою запровадження нового механізму конт­ролю обігу товарів та детінізації економіки України.

Нагадаємо, що 10 вересня 2019 р. Верховна Рада України підтримала їх у першому читанні.

За повідомленням ДРС, прогнозні витрати бізнесу в разі прийняття проектів законів становитимуть орієнтовно 22,35 млрд грн. на адміністрування процесів застосування РРО. Сумарні додаткові витрати малого бізнесу на обов’язкове впровадження РРО для платників єдиного податку другої групи незалежно від виду діяльності та обсягів доходів можуть становити 11,128 млрд грн.

Крім того, оскільки за ознаками, визначеними ст. 1 Закону України від 11.09.2003 р. № 1160 «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» зазначені законопроекти є регуляторними актами, ДРС вважає, що перед їх прийняттям повинно відбуватися широке громадське обговорення із залученням представників бізнесу, громадськості та інших зацікавлених сторін.

Зазначається, що передбачена у законопроектах можливість використання програмних РРО створює ризик незабезпечення надійності захисту інформації від спотворення та неналежного виконання фіскальних функцій. Як наслідок, підприємці можуть бути змушені використовувати в своїй діяльності звичайні РРО, що може спровокувати збільшення випадків застосування до них фінансових санкцій за результатами перевірок.

Серед інших серйозних можливих наслідків ДРС також вказує на наступні:

  • збільшення та здорожчання процедур адміністрування малого та мікропідприємництва;
  • бізнес-еміграція підприємців у країни з більш сприятливою податковою системою;
  • делегалізація ведення господарської діяльності;
  • некоректна з юридичної точки зору реалізація механізмів контролю через елект­ронний кабінет платника податку;
  • формальний підхід щодо можливості застосування програмних РРО;
  • збільшення фінансових санкцій при настанні визначених законопроектом умов, в середньому у 2,8 рази, обґрунтування доцільності яких у вказаних розмірах відсутнє;
  • збільшення перевірок на підставі недобросовісних звернень покупців через особистісне негативне ставлення або бажання дискредитувати конкурентів;
  • встановлення технічно неможливого для суб’єктів господарювання зобов’язання щодо відображення коду згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) у разі проведення розрахунків за підакцизні товари, оскільки суб’єктам господарювання необхідно буде замовити перекодування РРО, які вони використовують, та/або купувати нові РРО з відповідним кодуванням;
  • інші негативні наслідки.

Детально ознайомитися з результатами попереднього аналізу ДРС регуляторного впливу запропонованих ініціатив можна за посиланням.

За матеріалами drs.gov.ua

Интересная информация для Вас:

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.