Остеоартрит: травма колінного суглоба як фактор ризику

0 50

Резюме. Результати дослідження щодо взаємозв’язку остеоартриту колінного суглоба з травмуваннями

Актуальність

Остеоартрит (ОА) — найпоширеніша форма артриту та основна причина інвалідності в осіб похилого віку.  Найчастіше ОА локалізується в колінному суглобі, а його симптоматична форма вражає близько 24% загальної популяції. ОА — найпоширеніше захворювання суглобів, часто починається у віці 40–50 років і певною мірою вражає практично всіх людей віком до 80 років. У віці до 40 років ОА частіше виявляють у чоловіків, ніж у жінок, — часто внаслідок травмування. У віці від 40 до 70 років ця хвороба частіше вражає жінок, ніж чоловіків. Після 70 років захворювання вражає представників будь-якої статі однаково часто.

Виділяють два види ОА: первинний та вторинний. Причина виникнення первинного (або ідіопатичного) ОА невідома. На розвиток вторинного ОА впливає багато факторів, такі як:

  • Вік. Здатність хрящової тканини до регенерації зменшується зі збільшенням віку. При цьому збільшується кількість циклів роботи суглоба, підсумовуються мікроперенавантаження, а іноді й серйозні травми.
  • Надмірна маса тіла. Надмірна маса тіла збільшує навантаження на колінний суглоб. Кожен зайвий кілограм навантажує коліна ще на 3–4 кг.
  • Атеросклероз. Впливає на погане кровопостачання субхондральної кістки та інфаркти кістки.
  • Діабет та гормональні порушення.
  • Спадковий фактор. Генетичні фактори відіграють важливу роль у розвитку ОА.
  • Стать. Жінки віком >55 років частіше хворіють на ОА, ніж чоловіки того ж віку.
  • Професійний спорт. Особливо впливають на розвиток ОА такі спортивні дисципліни, як футбол, теніс, баскетбол або спринт.
  • Інші причини. До цієї групи відносять пацієнтів із ревматичними захворюваннями. У цих пацієнтів первинною ланкою терапії є лікування основного захворювання ревматологом. Крім того, до цієї групи відносять осіб із певними порушеннями обміну речовин (гемохроматоз, надмірний показник гормону росту), сполучної тканини (конституційна гіпермобільність суглобів) та гемофілія (кров всередині суглоба сильно пошкоджує хрящ, тому гемофілія може призвести до серйозного пошкодження і необхідності ендопротезування).
  • Травми і перевантаження. Зазвичай травми залежать від типу занять людини. Люди, які виконують роботу стоячи на колінах, сидячи навпочіпки або піднімаючи вантажі, більш схильні до розвитку дегенеративних змін внаслідок частих і неправильних навантажень і тиску на суглобові поверхні.

Група вчених на чолі з Барбарою Снайкер (Barbara Snoeker) із Клініки Лунд, відділення клінічної епідеміології, Лундський університет, Лунд, Швеція (Clinical Sciences Lund, Clinical Epidemiology Unit, Lund University, Lund, Sweden), провели багаторічне когортне дослідження, мета якого — оцінити ризик клінічно діагностованого ОА колінного суглоба після різних типів травм коліна у молодих осіб.

Про дослідження

Дослідження тривало у 1998–2007 рр. у місті Скене, Швеція. У ньому взяли участь особи віком 25–34 років (n=149 288), з/без травм коліна в анамнезі. В учасників дослідження було розраховано коефіцієнт ризиків ОА колінного суглоба з урахуванням травми коліна чи без неї. Як ушкодження колінного суглоба розглядали будь-яку травму (контузію, перелом, вивих, розрив меніска, ушкодження хряща, розрив колатеральної зв’язки, розрив хрестоподібної зв’язки і пошкодження декількох структур), яку мала досліджувана особа в анамнезі.

Результати

  • Серед учасників дослідження травма колінного суглоба була у 5247 осіб, середній вік цих учасників становив 29,4 року, 67% — чоловіки. Середній вік учасників дослідження без травми становив 30,2 року, 45% — чоловіки.
  • У результаті дослідження встановлено, що ризик розвитку ОА колінного суглоба підвищувався в 5,7 раза після травми (відносний ризик (ВР) становив 5,7; 95% довірчий інтервал (ДІ) 5,0–6,6) порівняно з особами, які не мали травми колінного суглоба в перші 11 років спостереження. Ризик був вищим у 3,4 раза в перші 8 років (ВР 3,4; 95% ДІ 2,9–4,0).
  • Різниця ризиків після 19 років спостереження становила 8,1% (95% ДІ 6,7–9,4).
  • Пошкодження хрестоподібної зв’язки, розрив меніска і перелом плато великогомілкової кістки/надколінка були пов’язані з найбільшим підвищенням ризику (ВР 19,6 (95% ДІ 13,2–25,9), 10,5 (95% ДІ 6,4–14,7) і 6,6 (95% ДІ 1,1–12,2) відповідно).

Висновок

У дорослих осіб молодого віку травма колінного суглоба асоційована з підвищенням ризику розвитку ОА колінного суглоба в майбутньому в 6 разів. Найвищий ризик показаний для пошкодження хрестоподібних зв’язок, розриву менісків і внутрішньосуглобових переломів.

Snoeker B., Turkiewicz A., Magnusson K. et al. (2019) Risk of knee osteoarthritis after different types of knee injuries in young adults: a population-based cohort study. BMJ, Dec. 11, doi: 10.1136/bjsports-2019-100959.

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.