Особливості нейропсихічного та психофізіологічного стану хворих на полінейропатію

0 37

Резюме. Мета роботи — вивчити вплив деяких показників нейропсихічного та психофізіологічного стану на нейрофізіологічний стан хворих на полінейропатію (ПНП) та перебіг захворювання. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 86 пацієнтів із ПНП. Проведено клініко-неврологічне обстеження, опитування за особистісним опитувальником Бехтєревського інституту, діагностика стресостійкості, соціальної адаптації та домінуючої перцептивної модальності, тест за Торонтською алекситимічною шкалою (ТАШ), кардіоваскулярні проби за Ewing, стимуляційну електроміографію (ЕМГ). Результати. Середня оцінка за ТАШ становила 64,7±2,1 бала. У пацієнтів з алекситимією переважав тривожний, іпохондричний, апатичний та неврастенічний тип ставлення до хвороби, а без алекситимії — ейфоричний та анозогнозичний. Середній бал візуальної модальності становив 5,78±2,97, аудіальної — 5,13±2,84, кінестетичної — 7,13±3,03. Виявлено кореляційний зв’язок рівня візуальної перцептивної модальності з ЕМГ-ознаками аксонального ураження периферичних нервів, нейрофізіологічними ознаками ураження периферичних відділів вегетативної нервової системи. Висновки. Алекситимія спричиняє формування тривожного, іпохондричного та апатичного типу, її відсутність формує ейфоричний та анозогнозичний тип. Алекситимія супроводжується аудіальною та кінестетичною перцептивною модальністю; кінестетична модальність також переважає у хворих на ПНП. Підвищення рівня візуальної модальності відображає процес компенсаторної модифікації вибору каналу інформації при порушенні сенсорних механізмів кінестетичного й аудіального каналів.

УДК 616.833-073.7

Вступ

Полінейропатія — актуальна проблема сучасної неврології та, враховуючи її етіологічний зв’язок з багатьма соматичними нозологічними одиницями, сучасної медицини загалом. Останнім часом приділяють багато уваги модулюючому впливу психофізіологічного стану на перебіг різноманітної патології, яка напряму не пов’язана з порушенням психічного стану чи втягненням у патологічний процес головного мозку.

Мета дослідження — вивчити вплив деяких показників нейро­психічного та психофізіологічного стану на перебіг та нейрофізіологічні показники хворих на полінейропатію.

Об’єкт і методи дослідження

У поперечне дослідження були включені 86 пацієнтів віком 20–60 років із клінічними ознаками дистальної симетричної полінейропатії різної етіології. Усім учасникам проведено клініко-неврологічне обстеження з визначенням балів за шкалою TCNSS (Toronto Clinical Neuropathy Scoring System), нейропатичного дисфункціонального рахунку (НДР), а також вивчення нейропсихологічного стану з використанням методики особистісного опитувальника Бехтєревського інституту (ООБІ), методики діагностики стресостійкості та соціальної адаптації Холмса та Раге, Торонтської алекситимічної шкали (ТАШ), а також методики діагностики домінуючої перцептивної модальності С. Єфремцева (Фетискин Н.П. и соавт., 2002), кардіоваскулярні проби за Ewing з використанням програмного комплексу «ВНС-Спектр», стимуляційну електроміографію (ЕМГ) на апараті «Нейрон-Спектр-4/ВПМ» (Російська Федерація). ЕМГ-дослідження включало визначення амплітуди М-відповіді, резидуальної латентності, наявності блоків проведення, пізньої відповіді — F-хвилі, швидкості розповсюдження збудження по моторних (n. tibialis, n. peroneus, n. medialis, n. ulnaris) та сенсорних (n. saphenus, n. suralis, n. medialis, n. ulnaris) нервах нижніх та верхніх кінцівок.

Отримані дані оброблено методами описової статистики з визначенням М — вибіркового середнього, STD — вибіркового стандартного відхилення та непараметричної статистики χ2 з поправкою Йєтса, t-критерію Стьюдента, критерію Манна — Уїтні, кореляційного аналізу з визначенням рангового коефіцієнта кореляції Спірмена rs. Критичний рівень значущості при перевірці статистичних гіпотез вважали рівним 0,05. Для обробки даних використовували пакет «Statistica 10».

Результати дослідження та їх обговорення

За методикою діагностики стресостійкості та соціальної адаптації Холмса та Раге середній бал (М±m) становив 232,5±32,3. У 20 пацієнтів кількість балів за цією методикою становила >300. При проведенні порівняння з використанням критерію Манна — Уїтні пацієнтів із кількістю балів >300 та <300 статистично достовірної різниці по жодному з показників не отримано, що свідчить про несуттевий вплив на перебіг полінейропатії стресових факторів, які визначають за цією методикою. За ТАШ середній бал (М±m) становив 64,7±2,1. У 34 пацієнтів кількість балів за цією методикою >70.

При порівнянні пацієнтів з (1-ша група, n=34) та без алекситимії (2-га група, n=52) виявлено низку закономірностей. Результати методики ООБІ представлено в таблиці. У 30 (34,9%) пацієнтів відзначали ознаки сенситивного ставлення до хвороби; меланхолічний тип не виявлений. Отримані дані свідчать про формування при алекситимії тривожних, іпохондричних рис характеру на тлі хвороби та реакцій на прояви хвороби за типом «дратівливої слабкості» з непереносимістю больових відчуттів або за апатичним типом. Більш сприятливі типи ставлення до хвороби — ейфоричний та анозогнозичний — притаманні для пацієнтів із відсутніми ознаками алекситимії.

Таблиця. Типи ставлення до хвороби пацієнтів з/без алекситимії за результатами ООБІ

Тип ставлення до хвороби Кількість пацієнтів у групах р
1-ша (з алекситимією) 2-га (без алекситимії)
Тривожний 18 0,00001
Іпохондричний 14 0,00001
Апатичний 8 0,00001
Неврастенічний 15 3 0,0001
Ейфоричний 15 0,0016
Анозогнозичний 8 0,043
Обсесивно-фобічний 6 4 >0,05
Сенситивний 14 16 >0,05
Егоцентричний 8 4 >0,05
Ергопатичний 4 14 >0,05
Паранояльний 10 16 >0,05

За результатами методики діагностики домінуючої перцептивної модальності С. Єфремцева виявлено, що серед пацієнтів 1-ї групи достовірно більше частка осіб з переважаючою аудіальною (10 та 0 — у 1-й та 2-й групі відповідно; р=0,00001) та кінестетичною (31 та 33 — в 1-й та 2-й групі відповідно; р=0,009) перцептивною модальністю, а переважаючу візуальну модальність відзначали в обох групах без суттєвої статистично достовірної різниці (2 та 10 — у 1-й та 2-й групі відповідно; р>0,05).

Також за результатами методики діагностики домінуючої перцептивної модальності С. Єфремцева виявлено, що середній бал візуальної модальності становив для всіх досліджуваних (М±STD) 5,78±2,97, аудіальної модальності — 5,13±2,84, кінестетичної — 7,13±3,03 та був достовірно вищим, ніж візуальної (р=0,0079) та аудіальної (р=0,00025).

При проведенні кореляційного аналізу з визначенням рангового коефіцієнта кореляції Спірмена виявлено статистично достовірні (р<0,05) кореляційні прямі зв’язки рівня кінестетичної перцептивної модальності та показника за шкалою НДР (rs=0,61), мінімальної швидкості розповсюдження збудження по проксимальних відділах великогомілкового нерва та рівня кінестетичної (rs=0,52) та аудіальної (rs=0,44) перцептивної модальності.

За даними кореляційного аналізу також отримано досить цікаві результати стосовно кореляційних зв’язків з рівнем візуальної перцептивної модальності. Так, зареєстровано статистично достовірні (р<0,05) кореляційні зв’язки: зворотні з амплітудою М-відповіді при стимуляції n. ulnaris в дистальній (rs=–0,47), проміжній (rs=–0,4) та проксимальній (rs=–0,48) точці, при стимуляції n. medialis в дистальній (rs=–0,46) та проксимальній (rs=–0,43) точці, при стимуляції n. peroneus праворуч у проміжній (rs=–0,46) та проксимальній (rs=–0,74) точці та n. peroneus ліворуч у дистальній (rs=–0,45) та проксимальній (rs=–0,73) точці; прямі із загальним балом ((М±STD) 5,54±2,44) кардіоваскулярних проб за Ewing (rs=0,77), а також кількістю балів за методикою діагностики стресостійкості та соціальної адаптації Холмса та Раге (rs=0,34).

Отримані результати кореляційного аналізу, на наш погляд, свідчать про залежність тяжкості клінічних проявів за бальною клінічною шкалою НДР від відсоткового рівня кінестетичної перцептивної модальності, можливий протекторний вплив цього рівня, а також рівня аудіальної перцептивної модальності на ураження проксимальних відділів великогомілкового нерва. Отримані ж дані про зв’язок рівня візуальної перцептивної модальності з ЕМГ-ознаками аксонального ураження периферичних нервів (Preston D.C., 2013), нейрофізіологічними ознаками ураження периферичних відділів вегетативної нервової системи, а також із рівнем стресового впливу на організм пацієнта можуть, на наш погляд, відображати складний процес компенсаторної модифікації вибору каналу отримання інформації у зв’язку з можливим порушенням сенсорних механізмів кінестетичного і, можливо, аудіального каналів при відносно збереженому візуальному каналі у вигляді підвищення частки візуальної перцепції при збереженій конституційній переважній перцептивній модальності в умовах можливо підвищеного хронічного стресового впливу.

Висновки

1. Алекситимія спричиняє формування тривожного, іпохондричного та апатичного типу ставлення до хвороби з можливими реакціями на прояви хвороби за типом «дратівливої слабкості» з непереносимістю больових відчуттів. Відсутність алекситимії формує більш сприятливі типи ставлення до хвороби — ейфоричний та анозогнозичний. Серед пацієнтів з алекситимією переважає аудіальна та кінестетична перцептивна модальність; кінестетична перцептивна модальність також переважна у осіб з полінейропатією.

2. Тяжкість клінічних проявів за бальною клінічною шкалою НДР залежить від відсоткового рівня кінестетичної перцептивної модальності. Рівень візуальної перцептивної модальності зв’язаний з ЕМГ-ознаками аксонального ураження периферичних нервів, нейрофізіо­логічними ознаками ураження периферичних відділів вегетативної нервової системи, а також із рівнем стресового впливу на організм пацієнта та відображає процес компенсаторної модифікації вибору каналу отримання інформації при порушенні сенсорних механізмів кінестетичного і, можливо, аудіального каналів при відносно збереженому візуальному каналі.

3. Перспективним є подальше визначення впливу інших ознак нейропсихічного та психофізіологічного стану на перебіг полінейропатії.

Список використаної літератури

В.В. Оржешковский

Резюме. Цель работы — изучить влияние некоторых показателей нейропсихического и психофизиологического состояния на нейрофизиологическое состояние больных полинейропатией (ПНП) и течение заболевания. Объект и методы исследования. Обследовано 86 пациентов с ПНП. Проведено клинико-неврологическое обследование, опрос по личностному опроснику Бехтеревского института, диагностику стрессоустойчивости, социальной адаптации и доминирующей перцептивной модальности, тест по Торонтской алекситимической шкале (ТАШ), кардиоваскулярные пробы по Ewing, стимуляционную электромиографию (ЭМГ). Результаты. Средний балл по ТАШ составил 64,7±2,1. У пациентов с алекситимией преобладал тревожный, ипохондрический, апатический и неврастенический тип отношения к болезни, без алекситимии — эйфорический и анозогнозический. Средний балл визуальной модальности составил 5,78±2,97, аудиальной — 5,13±2,84, кинестетической — 7,13±3,03. Выявлена корреляционная связь уровня визуальной перцептивной модальности с ЭМГ-признаками аксонального поражения периферических нервов, нейрофизиологическими признаками поражения периферических отделов вегетативной нервной системы. Выводы. Алекситимия обусловливает формирование тревожного, ипохондрического и апатического типа, ее отсутствие формирует эйфорический и анозогнозический тип. Алекситимия сопровождается аудиальной и кинестетической перцептивной модальностью; кинестетическая модальность также преобладает у больных ПНП. Повышение уровня визуальной модальности отображает процесс компенсаторной модификации выбора канала информации при нарушении сенсорных механизмов кинестетического и аудиального каналов.

Ключевые слова: алекситимия, перцептивная модальность, полинейропатия, тип отношения к болезни.

Адреса для листування:
Оржешковський Василь Володимирович
02000, Київ, вул. Підвисоцького, 4а
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, кафедра неврології № 2
E-mail: neurology-education@ukr.net

Одержано 30.06.2017

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.