Нервово-м’язові захворювання: нові можливості в Україні | umj.com.ua

0 13

Резюме. Для нервово-м’язових захворювань у світі та в Україні вже існує не лише діагностика, а й ефективне лікування. Саме це стало темою обговорення на ІІ Школі з нервово-м’язових захворювань та захворювань периферичної нервової системи, яка відбулася у Львові 25–26 травня 2018 р. Освітній захід відвідали неврологи та генетики з багатьох областей України, а серед доповідачів були відомі у світі та в Україні фахівці, зокрема професор Андоні Уртізбереа з Інституту міології (Франція), доктор Алекс Россор з Національного неврологічного та ней­рохірургічного госпіталю (Великобританія), професор Гаяне Акопян, заступник директора Інституту спадкової патології НАМН України та ін.


Серед основних тем доповідей — розробка нових препаратів для лікування пацієнтів із міодистрофією Дюшенна та спінальною м’язовою атрофією. Також значну увагу було приділено хворобі Помпе, яка на сьогодні є єдиним нервово-м’язовим розладом, для якого в нашій країні доступна ефективна терапія.

Хвороба Помпе виникає внаслідок дефіциту активності ферменту кислої α-глюкозидази, що призводить до накопичення глікогену в лізосомах міоцитів і незворотного ураження м’язів. Хвороба Помпе також відома як дефіцит кислої α-1,4-глюкозидази, або глікогеноз II типу (Hirschhorn R., Reuser A.J.J., 2001).

Хвороба Помпе характеризується широким спектром клінічних фенотипів і може виникати у пацієнтів віком до 1 року (інфантильна форма хвороби Помпе) та старше 1 року, у дітей і дорослих (форма хвороби Помпе з пізнім початком — ХППП) (ACMG Work Group on Management of Pompe Disease et al., 2006).

Оскільки клінічна картина і вік появи симптомів проявляються по-різному, у пацієнтів із ХППП часто відзначають такі ознаки та симптоми:

  • прогресуюча слабкість проксимальних м’язів, зокрема у нижніх кінцівках, що є найчастішим симптомом ХППП (Hirsch­horn R., Reuser A.J.J., 2001; van der Beek N.A.M.E. et al., 2012);
  • дихальна недостатність, спричинена слабкістю діафрагми, яка може проявлятися як нерегулярний ранковий головний біль, задишка у лежачому положенні або під час фізичних навантажень (Mellies U. et al., 2001; American Association of Neuromuscular & Electrodiagnostic Medicine, 2009; Mellies U., Lofaso F., 2009);
  • незначне чи помірне підвищення рівня креатинфосфокінази (КФК) (400–2000 Од./л), оскільки нормальний рівень КФК не дозволяє повністю виключити хворобу Помпе при диференційній діагностиці (ACMG Work Group on Management of Pompe Disease et al., 2006; American Association of Neuromuscular & Electrodiagnostic Medicine, 2009; Leslie N., Bailey L., 2017).

Пацієнтам із хворобою Помпе часто встановлюють діагноз із запізненням (American Association of Neuromuscular & Electrodiagnostic Medicine, 2009). Затримка в діагностиці може призвести до суттєвого порушення структури м’язової тканини, погіршення фізичної функції та передчасної смерті (Hagemans M.L. et al., 2005; Güngör D. et al., 2013). Середній період затримки встановлення діагнозу в пацієнтів із ХППП може становити до 7 років (Winkel L.P. et al., 2005; Kishnani P.S. et al., 2013).

Серед хворих із тазово-плечовою міопатією невизначеної етіо­логії, слабкістю проксимальних м’язів та/чи підвищенням рівня КФК можуть бути пацієнти із хворобою Помпе, яким можна допомогти, вчасно діагностувавши та розпочавши ферментозамісну терапію (ФЗТ) (табл. 1, 2) (Hobson-Webb L.D., Kishnani P.S., 2012).

Таблиця 1. Тазово-плечова міопатія невизначеної етіології/слабкість прок­симальних м’язів

Клінічна картина/симптоми Кількість пацієнтів, n Частка пацієнтів із хворобою Помпе, %
Тазово-плечова міопатія невизначеної етіології чи недіагностована слабкість проксимальних м’язів (Bautista L.J., 2013) 144 10,2
Тазово-плечова м’язова дистрофія невизначеної етіології (Preisler N. et al., 2013) 38 8,0
Слабкість тазово-плечових або проксимальних м’язів із підозрою на хворобу Помпе (Goldstein J.L. et al., 2009) 132 15,0

Таблиця 2. Підвищення рівня КФК у крові

Клінічна картина/симптоми Кількість пацієнтів, n Частка пацієнтів із хворобою Помпе, %
Ідіопатичне підвищення рівня КФК або пацієнти зі щойно виявленим підвищенням рівня КФК (Bautista L.J., 2013) 207 2,4
Асимптоматичне підвищення рівня КФК невідомої етіології (Spada M. et al., 2013) 137 2,2
Підвищення рівня КФК та відсутність клінічних ознак слабкості м’язів (Fernandez C. et al., 2006) 104 3,8

Результати останніх досліджень, присвячених поширенню ХППП, дозволяють виокремити симптоми, які можуть свідчити про високий ризик розвитку цього захворювання (Fernandez C. et al., 2006; Goldstein J.L. et al., 2009; Bautista L.J., 2013; Preisler N. et al., 2013; Spada M. et al., 2013).

Без своєчасно встановленого діагнозу і лікування хвороба Помпе прогресує із тяжкими наслідками (Hagemans M.L. et al., 2005).

ФЗТ, яка полягає у внутрішньовенному введенні ферменту, недостатність якого призводить до хвороби Помпе, продемонструвала зниження ризику смертності на 59% порівняно з повною відсутністю ФЗТ (Güngör D. et al., 2013).

Дані досліджень також демонструють клінічно значущу тенденцію ефективності впливу ФЗТ на тривалість життя, моторну функцію та респіраторний статус у пацієнтів із ХППП (Strothotte S. et al., 2010; van der Ploeg A.T. et al., 2010; Güngör D. et al., 2013).

В Україні виключити хворобу Помпе можна за допомогою швидкого та достовірного аналізу за методом сухої плями крові. Цю діагностику безкоштовно пропонує ТОВ «Санофі-Авентіс Україна».

Більше про діагностику та лікування нервово-м’язових захворювань можна дізнатися, зв’язавшись з Українською асоціацією нервово-м’язових захворювань та захворювань периферичної нервової системи:

  • nmdpns.org.ua
  • Е-mail: neuromio.lviv@gmail.com
  • Тел.: +380 98 020 9223

(Орест Семеряк, голова Асоціації, керівник Центру нервово-м’язових захворювань Львівської обласної клінічної лікарні).

Список використаної літератури

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.