Неправильні уявлення про вакцинацію в Україні: питання і відповіді

0 24

Резюме. Матеріал підготовано МОЗ України спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ)

Питання вакцинації та захисту від інфекційних хвороб, а також недопуску у навчальні заклади невакцинованих дітей неодноразово порушувалися на шпальтах нашого видання і викликали широкий суспільний резонанс.

Наразі чимало українців досі вірять, що вакцина може ослабити імунну систему, що її не варто вводити дітям із хронічними захворюваннями, а також у те, що дітям краще отримати «природний імунітет», тобто перехворіти.

Разом із Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України підготувало роз’яснення щодо поширених неправильних уявлень з цього питання:

1. «Не треба робити щеплення від захворювань, яких в Україні вже давно немає»

Що насправді:

Деякі захворювання, яким можна запобігти шляхом вакцинації, і справді стали дуже рідкісними саме завдяки вакцинам. Проте, на жаль, усе ж трапляються давно забуті інфікування, як-от: правець, кашлюк, кір та краснуха.

З минулого року в Україні триває спалах кору, з 2015 р. — спалах кашлюку, у 2015 р. також був спалах поліомієліту.

Якщо ваша дитина не пропустила жодного планового щеплення, це дасть їй найкращий захист від захворювань.

2. «Краще перехворіти природним шляхом, ніж зробити щеплення»

Що насправді:

Якщо ваша дитина перехворіє природним шляхом, у неї сформується імунітет проти цього захворювання. Однак інфекція може викликати ускладнення: параліч після поліомієліту, ураження серця після дифтерії, пневмонію та ураження мозку після кору. Ризик ускладнень після інфекційної хвороби набагато вищий, ніж ризик побічних реакцій після вакцинації.

3. «Побічні реакції від вакцини набагато шкідливіші, ніж самі хвороби»

Що насправді:

Як і всі інші медичні препарати, вакцини можуть викликати деякі реакції. Як правило, вони є незначними і їхня поява є нормальною реакцією організму на препарат: болісні відчуття, припухлість або почервоніння в місці ін’єкції чи невелике підвищення температури тіла. Ризик тяжких ускладнень після захворювання є набагато вищим, ніж ризик серйозних побічних реакцій після щеплення.

Для порівняння: невакциновані люди у 90% випадків заражаються при контакті з хворим на кір, 5% із тих, хто захворів, отримують порушення здоров’я на все життя, а ймовірність серйозних алергічних реакцій при вакцинації становить 1 на 1 000 000.

4. «Дітям із хронічними захворюваннями вакцинацію проводити не можна»

Що насправді:

Дітям із хронічними захворюваннями можна і потрібно робити щеплення. Такі діти більш вразливі до інфекцій, перебіг хвороби в них зазвичай важчий, а ускладнення серйозніші. Якщо у дитини астма, діабет чи інше хронічне захворювання, то їй потрібно зробити щеплення в першу чергу, оскільки в неї вищий ризик захворіти на кір і мати серйозні ускладнення після хвороби.

5. «Вакцина може ослабити або перевантажити імунну систему»

Що насправді:

Природне інфікування певними вірусами може ослабити імунну систему, опірність організму. Проте вакцини діють інакше. Вакцинальні віруси настільки ослаблені, що не можуть вплинути на імунітет. Перевантажити імунну систему вакцинація також не здатна. При інфекційному захворюванні навантаження на імунітет у кількасот разів вище, ніж при вакцинації. Навіть якщо одночасно ввести вакцини проти 10 інфекційних захворювань, задіється лише 0,1% імунної системи.

6. «Цільноклітинна вакцина проти дифтерії, кашлюку, правця (АКДП) гірша та небезпечніша, ніж ацелюлярна»

Що насправді:

Обидві вакцини проти дифтерії, кашлюку, правця є безпечними й ефективними. Цільноклітинна вакцина дає триваліший та стійкіший імунітет. Справді, вона частіше викликає підвищення температури тіла та місцеві реакції (біль і припухлість у місці ін’єкції). Однак ці реакції є цілком природними, свідчать про те, що вакцина діє, і зникають без наслідків для здоров’я. Протягом останніх років в Україні спостерігаються спалахи кашлюку. У 2015 р. від нього померли 2 дітей, у 2016 р. — 5, а 2017 р. — 1 дитина. У такій ситуації рекомендується використовувати саме цільноклітинну вакцину (wP), що забезпечує дітям надійний і тривалий захист.

7. «Дитина, що перебуває на грудному вигодовуванні, захищена, тож і вакцинацію проводити не потрібно»

Що насправді:

Грудне вигодовування дуже важливе для здоров’я дитини. Однак воно не здатне захистити її від інфекцій, проти яких проводиться вакцинація. Наприклад, дитина, яка перебуває на грудному вигодовуванні, при інфікуванні кашлюком може тяжко захворіти і навіть померти.

8. «Не можна вакцинуватися під час спалаху»

Що насправді:

Оскільки під час спалахів небезпечних для життя хвороб значно посилюється ризик зараження, то необхідно отримати захист від інфекції. Вакцинуватися під час спалаху не просто можна, а потрібно! Це єдиний надійний спосіб здобути імунітет від інфекційного захворювання.

Більше того, у випадку з кором саме вакцинація є способом екстреного реагування на контакт нещепленої дитини із хворим. Такій дитині одну дозу вакцини необхідно ввести в перші 3 доби після контакту. Навіть якщо пройшло понад 72 год від контакту, все одно варто провести вакцинацію проти кору, паротиту, краснухи (КПК) якомога раніше. Якщо дитина вже має одне щеплення і контактувала з хворими на кір, то незалежно від віку, але не раніше ніж через 1 міс від попередньої дози вакцини КПК, потрібно ввести другу дозу вакцини.

9. «Вакцини викликають аутизм»

Що насправді:

Інформація про те, що вакцинація призводить до аутизму, не відповідає дійсності. Так, 1998 р. у відомому британському медичному журналі опубліковано статтю про зв’язок між вакциною проти кору, краснухи, паротиту та аутизмом. Але пізніше з’ясувалося, що автор статті — лікар Ендрю Вейкфілд — сфальшував усі факти. Його визнали винним у порушенні професійної етики, а потім виключили з медичного реєстру Великобританії. Дослідження, проведені після цієї публікації Центром контролю та профілактики захворювань у США, Медичним інститутом Національної академії наук Великобританії та британською Національною службою охорони здоров’я, спростували будь-який зв’язок між вакциною і виникненням аутизму. До того ж, проведено понад десяток досліджень, і їхні результати спростовують зв’язок між вакцинацією і розвитком аутизму.

Найближчим часом наше видання підготує до уваги читачів останню інформацію про ефективність вакцинації від грипу на основі даних доказової медицини.

Пропонуємо також доказові дані для лікарів про те, як покращити показники імунізації населення.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.