Наявні ризики для України через коронавірус — експерти обговорили ситуацію

0 66

«Смертельний коронавірус із Китаю: реальні наслідки для України» — під таким лозунгом пройшла пресконференція в інформаційному агентстві ГолосUA. У заході взяли участь Сергій Кравченко, голова Національної медичної палати України, Святослав Протас, головний санітарний лікар України, Олександра Череднікова, директор турагентства, та Андрій Новак, голова Комітету економістів України, модератором виступив Олексій Гавриленко.

Розпочався захід з інформування про те, що з наступного тижня Україна припиняє авіасполучення з Китаєм через ризик розповсюд­ження нового вірусу. Про це раніше повідомив на пресбрифінгу Ігор Кузін, в.о. генерального директора державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я Украї­ни».

За словами Сергія Дуброва, члена експертної групи оперативного штабу Міністерства охорони здоров’я України, професора кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, оперативної діагностики для нового коронавірусу наразі у світі не існує. Визначення наявності коронавірусу 2019-nCoV відбувається методом виключення типів грипу, інших коронавірусів та респіраторних інфекцій, після чого зразки передаються на дослідження в референс-лабораторії, визначені Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), де встановлюється остаточний діагноз.

«На національному рівні розроблено діагностичний алгоритм, який дозволяє нам методом винятку виключити новий коронавірус, і ми будемо використовувати для цього можливості референс-лабораторії, яка буде визначена ВООЗ», — зазначив С. Дубров. Також він додав, що наразі тривають переговори щодо поставки наборів для виявлення та кількісного визначення РНК нового коронавірусу. Таким чином, уже зараз ведуться перемовини стосовно поставки наборів для виявлення нового коронавірусу в Україну, однак про конкретні терміни їх поставки інформація поки відсутня.

На пресконференції Святослав Протас розповів про те, як саме повинна працювати епідеміо­логічна система будь-якої країни. Така система повинна мати 4 основних складових:

  • ідентифікація хворого чи підозри на захворювання;
  • ізоляція;
  • діагностика;
  • лікування.

Для того щоб ідентифікувати хворого на коронавірус, необхідно враховувати особливості цього захворювання, адже вірус уже подолав міжвидовий бар’єр та змінив свої властивості. Найперше, це те, що коронавірус має довгий інкубаційний період, тобто час, протягом якого після моменту зараження з’являються перші клінічні прояви хвороби, становить до 14 днів.

Інша особливість полягає в тому, що навіть під час інкубаційного періоду людина, яка захворіла, є небезпечною для оточуючих. Тому відповідно до особливостей поведінки збудника повин­ні формуватися відповідні заходи ідентифікації осіб, які захворіли на вірус.

С. Протас зазначив, що наявна проблема й у мобілізації кадрових ресурсів. Насамперед це пов’язано з тим, що немає достатньої кількості індивідуальних засобів захисту. Окрім того, відсутнє достатнє фінансування епідемічного фонду — за його словами, з державного бюд­жету на 2020 р. для цього фонду виділено приблизно 160 тис. грн при реальній потребі 100–200 млн грн щорічно.

Більше того, в Україні немає 3-місячного запасу необхідних лікарських засобів, препаратів для діагностики захворювання, дезінфекційних засобів, засобів індивідуального захисту та ін. Хоча, звичайно, що такий запас повинен бути наявним завжди. Проте для того, щоб його створити зараз, потрібно для початку визначити суму необхідних коштів для здійснення закупівель.

Ще однією проблемою в Україні є відсутність спеціальної лінії зв’язку, по якій можливо було б отримати достовірну інформацію про лікування того чи іншого захворювання, про засоби та методи профілактики тощо.

Сергій Кравченко зауважив, що ризик потрап­ляння коронавірусу 2019-nCoV на територію Украї­ни дуже високий. «У державі є 7 лабораторій, які можуть виявляти відповідні інфекції. Україна може діагностувати дане захворювання і перевіряти ще раз дані в Лондонській лабораторії», — зазначив С. Кравченко. За його словами, спеціальні набори для виявлення нового коронавірусу спростять задачу українським медикам.

Олександра Череднікова розповіла про туристичну ситуацію в країні, яка виникла через новий коронавірус. «З 29 січня до 1 лютого 2020 р. всі, хто полетів у Китай, повинні повернутися в Україну», — зазначила вона. Про це повідомило також посольство України в Китаї. У Міністерстві закордонних справ України розглядають можливі варіанти евакуації громадян.

Разом з тим, незважаючи на ситуацію, яка склалася в Китайській Народній Республіці, залишається велика кількість охочих відвідати цю країну. Й хоча прямого сполучення між Китаєм та Україною немає, переліт можливий з пересадками, щоправда, коштувати така подорож буде дорожче.

Андрій Новак поінформував стосовно економічних наслідків, які може зумовити ситуація з коронавірусом 2019-nCoV. По-перше, для України Китай є найбільшим торговим партнером, адже наша держава експортує туди лише 7%, тоді як імпорту з цієї держави майже вдвічі більше — 17%. Через 2019-nCoV імпорт із Китаю зменшиться (відкладений імпорт), а отже, зменшиться негативне сальдо зовнішньої торгівлі. Але, на думку А. Новака, значного впливу на українську економіку, як і на світову, дана ситуація не спричинить.

Підсумовуючи конференцію, С. Протас заува­жив, що в разі припинення прямого сполучення з Китаєм в аеропортах припинять проводити термоскринінг. Важливо, щоб Міністерство охорони здоров’я України розпочало співпрацю з туристичними операторами для визначення найбільш ризикових хабів. Тобто слід визначити, у якому напрямку більший пасажиропотік та куди необхідно перенести проведення опитувань/анкетувань.

Оксана Миронюк,

фото Сергія Бека

Цікава інформація для Вас:

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.