Науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні світові тенденції лікування алергії»

0 39

Резюме. 27–28 листопада 2020 р. у рамках Національного проєкту «Життя без алергії» відбулася Науково-практична онлайн-конференція з міжнародною участю «Сучасні світові тенденції лікування алергії». Організатор заходу — Асоціація алергологів України.

Відкриття конференції

Зі словами привітання до слухачів конференції звернувся професор Борис Пухлик. Спікер привітав учасників, побажав плідної роботи в рамках конференції та розповів про складний шлях створення Асоціації алергологів України (ААУ).

Першим спікером виступив Ігнасіо Дж. Ансотеджи з доповіддю «Поширеність алергічного риніту». За словами спікерів, сьогодні алергії становлять групу найпоширеніших хронічних захворювань в Європі, які вражають понад 150 млн осіб, і їх поширеність продовжує зростати. Наявні дані свідчать про те, що до 30% загальної кількості алергічних захворювань припадає на алергічний ринокон’юнктивіт, у той час як до 20% — на бронхіальну астму (БА), і 15% — на алергічні захворювання шкіри. Поширеність алергічного риніту (АР) у США коливається від 3 до 19% та становить близько 30–60 млн уражених людей щороку. При цьому до 60% АР розвивається серед молодшої групи населення. Більшість алергічних станів починаються ще в дитячому віці з піком прояву в найбільш продуктивні роки життя людей. За оцінками експертів, АР вражає до 45% європейців віком 20–40 років, хоча показники можуть бути недооціненими, оскільки більшість пацієнтів не звертаються за медичною допомогою та не повідомляють про свої симптоми сімейним лікарям. Так, за деякими оцінками, близько 45% пацієнтів ніколи не зверталися за медичною допомогою та не мали підтвердженого діагнозу алергічного захворювання.

Алергічні захворювання (АЗ) — важлива клінічна проблема, яка впливає на якість життя пацієнтів та членів їх сімей. Сьогодні відомо, що алергія впливає на особистий розвиток, професійні плани та вибір способу життя пацієнтів. Окрім того, прояви алергії можуть впливати і на якість життя пацієнтів, включно з порушенням сну, настрою та соціальною взаємодією. Деякі дослідники зазначають, що особи з АЗ мають схильність до депресій. Таким чином, вплив алергії на життя та побут людей може бути настільки високим або навіть більшим, ніж інші хронічні захворювання. Так, результати нещодавнього дослідження продемонстрували вплив алергії на якість життя пацієнтів, відповідно до якого найбільше АЗ впливають на якість сну, настрою та фізичну активність пацієнтів (рис. 1). Проблема АР ускладнюється ще й тим, що часто пацієнти з АР мають коморбідну патологію. Відповідно до статистичних даних, 20–50% пацієнтів з АР мають супутню БА, тоді як майже 90% з алергічною БА мають АР. Спікер детально зупинився на сучасних можливостях лікування пацієнтів з АР.

Рис. 1. Вплив АР на якість життя пацієнтів

Далі до слова був запрошений Сергій Зайков, доктор медичних наук, професор, президент ААУ, який виступив із доповіддю «Клінічна алергологія вчора та сьогодні». За словами спікера, сьогодні основними проблемами алергології в Україні є не лише обмеження, пов’язані з пандемією COVID-19, а й відсутність відповідних наказів та протоколів Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України щодо менеджменту пацієнтів з алергопатологією. Відповідно до сучасних гайдлайнів, загальні стандарти діагностики АЗ полягають у різних методах діагностики, включно з клініко-анамнестичним, шкірними та провокаційними тестами (рис. 2).

Рис. 2. Загальні стандарти діагностики АЗ

Діагностичний підхід базується на визначенні історії хвороби, включно з оцінкою наявних симптомів, толерантністю до терапії та наявністю супутньої патології. Після цього проводяться шкірні провокаційні тести і призначається лабораторна діагностика, яка полягає у призначенні синплексного, компонентного та мультиплексного тестування.

Професор Хешам Тарраф (Hesjam Tarraf), член Королівського коледжу лікарів Единбурга, професор медицини та алергії Каїрського університету, закордонний регіональний радник Королівського коледжу лікарів Единбурга, член асамблеї GINA, виступив з доповіддю «Підходи до лікування бронхіальної астми: цільове досягнення контролю або корекція за потребою». На прикладі клінічного випадку одного пацієнта професор докладно розповів про сучасні можливості лікування у разі БА. За словами професора, при менеджменті пацієнтів з БА важливим є проведення оцінки рівня контролю БА у пацієнтів. Так, за рекомендаціями Глобальної ініціативи щодо бронхіальної астми (Global Initiative for Asthma — GINA) 2020 р., при менеджменті пацієнтів з БА важливо дотримуватися алгоритму дій, спрямованого на допомогу клініцисту в прийнятті рішення стосовно лікування та подальшого ведення пацієнта (рис. 3). Основними складовими алгоритму є контроль симптомів БА та ризик несприятливих наслідків у майбутньому. Ступінь тяжкості БА оцінюється ретроспективно, з урахуванням рівня лікування, достатнього для контролю симптомів та загострень захворювання.

Рис. 3. Оцінка рівня контролю БА у дорослих та дітей віком >6 років

КБДА — короткодіючі β2-агоністи.

Ступінь тяжкості БА може бути оцінено при стабільній терапії протягом декількох місяців, а також після спроби зниження терапії на сходинку для оцінки відповіді. При цьому тяжкість БА не є статистичною величиною і може змінюватися протягом місяців/років. Класифікація БА залежно від ступеня тяжкості:

  • Легка БА: симптоми якої успішно контролюються призначеним лікуванням згідно зі сходинкою 1 або 2.
  • Середньої тяжкості: БА, яка успішно контролюється лікуванням згідно зі сходинкою 3.
  • БА, що потребує лікування згідно зі сходинкою 4 або 5.

Лікування БА потребує проведення постійної оцінки стану пацієнта в динаміці з обов’язковим урахуванням контролю відповіді на призначену терапію, діагностики наявних симптомів та контролю терапії, включно з корекцією модифікованих факторів ризику та лікування коморбідної патології (рис. 4, 5). При коригуванні лікування необхідно переконатися у прихильності пацієнта до лікування, правильній техніці використання доставкових пристроїв, оцінити тригери та супутні захворювання до коригування лікування. У разі погіршення контролю БА рекомендовано направити пацієнта до відповідного спеціаліста.

Рис. 4. Лікування БА

Рис. 5. Стартова контролююча терапія ЮА дорослих та дітей віком >12 років

ІГКС — інгаляційні глюкокортикостероїди; ОГКС — оральні глюкокортикостероїди; ТБДА — тривалодіючі β2-агоністи; АЛР — антагоністи лейкотрієнових рецепторів.

Критерії направлення до спеціаліста:

  • Складність у підтвердженні діагнозу БА.
  • Пацієнт часто звертається за невідкладною допомогою.
  • Пацієнт потребує частого/регулярного застосування системних глюкокортикостероїдів (ГКС).
  • Підозра на професійну астму.
  • Симптоми наводять на думку про інфекційну етіологію або захворювання з боку серцево-судинної системи.
  • Симптоми свідчать про наявність ускладнень (наприклад бронхоектазів).
  • Наявність багатьох коморбідних захворювань.

Тему менеджменту пацієнтів з БА продовжила у своїй доповіді Мар’яна Бойко. Спікер зазначила, що БА — одне з найпоширеніших хронічних захворювань дихальних шляхів, асоційоване з високим рівнем смертності, оскільки лише за офіційними даними щороку внаслідок БА помирають понад 400 тис. осіб. Крім того, значна частина хворих на БА мають загострення хвороби, які додатково ускладнюють перебіг захворювання і є основною причиною звернень за медичною допомогою та смертельних випадків, пов’язаних з БА. Під загостренням БА прийнято визначати епізоди, які характеризуються прогресуючим зростанням симптомів задишки, кашлю, візингу, стиснення у грудній клітці та прогресуючим зниженням функції легень. Ці епізоди відображають зміну звичайного стану пацієнта, що потребує корекцію лікування.

Основними причинами, які призводять до загострення БА, є тригери, що індукують запальний процес у дихальних шляхах або провокують гострий бронхоспазм. До основних тригерів належать інфекційні захворювання дихальних шляхів, зазвичай вірусного генезу, алергени, аерополютанти, фізичне навантаження, метеорологічні чинники, застосування деяких лікарських препаратів, емоційні реакції, загострення хронічних захворювань тощо. Загострення можуть розвиватися як у пацієнтів з уже встановленим діагнозом БА, так і бути першим його проявом. При визначенні тяжкості БА у дорослих та дітей віком >6 років слід звертати увагу на симптоми, які вказують на ступінь тяжкості захворювання (таб­лиця).

Таблиця. Тяжкість БА

Тяжкість перебігу БА
Легкий/помірний перебіг Тяжкий перебіг Життєвонебезпечний перебіг
  • пацієнт говорить окремими фразами
  • надає перевагу сидячій позі (над лежачою)
  • не схвильований
  • допоміжні м’язи не беруть участь в акті дихання
  • ЧД підвищена (<30/хв)
  • ЧСС 100–120 уд./хв
  • SpO2 90–95% (без оксигенотерапії)
  • ПШВ >50% прогнозованого чи особистого найкращого результату
  • задишка заважає розмовляти (окремі слова)
  • вимушена поза
  • схвильований
  • ЧД >30/хв
  • участь допоміжних м’язів в акті дихання
  • ЧСС >120 уд./хв
  • SpO2 <90% (без оксигенотерапії)
  • ПШВ ≤50% прогнозованого чи особистого найкращого результату
  • сонливість
  • сплутана свідомість або «німа легеня»

ЧД — частота дихання; ЧСС — частота серцевих скорочень; ПШВ — пікова швидкість видиху.

Важливі клінічні симптоми БА:

  • Свідомість, зв’язність мовлення.
  • Поза та участь допоміжних м’язів у акті дихання.
  • Частота дихання та пульсу.
  • Наявність візингу.
  • SpO2.

При погіршенні симптомів БА у домашніх умовах пацієнтам показана корекція терапії, залежно від того, яке лікування пацієнт приймає на цей момент. Так, пацієнтам, які отримують монотерапію ІГКС з додаванням КДБА на вимогу рекомендовано збільшення частоти використання КДБА та подвійне підвищення дози ІГКС. У разі, якщо пацієнт отримував терапію комбінацією ІГКС/КБДА, йому показано збільшення частоти використання КБДА та підвищення дози ІГКС/КДБА на крок вгору або окремо додавання ІГКС до збільшення дози у 4 рази для дорослих осіб. Пацієнтам, які як підтримувальну терапію отримували комбінацією ІГКС/формотерол, показано підвищення частоти використання комбінації до 72 мкг/добу формотеролу, що відповідає 12 дозам. У разі, якщо пацієнт не відповідає на зміну лікування, рекомендовано додати до терапії преднізолон 40–50 мг, зазвичай на 5–7-й день (рис. 6). Основними цілями лікування пацієнтів із БА є, по-перше, досягнення поточного контролю захворювання та, по-друге, зниження ризику в майбутньому.

Рис. 6. Алгоритм надання медичної допомоги пацієнтам із загостренням БА

ДАІ — дозований аерозольний інгалятор.

Анна Хиць

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.