Належна аптечна практика – відбулося перше засідання робочої групи

0 4

Належна аптечна практика (Good Pharmacy Practice — GPP) є золотим стандартом аптечної практики, що відповідає потребам людей, які користуються послугами фармацевтів з метою забезпечення оптимальної медичної допомоги на засадах доказової медицини. Задля впровадження світових тенденцій і в Україні 6 червня 2019 р. на своє перше засідання зібралася робоча група з питань розробки Національних стандартів GPP (далі — Робоча група).

Олександр Комаріда, генеральний директор Фармацевтичного директорату МОЗ України, заступник голови Робочої групи, подякував усім, хто долучився до такої важливої та нелегкої праці, як розробка стандартів. Він зазначив, що після оприлюднення наказу МОЗ України від 17.05.2019 р. № 1132 щодо утворення та затверд­ження складу Робочої групи надійшло багато пропозицій та листів щодо розширення її складу. Тому, можливо, в подальшому кількість учасників буде збільшено.

Спікер зазначив, що на сьогодні роздрібна ланка аптечного сегменту в Україні є досить розвиненою, тому необхідно врегулювати практику провадження цього виду діяльності відповідно до міжнародних реалій, розробивши націо­нальні стандарти.

Олег Клімов, голова правління громадської організації «Всеукраїнська фармацевтична палата» (далі — ГО «ВФП»), член Ради Міжнародної федерації фармацевтів (International Pharmaceutical Federation — FIP), зазначив, що питанням стандартів GPP займаються ряд міжнародних організацій, FIP, Всесвітня організація охорони здоров’я та Європейський директорат з конт­ролю якості лікарських засобів та охорони здоров’я Ради Європи (European Directorate for the Quality of Medicines — EDQM).

Принциповою вимогою GPP є те, що голов­не професійне завдання фармацевта — це турбота про добробут пацієнта. Фармацевтичні працівники повинні нести персональну відповідальність перед пацієнтом під час виконання своїх професійних обов’язків. Однією з ключових рекомендації GPP є необхідність для фармацевтичних спеціа­лістів проходити навчання і підвищення кваліфікації протягом усієї професійної діяльності. Крім того, вони повинні вживати заходів для того, щоб мати оновлену інформацію про лікарські засоби.

Належна аптечна практика визначає, що на першому місці для фармацевта — благополуччя пацієнтів, а діяльність аптек має бути спрямована на допомогу клієнтам найкращим чином застосовувати лікарські засоби через реалізацію основних функцій аптеки: поставка ліків та інших медичних товарів гарантованої якості, надання відповідної інформації і консультації та ін. Так, кожен елемент аптечної послуги має відповідати потребам пацієнта, бути чітко визначеним та ефективно доведеним до відома всіх учасників.

О. Клімов також нагадав, що наприкінці серпня 2016 р. представники ГО «ВФП» як організаційного члена FIP взяли участь у 76-му Світовому конгресі з фармації та фармацевтичних наук FIP (76th World Congress of pharmacy and pharmaceutical sciences).

У ході зустрічі української делегації з керівництвом FIP серед іншого обговорено питання запровадження в Україні належної аптечної практики. FIP, зі свого боку, готова надати допомогу, закріпивши за Україною віце-президента FIP Єву Терасалмі (Eeva Terasalmi, FIP Vice President, Finland), яка курує питання запровадження належної аптечної практики в країнах, що мають професійні самоврядні неурядові громадські організації зі статусом організаційного члена FIP.

Наразі ГО «ВФП» вже має ряд напрацювань щодо запровадження GPP в інших країнах світу та готова надати їх для опрацювання всіма учасниками Робочої групи в якості відправної точки.

Олена Речкіна, директор Департаменту оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба), підтримала ідею взяти за основу вже наявні матеріали щодо GPP, вивчити та на їх основі розробити придатний для України шаблон.

Сергій Убогов, завідувач кафедри контролю якості і стандартизації лікарських засобів Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, зазначив, що розробка GPP для України є дуже актуальною та своєчасною. Безумовно, досвід інших країн — це важливий інструмент для створення власної стратегії. Проте підтримка та супровід міжнародної спільноти, а саме FIP та ВООЗ, є критично важливими в цьому процесі.

С. Убогов зазначив, що в Україні вже більше 10 років створюється система забезпечення якості лікарських засобів. Механізмом впровадження такої системи є прийняття належних практик на кожному з етапів «життєвого циклу» лікарського засобу. І майже всі практики, починаючи з розробки препарату, його виготовлення та дистрибуції, вже впроваджені. А аптечна — ще ні.

Ірина Бондарчук, завідувач редакції «Щотижневика АПТЕКА», член ГО «ВФП», наголосила, що FIP позиціонує запровадження стандартів GPP саме на доб­ровільних засадах, а не в якості обов’язкового інструмента. Окрім того, FIP підкреслює, що кожна практика має прописуватися під кожну країну окремо з урахуванням специфічних економічних, соціальних, політичних та інших особливостей.

Максим Володій, заступник директора з навчально-методичної роботи Українського фармацевтичного інституту якості (УФІЯ), з приводу обов’язковості чи необов’язковості запровадження практики на прикладі Казахстану зазначив, що спочатку можна ввести GPP на добровільних засадах, а потім вже зробити обов’язковою.

О. Комаріда підкреслив, що мета створення Національного стандарту — не зарегулювати ринок роздрібної торгівлі лікарськими засобами, а створити умови, за яких бізнес буде в першу чергу мотивований надавати сервіс та виконувати свою соціально спрямовану функцію.

За результатами засідання було прийнято рішення взяти перерву у місячний термін для вивчення напрацьованих матеріалів та створення шаблону документа для подальшої роботи.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»,

фото Сергія Бека

Интересная информация для Вас:

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.