Національна система крові: опубліковано стратегію і план заходів щодо її розвитку

0 5

Резюме. На період до 2022 року

На сайті Кабінету Міністрів України опубліковано Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 р. № 120-р «Про схвалення Стратегії розвитку національної системи крові на період до 2022 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації». Про затвердження цих документів ми повідомляли раніше.

Мета, засади і строки реалізації цієї Стратегії

Основною метою цієї Стратегії є забезпечення рівноправного та своєчасного доступу пацієнтів до якісних та безпечних компонентів донорської крові у достатній кількості.

Реалізувати цю Стратегію передбачається протягом 2019–2022 років.

Засадами формування системи крові є:

  • безпека — принцип справедливості, який передбачає, що кров повинна бути універсальним та загальнодоступним ресурсом держави, а пацієнти, які потребують трансфузій, не мають турбуватися про безпеку та якість компонентів крові, які використовуються для їх лікування, а бути впевненими в безпеці та якості цих компонентів;
  • цілісність — принцип, який визначає, що заклади та установи системи крові незалежно від відомчого чи територіального підпорядкування повинні використовувати єдині правила та процедури під час організації донорства, заготівлі, переробки, тестування, розподілу, транспортування та проведення аудиту належного застосування компонентів крові з лікувальною метою. Система крові насамперед задовольняє потреби кожного громадянина України;
  • якість — принцип, який включає не тільки забезпечення якості тестування крові, а і проведення оцінки якості на кожному етапі організації донорства, заготівлі, переробки, тестування, розподілу, транспортування донорської крові та її компонентів, зберігання і належного застосування компонентів крові з лікувальною метою;
  • інноваційність — принцип, який передбачає своєчасне виявлення трансфузійно-трансмісивних інфекцій з використанням сучасних технологій; впровадження лабораторних та клінічних методів зниження несприятливих реакцій внаслідок застосування компонентів крові з лікувальною метою відповідно до сучасних міжнародних стандартів та виявлення нових ризиків;
  • підзвітність — принцип, який передбачає регулярне звітування перед державою, суспільством та територіальними громадами про результати роботи у доступній формі й гарантує доступ до повної та правдивої інформації про наявні запаси компонентів крові, місце та час проведення кожного етапу заготівлі, переробки, тестування, розподілу, транспортування донорської крові та її компонентів і результати аудиту належного застосування компонентів крові з лікувальною метою;
  • повага та визнання — принцип, який передбачає, що основною цінністю є людина, а система крові сприяє формуванню поваги та визнання жертовності донорів шляхом запровадження механізму мотивації та поваги у суспільстві. Крім того, держава підтримує розвиток державно-приватного партнерства та залучення інститутів громадянського суспільства (сприяє ініціативам бізнесу та інститутів громадянського суспільства) у сфері організації та популяризації донорства крові, заготівлі донорської крові та її компонентів.

Шляхи і напрями розв’язання проблем

Розв’язання проблем передбачається здійснити шляхом:

  • створення єдиної системи крові під координацією Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України;
  • визначення проблемних питань у системі крові для забезпечення їх першочергового фінансування;
  • гармонізації нормативно-правової бази в галузі громадського здоров’я з європейським законодавством;
  • запровадження інспектування та рецензування несприятливих випадків під час лікування із застосуванням компонентів донорської крові;
  • задоволення на національному, регіональному рівні та в госпітальних округах потреб населення в компонентах донорської крові;
  • забезпечення централізації заготівлі, переробки, тестування, зберігання, знешкодження і контролю якості донорської крові та її компонентів на рівні Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;
  • залучення бізнесу та інститутів громадянського суспільства для розвитку системи крові, запровадження інноваційних технологій та популяризації донорства крові, включаючи можливість застосування механізму державно-приватного партнерства для реалізації проектів щодо організації обігу компонентів донорської крові, а також проведення аудиту їх належного клінічного застосування;
  • удосконалення аналітичної та інформаційної складових частин системи крові, створення єдиної системи обміну інформацією у режимі реального часу;
  • запровадження системи управління якістю в закладах та установах системи крові;
  • забезпечення прозорості та підзвітності використання доступних ресурсів.

Забезпечення розвитку системи крові здійснюватиметься за такими напрямами:

  • формування єдиної структури системи крові, що передбачає:

— запровадження стратегічного планування розвитку системи крові із залученням заінтересованих сторін, що дасть змогу визначити мету, цілі та заходи у сфері створення та розвитку системи крові на національному, регіональному рівні та в госпітальних округах;

— реалізацію принципу пріоритетності забезпечення запасів компонентів крові як універсального та загальнодоступного ресурсу держави;

— проведення аудиту, оптимізації мережі закладів та установ системи крові та консолідацію аналітичних ресурсів системи крові;

— утворення та забезпечення функціонування в складі Центру громадського здоров’я МОЗ трансфузіологічного центру як окремого структурного підрозділу, що здійснює координацію, моніторинг закладів і установ системи крові та підтримку єдиної системи обміну інформацією у режимі реального часу, методичне керівництво функціонуванням системи крові на державному рівні;

— покладення функцій із заготівлі, переробки, тестування, зберігання, транспортування, знешкодження і розподілу донорської крові та її компонентів на заклади та установи системи крові;

— утворення національного, регіональних та лікарняних трансфузіологічних комітетів як дорадчих органів трансфузіологічного центру на національному рівні, структурних підрозділів місцевих держадміністрацій на регіональному рівні та при закладах охорони здоров’я з питань реалізації цієї Стратегії;

— організацію роботи мережі лікарняних банків крові, в тому числі на основі наявних відділень трансфузіології з підрозділами трансфузійної імунології закладів охорони здоров’я, шляхом перерозподілу наявних функцій клініко-діагностичних лабораторій, а також лікарняних трансфузіологічних комітетів з метою забезпечення надання належної трансфузіологічної допомоги в закладах охорони здоров’я;

— визначення ефективного механізму співпраці закладів та установ системи крові з метою обміну інформацією про запаси компонентів донорської крові та закладів охорони здоров’я щодо наявних запасів та клінічного використання компонентів крові;

  • вдосконалення нормативно-правової бази, що передбачає:

— визначення на законодавчому рівні засад реалізації державної політики у сфері забезпечення компонентами крові та актуалізацію Закону України «Про донорство крові та її компонентів»;

— адаптацію законодавства у сфері безпеки крові та її компонентів до законодавства Європейського Союзу, підготовку проектів нормативно-правових актів з метою забезпечення функціонування системи крові, що регулює питання обігу компонентів донорської крові, а саме: організацію донорства, заготівлю, переробку, тестування, зберігання, використання, знешкодження, розподіл, реалізацію, транспортування, ввезення на територію України, вивезення з території України, транзит через територію України, а також належне застосування компонентів донорської крові з лікувальною метою;

— удосконалення стандартів та процедур з урахуванням міжнародної практики та сучасних технологій;

— врегулювання на законодавчому рівні питань безплатного добровільного та контрактного донорства крові та її компонентів;

  • розвиток потенціалу закладів та установ системи крові, закладів охорони здоров’я, що передбачає:

— посилення інформаційно-аналітичної діяльності, зокрема шляхом удосконалення та уніфікації підходів до підготовки звітності та впровадження єдиної системи обміну інформацією у режимі реального часу;

— розроблення та впровадження навчальних програм для фахівців закладів та установ системи крові, закладів охорони здоров’я з урахуванням кращого європейського і міжнародного досвіду для вищої та середньої медичної освіти;

— покращення якості послуг, що надаються закладами та установами системи крові на регіональному рівні та в госпітальних округах, шляхом стандартизації порядку і процедур діяльності;

— визначення функцій національної референс-лабораторії системи крові, запровадження нових методів та методик проведення лабораторних досліджень;

— внесення змін до законодавства щодо провадження суб’єктами господарювання діяльності з обігу компонентів донорської крові на підставі ліцензії;

— внесення змін до законодавства щодо Національного реєстру донорів крові та її компонентів і осіб, яким заборонено виконувати донорські функції;

  • формування інформаційної та комунікаційної частин системи крові, що передбачає:

— запровадження єдиного Національного реєстру донорів крові та її компонентів і осіб, яким заборонено виконувати донорські функції;

— організацію проведення загальнонаціональної інформаційно-просвітницької кампанії щодо популяризації добровільного безплатного донорства крові та її компонентів, забезпечення системності інформаційних повідомлень стосовно важливості та жертовності донорства;

— підтримку та розвиток технологій, спрямованих на здобуття знань, вмінь та навичок щодо застосування компонентів крові з лікувальною метою;

— перегляд підходів до визначення статусу донора крові та її компонентів і запровадження нових механізмів мотивації донорства;

  • удосконалення механізмів фінансування та консолідація державних ресурсів для системи крові, що передбачає:

— забезпечення переходу на відшкодування витрат Національною службою здоров’я закладам охорони здоров’я за одиницю компонента крові;

— запровадження механізмів залучення закладів та установ системи крові незалежно від форми власності та підпорядкування з метою задоволення потреб населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій (природних і техногенних катастроф), в умовах особливого періоду;

— оптимізацію використання наявних фінансових ресурсів шляхом запровадження сучасних технологій та методів роботи;

— врегулювання на законодавчому рівні питання постачання і придбання компонентів крові;

— залучення додаткових коштів за рахунок джерел, не заборонених законодавством, у тому числі на умовах державно-приватного партнерства, для розвитку системи крові.

Очікувані результати реалізації цієї Стратегії

Реалізація цієї Стратегії сприятиме:

  • підвищенню рівня сприйняття та участі громадян в організації добровільного безоплатного донорства крові;
  • покращенню стану виробничої трансфузіології;
  • забезпеченню інфекційної та імунологічної безпеки донорської крові та її компонентів;
  • належному клінічному застосуванню компонентів крові;
  • забезпеченню достатніх запасів компонентів крові для щоденного використання та у разі виникнення надзвичайних ситуацій;
  • формуванню оновленої структури системи крові;
  • запровадженню стратегічного планування розвитку системи крові із залученням заінтересованих сторін;
  • реалізації принципу пріоритетності забезпечення запасів компонентів крові як універсального та загальнодоступного ресурсу держави;
  • проведенню аудиту, оптимізації мережі закладів та установ системи крові та консолідацію аналітичних ресурсів системи крові;
  • утворенню та забезпеченню функціонування в складі Центру громадського здоров’я МОЗ трансфузіологічного центру як окремого структурного підрозділу, що здійснює координацію, моніторинг закладів та установ системи крові та підтримку єдиної системи обміну інформацією у режимі реального часу, методичне керівництво функціонуванням системи крові на державному рівні;
  • покладенню функцій із заготівлі, переробки, тестування, зберігання, транспортування, знешкодження та розподілу донорської крові та її компонентів на заклади та установи системи крові;
  • утворенню національного, регіональних та лікарняних трансфузіологічних комітетів;
  • організації роботи мережі лікарняних банків крові;
  • визначенню ефективного механізму співпраці закладів та установ системи крові з метою обміну інформацією про запаси компонентів донорської крові та закладів охорони здоров’я щодо наявних запасів та клінічного використання компонентів крові;
  • розробленню проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про донорство крові та її компонентів» з метою забезпечення функціонування єдиної системи крові;
  • розробленню та прийняттю нормативно-правових актів, що регулюють питання організації донорства, заготівлі, переробки, тестування, розподілу, транспортування та належного застосування донорської крові та її компонентів з лікувальною метою;
  • врегулюванню на законодавчому рівні питання безоплатного добровільного та контрактного донорства крові та її компонентів;
  • удосконаленню та уніфікації підходів до підготовки звітності та впровадженню єдиної системи обміну інформацією у режимі реального часу;
  • розробленню та впровадженню навчальних програм для фахівців закладів та установ системи крові, закладів охорони здоров’я з урахуванням кращого європейського і міжнародного досвіду;
  • покращенню якості послуг, що надаються закладами та установами системи крові на регіональному рівні та в госпітальних округах, шляхом стандартизації порядку і процедур діяльності;
  • визначенню функцій національної референс-лабораторії системи крові, запровадженню нових методів та методик проведення лабораторних досліджень;
  • внесенню змін до законодавства щодо провадження суб’єктами господарювання діяльності з обігу компонентів донорської крові на підставі ліцензії;
  • внесенню змін до законодавства щодо Національного реєстру донорів крові та її компонентів і осіб, яким заборонено виконувати донорські функції;
  • створенню на базі наявних електронних медичних інформаційних систем Національного реєстру донорів крові та її компонентів та осіб, яким заборонено виконувати донорські функції;
  • впровадженню електронної медичної інформаційної системи в закладах та установах системи крові, закладах охорони здоров’я для здійснення оперативного контролю за компонентами крові (ідентифікації донора, донації кожного окремого компонента, ідентифікації трансфузії компонента крові та реципієнта, формування документації), налагодженню надійної та чіткої автоматизованої системи тестування на трансфузійно-трансмісивні інфекції;
  • формуванню програми розвитку безоплатного добровільного донорства, що передбачає організацію проведення загальнонаціональної інформаційно-просвітницької кампанії щодо популяризації добровільного безоплатного донорства крові та її компонентів, забезпечення системності інформаційних повідомлень стосовно важливості та жертовності донорства і підвищення рівня добровільного безоплатного донорства;
  • забезпеченню переходу на відшкодування витрат Національною службою здоров’я закладам охорони здоров’я за одиницю компонента крові;
  • запровадженню механізму залучення закладів та установ системи крові незалежно від форми власності та підпорядкування з метою задоволення потреб населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій (природних і техногенних катастроф), в умовах особливого періоду;
  • оптимізації використання наявних фінансових ресурсів шляхом запровадження сучасних технологій та методів роботи;
  • врегулюванню на законодавчому рівні питань постачання і придбання компонентів крові;
  • залученню додаткових коштів за рахунок джерел, не заборонених законодавством, у тому числі на умовах державно-приватного партнерства, для розвитку системи крові.

Фінансове забезпечення реалізації цієї Стратегії

Фінансування заходів щодо реалізації цієї Стратегії здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів у межах асигнувань, що передбачаються на відповідний рік, благодійних фондів, міжнародної технічної та фінансової допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.kmu.gov.ua


Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.