МОЗ спільно з ПРООН в Україні планують впровадити електронну систему обліку залишків ліків

0 90

15 серпня 2018 р. МОЗ України та Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні обговорили можливість створення електронної системи обліку залишків ліків та медичних виробів у контексті державних закупівель. На зустріч також були запрошені представники IT-галузі, фахівці, які працюють над електронною системою охорони здоров’я eHealth, представники бізнес-асоціацій та неурядових організацій.

Як відомо, більше 400 найменувань ліків та більше 700 найменувань медичних виробів за 41 державною програмою закуповуються МОЗ України через міжнародні організації. Потім вони розподіляються державними підприємствами регіонами. «І тут починається найцікавіше: ані ми, ані пацієнти, точно не знаємо, скільки в нас сьогодні цих лікарських засобів і медичних виробів, кому вони виписуються і надаються», — зауважила заступник міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції Ольга Стефанишина.

За її словами, щомісячно в областях формуються звіти, які надаються державним підприємствам, що, у свою чергу, передають їх в МОЗ України. Міністерству на сьогодні важко зрозуміти, хто та яким чином формує ці звіти й хто несе за це відповідальність. Тому МОЗ України, виступаючи за прозорість цього процесу, хоче, щоб усі розуміли, скільки реально ліків, медичних виробів та вакцин є в кожній конкретній лікарні. «Нам потрібна в цьому допомога. Саме тому ми зібрали сьогодні цю зустріч. Багато було спроб оцифрувати цю систему. Ми б хотіли в реальному часі розуміти, скільки у нас є ліків, як вони розподіляються… Нам потрібна ця система, щоб робити правильне планування, перерозподіл у разі потреби й щоб ця інформація, звісно, була публічною», — наголосила О. Стефанишина.

МОЗ України оголошує про запуск процесу розробки технічного завдання. У Міністерстві очікують, що в майбутньому ця система стане частиною електронної системи охорони здоров’я. При цьому процеси її створення відбуватимуться паралельно з подальшою синхронізацією.

Протягом останніх кількох років ПРООН залишається партнером МОЗ України, зокрема у сфері закупівель лікарських засобів та медичних виробів. Завдання міжнародної організації — не лише закупити фармацевтичну продукцію, а й зекономити, аби закупити більшу кількість необхідних ліків. На цьому наголосила Блерта Чела (Blerta Cela), заступник директора ПРООН в Україні. «Ми допомагаємо не тільки здійснювати закупівлі ліків. Ми працюємо також з іншими партнерами, такими як ЮНІСЕФ, Crown Agents, для того, щоб опрацювати реформу охорони здоров’я», — зазначила вона.

За її словами, електронна система обліку та управління залишками ліків та медичних виробів — це одне з ключових питань реформи охорони здоров’я в контексті eHealth. За допомогою такого інструментарію можна буде краще планувати, координувати й постачати ліки пацієнтам, які, у свою чергу, матимуть змогу отримувати їх швидше.

При цьому одну з ключових ролей у цьому напрямку має відігравати бізнес. «Особисто я вважаю, що бізнес є ключовим ресурсом для інновацій в Україні. У вас як представників бізнесу можуть набагато швидше з’явитися якісь інструментарії, інновації, технологічні рішення. Тому ми сподіваємося на подальшу співпрацю», — підкреслила Б. Чела.

Наталія Гуран, IT-консультант, керівник проекту зі створення функціональних вимог до майбутньої системи, представила концептуальне бачення МОЗ України щодо неї. Основними користувачами цієї системи буде профільне міністерство, територіальні підрозділи з охорони здоров’я, заклади охорони здоров’я, а також державні підприємства й логістичні центри. Автентифікація користувачів планується за допомогою електронних цифрових підписів.

«Звичайно, хочеться отримати систему, у якій буде зрозумілим управління постачанням, логістикою та запасами», — зауважила Н. Гуран.

Майбутня система має включати наступні компоненти:

  • управління поставками;
  • модуль збору даних щодо потреб у лікарських засобах;
  • управління запасами;
  • управління «холодовим ланцюгом» відносно препаратів, транспортування та зберігання яких потребує спеціальних умов та температурних режимів;
  • модуль звітності;
  • адміністрування.

«Наше завдання полягає в тому, щоб напрацювати й сформулювати грамотно вимоги до системи, технічне завдання для програми. Коли воно буде напрацьовано з ключовими стейкхолдерами, ми обов’язково залучимо для консультацій розробників», — зазначила Н. Гуран.

Очікується, що заклади охорони здоров’я в новій системі вестимуть договори на постачання лікарських засобів, графіки поставок, будуть вводити дані щодо оприбуткування, перерозподілу, списання, інвентаризації та переміщення лікарських засобів. Також в обов’язковому порядку буде вестися облік карантину, утилізації лікарських засобів. У майбутньому система повинна мати можливість геовізуалізації отриманих даних.

У системі будуть відображатися документи щодо якості лікарських засобів, формування повідомлень і звітність. Планується, що в системі зберігатимуться скан-копії оригіналів документів.

Архітектурно структура системи виглядатиме наступним чином: усі користувачі працюватимуть в єдиній системі й базі даних. Профілем користувачів визначатиметься режим доступу до тих чи інших документів та даних звітності. Користувачі вводитимуть дані через веб-портал, де також будуть модулі звітності, системи сповіщення, перегляду контрактів/запитів та адміністрування.

Також планується система API для забезпечення доступу до інформації сторонніх систем.

Попередньо планується, що дані будуть вивантажуватися в форматі XML/JSON.

«Зараз ми знаходимося на етапі збору потреб і формалізації функціональних вимог. У тому документі, який буде, по-перше, складений за стандартами ПРООН, не буде прописано жодної бажаної технології або якоїсь мови програмування для того, щоб забезпечити рівний доступ всіх учасників до можливості створення цієї системи», — зауважила Н. Гуран, додавши, що жорсткі вимоги будуть висуватися стосовно безпеки в межах законодавства щодо дотримання національних стандартів захисту інформації.

З боку бізнесу виникає питання: чи передбачається включення до системи ще одного компонента — прогнозування потреби в ліках та медичних виробах й автоматичного розподілу їх між регіонами?

«Система планується таким чином: є перший етап і нагальна потреба в збиранні інформації щодо залишків, щоб зрозуміти, скільки є ліків у регіонах, лікарнях і вчасно робити перерозподіл та мінімізувати втрати від неефективної логістики», — зауважила Н. Гуран.

Відповідаючи на питання, чи буде наданий доступ до системи пацієнтам, доповідач зазначила, що передбачається створення її мобільної версії. Пацієнти також зможуть бути користувачами системи.

Щодо інтеграції системи з іншими медичними інформаційними системами (МІС), то вона планується, але поки що складно відповісти, на якому рівні це буде здійснено.

У Міністерстві сподіваються, що до кінця жовтня будуть сформульовані функціональні вимоги до системи. «Протягом серпня, можливо, ще на початку вересня буде збір потреб і консультації з усіма учасниками», — повідомила Н. Гуран.

В.о. виконавчого директора БФ «Пацієнти України» Ольга Демешко представила систему обліку залишків ліків та медичних виробів у закладах охорони здоров’я — проект «Є ліки» — та досвід його впровадження.

Зважаючи на те, що, на жаль, не завжди пацієнти достеменно знають про наявність безкош­товних ліків у їхніх лікарнях, був створений проект «Є ліки», завдяки якому кожен українець може перевірити, які саме лікарські засоби є в тій чи іншій лікарні. Інтерфейс відповідного сайту виглядає достатньо просто, щоб лікарі могли просто зайти, зареєструватися й швидко вводити необхідні дані в систему. «Наша система дозволяє автоматизувати процес обміну даними, тобто дозволяє вивантажувати з систем бухгалтерського обліку інформацію і завантажувати її на сайт, що займає мінімум часу у відповідальної особи», — зазначила О. Демешко.

На сьогодні до цієї системи підключено більше 800 лікарень по всій Україні, крім Київської, Кіровоградської та Миколаївської обл. й АР Крим. В окремих регіонах обласними департаментами з охорони здоров’я прийнято накази щодо обов’язкового підключення до системи «Є ліки» всіх медичних закладів на території відповідних областей. Зареєструватися медичному закладу в системі доволі просто. На сайті «Є ліки» є відео-інструкція, у якій покроково демонструється процес реєстрації. Для цього необхідний мінімальний набір даних, щоб включитися до системи та працювати з нею.

Дана система синхронізована з Державним реєстром лікарських засобів України, що виключає допущення помилок у написанні назв препаратів, форм випуску тощо.

На сайті також є контакти технічної підтримки, яка надає допомогу як лікарням, так і пацієнтам.

Андра Брігге (Andra Brige), заступник директора з операційних питань ПРООН в Україні, поінформувала присутніх про те, що 29 серпня 2018 р. відбудеться практичний тренінг для компаній, зацікавлених у проекті з впровадження електронної системи обліку залишків ліків та медичних виробів. Детально про час та місце проведення зустрічі буде повідом­лено згодом. «На цьому тренінгу ми вам розкажемо про процедури, які мають пройти компанії, зацікавлені з нами працювати. Ми розкажемо про свої тендерні процеси, покажемо, як правильно запов­нювати документацію, і розповімо про ті характерні помилки, які дуже часто ми виявляємо в процесі тендерів», — повідомила вона.

Відповідаючи на питання щодо орієнтовного бюджету на створення системи, А. Брігге зауважила наступне: «За нашими тендерами бюджети ми не розголошуємо, інакше немає сенсу проводити тендери… Кожен приходить зі своєю пропозицією з технічної та фінансової точки зору і ми порівнюємо, що ми можемо отримати найкраще і за які кошти. Якщо я вам зараз скажу, скільки у нас грошей, я отримаю від вас одне й те саме. Це не зовсім те, на що ми хочемо вийти».

Представники бізнесу, зі свого боку, поки що вбачають систему, яку планує запровадити МОЗ України, як окремий від електронної системи охорони здоров’я процес. Також, на думку учасників дискусії, не до кінця пропрацьована інтеграція з іншими напрацюваннями, які вже запроваджені. У Міністерстві погоджуються з цим і зауважують, що запровадження системи включає багато процесів. У майбутньому запланована інтеграція її з усіма системами.

Катерина Горбунова,

фото автора

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.