Метотрексат: ризик деменції в пацієнтів із ревматоїдним артритом

0 60

Резюме. Наведено результати рандомізованого дослідження щодо ризику виникнення деменції при автоімунних станах як біологічної складової хвороби (Clinical Practice Research Datalink — CPRD)

Мета і методи

Використано інформацію з баз даних лікарень Великої Британії, Данії та Нідерландів з метою оцінювання ризику виникнення деменції у пацієнтів із автоімунними порушеннями.

Актуальність

Помітний прогрес у розумінні патогенетичних механізмів розвитку різних видів деменції не привів до суттєвих поривів у терапії стану, який останнім часом значно підвищив навантаження на заклади медично-соціального призначення та економіку в цілому.

За припущенням дослідників, однією з причин невдач терапії у разі деменції може бути виокремлення цього стану зі складних патологічних процесів, одним із прикладів яких є автоімунні хвороби. Це призводить до занадто пізнього надання медичної допомоги пацієнтам із деменцією, наслідком чого є незадовільний терапевтичний ефект.

Попередні геномні дослідження встановили зв’язок між неспецифічним запаленням та підвищеним ризиком виникнення деменції у пацієнтів з автоімунними захворюваннями. Цей висновок підтверджують і результати посмертних досліджень, які виявили характерні для запалення зміни мікроглії головного мозку. Проте ці дослідження не дали можливості відрізнити причину від наслідків та з’ясувати роль неспецифічного запалення у патогенезі деменції. Дослідження зв’язку між різними патогенетичними шляхами запалення та нейродегенерацією надало можливість застосувати більш специфічні препарати для терапії при ревматоїдному артриті (РА).

Результати

Дані пацієнтів зі встановленим діагнозом деменції досліджували з 1 січня 1995 р. до 31 грудня 2016 р. включно. Усі пацієнти з підтвердженим діагнозом РА віком старше 50 років були розподілені на дві групи: 641 пацієнт із деменцією та 486 — контрольна група. Обидві групи отримували терапію метотрексатом або сульфасалазином протягом 2—12,2 р. Враховуючи, що метотрексат та сульфасалазин — препарати першої ланки при терапії РА з різним патогенетичним механізмом дії, переваг щодо призначення того чи іншого препарату не виявлено.

Встановлено, що застосування метотрексату зумовило нижчий ризик деменції (відношення шансів (ВШ) 0,71, 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,52–0,98. Застосування препарату протягом, як мінімум, чотирьох років, знижувало ризик виникнення деменції до найнижчого (ВШ 0,39, 95% ДІ 0,18–0,84; р=0,015).

Застосування сульфасалазину не дало результатів, пов’язаних із розвитком нейродегенеративних процесів (ВШ 0,88, 95% ДІ 0,57–1,37).

Висновки

Таким чином, необхідно проводити подальші дослідження зв’язку між первинним застосуванням специфічних протизапальних засобів і тривалістю терапії неспецифічними протизапальними засобами в якості частини біологічного підходу до лікування пацієнтів із деменцією.

  • Newby D., Prierto-Alhambra D., Duarte-Salles T. et al. (2020) Methotrexate and relative risk of dementia amongst patients with rheumatoid arthritis: a multi-national multi-database case-control study. Alzheimers Res. Ther., 12: 38. Apr. 6.  doi: 10.1186/s13195-020-00606-5.
  • https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7137292/

Юлія Жарікова

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.