Магнезія сульфат: зниження ризику виникнення гострого пошкодження нирок

0 41

Резюме. Результати дослідження впливу магнію сульфату на частоту смертельних наслідків гострого кардіоренального синдрому (2020).

Актуальність

Гостре пошкодження нирок (ГПН) з розвитком гострої ниркової недостатності вважається незалежним фактором смерті серед пацієнтів, які перенесли масивне хірургічне втручання. Патогенетичний механізм виникнення ГПН полягає в неадекватній перфузії нирок внаслідок зниження серцевого викиду та/або підвищення венозного тиску, що призводить до застою в судинному руслі нирок (застійна нирка). Значну роль у виникненні ГПН відіграє надлишкова продукція цитокінів — медіаторів вазоконстрикторів, які поглиблюють серцево-судинну дисфункцію та спричиняють кардіоренальний синдром (КРС). До факторів ризику виникнення КРС відносять:

  • нестабільність гемодинаміки;
  • застійну серцеву недостатність;
  • інфекційні ускладнення;
  • цироз печінки;
  • обструктивну жовтяницю;
  • декомпенсований перебіг цукрового діабету;
  • вік ≤70 років;
  • необхідність масивної гемотрансфузії.

Одним з найпоширеніших факторів ризику є артеріальна гіпертензія (АГ), спричинена активацією ренін-ангіотензин-альдостеронової­ системи, хронічний перебіг якої призводить до розвитку гострої серцевої недостатності або загострення хронічної серцевої недостатності з подальшим виникненням діастолічної дисфункції. Ранні дослідження продемонстрували високий рівень лікарняної летальності (41,1%) серед пацієнтів з АГ внаслідок виникнення білатерального стенозу ниркових артерій на тлі серцево-судинної недостатності. Враховуючи гіпотензивний, знеболювальний, протиаритмічний, антиміметичний фармакологічний ефект магнію сульфату, дослідники з відділення анестезіології клініки Університету Сеула, Південна Корея, на чолі з лікарем О Так Кью (Oh Tak Kyu) висунули гіпотезу щодо нефропротекторної функції магнію сульфату внаслідок попередження перекисного окислювання мембран ниркових клітин, яке спричиняє гостру дисфункцію нирок. Результати були надруковані в лютневому номері журналу «Природа» у розділі «Наукові доповіді» («Nature», «Scientific Reports»), 2019 р.

Методи та результати

Загалом до дослідження було залучено 3828 пацієнтів, які перенесли оперативне втручання на органах черевної порожнини.

Ступінь тяжкості КРС у дослідженні визначався за рівнем креатиніну в сироватці крові та показниками діурезу (таблиця).

Таблиця. Основні показники ступеня тяжкості кардіоренального синдрому у пацієнтів, які перенесли оперативне втручання на органах черевної порожнини.

Ступень тяжкості Рівень креатиніну сироватки Діурез
І Підвищення ≥26 мкмоль/л протягом 48 год або в 1,5–1,9 раза від вихідного <0,5 мл/кг/год ≥6 год
ІІ Підвищення в 2–2,9 раза від вихідного <0,5 мл/кг/год ≤12 год
ІІІ Підвищення ≥3 рази від вихідного або концентрація креатиніну ≥354 мкмоль/л <0,3 мл/кг/год, анурія ≤12 год

За певними ознаками було відібрано 357 пацієнтів, яким під час проведення операцій внутрішньовенно вводили магнію сульфат. За первинну точку була зазначена частота виникнення ГПН впродовж 3 днів після оперативного втручання. Вторинною точкою було обрано тривалість знаходження пацієнта в лікарні.

Загальна кількість виникнення всіх типів КРС в інтервенційній групі становила 5,6% у порівнянні з 9,8% випадків у контрольній групі.

В інтервенційній групі ознаки ГПН різного ступеня тяжкості виникли у 186 пацієнтів, що становило 4,9% від загальної кількості пацієнтів цієї групи. Крім того, в інтервенційній групі частота виникнення ГПН в ранній післяопераційний період виявилася на 63% нижчою у порівнянні з контрольною групою (р = 0,037). Середня тривалість знаходження у лікарні пацієнтів з інтервенційної групи становила 10,8 днів у порівнянні з 22,2 днями у пацієнтів з контрольної групи (р <0,001).

Дослідники дійшли висновку, що нефропротекторна дія магнію сульфату полягає в запобіганні ушкодженню нирок внаслідок застосування нестероїдних протизапальних засобів, антибіотиків та противірусних препаратів, а також у разі виникнення анемії та гіпотензії.

Висновки

Таким чином, необхідне проведення подальших досліджень для стандартизації лікувального підходу з метою зниження рівня госпітальної смертності пацієнтів.

Юлія Жарікова

Вам так же будет интересно

Оставьте комментарий

Ваш email не будет опубликован

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.